Порядок підготовки запиту до компетентних органів іноземних держав з питань оподаткування.

Перед підготовкою звернення до іноземного компетентного органу оперативний співробітник повинен мати на увазі, що головним принципом міжнародного співробітництва є взаємна повага до вимог внутрішнього законодавства країн та супровідних процедур, неухильне дотримання вимог документів, якими таке співробітництво передбачається. В рамках цивільного розслідування (податкової перевірки) не може вимагатися інформація або проведення певних дій, які відносяться до компетенції органів кримінального провадження.

Запит повинен містити вичерпну інформацію про обставини справи та дані, на підставі яких вважається за необхідне підготувати звернення до іноземного компетентного органу. Йдеться про поширену мотивацію запитів на кшталт: "за оперативними даними операція є протиправною". В розумінні міжнародного співробітництва така аргументація не визнається легітимною, оскільки є беззмістовною. Звернення до закордонного органу будь-якими каналами є крайньою і безальтернативною формою доведення або спростування певних фактів протиправної діяльності. Підстави вважати таку діяльність незаконною повинні бути викладені власне у самому звернені і бути очевидними для іноземного виконавця. Проведення так званих "зустрічних" перевірок за кордоном можуть лише зашкодити іміджу Міністерству доходів і зборів України та власне об'єкту перевірки перед його іноземними партнерами.

Підготовка запиту до правоохоронних органів іноземної держави з питань попередження, розкриття та розслідування злочинів у сфері оподаткування з компетентними органами іноземних держав згідно нормативних документів використовують, як останній крок у зборі доказової бази правопорушення. Типова схема дій співробітника податкової міліції при підготовці міжнародного запиту виглядає наступним чином:

Малюнок 1.1. Схема дій при підготовці міжнародного запиту.

1. Отримання оперативної інформації, інформації за результатами перевірки платника податків ДПІ, з інших джерел щодо конкретної сумнівної операції. Насамперед на території України необхідно отримати наступні документи:

· договір, згідно якого здійснювалась зовнішньоекономічна діяльність, хто підписував даний договір з обох сторін, де відбувалося підписання, яким чином, підтвердження перетину кордону України представником нерезидента для підписання угоди;

· документи, які підтверджують митне оформлення та перетин кордону України (5 примірник ВМД з відміткою митної служби про фактичний перетин кордону знаходиться в ДПІ району, на обліку якого знаходиться резидент, або примірник митниці);

· підтверджена інформація про реальну вартість товару (якщо має місце завищення вартості товару або невластивий експорт), походження товару та відповідність наявного товару з указаним в супровідних документах;

· підтвердження супровідних документів товару, отриманих від державних органів, що погоджують такий експорт, якщо такі були (ветеринарні сертифікати, сертифікати якості та відповідності та інш.)

умови поставки згідно правил Інкотермс, інформація про підприємство, яке фактично здійснило перетин (вивіз) товару за митну територію.

2. Підготовка та направлення запиту до регіональної митниці з метою отримання копій контракту та вантажно-митних декларацій, які свідчать про укладення угоди між резидентом та нерезидентом України, підтверджують факт перетинання вантажу через митний кордон України, кількісні та якісні характеристики вантажу, а також особу яка представляє нерезидента України і підписала контракт (договір).

Відомості щодо здійснення експортно-імпортних операцій, номенклатури, кількості та вартості ТМЦ або послуг, що переміщаються через митний кордон України із зазначенням експортеру, власника, отримувача вантажу, типу транспорту, місця перетину кордону України та номеру банківського рахунку на якій має поступити оплата за експортовані товари (послуги) містяться в АС «Податковий блок» (електронні копії ВМД).

3. Провести аналіз цін на продукцію зазначену у контракті. Порівняння зі світовими цінами здійснювати ґрунтуючись на інформацію з наявних джерел інформації – аналітичні огляди, данні світових бірж або комерційні пропозиції, інше.

3.1. В разі необхідності підготовити та направити запит до регіональної торгівельно-промислової палати з метою отримання статистичних даних про мирові ціни на товар зазначений у контракті (договорі), вантажно-митних деклараціях та проведення порівняльного аналізу зазначених цін. Підсумком проведеного аналізу є виявлення схеми можливого порушення податкового законодавства України:

- завищення вартості експортної продукції з метою безпідставного завищення суми відшкодування податку на додану вартість;

- заниження вартості експортної продукції з метою послідуючої реалізації продукції через пов’язаних нерезидентів України за мировими цінами, таким чином приховуючи надприбутки у валютних коштах за кордоном.

3.2 З метою встановлення кількості задекларованого вантажу, що вивозився за межи митної території України необхідно направити запит у представництва міжнародні класифікаційні товариства такі як Сейболт, СЖС та і. Зазначені компанії спеціалізуються на проведенні експертної оцінки вантажив на предмет кількості та якості. На відміну від відповідних відомостей   ТПП іноземні компанії при укладанні міжнародних контрактів керуються результатами досліджень саме зазначених компаній.

4. Підготувати та направити запит до державної прикордонної служби України з метою перевірки факту перетину і присутності на території України посадової особи, представника нерезидента України для підписання угоди (такі дії виконуються в разі підписання контракту на території України, а також проведення перевірки яким чином було здійснено підписання угоди взагалі (фізична присутність іноземного партнера або поштовим пересиланням).

Запит по факту перетинання кордону надсилається до інформаційної системи «Аркан», доступ до якої є у оперативно-аналітичних підрозділів ГУ Міндоходів в областях та містах Києві і Севастополі.

5. Опитати посадових осіб СПД-резидента України причетних до конкретного контракту (договору) з метою отримання пояснень щодо зазначеної зовнішньоекономічної угоди, деталей підписання угоди та її виконання.

   6. Проведення заходів (направлення запитів) з метою отримання інформації та копій документів, які супроводжують товар або підтверджують його походження (сертифікати відповідності, технічні умови, ліцензії, санітарні сертифікати та інші).

7. За зібраними матеріалами територіальним підрозділом податкової міліції готується проект запиту до правоохоронних органів іноземної держави та узгоджується та обов’язково візується з відповідальним за міжнародне співробітництво співробітником ГУ Міндоходів в області.

7.1 В разі наявності кінцевого варіанту запиту відповідальний за міжнародне співробітництво в ГУ Міндоходів області здійснює узгодження зі співробітником відділу міжнародного співробітництва ГУ Міндоходів України електронною поштою файл 26.02.ДД.ММ.ААа (ДД - день, ММ – місяць, АА – код області, а – будь-яка буква латинського алфавіту). При отриманні підтримки запиту, ініціатор повідомляється про дозвіл на направлення офіційного запиту до правоохоронних органів іноземної держави.

8. Офіційне направлення запиту до ГУ Міндоходів області з додатками (копії контрактів, ВМД, довіреностей, платіжних доручень, рахунків-фактур (invoice або інший документ з вказаною вартістю), CMR та інших документів, як доказів міжнародних комерційних стосунків).

9. Підготовка та направлення міжнародного запиту до правоохоронних органів іноземної держави.

10. Отримання відповіді, її облік, підготовка завдання на відпрацювання отриманої каналами міжнародного співробітництва інформації за запитом, встановлення контрольного строку подання звітності про відпрацювання інформації та кінцевий результат її використання (донараховані суми податків, штрафних санкцій, порушена кримінальна справа, зруйнована злочинна схема, збільшене податкове навантаження, інше).

11. Взаємовідносини з ДПІ з метою відпрацювання отриманої міжнародними каналами інформації, внесення резидента України до національного плану перевірок, врахування інформації при погодженні фінансових планів СПД щодо рівня податкового навантаження та його відповідності показникам фінансово-господарської діяльності, використання матеріалів у позаплановій перевірці зазначеного підприємства та перевірки законності дій посадових осіб підприємства.

Взаємовідносини з слідчими органами з огляду на підслідність та територіальність.

Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2012  № 1247 ПОРЯДОК обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн

В разі надходження службової записки з територіального ДПІ щодо встановлення статусу легітимності будь-якого нерезидента України, співробітник даного територіального підрозділу податкової міліції за недостатністю підстав для підготовки міжнародного запиту з використанням каналу відділу зовнішніх відносин ГУ Міндоходів  України має право:

- використовувати наявні джерела інформації (офіційні статистичні Інтернет-сайти), які було запропоновано для використання в роботі НЦБ Інтерполу в Україні:

Наразі у Міндоходів України нас існує правове поле для обміну інформацією з 68 країнами світу, з яких понад 40 інтенсивно обмінюються даними на постійній основі. За рік працівники відділу обміну податковою інформацією Управління податкового співробітництва Департаменту міжнародних зв’язків Міндоходів України опрацьовують у середньому 2200 — 2400 документів. А з початку поточного року опрацьовано 1728 пакетів документів з питань обміну інформацією за спеціальними запитами з компетентними органами зарубіжних країн.

Загалом обмін податковою інформацією здійснюється на правових підставах — відповідно до міжнародних податкових угод, передусім про уникнення подвійного оподаткування, угод про обмін інформацією та Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Щодо країн СНД, то обмін інформацією з ними регулюється також багатосторонньою Угодою між державами — учасницями СНД про співробітництво і взаємну допомогу з питань дотримання податкового законодавства та боротьби з порушеннями в цій галузі.

Укладені договори регулюють такі питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх відносинах між державами, як уникнення подвійного оподаткування, запобігання ухиленню від сплати податків, розподіл прав оподаткування між договірними державами, усунення податкової дискримінації, взаємне зменшення податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі. Крім того, такі міжнародні договори передбачають умови конфіденційності та регламентують порядок використання і розголошення наданої інформації.

Наразі обмін інформацією з компетентними органами зарубіжних країн у внутрішньому правовому полі регулюється Порядком обміну інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн, затвердженим наказом Мінфіну України від 30.11.2012 р. № 1247, зареєстрованим у Мін’юсті України 25.12.2012 р. за № 2171/22483, яким передбачено основні вимоги до оформлення документів, що надсилаються в рамках обміну податковою інформацією, строки надання інформації, підстави для підготовки запитів.