Перетворення бувають двох типів:

q Змінюючі внутрішнє подання величин (із втратою точності або без втрати точності);

q Змінюючі тільки інтерпретацію внутрішнього подання.

До першого типу ставляться, наприклад, перетворення цілого числа речовинне (без втрати точності) і навпаки (можливо, із втратою точності), до другого - перетворення знакового цілого в без знакове. У кожному разі величини типів char, signed char, unsigned char, short int й unsigned short int перетворяться в тип int, якщо він може представити всі значення, або в unsigned int у противному випадку.

Після цього операнди перетворяться до типу найбільш довгого з них, і він використається як тип результату.

 

 2. Функції printf (), scanf ().

 

Основні функції введення/виводу в стилі З:

Int scanf (const char^* format, …) // введення

Int printf (const char^* format, …) // вивід

Вони виконують форматоване введення й вивід довільної кількості величин у відповідності з рядком формату Format. Рядок формату містить символи, які при виводі копіюються в потік (на екран) або запитується з потоку (із клавіатрури) при введенні, і специфікації перетворення, що починаються зі знака %, які при введенні й виводі заміняються конкретними величинами. Список найбільш уживаних специфікацій перетворення наведений у додатку 2. Приклад програми, що використає функції введення/виводу в стилі З:

#include <stdio.h>

int main () {

int i;

printf (“Уведіть ціле число \n”);

scanf (“%d”, &i);

printf (“Ви ввели число %d, спасибі! ”, i);

return 0;

}

Перший рядок цієї програми - директива препроцесора, по якій у текст програми уставляється заголовний файл <stdio.h>, що містить опис використаних у програмі функцій введення/виводу (у цьому випадку кутові дужки є елементом мови). Всі директиви препроцесора починаються зі знака #. Директиви препроцесора описані на с.93. Третій рядок - опис змінної цілого типу з ім'ям i. Функція printf у четвертому рядку виводить запрошення «Уведіть ціле число» і переходить на новий рядок відповідно до керуючої послідовності \n. Функція scanf заносить введене із клавіатури ціле число в змінну i (знак & означає операцію одержання адреси), а наступний оператор виводить на екран зазначену в ньому рядок, замінивши специфікацію перетворення на значення цього числа. Уведення/вивід у стилі С розглянутий у розділі «Функції введення/виводу». А от як виглядає та ж програма з використанням бібліотеки класів З++:

#include<iostream.h>

int main () {

int i;

cout<< “Уведіть ціле число \n”;

cin >>i;

cout<< “Ви ввели число” <<i << “, Спасибі! ”;

return 0;

}

Заголовний файл <iostream.h> містить опис набору класів для керування введенням/виводом. У ньому визначені стандартні об'єкти - потоки cin для введення із клавіатури й cout для виводу на екран, а також операції приміщення в потік << і читання з потоку >>.

Специфікації при введенні і виведенні інформації.

 

Специфікації типу використовуються в керуючому рядку при введенні (функція scanf()) чи виведенні даних (функція printf()) і вказують, який тип даних зараз вводиться/виводиться.

Символи специфікації типу:

 

Символ типу	Формат уведення/висновку
%с	Інтерпретує введення/виведення як символ.
%d	Інтерпретує введення/виведення як десяткове ціле число зі знаком.
%е, %f, %g	Інтерпретує введення/виведення як дійсне число (тип даних float).
%Е, %G	Інтерпретує введення/виведення як дійсне число (тип даних float).
%і	Інтерпретує введення/виведення як десяткове ціле число зі знаком.
%lf	Інтерпретує введення/виведення як дійсне число (тип даних double).
%о	Інтерпретує введення/виведення як восьмеричне ціле число зі знаком.
%р	Інтерпретує введення/виведення як вказівник (адреса).
%s	Інтерпретує введення/виведення як рядок; введення починає з першого символу, що не є службовим, і включає всі символи до наступного службового символу.
%u	Інтерпретує введення/виведення як десяткове ціле число без знака.
%х, %Х	Інтерпретує введення/виведення як шестнадцатирічне ціле число зі знаком.

Приклад:

scanf("%d %lf %с %f ', &а, &b, &ch, &d);

У цьому прикладі вводяться ціле, дійсне (тип double) числа, одиночний символ і дійсне число (тип float).

рrintf("количество слов = %d\n", n);

Тут виводиться ціле десяткове число зі знаком.