Право на науково-технічну інформацію.

Національне законодавство розглядає науково-технічну інформацію як документовані на будь-яких носіях або ж публічно оголошені відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки виробництва, одержані під час науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної та інших видів діяльності.

Розрізняють 2 види НТІ:

- відкриту: мають доступ будь-які фізичні та юридичні особи, державні органи, регіональні, місцевого самоврядування, міжнародні організації, іноземні фізичні, юридичні особи.

- з обмеженим доступом – регулюється спеціальним законодавством.

1992 р – ЗУ «Про інформацію»

1993 р - ЗУ «Про основи державної політики в сфері науково-технічної діяльності»

ЗУ «Про захист інформації в автоматизованих системах»

ЗУ «Про НТІ».

 

Оскільки НТІ є продуктом інтелектуальної діяльності людини, то результатами цієї діяльності є об’єкт інтелектуальної власності і передбачає його захист; захист його прав, визначення обов'язків.

Підставами виникнення права власності НТІ є:

- створення НТІ своїми силами і за свій рахунок;

- виконання договору про створення НТІ

- виконання будь-якого договору, що містить умови переходу права власності на НТІ до іншої особи.

 

Право власності на НТІ, яка створена кількома особами, визначається договором, який вкладається між творцем та фізичною або юридичною особою.

Якщо НТІ створювалася із залученням державних коштів, або на державне замовлення, то розпоряджається цією НТІ держава та приймає всі рішення стосовно цієї інформації.

НТІ, яка створюється приватними особами чи за рахунок особистих коштів, може бути передана державним організаціям у разі відповідної державної реєстрації чи створення державних банків даних, баз, інформаційних фондів. За бажанням власника може передаватися, може не передаватися.

Оскільки НТІ є суспільним надбанням, необхідною умовою продуктивної інтелектуальної діяльності у міжнародній практиці є торгівля ліцензіями, така практика зростає, приносить прибутки, спонукає державу створювати систему правової охорони НТІ.

В українській практиці такий захист не завжди є надійним, тому часто потребує удосконалення, перегляду.

Національна система НТІ

Це організаційно-правова структура, за допомогою якої формується інформаційна державна політика та здійснюється робота по координації, створенню, користуванню, зберіганню, поширенню НТІ з урахуванням інтересів національної безпеки.

Основою є задоволення потреб громадян, юридичних осіб та держави в НТІ. Така національна система складається з:

- спеціалізованих державних підприємств, організацій, установ, органів НТІ, наукових а науково-технічних бібліотек, які були впевнені у функції будь-яких організаційно-правових форм, які засновані на колективній чи приватній власності і предметом діяльності яких є інформаційне забезпечення народного господарства.

Основними завданнями національної системи є:

- формування на основі державного і зарубіжного досвіду та довідкових інформаційних фондів національних банків і баз даних;

- одержання, зберігання, обробка, поширення та використання НТІ;

- організація надходження до України зарубіжної НТІ

- підготовка аналітичних матеріалів для державних органів з метою прийняття рішень стосовно економічного, соціального та науково-технічного розвитку держави;

- аналітично-синтетична обробка першоджерел і створення на цій основі відповідної інформаційної продукції та послуг;

- розроблення та впровадження сучасних технологій науково-технічної діяльності, науково-інформаційної;

- створення мережі бібліотек та інформаційних центрів громадського користування як бази даних для освіти, наукової діяльності та виробництва.

Результати науково-технічної діяльності, створені за рахунок державних коштів, повністю або частково, потребують обов’язкової державної реєстрації/обліку. За власні кошти – може обліковуватися за бажанням.

 

Ринок науково-технічної інформації

В ринкових умовах НТІ являється цінним товаром, без якого неможливий успішний розвиток сучасного виробництва___

Органи, які здійснюють виробництво такої інформації, є потужними товаровиробниками, які є вільними у виборі постачальників, форм відносин з ними, методів і видів інформування, тому власники інформації мають право вчиняти із цим продуктом будь-які цивільно-правові дії, які не суперечать чинному законодавству.

У ході здійснення купівлі-продажу інформаційної продукції національним законодавством гарантується охорона прав власником.

Державні органи та служби НТІ, які надають відповідну інформацію, здійснюють її пошук, передачу, то такі послуги надаються безкоштовно, однак огляди, аналітичні та фактографічні довідки та інші види інформаційної продукції, які готуються на основі аналізу, обробки, оцінки інформації надаються на комерційній основі.