Зміст і структура містобудівного кадастру

Ефективне управління процесами функціонування і розвитку населених пунктів, особливо великих міст, які є складними територіальними системами соціально-економічного і геолого-екологічного типу, не може здійснюватися без надійного інформаційного забезпечення.

    Законом України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. № 2780-ХII і згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 224 «Про містобудівний кадастр населених пунктів» передбачено створення містобудівного кадастру населених пунктів України.

Містобудівний кадастр населених пунктів містить систему даних про належність територій до відповідних функціональних зон, їх сучасне та перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови та інженерного забезпечення, характеристики будинків і споруд на землях усіх форм власності і призначений для забезпечення у встановленому порядку суб’єктів містобудування необхідною інформацією.

Відомості про землі в містобудівному кадастрі базуються на даних державного земельного кадастру.

Містобудівний кадастр є складовою частиною державної системи кадастрової документації, яка містить відомості про земельні,водні, лісові та інші ресурси і забезпечує єдність обліку й контролю використання природних ресурсів. Вирішуючи однакові з іншими кадастрами завдання, містобудівний кадастр має свої характерні особливості, які обумовлені специфікою міського середовища, характером інфраструктури і екологічної ситуації, що виражаються в спеціальних методах диференціації території на зони різної економіко-будівельної цінності.

Реалізація містобудівного кадастру дає можливість забезпечити органи управління, проектні установи, зацікавлені організації та особи актуальною і об’єктивною інформацією про дійсний стан і статус об’єктів землекористування та нерухомості, зміни їх характеристик, функціонального використання, результатів економічної оцінки, метричні дані тощо.

Містобудівний кадастр формується на базі спеціальної «кадастрової» інформації, що включає відомості про просторове положення об’єктів міського середовища, які розміщені на земній поверхні, над і під нею; явища і процеси, які відбуваються на території населеного пункту; економічний і правовий статус цих територій і об’єктів; їх природні та господарські, кількісні і якісні характеристики.

Дані містобудівного кадастру використовуються для вирішення задач планування, забудови і прогнозування розвитку населених пунктів; проектування розміщення будівництва і реконструкції об’єктів житлового, виробничого і громадського призначення; створення і реконструкції інженерно-технічної, транспортної та соціальної інфраструктури; регулювання земельних та економічних відносин; визначення зон економічної оцінки території; аналіз використання міських земель і контроль за використанням природних ресурсів.

Земля на території міста є переважно просторовим операційним базисом для розміщення об’єктів будівництва, хоча на виключено її використання як головного засобу виробництва для потреб ведення сільського і лісового господарства. Особливої актуальності набуває земельно- кадастрова інформація на теперішньому етапі у зв’язку із введенням і справленням плати на землю у вигляді земельного податку та орендної плати.

Землекористувачами і власниками землі на території населених пунктів є державні, кооперативні і громадські підприємства, організації і установи та громадяни, яким надані земельні ділянки за відповідним цільовим призначенням.

Ліси та інші лісовкриті площі на території населених пунктів перебувають в основному у користуванні лісогосподарських підприємств.

У складі земель населених пунктів найбільшу питому вагу мають забудовані землі, серед яких розрізняють площі під забудовою (одно- і двоповерховою та три-  і більше-поверховою), під промисловими об’єктами, громадською забудовою, вулицями, площами, кладовищами та іншими угіддями.

На теперішній час дані про власників землі, землекористувачів і їх площі зосереджені у відповідних звітних документах (форма 6-зем) та окремо на картографічних матеріалах. Для оперативного управління земельними ресурсами на території населеного пункту існує необхідність у створенні автоматизованої земельно-інформаційної системи (ЗІС), яка за допомогою комп’ютерної техніки поєднає всі дані в єдину базу даних для функціонування загальної інформаційної системи населеного пункту.

Досить цінною для потреб містобудівного кадастру є інформація щодо грунтового покриву території населеного пункту, меліоративного стану земель, крутизни й експозиції схилу земельної ділянки та інших показників, які є важливими чинниками у містобудуванні.

Система містобудівного кадастру України являє собою трирівневу структуру:

- базовий рівень;

- обласний рівень;

- державний рівень.

На базовому рівні в адміністративних районах та містах обласного підпорядкування проводять збір кадастрових даних, їх обробку, створюють інформаційні системи для споживачів.

На обласному рівні проводять систематизацію базових даних, розробляють методологію ведення кадастру, сприяють підготовці та підвищенню кваліфікації фахівців.

Розробку правової та нормативної бази, ліцензування суб’єктів ведення містобудівного кадастру проводять на державному рівні. На основі узагальнення всієї роботи, яка ведеться в галузі містобудівного кадастру, розробляють загальнодержавні принципи його структури та ведення.

При веденні містобудівного кадастру особливе значення має економічна оцінка окремих територій з метою встановлення розмірів податків, обліку власників і користувачів об’єктів кадастру, регулювання земельних та інших відносин, контроль реалізації рішень і постанов органів влади в галузі містобудування.

 3.2 Створення та впровадження містобудівного кадастру

 Базою містобудівного кадастру є картографічна основа, з допомогою якої створюють кадастрові плани. На кадастрових планах зображують кадастрові об’єкти: межі адміністративних районів, землеволодінь і землекористувань, наземні та підземні будівлі й споруди, комунікації тощо. При цьому максимально використовують топографічні плани і карти на дану територію, а також інформацію служб і відомств, які відають питаннями експлуатації, управління та перспективного розвитку територій.

 Процес створення містобудівного кадастру складається з таких етапів:

- підготовчий;

- збір даних та їх аналіз;

- формування бази даних і створення інформаційних систем.

У період підготовчого етапу вивчають існуючі топографо-геодезичні та земельно-облікові матеріали, документи відведення земельних ділянок і права власності й користування ними, інвентаризаційні документи минулих років, а також інженерно-геологічну та екологічну ситуацію. Кінцевим результатом підготовчого етапу є перелік об’єктів, які розміщені на даній території, план території з зазначенням кодів її елементів і дані, яких не вистачає для повноцінного створення кадастру.

Одиницею обліку в містобудівному кадастрі є об’єкт.

Такими об’єктами можуть бути:

- ділянка землеволодіння (землекористування);

- будівля (споруда);

- ділянка і вузол інженерної мережі;

- ділянка і вузол вулично-дорожньої мережі;

- територіальні зони (функціональні, охоронні, екологічні тощо).

У процесі збору даних і їх аналізу заповнюють паспорти об’єктів, використовуючи для цього матеріали відповідних служб і відомств. У разі відсутності необхідних матеріалів виконують натурні обстеження та виміри, а також уточнюють паспортні дані. В результаті виконання цього процесу отримують відкореговані паспорти об’єктів.

Кожний об’єкт характеризується певними показниками, які поділяються на: правові, метричні, технічні, функціональні, вартісні та місцерозташування. Сукупність цих показників складає базу даних, що входить в інформаційну систему.        

Автоматизовані інформаційні системи містобудівного кадастру створюють на базі спеціалізованих програмно-технічних комплексів. При цьому програмні засоби повинні:

- забезпечити формування баз даних;

- дозволяти ввід та вивід інформації, виконуючи контроль, обробку та редагування;

- забезпечити захист інформації від збою технічних засобів та несанкціонованого доступу.

Дані про об’єкти, які відносяться до містобудівного кадастру, є інформацією відкритого типу. Виключення становить інформація конфіденційного характеру, доступ до якої можливий за згоди її власника чи юридичної особи.

Містобудівний кадастр населених пунктів ведеться за рахунок місцевих бюджетів.