Містобудівництво та архітектура, образотворче мистецтво.

 

Визначальним моментом у розвитку архітектури та будівництва другої половини XIII — першої половини XV ст. було притаманне середньовічній культурі домінування ансамблю, що знаходило свій вияв як у великих містобудівних програмах, так і в малих ансамблях окремих споруд чи комплексів споруд.

 

Архітектурні пам'ятки України цієї доби можна поділити на три групи:

оборонні споруди, споруди-замки; церковне будівництво.
____________________________________________________________

Оборонні споруди

Унікальним прикладом оборонного залишку провінційної резиденції є вежа (інші елементи укріплення були дерев’яними) у П’ятничанах на Жидачівщині. Луцький замок, включав Верхній замок і Нижній, або Окольний, замок, мурована частина якого мала стіну і чотири вежі, з яких до нашого часу дійшла вежа князів Чарторийських. О боронний комплекс Кам’янця-Подільського. Укріплення Криму.

 споруди-замки

замок Острозьких в Острозі. На Поділлі цілий ряд укріплених замків — у Бучачі, Язлівці, Сатанові, Скалі Подільській, Теребовлі, Хотині. замок у Королевому та рештки замку в Невицькому під Ужгородом. Мукачівський замок

 церковне будівництво

Львів: Монастирська церква св. Георгія (Юра), яка, за свідченням Мартина Ґруневеґа, простояла до кінця XVI ст. ¹⁵, та вірменський кафедральний собор Успіння Богородиці. Мурована передвівтарна перегородка як особливість організації інтер’єру виступає у невеликій церкві Різдва Богородиці в Росохах на Старосамбірщині. Найпоказнішим західноукраїнським храмом цього періоду є церква Різдва Богородиці у Рогатині

 

 

В історії храмового будівництва західної традиції на українських землях середина XV — середина XVI ст. виступає насамперед як заключний етап розвитку готичного стилю:

У Львові, який і далі залишався головним центром його поширення на українських землях, він ознаменувався завершенням понад столітніх робіт над спорудженням кафедрального костьолу. Поза Львовом характерними зразками пізньоготичної костьольної архітектури виступають парафіяльні костьоли Святого Мартина фундації родини Гербуртів у Скелівці (Фельштин) та Новому місті, а також Троїцький костьол у Нижанковичах. До 1481 р. належить найдавніша частина — вівтар і нава — перебудованого на початку XVII ст. парафіяльного Троїцького костьолу в Олеську. Характерним зразком костьольної архітектури свого часу виступає також замкова каплиця в Бережанах на Тернопільщині з двома добудованими у XVII ст. симетричними круглими каплицями, перетвореними на мавзолей родини Сенявських. 1545 р. споруджено Троїцький костьол на території Окольного замку в Луцьку, близький, як свідчать описи, до Успенської церкви Зимненського монастиря. У Кам’янці-Подільському на переломі XV — XVI ст. споруджено домініканський костьол св. Миколая

 

 

 

Монументальне малярство:

Як і раніше, майстри монументального малярства працювали переважно над оздобленням храмів і, мабуть, лише в поодиноких випадках їм доводилося декорувати світські будівлі, як це було у Києві та Галичі ще в XI — XII ст. Виділяються два найяскравіші мистецькі явища — малярство Волині часів князя Володимира Васильковича та малярські ансамблі фундації Владислава II Яґайла на території Польщі. Фрески, мабуть, кінця XIII ст. були в церкві св. Онуфрія у Лаврові ⁶. Невеликі фрагменти ансамблів монументального малярства відомі на Поділлі. Найстарші з них — збережені у пізніх копіях (Чернівці, Краєзнавчий музей) фрески кінця XIII — XIV ст. монастирської печерної церкви у Бакоті — фігури Христа, св. Георгія та Богородиці.

     Станкове малярство:

 

 

 

 

• У ХVII-XVIII столітті широкого розмаху набули вертепи — мендрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

 

 

Висновки

Після занепаду Київської Русі литовське проникнення, польська експансія, татарська агресія суттєво вплинули на перебіг подій в українських землях. У XIV--XVI ст. відбулися значні зміни в усіх сферах суспільного життя. Неоднозначні процеси були притаманні у цей час культурному розвитку України. Дестабілізуючими культурний процес чинниками стали падіння Візантійської імперії в XV ст., що позбавило християнську православну релігію зовнішньої підтримки, докорінно переорієнтувало торгівлю, вплинуло на культуру господарювання в українських землях; відсутність власної державності в цих землях; зростаюча загроза ополячення й окатоличення після укладення Люблінської унії 1569 p.; татарська агресія. Піднесенню української культури сприяли технічний і технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше і ширше розповсюджувати знання та інформацію; поява на історичній арені козацтва, яке виступало могутнім культуротворчим чинником. Взаємодіючи, ці чинники докорінно змінили культурне об-личчя українських земель. Певні зрушення в XIV--XVI ст. відбулись у політичній культурі. Європейський спалах Відродження дав поштовх розвитку гуманістичної думки в Україні. Носіями нових ідей стали Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Лукаш із Нового Міста, Станіслав Оріховський та ін. Зокрема, С. Оріховський одним із перших серед представників європейської політичної думки заперечив божественне походження влади та держави, категорично висловився проти підпорядкування світської влади духовній, обстоював невтручання церкви в державні справи. Ніби для ілюстрації думок гуманістів наприкінці XVI -- на початку XVII ст. на історичну авансцену виходить нова суспільна сила -- міщанство, яке одразу стало помітним чинником громадсько-політичного життя. Саме міщанство стало основою братств -- легальних організацій, у діяльності яких спочатку переважав релігійно-благодій-ницький напрям, а з посиленням іноземного гніту дедалі більше виявляли себе громадсько-політичний та національно-культурний напрями. Братства фактично перетво-рилися на ідейні центри захисту мови, культури, духов-них цінностей українського народу, на зародкові елементи громадянського суспільства.

Питання для самоконтролю:

1. Коли українська мова перетворюється на важливий фактор етнічного розвитку?
2. Розкажіть про перші друкарні в Україні?
3. Яку роль зіграли церковні братства в культурному розвитку України?
4. Назвіть особливості готичного стилю?
5. В чому полягала особливість іконографії?
6. Дайте характеристику архітектурним пам’яткам польсько-литовської доби?
7. Що таке скрипторії?

 

  Тема 5. Українська культура доби козацько-гетьманської держави. Українське бароко (друга пол. Х V ІІ – серед. Х V ІІІ ст.).

План лекції:

1. Реформація церкви та освіти, розвиток науки.

2. Розвиток і поширення друкарської справи.

3. Українська барокова література.

 

 

 

Основна література: 2,6,7.

Додаткова: 2,8,9,14,19.

  1, 2, 3, 4, 5.

 

Міні – лексикон: козацьке бароко, риторика та піїтика, антропологізм, козацькі літописи, єзуїтські колегії, вертеп, кобзарі, багатоярусний іконостас, світська кам’яна архітектура.