Визначення в рядах внутрішньорічної динаміки .

 

Багато процесів господарської діяльності, торгівлі, сільського господарства і інших сфер людської діяльності схильні до сезонних змін, наприклад, продаж морозива, споживання електроенергії, виробництво молока, цукру, продаж сільгосппродукції і ін.

Для аналізу рядів динаміки, схильних до сезонних змін, використовуються спеціальні методи, що дозволяють встановити і описати особливості зміни рівнів ряду. Перш, ніж використовувати методи вивчення сезонності, необхідно підготувати дані, приведені в зіставний вигляд, за декілька років спостереження по місяцях або кварталах. Зміни сезонних коливань проводиться за допомогою індексів сезонності. Залежно від тенденцій, що існують у ряді динаміки, використовуються різні правила побудови індексів.

1. Ряд динаміки не має загальної тенденції розвитку, або вона не велика.

Індекс сезонності:

де  — середній рівень ряду, отриманий в результаті усереднювання рівнів ряду за однойменні періоди часу (наприклад, середній рівень січня за всі роки спостереження);

 — загальний середній рівень ряду за весь час спостереження.

Вивід про наявність або відсутності у ряді динаміки яскраво вираженої тенденції може проводитися, наприклад, за допомогою методу укрупнення інтервалів.

2. Ряд динаміки має загальну тенденцію, і вона визначена або методом ковзаючого середнього, або методом аналітичного вирівнювання.

Індекс сезонності

де  — початкові рівні ряду:

 — рівні ряду, отримані в результаті визначення ковзаючих середніх для тих же періодів часу, що і початкові рівні:

I — номер місяця або кварталу, для якого визначається індекс сезонності:

n — число років спостереження за процесом.

У випадку, якщо тенденція розвитку визначалася методом аналітичного вирівнювання, розрахункова формула отримання індексів сезонності абсолютно аналогічна попередньою, але замість  — рівнів, отриманих методом ковзаючих середніх, використовуються  — отримані методом аналітичного вирівнювання.

 

ТЕМА 7 ПОБУДОВА АНАЛІТИЧНИХ ТАБЛИЦЬ

 

У даній темі розглядаються такі питання:

7.1 Статистичні таблиці;

7.2 Правила складання таблиць.

 

Статистичні таблиці.

Статистичні таблиці - це найбільш раціональна форма представлення результатів статистичного зведення і угрупування.

Значення статистичних таблиць полягає в тому, що вони дозволяють охопити матеріали статистичного зведення в цілому. Статистична таблиця, по суті, є системою думок про досліджуваний об'єкт, що висловлюються цифрами на основі певного порядку в розташуванні систематизованої інформації.

У економічній і управлінській роботі, пов'язаній з комерційною діяльністю, статистичні таблиці застосовуються дуже часто. Тому необхідно навчитися правильно їх складати і аналізувати.

На вигляд статистична таблиця є рядом пересічних горизонтальних і вертикальних ліній, створюючих по горизонталі рядка, а по вертикалі - графи (стовпці, колонки), які в сукупності складають як би скелет таблиці.

Таблиця, що складається з рядків і граф, які ще не заповнені цифрами, називається макетом таблиці. Кожна статистична таблиця має підмет і присудок.

Підмет таблиці. - це об'єкт нашого вивчення (назва району, міста, підприємства).

Присудок. - це система показників, якими характеризується об'єкт вивчення, тобто підмет таблиці.

Зазвичай підмет розташовується зліва, у вигляді найменування горизонтальних рядків, а присудок - справа, у вигляді найменування вертикальних граф.

У таблиці можуть бути підведені підсумки по графах і рядках.

Обов'язкова частина таблиці - заголовок, що показує, про що йде мова в таблиці, до якого місця і часу вона відноситься.

Назва таблиці

Найменування	Найменування присудка
підмета нумерация граф	Заголовки присудка
А	1	2	3	4
Бічні
заголовки
підмета
итоговая строка

итоговая графа

 Г р а ф ы

 

Рисунок 7. 1. Макет таблиці.

 

Залежно від побудови підмета, таблиці діляться на три види: прості, групові і комбінаційні.

Прості таблиці набули великого поширення в багатьох економічних розробках.

Простими таблицями називаються такі, в підметі яких немає угрупувань, а дається лише перелік одиниць сукупності (перечневые таблиці), адміністративних районів (територіальні таблиці) або періодів часу (хронологічні таблиці).

Хронологічну таблицю можна складати за будь-яких по величині відрізки часу або на моменти, віддалені один від одного за часом на різну довжину.

Таблиці, в підметі яких приводиться перелік територій (районів, областей і тому подібне), називаються перечневыми територіальними.

Досить часто застосовуються і територіально-хронологічні таблиці, в яких присудок також містить показники по роках, кварталам і так далі, а підмет - показники по районах, областях

Групові статистичні таблиці дають більш інформативний матеріал для аналізу явищ, що вивчаються, завдяки утвореним в їх підметі групам за істотною ознакою або виявленням зв'язку між поряд показників.

Комбінаційними таблицями називаються такі, в яких підмет містить угрупування одиниць сукупності по двох або більш ознакам, узятим в поєднанні. Комбінаційна таблиця встановлює взаємну дію на результативні ознаки існуючий зв'язок між чинниками угрупування.

Правила складання таблиць

 

При складанні таблиці треба дотримувати ряд правив:

¨ чітко формулювати найменування, яке повинне точно відображати мету складання таблиці;

¨ ясно і стисло формулювати назву рядків і граф таблиці;

¨ дотримувати послідовність розташування показників присудка;

¨ указувати одиниці вимірювання; якщо вони однакові, то ед. вимірювання виносяться в заголовок і указуються в дужках;

¨ нумерувати графи;

¨ мати підсумкові показники;

¨ якщо в таблиці проводиться зіставлення з яким-небудь роком, то в заголовку, в дужках, відбивається рік зіставлення;

¨ територіальні, адміністративні утворення перераховуються за абеткою;

¨ дані за багато років розташовуються в хронологічному порядку;

¨ якщо в таблиці абсолютні і відносні показники за ряд років, то спочатку наводяться абсолютні, потім відносні показники за один рік, потім так само за наступний рік;

¨ якщо значення ознаки в якій-небудь клітці невідоме, ставиться знак Х, або..., або н. с. (немає відомостей);

¨ нульові значення ознаки - знак “— ”.

Завдяки певній системі розташування даних, усуваються повторення, досягається наочність, зручність огляду, стислість викладу, з'являється можливість порівняння і аналізу.