Тема 2.4. Мовні засоби спілкування

НЕВЕРБАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ

Кожному з нас доводилося займатися вивченням мов. Ми вивчали рідну мову, іноземну, багато хто вивчає мову програмування. Але існує ще одна міжнародна, загальнодоступна і зрозуміла мова, про яку до недавнього часу мало що знали, - це мова жестів, міміки і рухів тіла людини - «боді ленгвідж».

Вперше серйозним дослідженням цієї мови зайнявся в кінці 70-х років - Аллан Піз, який є визнаним знавцем психології людського спілкування і, автором методики навчання основам комунікації.

Також дослідженням проблеми боді ленгвіджа займався Чарльз Дарвін описавши її в роботі "Вираження емоцій у людей і у тварин", яка була опублікована в 1872 році. Вона стимулювала сучасні дослідження в області "мови тіла", а багато ідей Дарвіна і його спостереження визнані дослідниками всього світу. З того часу ученими було виявлено і зареєстровано більше 1000 невербальних знаків і сигналів.

Психологами встановлено, що передача інформації відбувається за рахунок вербальних засобів (тільки слів) на 7%, за рахунок звукових засобів (включаючи тон голосу, інтонацію звуку) на 38%, і за рахунок невербальних засобів на 55%.

Ці дані примушують нас задуматися над значенням «невербаліки» для психології спілкування і взаєморозуміння людей, звернути особливу увагу на значення жестів і міміки людини, а також породжують бажання опанувати мистецтвом тлумачення цього особливого знання - мови рухів тіла, на якій всі ми з вами розмовляємо, навіть не усвідомлюючи цього.

Чи можна вивчити мову рухів тіла, опанувати і застосовувати її? Це не тільки можливо, але і життєво необхідно, для досягнення успіху в діловій діяльності та в особистому житті.

Особливістю мови рухів тіла є те, що їх прояв обумовлений імпульсами нашої підсвідомості, і відсутність можливості підробляти ці імпульси дозволяє нам довіряти цій мові більше, ніж звичайному, вербальному каналу спілкування.

СПРИЙНЯТТЯ,

ІНТУЇЦІЯ І ПЕРЕДЧУТТЯ

Коли ми говоримо, що людина чутлива і володіє інтуїцією, ми маємо на увазі, що вона володіє здатністю читати невербальні сигнали іншої людини і порівнювати ці сигнали з вербальними сигналами. Іншими словами, коли ми говоримо, що у нас передчуття, або що "шосте відчуття" підказує нам, що хтось сказав неправду, ми насправді маємо на увазі, що помітили розбіжність між мовою тіла і сказаними словами.

Жінки зазвичай чутливіші, ніж чоловіки, і цим пояснюється існування такого поняття, як жіноча інтуїція. Жінки володіють природною здатністю помічати і розшифровувати невербальні сигнали, фіксувати найдрібніші подробиці. Тому мало хто з чоловіків може обдурити своїх дружин, і,відповідно, більшість жінок можуть дізнатися таємницю чоловіка по його очах, про що він навіть не підозрює.

Ця жіноча інтуїція особливо добре розвинена у жінок, що займаються вихованням маленьких дітей.

Перші декілька років мати покладається тільки на невербальні канали комунікації з своєю дитиною, і вважається, що, завдяки своїй інтуїції, жінки більше підходять для ведення переговорів, чим чоловіки.

ПРИРОДЖЕНІ, ГЕНЕТИЧНІ,

НАБУТІ ТА КУЛЬТУРНО ОБУМОВЛЕНІ СИГНАЛИ

Не дивлячись на те що зроблено багато досліджень, ведуться гарячі дискусії з приводу того, чи є невербальні сигнали природженими або набутими, чи передаються вони генетично або отримуються якимось іншим шляхом. Докази були отримані через спостереження за сліпими, глухими і глухонімими людьми, які не могли б навчитися невербаліки завдяки слуховим або зоровим рецепторам. Проводилися також спостереження за жестикулярною поведінкою різних націй.

Висновки цих досліджень указують, що здатність посміхатися глухих або сліпих від народження дітей проявляється без жодного навчання або копіювання, що підтверджує гіпотезу про природні жести, при вивченні виразів обличчя у людей — представників п'яти глибоко відмінних один від одного культур. Вони встановили, що представники різних культур використовували однакові вирази обличчя при прояві певних емоцій, що дозволило зробити висновки, що ці жести повинні бути природними.

Коли ви схрещуєте руки на своїх грудях, чи схрещуєте ви праву руку над лівою або ліву над правою? Більшість людей не можуть достовірно відповісти на це питання до тих пір, поки вони це не виконають. В одному випадку вони відчуватимуть себе зручно, в іншому випадку - ні. Звідси можна зробити висновки, що це, можливо, генетичний жест, який не може бути змінений.

Існують також розбіжності з приводу того, чи є деякі жести набутими і культурно обумовленими або генетичними.

Наприклад, більшість чоловіків надягають своє пальто, починаючи з правого рукава, більшість жінок починають надягати пальто з лівого рукава. Коли чоловік пропускає жінку на багатолюдній вулиці, він, проходячи, зазвичай, повертається до жінки; жінка ж зазвичай проходить, відвернувшись від нього.

Більшість жестів невербальної поведінки є набутими, і значення багатьох рухів і жестів культурно обумовлене. Розглянемо ці аспекти "мови тіла".