Результатна оцінка потенціалу підприємства

Результатний підхід базується на залежності вартості об'єкта оцінки від можливостей його ефективного використан­ня, тобто можливих результатів. Це твердження випливає з тієї думки, що потенційний власник-користувач не заплатить за об’єкт більше, ніж він очікує отримати від його господарсько­го використання. Отже, оцінка потенціалу згідно з результат­ною концепцією виходить з позицій корисності певних можливостей об'єкта. Хоча й існують особливості використання методів цієї групи для оцінки потенціалу збиткових підпри­ємств проти прибуткових та перспективних, але у будь-якому разі такий підхід користується поняттями «приплив» та «від­плив» капіталу (cash flow – inflow and outflow). Традиційне по­няття «грошового потоку» означає суму чистих доходів, пов'язаних з діяльністю підприємства, отриманих з усіх дже­рел. Традиційно виділяють дві моделі формування грошового потоку підприємства — потік для власного капіталу та потік для сукупного капіталу. Особливості визначення грошових по­токів підприємства — це функція фінансового менеджменту та інвестиційного аналізу.

За розрахунків вартості об'єкта в часі використовується шість функцій грошової одиниці, розрахованих на підставі складних. Інакше кажучи, це означає, що не тільки основна сума, покладена на депозит, дає відсотки, а й нараховані на неї відсотки, залишені на рахунку. Економічний зміст шести функцій грошової одиниці та сфери їх використання в оціночній діяльності характеризує табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Економічна сутність шести функцій грошової одиниці

 

Функція грошової одиниці	Економічна сутність	Сфера використання в оціночній практиці
1	2	3
Майбутня вартість грошової одиниці (F1)	Відображає зростання грошо­вої одиниці, покладеної на де­позит. Відсоток нараховується на початкову суму та відсотки, нараховані раніше	Прогнозування майбутньої ва­ртості об'єкта оцінки, виходя­чи з його теперішньої ринко­вої вартості
Нагромадження грошової одиниці за період F2)	Показує майбутню вартість серії регулярних однакових платежів за певний період за відповідної відсоткової ставки	Прогнозування майбутньої ва­ртості об'єкта оцінки, виходя­чи з величини платежу у серії виплат і часу їх здійснення
Фактор фондозамі-щення (коефіцієнт заміщення капіталу) (F3)	Показує суму первинного ін­вестування, необхідну для на­громадження грошової одини­ці з урахуванням нарахованих відсотків	Визначення щорічної суми, необхідної для відшкодування інвестицій у купівлю нерухо­мості

 

Продовження таблиці 7.1

1	2	3
Поточна вартість грошової одиниці (F4)	Показує теперішню вартість грошової одиниці, яку очіку­ється отримати у майбутньому	Приведення майбутніх грошо­вих доходів від експлуатації об'єкта до теперішньої (поточ­ної) вартості. Розрахунок поточ­ної величини грошової суми, яку буде отримано в майбут­ньому від продажу об'єкта
Поточна вартість одиничного ануїтету (фактор поточної вартості ануїтету) (F5)	Дає змогу визначити теперіш­ню вартість через серію одна­кових майбутніх платежів	Розрахунок майбутніх однако­вих грошових надходжень
Коефіцієнт амортизації грошової одиниці (F6)	Служить для розрахунку пері­одичних платежів за основну суму боргу та відсотки за нього	Використовується за визна­чення вартості об'єкта, при­дбаного за рахунок кредитних ресурсів

 

Найтиповішими методами результатної технології розрахун­ків є капіталізація доходів та дисконтування грошових потоків (докладно про це див. наступні розділи посібника).

Метод дисконтування. Загальна методологія використання цього методу передбачає встановлення вартості потенціалу (чи його елементу) на рівні чистого приведеного потоку капіталу від його експлуатації. Це означає, що земельна ділянка, будівля чи споруда, обладнання, нематеріальний актив тощо коштують сті­льки, скільки вони генерують економічних результатів. Загаль­ний розрахунок проводиться за традиційною технологією диско­нтування і порівняння грошових припливів і відпливів капіталу підприємства щодо даного об'єкта:

       (7.9.)

де NCF — чистий приведений потік капіталу;

СF ⁺ — приплив капіталу підприємства за і-й рік (період);

СF^- — відплив капіта­лу підприємства за і-й рік (період);

n — кількість прогнозних пе­ріодів оцінки;

F_mі — дисконтний множник, визначений як відпо­відна функція грошової одиниці для i-го періоду за попередньо встановленою ставкою г щодо базового періоду.

Специфіка оцінювання окремих об'єктів виявляється в особ­ливій структурі дисконтної ставки. Для визначення дисконтної ставки використовують методи, зазначені в табл. 7.2.

Таблиця 7.2