Знос та відтворення основних фондів.

           У процесі експлуатації всі основні фонди старіють і зношуються. Розрізняють два види зносу: фізичний і моральний.

Фізичний знос настає під впливом навколишнього середовища на експлуатаційних навантажень. У цьому разі деформуються деталі, піддається корозії метал, зношуються тертьові поверхні. Фізичний знос зменшує вартість основних фондів і робить їх непридатними до експлуатації.

Фізичний знос будь-якого засобу праці умовно поділяється на дві частини, одну з яких періодично усувають шляхом проведення ремонтів, а другу в такий спосіб усунути неможливо. Поступово ця частина зносу накопичується і зумовлює такий технічний стан того чи іншого засобу праці, коли подальше його використання у виробництві стає неможливим, тобто настає момент повного фізичного зносу, що потребує заміни такого засобу праці на новий екземпляр аналогічного призначення. З огляду на це розрізняють фізичний знос усувний (тимчасовий) і неусувний.

Ступінь фізичного зносу окремої одиниці основних фондів мож­на визначити двома розрахунковими методами:

- за строком її експлуатації (порівнянням фактичної та нормативної величин з урахуванням ліквідаційної вартості);

- за даними обстеження технічного стану відносної величини економічного зносу, тобто як відношення їх вартості, перенесеної на вартість готової продукції, до загальної балансової вартості на кінець року.

Моральний знос — це знецінення діючих засобів праці до на­стання повного фізичного зносу під впливом науково-технічного прогресу. Такий знос характеризується втрачанням засобами праці споживної вартості внаслідок удосконалення застосовуваних та ство­рення нових засобів виробництва, упровадження принципово нової технології, старіння продукції, що виробляється.

Моральне старіння властиве, передусім, знаряддям праці та транс­портним засобам і пов'язане з реальними економічними збитками для підприємств, що експлуатують застарілу техніку.

Фізичний знос та моральне старіння діючих основних фондів можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення. Між окремими видами зносу і старіння засобів праці та формами їх відшкодування існує певний взаємозв'язок. Основних фондів мають не тільки фізичний а й матеріальний знос. Технічний прогрес обумовлює явище морального зносу. На основі технічного прогресу проходить підвищення продуктивності праці, економія живої і не живої праці, росте виробництво. Старі машини обезцінюються, підлягають фізичному зносу і моральному і повинні замінюватись новими до строку їх фізичного зносу, більш удосконаленими. Старі машини уже не забезпечують попередньої маси додаткового прибутку. Таким чином, моральний знос означає обезцінення технічно устарівшого устаткування до того, як наступить його "фізична смерть". Машина може бути ще фізично придатна, але в результаті морального старіння, дальніше її використання не дасть економічної вигоди і може привести до прямої розтрати суспільної праці. Моральний знос основних фондів буває двох видів: перший вид проявляється в часткових втратах вартості деякими діючими машинами її механізмами в результаті продуктивності праці в галузях, де виробляються ці засоби виробництва. Так. як нові машини такої ж конструкції стали виготовлятися з меншими витратами суспільно необхідної праці, то старі машини цієї ж конструкції уже не можуть передати свою вартість (більшу) на виготовлений предмет в попередньому розмірі, гак, як це суперечило б вимогам зміни вартості і привело б до економічно необгрунтованого подорожання продукту.

Другий вид морального зносу викликається використанням більш економічних і продуктивних машин. Технічно устарівші однотипні машини, які не забезпечують сьогоднішньої суспільної продуктивності праці повинні замінятися новими до моменту повного фізичного зносу старих машин. Це необхідно тому, що дальше використання їх стримує ріст продуктивності праці і підвищує собівартість продукції, приводить до великих експлуатаційних витрат, зменшує накопичення.