Тема 8. Суспільне відтворення та основні форми суспільного продукту – 2 години

1 Зміст та види суспільного відтворення.

2 Типи економічного зростання

3 Структура суспільного продукту

4 Макроекономічні моделі його відтворення

5 Концепції та моделі відтворення

І. Відтворення – це процес виробництва благ та послуг, що безпосередньо постійно повторюється.

Відтворення проходить чотири основні стадії, які утворюють економічний кругообіг суспільного продукту:

1. Виробництво: засобів виробництва; предметів споживання; послуг.

2. Розподіл: виробничий; предметів споживання; послуг.

3. Обмін: діяльністю; предметами споживання; послугами.

4. Споживання: виробниче; предметів праці; послуг.

Розрізняють два основних види відтворення:

1) просте відтворення, при цьому додана вартість, якщо вона створюється спрямовується на особисте споживання, а величина ССП не змінюється(рис.2)

2) Розширене відтворення, при цьому додана вартість спрямовується на збільшення та/або удосконалення факторів виробництва – засобів виробництва і робочої сили, а величина ССП збільшується та/або покращується його якість (рис. 3).

3) Звужене відтворення, при цьому величина ССП менше ніж попереднього року та/або гіршої якості.

ІІ. Розширене відтворення в межах національної економіки – економічне зростання (розвиток).

Економічне зростання – розвиток національної економіки протягом певного періоду, котрий вимірюється абсолютним приростом чи темпами приросту валового внутрішнього продукту (ВВП), валового національного продукту (ВНП), національного доходу (НД) в цілому або темпами приросту цих показників у розрахунку на одну особу.

Показники приросту на одну особу використовуються для аналізу динаміки добробуту населення країни та порівняння рівнів життя у різних країнах.

Економічне зростання може бути:

- екстенсивне (нарощуються кількісні фактори);

- інтенсивне (відбувається якісне зростання економічних параметрів).

Формалізовано економічне зростання представлено у вигляді формули:

,

де І_ВВП – індекс зростання ВВП;

      І_ін – індекс зростання інтенсивних факторів;

      І_ек – індекс зростання екстенсивних факторів;

ІV Першу в історії політекономії спробу показати схематично процес відтворення на макрорівні зробив французький економіст Франсуа Кене.

Маркс вважав, що для того, щоб процес відтворення відбувався безперервно, ССП повинен бути реалізований.

Умови реалізації ССП за простого відтворення

1. I(c + v + m) = Ic+ IIc

2. ІІ(c + v + m) = І(v + m) + II(v+m)

3. І (v +m) = II c

Умови реалізації ССП за розширеного відтворення

1. I(c + v + m)>Ic + IIc

2. II (c + v +m)<I(v + m) + II (v + m)

3. I(v + m)>IIc

Обґрунтовані К.Марксом схеми реалізації суспільного продукту широко застосовуються в практиці економічного програмування і планування багатьох країн. На їх основі американський економіст В.Леонтьєв розробив метод аналізу міжгалузевих зв’язків за принципом „витрати-випуск”, який застосовується у вигляді міжгалузевого балансу (МГБ).

МГБ

Розподіл	Виробниче споживання				Кінцевий продукт
Матеріальні витрати	1	2	3	4		Споживання	Нагромадження
1. Промисловість	Міжгалузеві поставки продукції				Галузеві елементи кінцевого продукту			Валовий продукт
2. Сільське господарство
3. Будівництво
4. Транспорт, торгівля
Амортизація
Чиста продукція
Зарплата та ін.
Всього валовий продукт

Найбільш відомі моделі економічної рівноваги

Автор	Характер моделі
Ф. Кене	Опис простого відтворення на прикладі економіки Франції ХVIII ст.
К. Маркс	Схеми простого і розширеного капіталістичного відтворення
В. Ленін	Схеми розширеного капіталістичного відтворення зі змінами органічної будови капіталу
Л.Вальрас	Модель загальної економічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції
В.Леонтьєв	Модель „Витрати-випуск”
Дж. Кейнс	Модель короткострокової економічної рівноваги
Дж. Нейман	Модель рівноважної економіки, що розширюється

V. Різне ставлення до перспектив і наслідків економічного зростання відобразилося у наступних концепціях.

Концепція нульового економічного зростання.

Концепція сталого економічного розвитку.

Концепція ноосферного розвитку.

Концепція інноваційного економічного розвитку.

Сучасна макроекономічна теорія спрямована на створення оптимізаційних економіко-математичних та економетричних моделей економічного зростання. Розглянемо дві найпростіших моделі економічного зростання.

1. На основі кривої виробничих можливостей.

2. Виробнича функція й економічне зростання. Створений національною економікою продукт є результатом використання економічних ресурсів: землі, праці, капіталу. Зв'язок між обсягом використаних ресурсів й обсягом вироблених із них продуктів описує виробнича функція:

де   L – ресурс праці;

      К – ресурс капіталу;

      А – ресурс землі.

Дана формула описує екстенсивне зростання, оскільки вона відображає тільки кількісні характеристики застосованих у виробництві ресурсів. Для того, щоб відобразити інтенсивне зростання, необхідно знати величину граничного продукту кожного ресурсу.

Так граничний продукт праці

Так граничний продукт капіталу

Так граничний продукт землі

Ці показники виражають внесок кожної додаткової одиниці ресурсу в річний обсяг національного виробництва. Тоді виробнича функція матиме вигляд:

Графічно модель економічного зростання на основі виробничої функції, яка характеризується наявністю ресурсів праці (L) та капіталу (К), постійною граничною продуктивністю цих ресурсів, незмінною пропорцією обсягів праці і капіталу, постійною віддачею від масштабу (Рис.6).