Вимоги до ваговимірювальним приладів

Є дві групи вимого до ваговимірювального обладнання ЗРГ: до першої групи відносяться торгово-експлуатаційні та санітарно-гігієнічні, до другої групи – метрологічні.

До торгово-експлуатаційних і санітарно-гігієнічних вимог можна віднести міцність ваг, максимальну швидкість зважування, наочність показів, відповідність призначення ваг природі товарів, нейтральність матеріалів, з яких виготовлені ваги, зручність догляду за ними.

Міцність ваг – це їх здатність зберігати всі метрологічні вимоги впродовж тривалого часу. Міцність, тобто надійність і довговічність, залежить від якості матеріалу, з якого виготовлені ваги.

Максимальна швидкість зважування залежить від конструкції. Чим швидше ваги приходять у рівновагу після укладання вантажу, тим вище швидкість зважування.

Наочність показань забезпечується конструкцією вказівних пристроїв, які дозволяють продавцеві і покупцеві бачити результат зважування.

Велику швидкість і високу наочність зважування мають електронні ваги.

Санітарно-гігієнічні вимоги передбачають виготовлення ваг з нейтральних по відношенню до товару і навколишнього середовища матеріалів. Конструкція ваг і покриття поверхонь деталей повинні легко очищатися від бруду.

До метрологічних вимог засобів вимірювань відносяться характеристики, що зумовлюють вплив на результати і похибки вимірювань. Вони регламентуються і нормуються державними стандартами, а їх значення визначаються відповідними формулами. На відміну від метрологічних характеристик метрологічні властивості не стандартизовані. Їх назви не уніфіковані для різних видів засобів вимірювань, терміни, що вживаються в технічній літературі для визначення одних і тих же властивостей, не завжди збігаються.

Основні групи ваг. Виходячи з практичних потреб метрологічного забезпечення, доцільно керуватися класифікацією ваг, заснованої на діючих нормативних документах з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації законодавчої метрології. До таких документів належать стандарти, що регламентують технічні вимоги і метрологічні параметри окремих груп ваг і вагових дозаторів, що відрізняються, в першу чергу, за точністю та сферою застосування.

При такому підході ваги можуть бути розділені на 4 основні групи.

1. Лабораторні ваги загального призначення і зразкові.

2. Ваги для статичного зважування.

3. Ваги й вагові дозатори дискретної і безперервної дії.

4. Вагові пристрої для автоматизованого зважування масових вантажів.

Принцип дії та характеристика основних видів

Важільно-механічних ваг

Важільно-механічні ваги мають такі основні пристрої: вантажоприймальні, важелі, вказівні, заспокоювачі коливань (демпфери) і тарувальне пристосування.

Вантажопідйомний пристрій настільних торгових ваг – майданчик, виготовлений з алюмінію або нержавіючої сталі, як правило, прямокутної форми з елементами опор, за допомогою яких зусилля вантажу, що зважується передається на вантажоприймальні важелі.

У конструкції ваг, що використовуються для торгівлі овочами, вантажопідйомний пристрій може бути зроблено у формі лотка або чаші, в медичних вагах він за формою нагадує порожнистий напівциліндр. У пересувних та стаціонарних важільних вагах, що використовуються на складах для приймання товарів, вантажопідйомний пристрій виготовлено у формі прямокутної платформи з чотирма опорами.

Важільний пристрій – це система важелів. Вантажоприймальні важелі призначені для сприйняття ваги вантажу, що зважується, і передачі зусилля на проміжний механізм, і далі на вказівний пристрій ваг. Наприклад, в конструкції товарних пересувних шкальних ваг (рис. 5.1) є два вантажоприймальних важеля, а саме, великий 4 і малий 7 підплатформений важіль. З'єднані вони між собою сережкою.

Рис. 5.1 Схема товарних пересувних шкальних ваг 1 – платформа; 2, 5 – вагоприймальна призма великого важеля; 3 – опорна призма великого важеля; 4 – великий підплатформенний важіль; 6, 10 – сполучна сережка; 7 – малий підплатформенний важіль; 8 – вагоприймальна призма малого важеля; 9 - опорна призма малого важеля; 11 – стійка коромисла; 12 – коромисло; 13 – незнімні гирі; 14 – передавальний важіль; 15 – тяга, яка складається з великого передаточного важеля

До складу проміжного механізму входять елементи конструкції ваг, за допомогою яких здійснюється передача зусилля на вимірювальний пристрій. Наприклад, на схемі шкальних ваг до числа таких конструктивних елементів відносяться тяга 15, передавальний важіль 14 і сполучна сережка 10. У більш складних конструкціях важільних ваг, наприклад автомобільних, кількість передавальних елементів значно зростає. Крім того, для розширення діапазону зважування в деяких вагах передбачений кулачковий механізм, за допомогою якого накладна гиря міститься на вантажному важелі. Цей елемент також можна

5

віднести до проміжного механізму, так як він впливає на кінцевий результат зважування.

Рис. 5.2 Коромисло шкальних ваг 1 – коромисло; 2, 9 – призми, опорна та передаточна; 3, 7 – незнімні, пересувні гирі; 4 – основна шкала; 5 – вказівник рівноваги; 6 – допоміжна шкала; 8 – тяга; 10 – гвинтова рейка; 11, 12 – тарувальні вантажі

Вказівний пристрій залежно від конструкції фіксує значення зважування маси продукту за шкалою або циферблату ваг. На шкальних вагах масу вантажу, що зважується, визначають за шкалами коромисла 12, за якими для досягнення рівноваги переміщують незнімні пересувні гирі 13..

Коромисло шкальних ваг (рис. 5.2) – це важіль першого роду 1 з опорною призмою 2 і передавальною призмою 9, з якою через тягу 8 пов'язана система вантажоприймальних важелів ваг. На коромислі є дві лінійки з нанесеними на них шкалами 4 і 6, за якими для досягнення рівноваги переміщуються незнімні гирі 3 і 7. Рівновага визначається за положенням покажчика рівноваги 5. Про досягненні рівноваги визначення маси вантажу проводять з основної та допоміжної шкали 4 і 6. Тарування ваг здійснюється за допомогою вантажів 11 і 12, які переміщуються по гвинтовій рейці 10.