Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Міністерство освіти і науки України. Міністерство освіти і науки УкраїниСтр 1 из 3Следующая ⇒
Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет Інститут початкової освіти та практичної психології Кафедра педагогіки
«Затверджую» Керівник Інституту початкової освіти та практичної психології
__________ 6 вересня 2010 р Робоча програма навчальної дисципліни "Основи наукових досліджень та психодіагностики" (за кредитно-модульною системою організації навчального процесу)
Напрям 0101 Педагогічна освіта Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Спеціальність 6.010102 Початкова освіта
Курс, семестр, форма навчання IІ курс, IVсеместр, денна Загальна кількість годин 90 Лекцій 20 Практичних занять 20 Самостійна та індивідуальна робота 50 Вид контролю контрольна робота
Бердянськ – 2010 Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми підготовки фахівців напряму 6.010102 «Початкова освіта», «Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в БДПУ» та «Положення про порядок оцінювання навчальних досягнень студентів БДПУ». Виконавець: старший викладач кафедри педагогіки Л. Г. Ярощук.
Робоча програма обговорена та затверджена на засіданні кафедри педагогіки протокол № 1 від 31 серпня 2010 р. Завідувач кафедри: ______________ О. В. Голуб
Робоча програма схвалена радою Інституту початкової освіти та практичної психології, протокол № 1 від 6 вересня 2010 р. Голова ради: __________ А. М. Крамаренко ЗМІСТ ПРОГРАМИ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. 4 ОПИС НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ.. 5 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ.. 7 ПРОЕКТУВАННЯ ДИДАКТИЧНОГО ПРОЦЕСУ.. 8 1. Лекційні заняття, їх тематика та обсяг. 8 2. Практичні заняття, їх тематика та обсяг. 9 3. Самостійна робота студентів, їх тематика та обсяг. 10 4. Індивідуальна робота студентів. 11 5. Система оцінювання навчальних досягнень студентів. 12 6. Засоби контролю.. 13 7. Питання для самоконтролю.. 14 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 19
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Курс «Основи наукових досліджень та психодіагностики» є узагальнюючим. Вивчення його збігається з початком роботи студентів над виконанням курсових, дипломних та магістерських наукових робіт за обраним ними фахом і періодом активної участі молодих спеціалістів у науково-дослідній роботі кафедр. Матеріали курсу допоможуть правильно орієнтуватися в складній структурі взаємозв'язків між окремими ланками процесу наукового пізнання в цілому, а також при виконанні конкретних досліджень. Практика показує, що наукова праця істотно підвищує інтерес до вивчення загальних і спеціальних дисциплін за обраною спеціальністю, сприяє формуванню теоретичних і практичних навичок, необхідних фахівцю-досліднику, розширює науковий кругозір і здібності до проведення методологічного аналізу і критичного розуміння досягнень сучасної науки. Мета курсу «Основи наукових досліджень та психодіагностики». Матеріал курсу сприяє посиленню методологічної спрямованості навчального процесу у вищих закладах освіти, як однієї з основних складових формування у випускників наукового світогляду, що є головною умовою підвищення якості підготовки фахівців. Формування професійних компетентностей майбутніх педагогічних кадрів з питань діагностико-корекційної роботи, яка забезпечує повноцінний психічний й особистісний розвиток дитини.
Основні завдання курсу торкаються важливих питань, а саме: ü цілісне уявлення про науку як про систему знань і метод пізнання; ü історія становлення університетської освіти в Україні та інших країнах світу; ü загальний аналіз методології та визначення її місця в науковому пізнанні; ü викладання сутності загальнонаукових і конкретно-наукових методів і принципів дослідження; ü планування і організація наукового експерименту; ü обробка результатів наукових спостережень та їх оформлення; ü робота з науковою літературою і підготовка матеріалів до друку, у тому числі й оформлення курсових, дипломних та інших науково-дослідних робіт; ü інформація про місце відкриттів, винаходів і раціоналізаторських пропозицій у системі вищих закладів освіти України; ü сучасні знання про зміст і функції психологічної діагностики в системі освіти, ü діагностико-корекційний напрям в діяльності вчителя початкової школи. Таблиця 1 ОПИС НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
У результаті вивчення курсу студент повинен знати: ü основні поняття й категорії дисципліни; ü структуру освіти України, Західної Європи, Америки, Азії; ü методологію теоретичних та експериментальних досліджень; ü класифікацію систем; ü структуру наукових робіт та зміст структурних одиниць; ü вимоги до написання статей, тез доповідей; ü послідовність наукового шляху майбутнього науковця; ü послідовність оформлення заявок на винахід та раціоналізаторський проект; ü вимоги до змісту дипломної роботи та схему викладу матеріалу; ü сутність експериментальної частини роботи; ü правила оформлення та вимоги до змісту дипломної та магістерської робіт;
уміти: ü визначати основні поняття науки; ü класифікувати навчальні заклади за рівнями (школа, училище, технікум, інститут, університет, академія); ü орієнтуватися в часових межах історії виникнення університетів; ü визначати мету і завдання, предмет, об'єкт, гіпотезу наукової теми дослідження, а також обґрунтовувати її актуальність та доцільність; ü розмежовувати принципи та ознаки визначення системи; ü орієнтуватися у складній системі наукових взаємозв'язків; ü схематично відтворювати структуру наукових робіт за вимогами ВАК України; ü писати статті та тези доповідей за вимогами ВАК України; ü оформляти курсові роботи і проекти; ü оформляти титульну сторінку дипломної роботи;
ü оформляти титульну сторінку дипломної та магістерської робіт.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ Опрацювання курсу «Основи наукових досліджень та психодіагностики» передбачає аудиторну (лекції, практичні заняття), самостійну та індивідуальну роботу студентів, виконання завдань для самоперевірки, модульний контроль (табл. 2). Таблиця 2 Тематичний план навчальної дисципліни
ПРОЕКТУВАННЯ ДИДАКТИЧНОГО ПРОЦЕСУ Кількість годин | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1. | Наука як система знань | 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2. | Організація науково-дослідної роботи в Україні | 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 3. | Основи методології науково-дослідної роботи в Україні | 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 4. | Тривожні та сором’язливі діти. Портрет сором’язливої дитини | 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 5. | Агресивні діти. Портрет агресивної дитини | 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| Разом | 10 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5. Система оцінювання навчальних досягнень студентів
Рейтингова система оцінювання передбачає визначення якості виконання студентами всіх видів аудиторної та позааудиторної навчальної роботи, рівня набутих ними знань, умінь і навичок, ступеня досягнення кінцевих цілей професійної підготовки.
Оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюється в балах з наступним переведенням в оцінку за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System) (табл. 7).
Таблиця 7
Порівняння національної шкали
оцінювання та шкали оцінювання ECTS
|
Оцінка в балах |
Оцінка За національною шкалою |
Оцінка за шкалою ECTS | ||
| Оцінка | Пояснення | |||
| 90 – 100 | Відмінно | А | Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок) | |
| 82 – 89 | Добре
| В | Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками) | |
| 75 – 81 | С | Добре (в цілому правильне виконання з певною кількістю суттєвих помилок) | ||
| 67 – 74 | Задовільно | D | Задовільно (непогано, але із значною кількістю недоліків) | |
| 60 – 66 | E | Достатньо (виконання задовольняє мінімальні критерії) | ||
| 35 – 59 | Незадовільно | FX | Незадовільно (з можливістю повторного складання) | |
| 1 – 34 | F | Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом) | ||
Рейтингова система оцінювання передбачає використання поточного, проміжного та підсумкового контролю (табл. 8).
Поточна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за такі види навчальної діяльності із засвоєння змістового модуля:
♦ систематичність та активність роботи на семінарсько-практичних заняттях;
♦ виконання завдань для самостійного опрацювання;
♦ підготовка індивідуального завдання.
Проміжна рейтингова оцінка виставляється в балах за результатами засвоєння змістового модуля навчальної дисципліни та визначається як сума поточних та контрольних рейтингових оцінок. Проміжна рейтингова оцінка за окремий заліковий кредит становить не більше 60 балів.
Підсумкова рейтингова оцінка визначається в балах як сума середнього показника проміжних рейтингових оцінок та модульної контрольної рейтингової оцінки. Максимальна контрольна модульна рейтингова оцінка складає 40 балів.
Таблиця 8
|
Змістовий модуль |
Поточна рейтингова оцінка |
Проміжна рейтингова оцінка |
Самостійна робота |
Індивідуальне завдання |
За змістовий модуль |
За заліковий кредит |
Середній показник | ||||||||||||
| 1 | 10 | 4 | 6 | 10 | 30 | 60 | 60 | 40 | 100 | ||||||||||
| 2 | 10 | 4 | 6 | 10 | 30 | ||||||||||||||
| 3 | 10 | 4 | 6 | 10 | 30 | 60 | |||||||||||||
| 4 | 10 | 4 | 6 | 10 | 30 | ||||||||||||||
| 5 | 10 | 4 | 6 | 10 | 30 | 60 | |||||||||||||
Засоби контролю
З метою забезпечення об’єктивного контролю формування компетенцій з навчального модуля «Основи наукових досліджень та психодіагностики» студентам пропонується виконання контрольних робіт з кожного змістового модуля та модульної контрольної роботи.
Контрольні роботи складаються із цілеспрямованих розробок предметного тесту з моніторингу якості навчального процесу.
Шкала оцінювання завдань контрольних робіт – бальна, побудована за принципом урахування типу завдання та особистих досягнень виконавця.
Складання тематичного тесту за однією з тем курсу (для комп’ютерного тестування) або для бланкового тестування (різних форм). Кожен складений тест чи творче завдання оцінюється однією одиницею.
Критерієм визначення досягнень студентів є правильність, повнота складання тестових завдань, творчих вправ, моделювання особливостей перевірки і оцінювання знань учнів.
Оцінка «1» бал: тест (творче завдання тощо) складений правильно і має якісну функцію контролю.
Завдання на розв’язування тестів за вибором з будь-якого предмета оцінюються 5-ма одиницями, мають достатній ступінь складності, носять творчий характер і дають змогу виявити вміння студентів самостійно мислити, оцінювати явища і факти.
|
|
При визначенні досягнень студентів об’єктом аналізу є такі орієнтири:
Ø характеристика відповіді – елементарна, фрагментарна, логічна, доказова, обґрунтована;
Ø якість знань – правильність, повнота, глибина, гнучкість, системність, узагальненість;
Ø рівень оволодіння розумовими операціями – уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, робити висновки;
Ø самостійність оціночних суджень.
Оцінка «5» балів виставляється, якщо відповідь правильна, повна, з достатнім теоретичним обґрунтуванням, позначена елементами творчості; має місце аргументація особистої життєвої позиції, узгодженої із загальними цінностями.
Оцінка «4» бали: відповідь правильна, повна логічна, обґрунтована, але без елементів власних суджень.
Оцінка «3» бали: завдання виконано в цілому правильно, повністю, проте з окремими неточностями або містить розв’язання без належних теоретичних обґрунтувань.
Оцінка «2» бали: відповідь неповна, поверхова, недостатньо осмислена, характеризується відсутністю самостійного аналізу та узагальненості висновків.
Оцінка «1» бал: відповідь елементарна, фрагментарна, зумовлена нечіткими, розрізненими уявленнями про питання.
Оцінка «0» балів: відповідь неправильна або її немає взагалі.
Питання для самоконтролю
1. Дайте характеристику структурі дослідження як системі.
2. Назвіть складові елементи дослідження.
3. Який зміст етапів педагогічного дослідження?
4. Які Ви знаєте методи дослідження? Спробуйте класифікувати їх.
5. Які Ви знаєте теоретичні методи? Дайте їм характеристику.
6. Назвіть емпіричні методи дослідження. Дайте їм характеристику.
7. Поясніть поняття «педагогічний експеримент». Які етапи та зміст його проведення.
8. Які існують форми узагальнення результатів наукових досліджень?
9. Дайте характеристику методів зведення й обробки результатів експериментальних досліджень: статистичним, графічним і табличним.
10. Дайте характеристику математичним методам опрацювання результатів дослідження.
11. Дайте загальну характеристику основних видів публікації.
12. Диференціація та інтеграція як закономірні тенденції розвитку науки. Диференціація, її характерні ознаки та форми прояву в науці. Історичні передумови виникнення диференціації наук. Інтеграція, її характерні ознаки та форми прояву в науці.
13. Механізми та умови, види і рівні інтеграції наукових знань. Форми взаємодії диференційних та інтеграційних процесів у сучасній науці. Інтеграційні процеси у педагогіці та освіті.
14. Організаційна структура наукових досліджень в Україні. Державна система організації і управління науковими дослідженнями в Україні: керівні органи та наукові установи.
15. Організаційні сектори науки в Україні: академічний, вузівський, галузевий, виробничий. Наукові товариства та їх роль у розвитку науки і популяризації наукових знань.
16. Національна Академія наук України. Галузеві академії наук. Академія педагогічних наук як вища педагогічна наукова установа України. Всеукраїнська асоціація академії наук. Мета та функції діяльності асоціації.
17. Вимоги до наукового працівника. Наукові ступені і вчені звання в Україні. Форми підготовки наукових працівників. Особливості та підходи до атестації наукових працівників в зарубіжних країнах.
18. Історичні етапи розвитку науки. Передумови виникнення науки як необхідного наслідку суспільного розподілу праці. Наука на різних стадіях розвитку суспільства.
19. Історія української науки. Наука України ХІХ – ХХ століть. Сучасні наукові пріоритети України.
20. Загальні відомості про наукове пізнання. Суб’єкти і об’єкти пізнання. Взаємодія суб’єкта й об’єкта у пізнавальній діяльності. Взаємозв’язок пізнання і практики. Рівні пізнання: почуттєвий і раціональний, емпіричний і теоретичний.
21. Методи наукового пізнання. Уявлення про метод як спосіб пізнання. Категорії методів пізнання: узагальнені, загальні та часткові (спеціальні) методи.
22. Методи емпіричного дослідження: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.
23. Методи теоретичного дослідження: ідеалізація, формалізація, логічні та історичні методи.
24. Методи, що можуть бути застосовані на емпіричному й теоретичному рівнях: абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання.
25. Системний підхід і системний аналіз. Загальні відомості про систему. Зв’язки між елементами системи. Структура, характеристики та властивості систем.
26. Визначення системного підходу. Вплив системного підходу на послідовність наукового дослідження. Особливості прояву системного аналізу в науковому дослідженні.
27. Моделі у науковому дослідженні. поняття про модель та моделювання. Призначення моделей у науковому дослідження. Поділ моделей на математичні, геометричні та фізичні. Моделі аналоги. Моделювання на основі комп’ютерної техніки.
28. Загальні відомості про інформацію. Поняття про інформацію. Роль інформації у науковій діяльності. Друковані носії інформації. Носії і засоби поширення інформації на основі комп’ютерної техніки. Інформаційний потенціал сучасного суспільства. Кількісні вимірники інформації.
29. Типологія наукової інформації та основні види видань. Поняття про документи як засоби фіксацій наукової інформації. Первинні та вторинні документи. Опубліковані та неопубліковані документи.
30. Первинні опубліковані документи; неперіодичні, періодичні і такі що продовжуються видання.
31. Неперіодичні видання: наукова література для спеціалістів, науково-популярна, виробничо-технічна, навчальна та офіційно-документальна література, література довідково-енциклопедичного характеру.
32. Періодичні видання: наукові, науково-популярні, виробничо-технічні, масові журнали. Видання що продовжуються.
33. Нормативно-технічні документи. Патентна інформація. Депоновані рукописи. Неопубліковані документи. Особливості вторинної інформації та її пошук.
34. Призначення та види бібліотек. Бібліотечні фонди: основний і довідковий. Бібліотечні каталоги та картотеки. Види каталогів: алфавітний, систематичний і предметний, їх особливості та призначення.
35. Методика пошуку першоджерел. Спеціальні бібліографічні видання та їх роль в інформаційному пошуку. Оформлення результатів інформаційного пошуку.
36. Облік опрацьованої інформації. Складання бібліографії. Опрацювання джерел інформації. Умови ефективного опрацювання першоджерел.
37. Оформлення результатів опрацьованих першоджерел складання виписок, анотацій, конспектів.
38. Вимоги до проведення наукового дослідження. Творчий характер наукового дослідження. Корисність, актуальність і плановість наукового дослідження.
39. Об’єктивність та критичність оцінювання результатів наукового дослідження.
40. Послідовність проведення наукового дослідження. Науковий напрямок, проблема і тема наукового дослідження. Вибір теми дослідження. Ознайомлення із станом обраної теми дослідження. Уточнення теми і складання програми дослідження. Обґрунтування теми дослідження, його актуальності та новизни.
41. Методологічний апарат наукового дослідження. Мета та завдання дослідження. Вибір методів дослідження. Умови забезпечення адекватності обраних методів дослідження його меті та завданням. Логіка наукового дослідження. Складання календарного плану робіт.
42. Гіпотеза дослідження.
43. Систематичне накопичення дослідних матеріалів. Зведення і опрацювання результатів дослідження. Теоретичний аналіз та літературне оформлення результатів дослідження.
44. Упровадження у практику та оцінювання теоретичної й практичної значущості результатів дослідження.
45. Експеримент як складова частина наукового дослідження.
46. План і методика експерименту. Вибір способів та засобів фіксації результатів експерименту. Комп’ютеризація експериментальних робіт.
47. Роль особистості науковця у проведенні дослідження. Фактори, що визначають схильність до наукової діяльності; невдоволеність існуючим досягненням у пізнанні, допитливість, здатність до розумової праці, ерудиція, інтелект дослідника.
48. Розумова діяльність дослідника у процесі проведення дослідження. Розумові операції у науковому дослідженні. Мислительна діяльність як основа розумової праці дослідника. Види мислення дослідника: емпіричне, аксіоматичне та діалектичне. Колективний характер праці сучасного дослідника.
49. Форми узагальнення результатів наукових досліджень: усний виклад, тези доповіді, реферат, наукова стаття, науковий звіт, дисертація, монографія. Вимоги до їх змісту та оформлення.
50. Методи зведення й обробки результатів експериментальних досліджень: статистичні, графічні й табличні. Статистичні методи ранжування і групування.
51. Таблиця як засіб відображення кількісних ознак досліджуваного об’єкта. Текстова і цифрова частина таблиці. Структура простої, групової, комбінованої, складеної і шахової таблиці. Оформлення таблиці та її розміщення у науковій праці.
52. Оформлення графічних залежностей у вигляді графіків та діаграм. Графіки з рівномірними те нерівномірними (функціональними) шкалами. Етапи побудови графіка. Інформаційна виразність графіка. Діаграми лінійні, стовпчикові, стрічкові та секторні. Об’ємність діаграм. Комп’ютерні графіко-статистичні програми.
53. Математичні методи опрацювання результатів дослідження. Математична інтерпретація експериментальних матеріалів. Середні показники результатів дослідження. Варіювання результатів дослідження.
54. Визначення достовірності результатів дослідження. Параметричні методи порівняння результатів досліджень. Методи визначення зв’язків між факторами і явищами.
55. Складання списку літературних джерел. Послідовність складання списку. Бібліографічний опис літературного джерела. Елементи бібліографічного опису. Види бібліографічних описів: короткий, розширений і повний. Розділові знаки та скорочення у бібліографічних описах.
56. Узагальнений склад бібліографічного опису.
57. Вимоги до оформлення наукових праць. Письмове оформлення наукової праці. Виразність і мова тексту наукової праці. Правильність застосування наукової термінології.
58. Цитування у тексті наукової праці. Види посилань на використані літературні джерела. Пояснення зв’язку тексту з посиланнями. Спрощення бібліографічних описів у посиланнях.
59. Одиниці фізичних величин у тексті наукової праці, їх написання і позначення. Числа та знаки у тексті. Скорочення у тексті.
60. Завершення і представлення результатів наукового дослідження. Вибір форми представлення результатів наукового дослідження. Показники оцінювання результативності проведеного дослідження. Рецензування завершеної наукової роботи.
61. Підготовка до захисту та захист наукової роботи. Етичні норми поведінки автора роботи у процесі її захисту: уміння дискутувати, логічність і переконливість доказів, стриманість у поведінці.
62. Підготовка результатів дослідження до упровадження у практику.
63. Завдання шкільної психодіагностики.
64. Методики проективної техніки.
65. Поняття особистості в психології.
66. Психологічна структура особистості.
67. Характеристика основних підходів до структури особистості.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА
1. Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень: навч. пос. / Володимир Володимирович Ковальчук. – К.: Слово, 2009. – 240 с.
2. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: навч. пос. / Ольга Володимирівна Крушельницька. – К.: Кондор, 2009. – 206 с.
3. Медвідь Л. А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні: навч. посіб. / Людмила Андріївна Медвідь. – К.: Вікар, 2003. – 335 с.
4. Моргунов В. Ф. Основи психологічної діагностики: навч. посіб. [для студ. вищ. навч.закл.] / Володимир Федорович Моргун, Іван Геннадійович Тітов. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. – 464 с.
5. Народна педагогіка: світовий досвід / Уклад. А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К.: Знання-Прес, 2003. – 134 с.
6. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підруч. / Василь Миколайович Шейко, Наталя Миколаївна Кушнаренко. – 6-те вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2008. – 310 с.
ДОДАТКОВА
1. Бюлетень Вищої атестаційної комісії України. – К., 2008 – №3. – С. 8 – 13.
2. Бюлетень Вищої атестаційної комісії України. – К., 2007 – № 6. – С. 2 – 17, 20 – 21.
3. Основы математической статистики / [под. ред. В. С. Иванова]. – М.: ФИС, 1990. – 176с.
4. Розова С. С. Философское осмысление классификационной проблеми / С. С. Розова // Вопросы философии. – 1980. – № 8. – С. 163 – 165.
5. Лудченко А. А. Основы научных исследований / А. А. Лудченко, Я. Л. Лудченко, Т. А. Примак. – К.: Знання, 2000. – 114 с.
6. Шут М. Науково-дослідна робота з фізики у середніх та вищих навчальних закладах / М. Шут, В. Сергієнко. – К.: Шкільний світ. Газета «Фізика», 2004. – № 19 – 21. – С. 1 – 127.
7. Сидякин В. Г. Основы научных исследований. Биология / Вячеслав Григорьевич Сидякин. – К.: Вища школа, 1987. – 197 с.
8. Промова В. І. Вернадського на засіданні, присвяченому заснуванню Української Академії наук у Києві // Історія Академії наук України. – К.: Наукова думка. – 1993. – 73 с.
9. Черепанов В. Ф. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. – М.: Наука, 1988. – С. 11 – 123.
7. Рачков П.А. Науковедение: Проблемы, структуры, элементы. – М.: МГУ, 1974. – 241 с.
8. Капица П. Л. Эксперимент. Теория. Практика. – М.: Наука, 1981. – 495с.
9. Пригожин И., Стенгерс И. Время, хаос, квант. – М.: Прогресс, 1994. – 289с.
10. Садовский В. Н. Основания общей теории систем. – М.: Наука, 1974. – 279 с.
11. Лемман И. И. Наука как социальный институт. – Л.: Наука, 1965. – 177 с.
15. Алексеев И.С. Наука//БСЭ. – 3-е изд. – 1974. – Т. 17. – С. 956 – 969.
16. Кедров Б. М. Классификация наук // БСЭ. – 3-е изд. – 1974. – Т. 17. – С. 969 – 978.
17. Мирский Э. М. Науковедение // БСЭ. – 3-е изд. – 1974. – Т. 17. – С. 980 – 983.
18. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Системний подход // БСЗ. – 3-е изд. – 1976. – Т. 23. – С. 1414 – 1418.
19.Садовский В. Н. Система // БСЭ. – 3-е изд. – 1974. – Т. 16. – С. 472 – 474.
20.Спиркин А. Г., Юдин Э.Г. Методология // БСЭ. – 3-е изд. – 1974. – Т.16. – С. 478 – 485.
21.Вейзе А. А. Реферирование текста. – Минск: Изд-во Белор. ун-та, 1976. – 125 с.
22.Дозорцев В А. Изобретательское право // БСЭ. – 3-е изд. – 1972. – Т. 10. – 247 с.
23. Рационализаторское предложение // БСЭ. – 3-е изд. – 1975. – Т. 21. – С. 1520 – 1521.
24. Спиркин А. Г. Метод // БСЭ. – 3-е изд. –1974. – Т. 16. – С. 472 – 474.
25. Ярошевский М.Г. Творчество // БСЗ. – 3-є изд. – 1976. – Т. 25. – С. 977 – 982.
26. Философский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1983. – 837 с.
27. Физический энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. – М.: Советская знциклопедия, 1983. – 928 с.
28. Словарь иностранных слов. – 7-е изд., перераб. – М.: Русский язык, 1980. – 624 с.
29. Ожегов С. И. Словарь русского языка / Под ред. Н. Ю. Шведовой. – 14-е изд. – М.: Русский язык, 1983. – 816 с.
30. Ковальчук В. В., Дроздов В. О., Дроздов М. О. Концептуальний метод у навчанні // Наука і освіта. – 2004. – № 1. – С. 120 – 126.
31.Основы научных исследований. Биология / В. Г. Сидекин, Д. И. Сотников, А. М. Сташков. – К.: Вища школа, 1987. – 197 с.
32. Никитина Е. П., Фрейдлина В. Д., Ярхо А. В. Определения термина «статистика». – М.: МГУ, 1972. – 45 с.
33. Колмогоров А. Н. Основные понятия теории вероятностей. – М.: Наука, 1974. – 120 с.
34.Николис Г., Пригожий И. Самоорганизация в неравновесных системах. – М.: Мир, 1979. – 274 с.
35.Сержантов В. Ф. Принцип диалектического противоречия и законы современной биологии. – Л.: Наука, 1971. – 120 с.
36. Цехмістрова Г. С. Управління в освіті та педагогічна діагностика: навч. посіб. [для студ. вищ. навч.закл.] / Галина Степанівна Цехмістрова, Надія Андріївна Фоменко. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. – 280 с.
37. Гончарова Н. О. Основи професійної орієнтації / Наталія Олексіївна Гончарова: навч. посіб. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 168 с.
38.Кустовська О. В. Методологія системного підходу та наукових досліджень: курс лекцій / Ольга Василівна Кустовська. – Тернопіль: Економічна думка, 2005. – 124 с.
39. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень: навч. посіб. / Галина Степанівна Цехмістрова. – Київ: Видавничий Дім «Слово», 2004. – 240 с.
Електронні ресурси
1. www.mon.gov.ua. – веб-сторінка Міністерства освіти і науки України.
2. www.nbuv.gov.ua. – веб-сторінка бібліотеки ім. Вернадського.
3. www.tnpu.edu.ua. – веб-сторінка Тернопільського Національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Таблиця 7
Тематичний план змістового модуля
| № теми | Назва теми | Усього годин | Лекції | Практичні заняття | Самостійна та індивідуальна робота |
| 1.1 | Наука і освіта | 9 | 2 | 2 | 5 |
| 1.2 | Історія виникнення університетів | 9 | 2 | 2 | 5 |
| Разом: | 18 | 4 | 4 | 10 |
Навчальні цілі: сприяти засвоєнню знань студентів щодо науково-понятійного апарату, визначення основних категорій освіти, структуру освіти в Україні, Західній Європі, Америці, Азії, Росії, історію створення університетів, їх назви.
Опорні поняття: наука, метод, методологія, категорія освіти, класифікація, реформування, освіта, школа, училище, технікум, інститут, університет, академія.
Засвоєння навчального матеріалу сприяє формуванню знань науково-понятійного апарату, визначення основних категорій освіти, структуру освіти в Україні, Західній Європі, Америці, Азії, Росії, історію створення університетів, їх назви.
Засвоєння навчального матеріалу передбачає формування таких умінь: класифікувати систему наук у вигляді таблиць та чітко обґрунтовувати її; володіти інформацією про основні етапи становлення науки та освіти в Україні, класифікувати навчальні заклади за рівнями (школа, училище, технікум, інститут, університет, академія), орієнтуватися в часових межах історії виникнення університетів.
Методичні рекомендації щодо роботи з модулем:
1. Під час опрацювання лекційного матеріалу з теми «Наука і освіта» та «Історія виникнення університетів»зверніть увагу на такі поняття: наука, метод, методологія, категорія освіти, класифікація, реформування, освіта, школа, училище, технікум, інститут, університет, академія.
Поточна рейтингова оцінка
Проміжна рейтингова оцінка
Самостійна робота
Індивідуальне завдання
Тема 1.1.
Наука і освіта
Лекція
План
1. Історичні передумови виникнення науки.
2. Основні етапи розвитку науки.
3. Класифікація наук.
4. Наука як соціальний інститут.
Література
| Основна | |
| Електронні ресурси |
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
Класифікація наук
