Міжнародні спортивні федерації (мсф).

У відповідності Олімпійської хартії (у редакції 2007 р.), для розвитку і просування олімпійського руху МОК може визнавати як міжнародні спортивні федерації (МСФ) міжнародні неурядові організації, які керують одним або декількома видами спорту на світовому рівні і включають організації, що керують цими видами спорту на національному рівні (тобто національні спортивні федерації).

Статути МСФ і їх діяльність усередині олімпійського руху повинні відповідати Олімпійській хартії, зокрема в тому, що стосується прийняття і застосування Всесвітнього антидопінгового кодексу. Кожна МСФ зберігає свою незалежність і автономію в управлінні своїм видом спорту. Місія і роль МСФ усередині олімпійського руху, згідно Оліпійської хартії, полягають в наступному:

· встановлювати і виконувати, відповідно до духу олімаізму, правила свого виду спорту і стежити за їх дотриманням;

· забезпечувати розвиток свого виду спорту у всьому світі;

· сприяти реалізації цілей, викладених в Олімпійській хартії, а саме - через розповсюдження олімпізму і розвиток олімпійської освіти;

· висловлювати свою думку з приводу кандидатур на організацію Олімпійських ігор, особливо в тому, що стосується технічних аспектів місць проведення змагань по відповідних видах спорту;

· встановлювати свої критерії допуску до змагань на Олімпійських іграх відповідно до Олімпійської хартії і передавати ці критерії на твердження в МОК;

· брати на себе відповідальність за контроль і технічне управління своїм видом спорту на Олімпійських іграх і на інших іграх, що проводяться під патронатом МОК;

· забезпечувати технічну допомогу реалізації програми "Олімпійська солідарність".

Міжнародні спортивні федерації мають право:

· складати пропозиції МОК стосовно Олімпійської хартії і олімпійського руху;

· брати участь в підготовці олімпійських конгресів;

· брати участь, за пропозицією МОК, в діяльності комісій МОК.

Найвищим органом, що визначає політику міжнародної спортивної федерації, являється її конгрес або генеральна асамблея. Цей орган складається з усіх визнаних національних спортивних федерацій з виду спорту, а в його функції входить затвердження статуту і внесення до нього змін, обрання членів виконкому МСФ, прийняття правил, схвалення календаря основних змагань, що проводяться, схвалення її бюджету, прийняття в МСФ нових членів.

Обраний на конгресі виконавчий орган міжнародної спортивної федерації (рада або виконком) включає до свого складу президента МСФ, одного або декількох віце-президентів, генерального секретаря, скарбника і декількох інших членів.

Відмітимо, що декілька міжнародних спортивних федерацій з деяких видів спорту організаційно сформувались раніше, ніж був заснований (у 1894 р.) МОК.

Створенням в 1894 р. МОК і початком регулярного проведення Ігор Олімпіад стимулювалося формування ряду міжнародних спортивних федерацій. В період до Першої світової війни з'явилися: в 1900 р. - Міжнародний союз велосипедистів; у 1904 р. - Міжнародна федерація футбольних асоціацій; у 1907 р. - Міжнародний союз стрілецького спорту і Міжнародний союз вітрильного спорту; у 1908 р. - Міжнародна любительська федерація плавання і Міжнародна ліга хокею на льоду; у 1912 р. - Міжнародна любительська легкоатлетична федерація, Міжнародна федерація тенісу і Міжнародна любительська федерація боротьби; у 1913 р. -- Міжнародна федерація фехтування. Крім того, в 1904 р. була створена Міжнародна федерація автомобільного спорту, що керувала розвитком цього виду спорту, який не входив в програму Олімпійських ігор, хоча і визнаний МОК. У період між Першою і Другою світовими війнами були створені ще декілька міжнародних спортивних федерацій, у тому числі: в 1920 р. - Міжнародна федерація важкої атлетики; у 1921 р. - Міжнародна федерація кінного спорту; у 1924 р. - Міжнародна федерація каное, Міжнародна федерація хокею на траві, Міжнародна федерація бобслею і тобоггана і Міжнародна федерація лижного спорту; у 1926 р. - Міжнародна федерація настільного тенісу; у 1931 р. - Міжнародна федерація стрільби з лука; у 1932 р. - Міжнародну любительську федерацію баскетболу; у 1934 р. - Міжнародна федерація бадмінтону; у 1938 р. - Міжнародна асоціація бейсболу.

Після Другої світової війни (у другій половині 40-х - першій половині 50-х років XX ст.) були створені такі міжнародні спортивні федерації: 1946 р. - Міжнародна асоціація любительського боксу і Міжнародна федерація гандболу; 1947 р. - Міжнародна федерація волейболу; 1948 р. - Міжнародний союз сучасного п'ятиборства; 1951 р. - Міжнародна федерація дзюдо; 1952 р. - Міжнародна федерація софтболу.

Надалі були створені наступні міжнародні спортивні федерації: 1957 р. - Міжнародна федерація санного спорту; 1966 р. - Всесвітня федерація керлингу; 1973 р. - Всесвітня федерація тхэквондо; 1987 р. - Міжнародний союз тріатлону; 1998 р. - Міжнародний союз біатлону(до цього біатлон розвивався під егідою Міжнародного союзу сучасного п'ятиборства і біатлону).

Міжнародні спортивні федерації уніфікували правила своїх видів спорту, що зробило можливим розвиток міжнародного спортивного обміну. Кількість міжнародних спортивних федерацій, яким МОК надавав право на включення керованих ними видів спорту в програми Олімпійських ігор, все більш і більш збільшується.

У 2008 р., коли в Пекіні проводилися Ігри XXIX Олімпіади, в їх програму входили змагання з 37 видів спорту, що знаходяться під керівництвом 28 міжнародних спортивних федерацій, кожна з яких управляє або одним, або декількома видами спорту.

На XXI зимових Олімпійських іграх, які відбулись в 2010 р. у Ванкувері, змагання проводилися з п'ятнадцяти видів спорту, підвідомчих семи міжнародним спортивним федераціям, що і в 2006 р. в Туріні.

З 35 згаданих вище міжнародних спортивних федерацій з олімпійських видів спорту штаб-квартири 19 МСФ знаходяться в Швейцарії (Лозанна, Цюріх, Женева, Базель і деякі інші міста), штаб-квартири трьох МСФ - у Великобританії, двох - в Німеччині, двох - в Республіці Корея, двох - в Монако, по одній - в Австрії, Угорщині, Іспанії, Італії, Канаді, Малайзії, США.