Загальні відомості про резервуари

Резервуари – це ємкості, які призначені для зберігання води, нафтопродуктів та інших рідин. Поширеність залізобетонних резервуарів пояснюється їх перевагами: малі експлуатаційні витрати, довговічність, відносна мала вартість.

Резервуари можуть бути:

· за формою у плані: круглі (циліндричні), прямокутні та складної форми (багатогранні, канелюрні, лінзоподібні, тощо);

· за способом зведення: монолітні, збірні та збірно-монолітні (як правило, днище резервуару виконують монолітним);

· за наявністю покриття: відкриті, закриті;

· за розташуванням відносно рівня місцевості: наземні, напівзаглиблені, підземні (підводні) і надземні (встановлені на баштах або поверхах будівель).

Для захисту бетону від агресивних впливів рідин, що знаходяться в резервуарах, з внутрішньої сторони виконують торкретування бетоном, покривають поверхні різними полімерними сполуками (рідке скло, епоксидні смоли), виконують лицювання різними матеріалами.

Для забезпечення постійного теплового режиму (особливо у резервуарах для води) їх необхідно утеплювати, а найдешевшим утеплювачем є грунт, тому найчастіше резервуари є заглибленими (над покриттям резервуару засипають грунт товщиною 0,5…1,0 м).

Для забезпечення вентиляції та доступу людей в покриттях резервуарів передбачають отвори. У днищі резервуару роблять приямки глибиною до 1,0 м на випадок його чистки або повного випорожнення.

Значну увагу приділяють герметизації та надійності стиків, особливо у збірних резервуарах. Стики стінових панелей в збірних резервуарах можуть бути призматичними або шпоночними шириною 20…200 мм.

Рис. 13.1. Види стиків збірних стінових панелей:

а) призматичний, б) шпоночний:

1 – стінова панель, 2 – бетон замонолічення,

3 – випуск арматури з панелі, 4 – цементний розчин

 

Для виготовлення резервуарів використовують бетон кл. В15…В30, морозостійкістю F100…F200, водонепроникністю W4…W8. В якості ненапруженої арматури використовують арматуру класів А240, А400, (А500), Вр-І; напруженої – А500, А600 та вище, а також Вр-ІІ.

В загальному випадку заглиблені резервуари розраховуються окремо на два випадки:

1. Випадок випробування: ґрунту засипки не має, а тиск води в резервуарі максимальний (рис. 13.2.а).

2. Випадок ремонту: резервуар пустий, а діє тиск ґрунту засипки (рис. 13.2.б).

Моменти, що виникають в 1-у та 2-у випадку мають протилежні знаки, тому робочу арматуру в стінках резервуарів встановлюють з обох боків стінки.

Стінки резервуарів розраховують на міцність та тріщиностійкість.

Якщо не має підпору ґрунтових вод днище армується конструктивно, лише на ділянках зі значними згинальними моментами (в зоні примикання стін та колон) здійснюють додаткове армування. Товщину днища приймають 12…20 см. При невеликих розмірах резервуарів в плані (до 40...50 м) днище роблять суцільним, а при більших – влаштовують температурно-усадочні шви.

Рис. 13.2. Розрахунок стіни резервуара: а) випадок випробування,   б) випадок ремонту

 

Покриття резервуарів виконують у вигляді плоских покриттів або оболонок.Покриття резервуарів розраховують аналогічно як і покриття промислових чи цивільних споруд на дію власної ваги покриття разом з конструкцією покрівлі, ваги ґрунту засипки та снігового навантаження.