Характеристика процесів регулювання

 

^ Управлінське рішення (приймається в керуючій системі)	Виконання управлінського рішення в керованій системі	^ Контролювання (виявлення недоліків, відхилень, неточностей тощо)	Регулювання (усунення недоліків, відхилень, неточностей тощо)
1. Впровадження нової технологічної лінії для виробництва хлібних виробів	Відповідно до розробленого в керуючій системі технологічного процесу здійснюється впровадження технологічної лінії та виробництво з її допомогою продукції	Під час контролю в керованій системі виявлено високий відсоток браку, понаднормове використання сировини (муки, яєць)	Каналами зворотного зв’язку інформація про брак та пере використання сировини надходить у керуючу систему, де опрацьовується та аналізується. Керуюча система готує нове управлінське рішення щодо вдосконалення окремих технологічних процесів на новій технологічній лінії, яке спрямовується у керовану систему
2. Укладання угоди з новим партнером щодо постачання необхідних матеріальних ресурсів	Керована система отримує необхідні матеріальні ресурси для здійснення виробничо-господарської діяльності	У процесі здійснення контролю виявлено, що отримані матеріальні ресурси не відповідають встановленим критеріям якості	Інформація про невідповідність матеріальних ресурсів обумовленим у договорі стандартам якості надходить каналами зворотного зв’язку у керуючу систему, де опрацьовується та аналізується, а також приймається рішення щодо висуненню постачальнику претензій з метою компенсації втрат
3. Застосування нової системи матеріального стимулювання для основних робітників (запровадження премій, надбавок, доплат)	Основні робітники отримують інформацію про нову систему матеріального стимулювання на підприємстві	Контролюються результати роботи робітників, продуктивність їхньої праці, виконання запланованих завдань, кількість прогулів. Виявлено, що продуктивність праці знизилась, а планові завдання недовиконані	Інформація про зниження продуктивності праці та невиконання планових завдань надходить каналами зворотного зв’язку у керуючу систему, де опрацьовується та аналізується. На основі результатів аналізу приймається управлінське рішення щодо внесення окремих змін у систему матеріального стимулювання основних робітників

 

Запитання. Завдання

 

1. У чому полягає сутність і особливості контролювання?

2. Охарактеризуйте на конкретних прикладах функції та завдання контролю.

3. Розкрийте зміст чинників підвищення ефективності контролю.

4. Обґрунтуйте позитивні і негативні наслідки впливу контролювання на підконтрольних суб’єктів.

5. Обґрунтуйте класифікацію контролю за різними ознаками.

6. Аргументуйте застосування попереднього, поточного та завершального контролю в організації.

7. Порівняйте централізований та децентралізований види контролю.

8. У чому полягає роль функції регулювання в технології менеджменту?

9. Обґрунтуйте особливості функції менеджменту – регулювання.

10. Охарактеризуйте процес регулювання в організації, якщо в процесі поточного контролю виявлено, що працівники недостатньо кваліфіковані для виконання визначених завдань.

11. Охарактеризуйте процес регулювання:

• на виробничому підприємстві, якщо за результатами проведення атестування виявлено, що 30 % працівників підприємства не відповідають своїм посадам;
• у навчальному закладі, якщо за результатами перевірки диспетчерського відділу виявлено, що дві групи не з’явились на пару;
• в авіакомпанії, якщо надійшли скарги від постійних клієнтів на погіршення якості їх обслуговування;
• у туристичній фірмі, якщо від клієнтів надійшли рекламації з приводи невиконання нею договірних зобов’язань;
• на підприємстві, якщо виникли проблеми зі збутом виготовленої продукції внаслідок загострення конкуренції на ринку;
• на транспортному підприємстві, якщо у процесі технічного огляду виявлено, що 8 % рухомого складу не придатні для здійснення перевезень;
• якщо на підприємстві виник страйк робітників з приводу підвищення заробітної плати на 15 %.

Теми рефератів

 

1. Роль контролювання у менеджменті.

2. Процес здійснення контролю: сутність, етапи, особливості протікання, суб’єкти та об’єкти.

3. Застосування сучасних інформаційних технологій у процесі контролювання.

4. Врахування соціально-психологічних та економічних аспектів при формуванні системи контролю в організації.

5. Проблеми інформаційного забезпечення контролю на підприємстві.

6. Проблеми організування контролю в крупних компаніях

7. Комп’ютеризація контрольних операцій в організації.

8. Роль функції регулювання в технології менеджменту.

9. Особливості реалізації функції регулювання.

10. Зворотний зв’язок як основа регулювання у менеджменті.

11. Регулювальні заходи в системі управління підприємством.

12. Необхідність застосування в менеджменті функції регулювання.

13. Значення регулювання у реалізації конкретних функцій менеджменту.

14. Формування управлінських рішень на засадах регулювання.

15. Перебудова організаційної структури управління на засадах регулювання.

16. Формування інструментів мотивування на засадах регулювання.

Сутність й особливості контролювання

Після планування, організування і мотивування діяльності в організації виникає потреба в забезпеченні постійних спостережень за ходом виробничо-господарських процесів та у виявленні проблем, які перешкоджають її успішному здійсненні.

Контролювання – вид управлінської діяльності щодо оцінки рівня виконання завдань і досягнення цілей, виявлення відхилень, збоїв, недоліків та причин їх виникнення з метою уникнення нагромадження й повторення помилок, мінімізації втрат, подолання складних організаційних проблем тощо.

Контролювання є важливим чинником забезпечення стабільності, передбаченого рівня розвитку економічного суб’єкта, уникнення криз. Важливими елементами контролювання є спостереження за станом суб’єктів економіки, цілеспрямований збір та аналіз інформації про них з метою прийняття оптимальних рішень.

Контролювання як вид управлінської діяльності (процес) реалізується на засадах виконання контрольних операцій (контролю).

Контроль – елемент і чинник управління економічними суб’єктами, процесами, який полягає у нагляді за ними з метою перевірки відповідності їх стану законодавчим нормам, визначеним стратегіям, програмам розвитку тощо.

Об’єктивна зумовленість і необхідність реалізації контролювання як функції менеджменту зумовлені такими чинниками:

 

• 
  складністю технологічних процесів в організації;
• 
  невизначеністю середовища (зміни законів, політики, структури організації, технології, ринку, складу і кваліфікації працівників організації тощо);
• 
  динамізмом науково-технічного розвитку;
• 
  ймовірністю виникнення кризових ситуацій;
• 
  особливістю глобалізації;
• 
  тиском конкурентів;
• 
  боротьба за ринки збуту тощо.

Мета контролю полягає в максимальному забезпеченні фактичних результатів очікуваним.

Для того, щоб контроль відповідав своєму призначенню і реалізовував свої функції, він повинен:

 

• 
  базуватися на чітко визначених нормативах, гнучких, динамічних технологіях;
• 
  відображати пріоритети організації відповідно до її стратегічного спрямування і діяльності;
• 
  орієнтуватися на досягнення конкретних результатів;
• 
  відповідати основному для організації виду діяльності;
• 
  забезпечувати своєчасність, мобільність, надійність, гнучкість контрольних операцій;
• 
  бути простим і зрозумілим;
• 
  бути економічним (ґрунтуватися на співставленні витрат на його здійснення з досягнутими результатами).

Процес здійснення контролю стосується інтересів конкретних працівників, що може спричинити зміну їх виробничої та соціальної поведінки. В кожному окремому випадку вона виявлятиметься по-різному. Певні працівники, які перебувають у сфері дії контролю, намагатимуться працювати якнайкраще, інші, щоб уникнути неприємностей, намагатимуться приховувати об’єктивну інформацію, вдаючись до її фальсифікації. Іноді контроль спричиняє стресовий стан у людей, породжує конфліктні ситуації, за яких можливі відхилення у психіці втягнутих у конфлікт людей. Тому контроль потребу вивіреного, делікатного використання з урахуванням усього спектра чинників, що впливають на його реалізацію.

2. Види контролю

Як важливу категорію менеджменту контроль класифікують за різними ознаками:

 

1. За змістом: фінансовий, виробничий, маркетинговий та ін.

^ Фінансовий контроль постає як система спостережень, перевірок, досліджень ефективності функціонування та розвитку фінансових ресурсів. Він зорієнтований на фінансову сферу підприємств, фінансові системи інших суб’єктів управлінських рішень, правильність і своєчасність виявлення відхилень, визначення необхідності у корективах тощо.

^ Виробничий контроль полягає в порівнянні показників виробничого планування із фактичними даними, а також в аналізуванні відхилень. Основними критеріями при цьому є строки виготовлення, якість продукції, ефективність використання виробничих потужностей, аналіз витрат виробництва. За періодичністю виробничий контроль буває регулярним та разовим, зосередженим на внутрішніх і зовнішніх операціях підприємств.

^ Контроль маркетинговий – це комплекс дій та заходів, пов’язаних з перевіркою рівня реалізації маркетингової концепції підприємства. Основними критеріями при цьому є ефективність рекламної компанії, рівень конкурентоспроможності продукції, якість після продажного обслуговування споживачів, рівень витрат на збут і просування товару тощо.

2 Попередній контроль
. За етапами виробничо-господарської діяльності: попередній, поточний та завершальний (рис. 7.1).

^ Попередній контроль здійснюється на вході в систему організації на основі встановлених правил, процедур, норм поведінки тощо. Цей вид контролю використовують щодо людських (трудових), матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних та інших ресурсів.

^ Поточний контроль реалізується в процесі виробничо-господарської діяльності. Його характеризують такі особливості:

 

• 
  управлінська необхідність;
• 
  наявність мети, спрямованість на конкретні робочі місця;
• 
  використання зовнішніх ресурсів для внутрішнього споживання організації;
• 
  націленість на всі види діяльності організації.

^ Завершальний контроль здійснюють на виході із системи організації. Він необхідний для виявлення рівня досягнутих результатів в організації, забезпечення мотивації (наприклад, при оплаті праці, преміюванні тощо).

Для підвищення ефективності кожного із видів контролю доцільно їх реалізовувати стосовно конкретних видів ресурсів (табл. 7.1).

3. За рівнем централізації контролю: централізований та децентралізований.

^ Централізований контроль постає як цілеспрямована діяльність спеціалізованих контрольних служб, заснована на використанні суворих правил, інструкцій, жорстких нормативів. Його особливістю є послідовний, спрямований на суб’єкт вплив „зверху до низу”; здебільшого йому властива закритість інформації.

^ Децентралізований контроль ґрунтується на соціальних нормах, цінностях, традиціях, корпоративній культурі. Значною мірою він зорієнтований на самоконтроль та внутрігруповий контроль, що здійснюється на засадах соціальної взаємодії. Йому властива прозорість інформації про цілі, засоби, терміни проведення контролю. Не менш важливою його особливістю є і забезпечення двостороннього впливу.

^

Таблиця 7.1.