Схема психологічного аналізу уроку.

Загальні дані:

1. Дата спостереження.

2. Предмет.

3. Клас.

4. Прізвище, ім’я та по-батькові вчителя.

5. Тема уроку.

6. Мета уроку.

Аналіз уроку за показниками:

1. Створення зовнішніх умов, що забезпечують ефективне учіння:

а) кабінет приведений у порядок;

б) кабінет обладнаний ТЗН;

в) обладнання кабінету відповідає завданням навчання;      

г) учбові посібники розміщені впорядковано та зручно .

2. Створення вихідних педагогічних умов для досягнення учбового ефекту на уроці:

а) вихідні вказівки по плану уроку (мета, завдання) ясні та повні;

б) привертається увага учнів перед поясненням матеріалу;

в) учбові посібники і ТЗН сприяють швидкому включенню учні в у роботу;

г) ефективність роботи класу стимулюються активною участю школярів.

3. Ефективне використання часу уроку:

а) навчальний процес починається з початком уроку;

б) відсутні зайві затримки і затягування в процесі уроку;

в) відсутні небажані відступи;

г) навчальний процес триває до кінця уроку.

4. Адаптація навчання до учнів:

а) навчання відповідає пізнавальним особливостям учнів;

б) всі учні мають можливість брати участь в 2 чи більше видах навчальної роботи;

в) тривалості уроку вистачає для досягнення навчальних завдань;

г) навчання будується як взаємодія вчителя та учнів.

5. Володіння вчителем навчальним матеріалом:

а) інформація і наочність правильні і сучасні;

б) коментарі і відповіді вчителя на запитання учнів правильні та зрозумілі;

в) зміст уроку викладається в логічній послідовності;

г) вчителем надається можливість засвоєння матеріалу різних рівнів складності (для учнів різних рівнів успішності).

6. Використання методів навчання:

а) використання методів відповідає меті та поточним завданням уроку;

б) крім поширених методів використовуються і нестандартні;

в) доречне та раціональне співвідношення використаних навчальних методів та прийомів.

7. Використання на уроці технічних засобів і навчальних матеріалів:

а) технічні засоби відповідають пізнавальним можливостям учнів і освітнім завданням;

б) навчальні матеріали відповідають пізнавальним можливостям та завданням навчання;

в) навчальні матеріали не відволікають увагу учнів.

8. Організація навчальної роботи:

а) урок починається з настройки школярів на сприймання;

б) встановлення необхідного зв’язку з попередньо вивченим матеріалом;

в) досягнення та закріплення навчальних досягнень учнів на уроці;

г) закінчення уроку підведенням підсумків.

9. Пояснення, пов’язані зі змістом уроку:

а) пояснення змісту ясні і даються з використанням потрібних слів, термінів;

б) демонстраційний матеріал і приклади ілюструють зміст;

в) вчитель виділяє ключові моменти змісту;

г) в матеріалі уроку виділені найбільш складні моменти.

10. Використання письмових пояснень вчителя:

а) записи для учнів акуратні і розбірливі;

б) графічні зображені естетичні та чіткі;

11. Використання вчителем усних пояснень:

а) дикція вчителя сприяє розумінню його мовлення дітьми;

б) подача усного матеріалу з правильними швидкістю та обсягом;

в) усне мовлення вчителя грамотно поставлене;

г) вимова вчителя правильна.

12. Роз’яснення вчителя при нерозумінні матеріалу учнями:

а) виявлення незрозумілих учням слів, понять, позначень та їх роз’яснення;

б) пояснення за допомогою аналогій чи прикладів;

в) надання учням додаткової інформації щодо незрозумілого;

г) логічне виведення неявної корисної інформації із уже наявних даних.

13. Оцінка просування розуміння учнів на уроці:

а) контроль окремих (слабких чи сильних) учнів;

б) вимоги вчителя щодо відповідей багатьох учнів;

в) вчитель учнів спонукає самостійно оцінювати свою роботу;

г) учні спонукають ся до оцінки роботи один одним.

14. Повідомлення учнів про результати їх роботи:

а) вчитель вказує учням на неправильне виконання навчальної програми;

б) вчитель вказує на правильне виконання роботи учнями;

в) вчитель аналізує результати роботи спільно з учнями;

г) учитель, повідомивши учнів про результати роботи на уроці, обговорює з ними шляхи їх покращення.

15. Допомога учням у виконанні навчальних завдань:

а) вчитель виконує завдання разом з учнями; 

б) вчитель допомагає учням, даючи напрямок їх діям;

в) вчитель допомагає учням, даючи оцінку тільки їх пошукам;

г) вчитель спонукає учні діяти разом.

16. Використання пропозицій та запитань учнів по змісту навчального матеріалу:

а) вчитель вимагає від учнів пояснення запитань і прикладів;

б) відмічає слабкі місця, недосконалість прикладів і пропозицій учнів;

в) питання і пропозиції учнів сприймаються вчителем з вдячністю;

г) ідеї учнів розробляються і використовуються на уроці.

17. Передача особистого ентузіазму вчителя учням:

а) ентузіазм передається засобами міміки та поглядів;

б) енергійність вчителя передається засобами інтонації;

в) ентузіазм вчителя передається дітям через його енергійну ходу і положення;

г) енергійність вчитель виражає жестами.

18. Стимуляція інтересу учнів:

а) підкреслюється важливість теми в контексті навчального курсу;

б) використовуються цікаві і незвичайні аспекти теми, гумор;

в) інтерес учнів стимулюється за допомогою запитань; 

г) урок спирається на активізацію життєвого досвіду учнів.

19. Демонстрація вчителем теплого дружнього ставлення до учнів:

а) приємний тон голосу, доброзичлива увага;

б) імена дітей називаються в дружньому позитивному контексті;

в) доброзичливість до учнів демонструються вчителем засобами посмішок, гумору;

20. Підтримання працездатності учнів на уроці:

а) вплив на учнів шляхом зміни інтонації і рухів вчителя по класу;

б) заохочення учнів в роботі;

в) використання різних форм навчальної активності учнів;

г) активне залучення учнів до роботи засобами цікавих завдань незвичайного змісту.

21. Допомога учням у виробленні позитивної самооцінки:

а) мовлення вчителя не містить сарказму і насміхань;

б) вчитель веде себе з учнями ввічливо та шанобливо;

в) конкретні учні заохочуються за хорошу роботу;

г) вчитель підтримує, стимулює учнів, що зіштовхнулись з труднощами в роботі.

22. Керівництво учнями, що не включились вчасно в навчальну роботу:

а) словесні засоби впливу;

б) несловесні засоби впливу (міміка, жести, погляд тощо);

в) прийоми активізації уваги;

г) спеціальні способи організації навчальної роботи, розраховані на пасивних учнів.

23. Повідомлення учням думки вчителя стосовно їх поведінки:

а) очікування вчителя щодо поведінки учні відразу повідомляються учням;

б) вчитель по ходу уроку неодноразово нагадує учням про свої очікування щодо їх поведінки;

в) вчитель вказує учням на випадки неприйнятної поведінки на уроці;

г) вчитель вміло попереджує порушення поведінки учнів на уроці.

 

При здійсненні аналізу уроку слід спиратись на такі ступені вираженості вищезгаданих критеріїв – «постійність», «епізодичність», «відсутність». На основі отриманих результатів робиться загальний висновок щодо продуктивності уроку в цілому, наявності в його подачі майстерності викладання вчителя чи методичних помилок.

 

 

Додаток 2