Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років (так саме – чоловік, з яким проживає дитина).

Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років (так саме – чоловік, з яким проживає дитина).

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

 Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Право дружини на утримання за вищезазначених умов припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини, а також якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.

Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

 Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, визначається за рішенням суду без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

Договір подружжя про надання утримання

Подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити:

- умови,

- розмір,

- строки виплати аліментів.

Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

У разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Так саме подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.

 Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації.

Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори до посвідчення договору.

 На майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання, не може бути звернене стягнення.

Стаття 91 СК визначає право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

Якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання.

Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини

Шлюбний договір.

  Шлюбний договір може бути укладено:

- особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу (набирає чинності у день реєстрації шлюбу),

- подружжям (набирає чинності у день його нотаріального посвідчення).

На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

Зміст шлюбного договору:

 - майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки (правового режиму майна; порядку користування житлом; права на утримання);

 -  майнові права та обов'язки подружжя як батьків.

 Шлюбний договір не може:

-  регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;

 - зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені СК;

- ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;

- містити умови про передачу у власність одному з подружжя нерухомого майна та іншого майна, право на яке підлягає державній реєстрації.

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків. У шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

Одностороння зміна умов шлюбного договору або одностороння відмова від шлюбного договору  не допускається.

 Шлюбний договір може бути змінено:

- подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується.

- судом на вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

Розірвання шлюбного договору або відмова від нього:

 - подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

- на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

 Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.