Перевід в інші типи розчинів

 

Перехід до інших типів розчинів проходить в відповідності до технології приведеної в таблиці 13.2.

Таблиця 13.2 – Правила переходу від гуматного до інших типів розчину

Розчин, у який переводиться	Технологія переходу
	Попередня підготовка розчину	Обробка розчину
1	2	3
Лігносульфонатний	_	Обробка розчину лігносульфонатним реагентом (ССБ, окзил, ФХЛС, рН =9), а потім 10% розчином КМЦ, М-14, метасу в відповідності з рецептурою
Вапнистий	Зниження вмісту твердої фази в розчині (для грубодисперсних до 30%, для висококалоїдних до 10%) і умовної в'язкості 25-30с шляхом обробки 10% розчином лігносульфонатів (ФХЛС, ССБ з рН=9) в кількості 10-20 л на 1м^3 розчину; при необхідності розведення водою	Після розведення в розчин протягом 2 циклів добавляють0.35-0.7% Са(ОН)2 в перерахунку на СаО. Залежно від активності використаного вапна кількість домішок змінюється. Ввід вапна проходить разом з водним розчином лігносульфонату, який добавляється кількістю 20-30л/м^3. При зростанні фільтрації добавляється 0.1-0.3% КМЦ або 1-3% КССБ. Після розведення розчин можна перевести у вапнистий шляхом обробки його комплексним реагентом БКВ кількістю 5-8% (в 1м^3 - 625л). ССБ густиною 1260кг/см^3, 225л вапнистого молока густиною 1100-1120кг/см^3 або ФХЛС – 150 кг, NаОН – 22,5-30 кг. Са(ОН)2 – 25-35кг).
Гіпсо-вапнистий	Попереднє розведення розчину до УВ-25-30 с з додаванням 50-100 л/м^310%розчину ФХЛС рН=9	Додавання 10% розчину КМЦ у кількості 5-10 л/м^3 і після чого додавання 10-20 кг алебастра, потім 2-3кг/м^3 вапна
1	2	3
Хлоркальцієвий	Зниження твердої фази так як і для вапнистих і гіпсових до 0.05-0.1% шляхом: розведення водою або свіжоприготовленим необробленим розчином; 5% розчином лігносульфонатного реагента з рН=9 (ФХЛС, ССБ) – 30-50л/м^3. Розведення до УВ 25-30 с	Обробка КМЦ, ОЕЦ (крохмаль) кількістю 5-10 кг на 1м^3 (на суху речовину)і піногасником. Потім додається 1-3 л/м^3 вапнистого молока густиною 1.10-1.12 г/м^3 і протягом 2-3 циклів вводиться хлористий кальцій.
Калієвий	Розчин розводять вапном для виведення гуматів. Протягом 2-3 циклів вводять 0.2-0.3% вапна (або суміш 0.4% СаCl2 i 0.4% KOH) і 1-2% КССБ (ФХЛС, ССБ) і 10-20% води. УВ -25-30с	Додається полімерний реагент - понижувач фільтрації кількістю 5-10 кг/м^3 (КМЦ, М-14, метас), в'язкість понижується додаванням лігносульфрнатного розріджувача (1-3%) потім протягом 2 циклів циркуляції додається хлористий калій (30-50 кг/м^3) і 1-3 кг/м^3КОН. При необхідності додається піногасник.
1	2	3
Мінералізований, соленасичений		В розчин додають 4-6 % УЩР і 1-2% Nа2СО3. Після перемішування додають 10-15 кг/м^3 полімера - понижувача фільтрації (КМЦ, М-14, метас, крохмаль) у вигляді 10-20 % водного розчину або в сухому вигляді і 80-100 л/м^3 нафти. Для зниження в'язкості додають 550-100 л/м^3 10% розчину ФХЛС, або КССБ з рН=9. Проводиться насичення сіллю і додається полімер для необхідної фільтрації. При температурі вище 100^0С разом з лігносульфонатами додаються хромати 0.01-0.03%. При необхідності вводиться піногасник.
Гіпсо-калієвий	Зниження вмісту твердої фази так як для гіпсо-вапнякового розчину.УВ- 25-30 с	Розчин обробляється 10 % розчином КМЦ 0.3-0.5% (в перерахунку на суху речовину) або сухим КМЦ для розчинів густиною 1.7 г/см^3. Зниження в'язкості до 25-30 с додаванням 1-3% лігносульфонатів, обробляється вапном (1-3л/м^3 вапнякового молока) додається гіпс (алебастр) протягом 1-2 циклів 10-20кг /м^3, а потім хлористий калій.
Малосилі-катний	Припинення обробки реагентами: УЩР, каустична і кальцинована сода. Зниження вмісту твердої фази до 12-15% і УВ до 20-30с зниження вмісту іонів Са ^++ і Мg^++до 200 мг/л	Розчин обробляється рідким склом протягом 2-3 циклів циркуляції з швидкістю 70-80л/год густиною 1.22-1. 28г/см^3,одночасно вводиться КМЦ у вигляді 10% розчину - до 1.5%

 

Вплив гуматних розчинів на наступні

Технологічні процеси

 

Гуматні розчини негативно впливають на проникність гранулярних порід-колекторів з низькими (менше 0.1мкм²) і середніми (0.1-0.3мкм²) показниками проникності. Це пов'язано з низькою соляною стійкістю гуматів натрію і калію до коагулюючої дії електролітів, які насичують пластову воду. При взаємодії з кальцієвими водами випадають в осад гумати кальцію, які закупорюють низькопроникні ділянки колектора. При взаємо -дії з натрієво-калієвим водами гумати коагулюють і також заважають відновленню природної проникності колекторів.

Другим негативним фактором дії гуматних розчинів на продуктивні пласти є дія надлишкових лугів на глинисту основу або каркас колектора. Набухання глинистих компонентів приводить до зниження проникності колектора внаслідок збільшення об'єму породи.

Гуматно-калієві розчини і розчини на основі гуматно-гранульованого реагента менше спричиняють набуханню і пептизації глинистої складової колектора, проте відносяться до групи розчинів активно-кольматуючої та осадоутворюючої дії.

Так як, гуматні розчини утворюють товсту кірку на стінках проникних горизонтів, то для якісного цементування свердловини необхідне застосування спеціальних буферних кіркознімаючих рідин. Якщо цементування проводиться на шлаковому розчині, обробленим гіпаном або КМЦ, то спостерігається значне загущення суміші глинистого і тампонажного розчину. В такому випадку необхідне застосовування буферних рідин.

 

 

ЛЕКЦІЯ № 14