Кам ’ янець-подільське медичне училище

 

Лекція

 

Тема: ” Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності ”

 

1. Поняття безпеки життєдіяльності.

Безпека життєдіяльності, як складна категорія, охоплює життя і діяль­ність людини у взаємодії з навколишнім (природним і штучним) середови­щем. Безпека життєдіяльності в той же час є і складним поняттям, бо торка­ється сутності безпеки людського життя та сфери її діяльності, в першу чергу трудової.

Основу дисципліни «Безпека життєдіяльності» складають два слова «без­пека» і «життєдіяльність». Розглянемо термін «життєдіяльність».

Хоч поняття життєдіяльності існувало від початку існування людства, сам термін «життєдіяльність» порівняно новий. Цей термін з’явився з по­явою пілотованої космонавтики, але зараз він все ширше використовується в усіх сферах: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району, навіть про життєдіяльність мікроорганізмів, хоч це, як буде видно з подальшого тексту, не зовсім правильно.

«Життєдіяльність» складається з двох слів – «життя» і «діяльність».

Життя – це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здат­ність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та на­явність обміну речовин і реакції на подразнення.

Життя існує поряд з іншими видами матерії – фізичною, хімічною, біологічною, але по відношенню до них є вищою формою її існування. Невід’ємною властивістю усього живого є активність. «Усі живі істоти по­винні діяти (рухатись) або ж загинути. Миша повинна перебувати у стані руху, птах літати, риба плавати і навіть рослина повинна рости» (Селье Г. От мечты к открытию. – Μ., 1987. – С. 32). Отже, активність є властивістю усього живого, тобто термін «життя» вже деякою мірою передбачає активну діяльність або рух.

Людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності ре­шти живих організмів та істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не тільки пристосовується, а й перетворює навколишнє середовище для задово­лення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідо­мо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

життєдіяльність – це властивість людини діяти в оточуючому життєво­му середовищі, у вигляді процесу збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життє­вих потреб і можливостей.

Перейдемо до визначення терміна «безпека».

Дуже часто можна зустріти визначення безпеки як «такий стан будь-якого об’єкта, за якого йому не загрожує небезпека». Але подібне визначення не може нас задовольнити повністю, оскільки таке розуміння безпеки лише вказує на відсутність джерела небезпеки, тобто воно може характеризувати якусь ідеальну ситуацію, в якій безпека виступає як бажана, але недосяжна мета.

небезпека – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріаль­ним цінностям.

небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середови­щі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричини­ти фізичну шкоду, поранення чи пошкодження.

ДСТУ 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

У цьому визначенні поняття «безпека» присутній термін «ризик». Ризик виникнення аварій, пошкоджень або виходу з ладу простих технічних при­строїв визначити не досить складно. Для складних же технічних систем, а тим більше для людини чи суспільства ризик – це категорія, яка має велику кількість індивідуальних ознак і характеристик, і математично точно визна­чити його надзвичайно складно, а інколи неможливо. В таких випадках ризик може бути оцінений лише завдяки експертній оцінці. Тому наведемо ще одне визначення безпеки, яке ми і будемо використовувати надалі.

Безпека – це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, со­ціуму, держави, природних та антропогенних систем тощо.

Безпека людини – це поняття, що відображає саму суть людського життя. Безпека людини – невід’ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток» (Sustainable Human Development), такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей ви­никнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах над­звичайних ситуацій.