Постановка задачи и роль пользователя

Пользователи-разработчики относятся к классу профессионалов. Для них существует множество инстру­ментальных средств, облегчающих создание АИТ. Например, мож­но назвать системы Oraci, Visual C++, Gupta SQL, Windows, CA-Visual Objects, а также CASE-технологии, позволяющие конструи­ровать сложные компьютерные системы из отдельных стандарти­зированных программных модулей.

Другой класс пользователей — специалисты проблемной облас­ти, которые применяют в своей деятельности программные средст­ва с широкими технологическими возможностями, такие как WinWord, CorelDraw, Excel, MS Project, MS Access.

Наконец, к третьему классу относятся обычные индивидуали­зированные пользователи, которые чаще всего общаются с компь­ютером на упрощенном естественном языке при помощи различ­ных ориентированных на широкую публику программных продук­тов (Лексикон, Just Write, Designer и др.).

 Опыт создания АИС и АИТ показывает, что только специалист наиболее полно и квалифицированно может дать описание выпол­няемой работы, входной и выходной информации. Участие поль­зователя не может ограничиваться лишь постановкой задач, он должен проводить и пробную эксплуатацию АИС и АИТ.

Постановка задачи - это описание задачи по определенным правилам, которое дает исчерпывающее представление о ее сущно­сти, логике преобразования информации для получения результата. На основе постановки задачи программист должен представить логику ее решения и рекомендовать стандартные программные средства, пригодные для ее реализации.

Через постановку задачи, путем регламентации изложения ее содержания, устраняются трудности взаимодействия «пользова­тель — прикладной программист», что делает это взаимодействие более логичным и системным. Постановка задачи ведется на ста­дии проектирования компьютерных информационных систем. Для постановки задачи используются сведения, необходимые и доста­точные для полного представления ее логической и информацион­ной сущности. Такими сведениями располагает экономист, осуще­ствляющий решение задачи в условиях ручной обработки или с использованием компьютерной техники. При постановке задач пользователь прежде всего должен описать информационное обеспечение, алгоритмы их решения.

Постановка задачи требует от пользователя не только профессиональных знаний той предметной области, для которой делается постановка, но и знаний компьютерных информаци­онных технологий. Ошибки пользователя на этапе постановки задачи увеличиваются в сотни и даже в тысячи раз по своим по­следствиям (в зависимости от масштаба системы), если их обна­ружат на конечных фазах создания или использования прикладного программного продукта. Причина заключается в том, что каждый из последующих участников создания прикладных программ не располагает информацией, необходимой для ис­правления содержательных ошибок.

 

Постановка задачи выполняется в соответствии с планом.

 

  ПЛАН ПОСТАНОВКИ ЗАДАЧИ (вариант)

Организационно-экономическая сущность задачи:

• наименование задачи, место ее решения;

• цель решения;

• назначение (для каких объектов подразделений и пользовате­лей предназначена);

• периодичность решения и требования к срокам решения;

• источники и способы поступления данных;

• потребители результатной информации и способы ее от­правки;

• информационная связь с другими задачами.

Описание исходной (входной) информации:

• перечень исходной информации;

• формы представления (документ) по каждой позиции переч­ня; примеры заполнения документов;

• количество документов (информации) в единицу времени, количество строк в документе (массиве);

• описание структурных единиц информации (каждого элемен­та данных, реквизита);

• точное и полное наименование, идентификатор, максималь­ная разрядность в знаках;

• способы контроля исходных данных:

• контроль разрядности реквизита;

• контроль интервала значений реквизита;

• контроль соответствия списку значений;

• балансовый или расчетный метод контроля количественных значений реквизитов;

• метод контроля с помощью контрольных сумм и любые дру­гие возможные способы контроля.

Описание результатной (выходной) информации:

• перечень результатной информации;

• формы представления (печатная сводка, видеограмма, ма­шинный носитель и его макет и т.д.);

• периодичность и сроки представления;

• количество документов (информации) в единицу времени, количество строк в документе (массиве);

• перечень пользователей результатной информацией (подразделение и персонал);

• перечень регламентной и запросной информации;

• описание структурных единиц информации (каждого элемен­та данных, реквизита) по аналогии с исходными данными;

• способы контроля результатной информации;

• контроль разрядности;

• контроль интервала значений реквизита;

• контроль соответствия списку значений;

• балансовый или расчетный метод контроля отдельных пока­зателей;

• метод контроля с помощью контрольных сумм и любые дру­гие возможные способы контроля.

Описание алгоритма решения задачи (последовательности дейст­вий и логики решения задачи):

• описание способов формирования результатной информации с указанием последовательности выполнения логических и арифметических действий;

• описание связей между частями, операциями, формулами алгоритма;

• требования к порядку расположения (сортировке) ключевых (главных) признаков в выходных документах, видеограммах, например по возрастанию значений табельных номеров;

• алгоритм должен учитывать общий и все частные случаи ре­шения задачи.

  Примечание. При описании алгоритма следует использовать условные обозначения (идентификаторы) реквизитов, присвоенные при описании исходной и результатной информации; допускается текстовое описание алгоритма. Необходимо предусмотреть контроль вычислений на отдельных этапах, операциях выполнения алгоритма. При этом указываются контрольные соотношения, которые позволяют выявить ошибки.

Описание используемой условно-постоянной информации:

• перечень условно-постоянной информации (классификато­ров, справочников, таблиц, списков с указанием их полных

наименований);

• формы представления;

• описание структурных единиц информации (по аналогии с исходными записями);

 • способы взаимодействия с переменной информацией.

 

5 Інформаційно-програмне забезпечення

 аналізу фінансового стану підприємства

 

5.1 Постановка задачі

В умовах розвитку ринкових відносин особливо актуальним стає питання аналізу фінансового стану підприємства. Інформація про фінансовий стан підприємства служить основою для прийняття рішень кредиторами і позичальниками грошових коштів, яких цікавить платоспроможність підприємства і ризик неповернення позики. Результати фінансового аналізу необхідні акціонерам і засновникам підприємства, яких цікавить рентабельність акціонерного капіталу. Ця інформація потрібна також менеджерам підприємства для ефективного використання виробничих ресурсів і забезпечення прибутків підприємства. Інформація про фінансовий стан підприємства представляє значний інтерес для постачальників матеріально - технічних ресурсів, зарубіжних інвесторів, робітників податкової служби, страхових компаній, органів державного управління.

В управлінні виробництвом фінансовий аналіз передує прийняттю рішень. Він використовується для обґрунтування рішень, що приймаються, і оцінки наслідків з позицій економічної ефективності виробництва.

Важливою передумовою підвищення якості результатів оцінки фінансового стану підприємства є використання сучасної обчислювальної техніки. Оперативно отримані оцінки фінансового стану підприємства дозволяють вчасно відреагувати на зміни факторів, що впливають на результати виробничо - господарської діяльності, приймати обґрунтовані управлінські рішення. Крім того, автоматизація розрахунків значно підвищує точність результатів оцінки фінансового стану підприємства, виключає можливість випадкових помилок, значно скорочує час оформлення розрахункових таблиць. Таким чином, звільнюється час для творчої, аналітичної роботи фахівців фінансових служб підприємства.

Призначення інформаційно-програмного забезпечення задач фінансового аналізу – автоматизувати розрахунки по оцінці фінансового стану підприємства.

Розроблена у дипломному проекті програма дозволяє автоматизовано вирішувати наступні задачі:

- Введення і корегування вихідних даних;

- Вертикальний і горизонтальний аналіз активу і пассива балансу;

- Аналіз фінансових результатів підприємства;

- Розрахунок фінансових коефіцієнтів;

- Графічний аналіз отриманих результатів.

Методика організації і рішення перелічених задач фінансового аналізу розглянута раніше у другому розділі дипломного проекту, тому при написанні постановки задачі немає необхідності її повторювати.

 

5.2 Інформаційне забезпечення

Інформаційне забезпечення запропонованої автоматизованої системи включає в себе: вхідну, діалогову і вихідну інформацію.

Вхідна інформація являє собою основні форми звітності підприємства: баланс підприємства (форма 1) і звіт про фінансові результати (форма 2). Ідентичність поза машинного і машинного подання цих документів полегшує роботу користувачів по введенню і корегуванню даних.

Діалогова інформація надається діалоговими вікнами, з допомогою яких користувач визначає свій вибір відносно послідовності рішення задач комплексу. Вибір здійснюється натиском на кнопки, яким призначені макроси  виклику тих або інших функцій програми. При цьому назви кнопок виступають у ролі підказки, полегшуючої процес вибору рішення у режимі діалогу.

Вихідна інформація представлена наступними документами:

1. Вертикальний і горизонтальний аналіз активу балансу підприємства.

2. Вертикальний і горизонтальний аналіз пасиву балансу підприємства.

3. Фінансові результати підприємства.

4. Фінансові коефіцієнти.

5. Діаграм графічного аналізу структури активу і пасиву балансу.

Форми вхідних, нормативно – довідкових, діалогових і вихідних документів наведені у додатку.

Реалізація автоматизованої системи засобами табличного процесору Excel дозволяє наочно проілюструвати все інформаційне забезпечення, швидко корегувати необхідні дані, захищати їх від несанкціонованого доступу.

 

5.3 Програмне забезпечення

 

Робота автоматизованої системи здійснюється у діалоговому режимі по типу «меню». Загальна блок – схема алгоритму представлена на рис. 4.1.

Для реалізації програми пропонується використати MS Excel. По перше тому, що робота у середовищі електронної таблиці Excel не потребує додаткових знань систем програмування, по друге Excel дозволяє наочно у зручній формі представляти всі документи без додаткових зусиль і змін їх зовнішнього вигляду.

Простота і доступність програми для непрофесійного користувача досягається за рахунок створення діалогової оболонки. Основними елементами цієї оболонки є кнопки управління, яким призначені макроси, що дозволяють автоматизувати виконання операцій, що часто повторюються.

У даній програмі використаний найбільш простий засіб створення макросів за допомогою макрорекордера. Макро рекордерпротоколює всі дії користувача і перетворює їх у програму. Для створення макросу необхідно виконати наступні дії:

- Запустити макрорекордер – меню СЕРВИС /Запис макроса /Записати новий макрос;

- Присвоїти ім'я макросу у діалоговому вікні (в імені макросу не можна використовувати спеціальні символи і пробіл);

- Виконати потрібні для створення макросу операції шляхом активізації відповідних команд;

- Закрити макрорекордер - меню СЕРВИС /Запис макроса /Зупинити запис.

Після Цього створений макрос призначають кнопці управління. Для цього необхідно виконати наступну послідовність дій:

- Вивести на панель інструментів кнопку, якій можна призначити макрос – меню ВИД/Панелі інструментів/Настроїти/категорія Форми/вибрати елемент КНОПКА і вивести його на панель інструментів, після цього використати цей елемент для створення кнопки на робочому листі Excel, оформити на ній напис-підказку для вибору користувачем функцій програми відповідних етапу діалогу;

- Призначити макрос кнопці, для цього її необхідно виділити, викликати контекстне меню і виконати команду Призначити макрос, по імені із списку доступних макросів вибрати необхідний.

Таким чином, важливою передумовою підвищення точності, оперативності, а значить і ефективності фінансового аналізу є використання обчислювальної техніки і інформаційної технології. Аналіз запропонованих у роботі методик оцінки фінансового стану підприємства дозволяє зробити висновок про те, що для їхньої автоматизації доцільно використовувати Excel.

 

 

нет

Да

2

 

3

4

 

6

5

Да

 

нет

8

7

Да

 

нет

10

9

Да

 

нет

12

11

Да

 

нет

 

 

Рис. 5.1. Загальна блок – схема

 

ДОДАТКИ

БАЛАНС ПРЕДПРИЯТИЯ