Вплив шуму на організм людини

       Виробничий досвід та численні дослідження медиків свідчать про несприятливу дію шуму на організм людини.

       Звук діє на організм людини в залежності від частоти по різному. Це зумовлено як фізичною дією звуку різних частот, так і різною чутливістю людини до звуків різних частот. Частотний діапазон акустичних коливань поділено на три ділянки: ультразвук, звук чутного діапазону, інфразвук.

       Фізіологічна дія ультразвуку обумовлена дією змінним тиском, тепловою дією, кавітацією. Під дією ультразвуку у працюючих швидко з’являється втомлюваність, виникають функціональні порушення в нервовій системі, зміни артеріального тиску, складу крові, біль у вухах, порушення роботи вестибулярного апарату; відбувається нагрівання біологічних тканин.

       Звук чутного діапазону діє на органи слуху, нервову систему, порушуючи її регулюючі функції. Під дією шуму порушується артеріальний тиск, ритм серцевої діяльності, з’являється головний біль, запаморочення, знижується гострота зору, розвивається гастрит, виразкова хвороба, розвивається туговухість та професійна глухота; шум призводить до послаблення уваги, заторможення психологічних реакцій, збільшення кількості помилок в роботі (особливо розумовій) і т.і.

       Інфразвук викликає головний біль, відчутний рух барабанних перетинок, відчуття вібрації внутрішніх органів, відчуття жаху, порушення функцій вестибулярного апарату.

 

 

Принципи нормування шумів.

       Дія шумів нормується ДСН 3.3.6.037-99 „Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”

       Відповідно до цього нормативного документу параметри постійного шуму на робочих місцях, що нормуються, є рівні середньоквадратичних звукових тисків у октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц у децибелах, які визначаються за формулою:

 , 

де p_ср – середньоквадратичне значення звукового тиску у кожній октавній смузі, Па, яке, в свою чергу, визначається за формулою:       ,

де р – миттєве значення звукового тиску, Па; t – поточний час, с; Т – період усереднення, с (у практичних задачах боротьби з шумом Т = 50...100 мс); р₀ – вихідне (порогове) значення звукового тиску у повітрі, що дорівнює 2·10^-5 Па.

Октавна смуга – це смуга частот, в якій верхня гранична частота у два рази більша за нижню, характеризується середньогеометричною частотою:

,

де  - відповідно нижня та верхня граничні частоти октавної смуги, Гц.

       При орієнтовній гігієнічній оцінці параметрів постійного широко смужного шуму на робочих місцях дозволяється застосовувати рівень шуму в дБА, виміряний по шкалі „А” часової характеристики „повільно” шумоміра, та визначений за формулою:

                                                       ,

де р_А – ефективне значення звукового тиску з урахуванням корекції „А” шумоміра, Па.

       Наближені значення рівнів звуку (шуму) від деяких джерел наведені у таблиці

Джерело звуку	Рівень звуку, дБА	Джерело звуку	Рівень звуку, дБА
Шелестіння листя	10	Шум при роботі верстатів-автоматів	80
Шепіт на відстані 1 м	30	Гучний крик на відстані 1 м	90
Шепіт на відстані 0,3 м	40	Концерт рок-ансамблю	100...110
Спокійна розмова на відстані 1 м	50	Відбійний молоток	110
Шум автомобіля	60	Літак на старті	120
Вуличний шум міста	70	Ракета на старті	більше 140

 

       Параметрами непостійного шуму (що коливається в часі та переривається) на робочих місцях, які нормуються, є інтегральний рівень – еквівалентний (по енергії) та максимальний рівень шуму у дБА.

Для імпульсного шуму нормованими параметрами є еквівалентний рівень шуму у дБА_екв та максимальний рівень шуму у дБАJ. Еквівалентний рівень – це рівень постійного шуму, дія якого відповідає дії фактичного шуму із змінними рівнями за той же час, виміряного по шкалі „А” шумоміра. Еквівалентний рівень визначається за методикою, наведеною у нормативному документі.