Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Характерні риси чотирьох основних моделей ринкуСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Ринковий механізм являє собою велике досягнення людства, проте важливо розуміти, що ринок не всемогутній і не в змозі вирішувати певні проблеми економічного життя суспільства, а саме: 1. Не регулює „зовнішні ефекти” (соціальні наслідки виробництва, безробіття, забруднення навколишнього середовища, тощо.) 2. Не враховує потреби малозабезпечених верств населення. 3. Не забезпечує країну суспільними благами(оборона, освіта, охорона правопорядку, тощо) 4. Не „бачить” перспективи, працює на поточні потреби суспільства, не враховує стратегічні цілі розвитку країни (здоров’я нації, вичерпання ресурсів, навколишнє середовище, рівень освіти) Тому регулювання і вирішення цих проблем забезпечують державні і громадські інститути. VІ. Монополії, процес монополізації економіки мають істотні негативні наслідки: — по-перше, монополії придушують конкуренцію – важливу рушійну силу економічного прогресу; — по-друге, вони здатні збільшувати прибутки, зменшуючи обсяг випуску продукції і підвищуючи її ціну; — по-третє, схильні до уповільнення науково-технічного прогресу; — по-четверте, схильні до хижацького використання природних ресурсів та забруднення довкілля; — по-п'яте, розорюють малий та середній бізнес;
— по-шосте, монополізують засоби масової інформації (пресу, радіо, телебачення), за допомогою яких впливають на свідомість населення у необхідному їм напрямку; — по-сьоме, здійснюють тиск на уряд у пошуках неправомірних пільг та привілеїв тощо. За прикладом США в інших країнах світу також схвалювали антимонопольні закони. Антитрестівське законодавство за типом американського було прийняте у Великобританії в 1948 р., у Франції в 1963, в Італії 1964 р. У країнах Східної Європи антимонопольне законодавство почали розробляти наприкінці 80-х років XX ст. Однак американська і європейська антимонопольна політика мають свої особливості: — американська – спрямована, головним чином, проти монополії як структурної одиниці; — європейська має регулятивний характер і спрямовується, головним чином, на протидію негативним проявам ринкової влади монополій. У сучасних умовах національний та наднаціональний рівні конкурентного законодавства в Європі створюються за умов інтеграційних процесів в економіці та посилення міжнародної конкуренції. В кожній країні Європейського Союзу діє національне конкурентне законодавство, скоординоване з загальноєвропейським. Конкурента політика ЄС має регулятивний характер, тобто спрямована проти недобросовісних монополістичних прийомів. Основними завданнями Антимонопольного комітету України є: —здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; —запобігання, виявлення і припинення порушень конкурентного законодавства; —контроль за економічною концентрацією; —сприяння розвитку добросовісної конкуренції. До методів здійснення антимонопольної політики відносять: — правові: прийняття відповідних законодавчих та нормативно-правових актів; — організаційно-контролюючі: розробка та організація виконання заходів, спрямованих на запобігання порушення конкурентного законодавства; проведення моніторингу, перевірок, призначення експертизи; — адміністративно-імперативні: примусовий поділ суб'єктів господарювання, застосування санкцій, накладання штрафів; — профілактично-роз'яснювальні: інформування, внесення пропозицій, надання рекомендацій, попередніх висновків стосовно порушень, роз'яснення щодо кваліфікації порушень.
Для визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку використовують певні кількісні показники. Так, в Україні становище вважається монопольним, якщо частка на ринку одного суб'єкта господарювання перевищує 35%, трьох – 50, п'яти – 70%.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 37; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.216.161.178 (0.01 с.) |