Тема 14. Валютний курс. Теорія валютного курсу.

 

Світовий валютно-фінансовий ринок як елемент світової економічної системи, його зміст, структура, основні учасники і роль в економічних відносинах.

Міжнародні валютні відносиниі світовий валютний ринок. Валютний курс, його зміст і еволюція: монетний паритет, валютний паритет, паритет купівельної спроможності. Динаміка валютних курсів. Фактори, які визначають валютні курси. Фіксовані і плаваючі валютні курси, їх переваги і недоліки. Валютні операції. Конвертованість валют, її зміст і ступені.

 Ринкове та державне регулювання валютно-фінансових відносин. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації, їх роль у регулюванні міжнародних валютно-фінансових відносин.

 

Світовий валютний ринок це система стійких економічних та організаційних відносин, пов’язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют та платіжних документів в іноземних валютах;

Функції валютного ринку полягають в наступному:

§ Обслуговування міжнародного обігу товарів, послуг і капіталу.

§ Формування валютного курсу під впливом попиту та пропозиції.

§ Надання механізмів для захисту від валютних ризиків, руху спекулятивних капіталів, інструментів для здійснення цілей грошово-кредитної політики центрального банку.

Основний товар валютного ринку – люба фінансова вимога, визначена в іноземній валюті.

Основні учасники валютного ринку:

- комерційні банки,

- фірми, які здійснюють зовнішньоторговельні операції,

- компанії, які здійснюють закордонні вкладення активів

- Центральні банки,

- Приватні особи,

- Валютні біржі,

- Валютні брокерські фірми.

 

Валюта – об’єкт міжнародних валютних відносин – система відносин, що виникають з приводу проведення різноманітних обмінних операцій з грішми різних країн, що здійснюються з метою міжнародних розрахунків за продукцію.

Валюта – в широкому розумінні означає грошову одиницю будь-якої країни.

Класифікація видів валют в залежності від:

1) Статусу:

- Національна валюта - грошова одиниця певної країни та той чи інший її тип.

- Іноземна валюта - грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках.

- Міжнародна (регіональна) валюта - міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, засіб платежу: СПЗ (спеціальні права запозичення) – міжнародні платіжні засоби, які використовуються МВФ для безготівкових міжнародних розрахунків через записи на спеціальних рахунках та як розрахункова одиниця МВФ; ЕКЮ – регіональна міжнародна розрахункова одиниця, що була введена в 1979р. в рамках Європейської валютної системи і пізніше стала розрахунковою одиницею Європейського валютного союзу (сьогодні це ЄВРО).

- Євровалюта - валютні кошти, депоновані на рахунках у банках поза межами країн-емітентів даних валют.           

 2) Ступеню конвертування валют:

- Вільно конвертовані валюти - обмін без обмежень на любі іноземні валюти - це долар, єна, французький франк, англійський фунт стерлінга, німецька марка – використовуються для здійснення платежів по міжнародним угодам, активно купуються і продаються на головних валютних ринках.

- Частково конвертовані валюти - у країнах, де зберігаються валютні обмеження – це валюти, які обмінюються тільки на деякі інші валюти і які валютні обмеження ні за всіма валютними операціями або тільки для нерезидентів. Вона поділяється на зовнішньо конвертовану і внутрішньо конвертована.

- Неконвертовані валюти - замкнуті валюти, у країнах, де для резидентів та для нерезидентів введена заборона обміну валют.

3) Матеріально-речової форми:

- Готівкова (банкноти).

- Безготівкова.

4) Залежно від відношення до курсів інших валют:

- Сильна(тверда) – стабільний валютний курс, рух якого відбувається відповідно фундаментальним макроекономічним закономірностям.

- Слабка(м’яка)

5) Принципу побудови:

 - кошикового типу (СДР, ЄВРО) складається з декількох валют,

 - звичайна (долар, єна та т.п.).

6) Відношення до валютних запасів країни:

- Резервна валюта - національна валюта провідних країн світу, яка накопичується центральними банками інших країн як резерв коштів для міжнародних розрахунків

(Об’єктивні посилки для здобуття статусу резервної валюти

· Домінуючі позиції країни у світовому виробництві, експорті товарів і капіталів, в золото – валютних резервах.

· Розвинена мережа кредитно – банківських установ, у тому числі за кордоном.

· Організований та місткий ринок позичкових капіталів.

· Лібералізація валютних операцій.

· Вільна конвертованість валюти, що забезпечує попит на неї в інших країнах

· Активна зовнішня та валютно-кредитна політика.

· Упровадження валюти в міжнародний оборот через банки та міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації).

- Інші валюти.                    

7) Від видів валютних операцій:

- Валюта ціни контракту

- Валюта платежу

- Валюта кредиту

- Валюта клірингу

- Валюта векселя.

Котирування валюти це: - з датність оцінюватись; - встановлення курсів іноземних валют відповідно до чинного законодавства та існуючої практики.

Валютні котирування можуть бути:

- офіційними і здійснюватися уповноваженими банками, державними органами, спеціальними підрозділами на валютних, фондових і товарних біржах;

- ринковими й здійснюватися банками та великими компаніями на неофіційному ринку.

Методи котирування іноземної валюти до національної:

Ø Прямий – це вираження одиниці іноземної валюти у національній:1долар = 5,3гривні.

Ø Непряме – це вираження одиниці національної валюти в іноземній. Переважно цей метод застосовується у Великобританії та її колишніх колоніях: 1фунт стерлінгів=0.7доларів.

Між двома методами немає економічної різниці, сутність валютного курсу єдина.

Котирування валют для торгово-промислової клієнтури, як правило, базується на крос-курсі.

Крос-курс - це співвідношення між двома валютами, яке випливає з їх курсів щодо третьої валюти;

На валютному ринку його учасники використовують два курси:

Курс покупця – банк купкє валюту за цим курсом (BR).

Курс продавця – банк продає валюту за цим курсом (AR).

Різниця між курсом покупця та курсом продавця складає маржу (спред) або дохід банку = AR - BR. Абсолютна маржа = AR – BR. Відносна маржа – BAS = ((AR-BR)/AR)*100%.

Середній курс – середня арифметична курсу продавця і покупця.

Конвертованість валюти

– це здатність резидентів та нерезидентів вільно без обмежень обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами.

ІСНУЄ:

Конвертованість за поточними операціями – відсутність обмежень на платежі і трансферти по поточним міжнародним операціям, пов’язаними з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів та трансфертів(вимога МВФ до країн-членів).

Конвертованість за капітальними операціями – відсутність обмежень на платежі і трансферти по міжнародним операціям, пов’язаними з рухом капіталу – прямі та портфельні інвестиції, кредити та капітальні гранти.

Повна конвертованість – відсутність будь-якого контролю та яких-небудь обмежень за поточними та капітальними операціями.

Внутрішня конвертованість – право резидентів купувати, мати і робити операції в країни з активами у формі валюти та банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті (в країнах з перехідною економікою) (обмежена в Україні).

Зовнішня конвертованість – право резидентів робити операції з іноземною валютою з нерезидентами (існує в Україні).

Для досягнення справжньої конвертованості треба дотримуватись хоча б двох вимог:

1. Мати внутрішній ринок товарів, послуг, валюти і капіталів, до якого мали б вільний доступ нерезиденти.

2. Створити всі необхідні умови для виникнення зацікавленості у іноземних покупців до придбання національної валюти (наприклад, гривні) за іноземну валюту.

Купівельна спроможність (сила валюти ) – виражається як сума товарів та послуг які можна придбати за певну грошову одиницю і визначається у порівнянні з базовим періодом.

Паритет купівельної спроможності – співвідношення купівельних спроможностей двох чи більше валют відносно певного набору (кошика) товарів і послуг (Теорія паритету КС валюти – шведський економіст Густав Кассель (1866-1944) - сьогодні відбувається її 2-ге народження).

Валютний паритет

§ Співвідношення між двома валютами, яке встановлюється у законодавчому порядку.

Монетний паритет

§ Співвідношення грошових одиниць різних країн по їх металевому вмісту (при монометалізмі він співпадав з валютним паритетом).

Золотий паритет

§ Співвідношення валют по їх офіційному золотому вмісту

Класичний механізм “ золотих крапок”

§ Діяв при двох умовах: вільна купівля – продаж золота та його необмежене вивезення; межі коливань валютного курсу визначались затратами, пов’язаними з транспортуванням золота за кордон (фрахт, страхування, втрата процентів на капітал, затрати на апробування та ін.) і фактично не перевищували + 1% паритету (Боринець, с.109).

Валютний кошик

§ Метод співвідношення середньозваженого курсу однієї валюти по відношенню до визначеного набору інших валют (визначається склад валют, їх доля в кошику, розмір валютних компонентів, тобто кількість одиниць кожної валюти у наборі

§ Розрізняють: стандартний кошик з зафіксованим складом валют на визначений період; регульований кошик зі змінним складом; симетрична (з однаковими долями валют); асиметрична (з різними долями валют)

Валютний курс –

· елемент світової валютної системи;

· “ціна” грошової одиниці однієї країни, виражена в іноземних грошових одиницях чи міжнародних валютних одиницях (СДР, ЄВРО).

· коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку.

· опосередковує абсолютну обмінюваність товарів у межах світового господарства через купівельну здатність валют.

 Функції валютного курсу

· Інтернаціоналізація грошових відносин

· Забезпечення взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів.

· Використовується для порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених в національних чи іноземних валютах.

· Використовується для періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті компаній та банків.

· Перерозподіл національного продукту між країнами.

 

Багатофакторність валютного курсу

· Відображає його зв’язок з іншими економічними категоріями: вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом і т.п. При цьому відбувається складне їх переплетення та висунення в якості вирішальних то тих, то інших факторів.

- Фактори, що впливають на валютний курс:

· Темп інфляції

· Стан платіжного балансу

· Різниця процентних ставок в різних країнах

· Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції

· Ступінь використання визначеної валюти на євроринку та міжнародних розрахунках

· Прискорення чи затримка міжнародних платежів

· Ступінь довіри до валюти на національному та світових ринках

· Валютна політика

· Продуктивність праці

· Довгострокові темпи зростання національної валюти

· Місце і роль країни у світовій торгівлі

§ Вивіз капіталу

- Види валютних курсів

§ Фіксований – в основу покладено монетний паритет (ваговийвміст золота в національних грошових одиницях)

§ 1) реально фіксований (золотомонетний стандарт)

§ 2) договірно-фіксований – ординарний (прив’язаний до СДР, долара США, до інших валют); кошиковий (прив’язаний до штучно побудованих комбінацій валют головних торговельних партнерів Австрії, Алжиру); валютний курс, заснований на системі змінного паритету.

§ Плаваючий – визначається через зіставлення паритетів купівельної спроможності валют, тобто оцінки в національнихгрошах вартості однойменного “кошика” товарів.

Плаваючий валютний курс поділяється на:

§1) незалежне плавання (такий валютний курс існує на девізних ринках);

§2) кероване (регульоване) плавання (втручання центральних банків у встановлення валютного курсу);

§3) змішане плавання по відношенню до однієї валюти (долара США) – всього декілька країн застосовують такий валютний курс - Бахрейн, Саудівська Аравія, Катар, Об’єднані Арабські Емірати)

§4) спільне плавання (валютне угрупування використовують країни ЄС).

Номінальний– це конкретна ціна національної валюти на іноземну і навпаки.

Реальни й -

1) це номінальний помножений на співвідношення рівня цін в двох країнах;

2) розраховується на базі середніх цін в країнах, які є головними партнерами даної країни(свідчить про конкурентоспроможність товарів відносно до імпортерів)

Спот курс– курс обміну на протязі не більше 2 робочих днів з моменту досягнення угоди про курс – це курс на ринку на певну дату.

Форвардний курс – узгоджений курс, обмін за цим курсом здійснюється в майбутньому, понад 3 дня після узгодження.

Література основна

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. - М.: ИВЦ “Маркетинг”, 2002.

2. Киреев А.П. Международная экономика: В 2-х ч. - М.:Междунар. отнош., 2003.

3. Козик В. В., Панкова Л. А.,Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2002.

4. Міжнародні економічні відносини. Опорний конспект лекцій /Є.М.Воронова та ін.- Київ, КНТЕУ, 2008.

5. Черевань В. П., Романенко Л. Ф., Рум’янцев А. Міжнародна економічна діяльність: Навчальний посібнік – Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.

Література додаткова

6. Козик В. В., Панкова Л. А., Григор’єв О. Ю., Босак А. О. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: Практикум. – К.: Вікар, 2003.

7. Кругман П.Р.,Обстфельд М. Международная экономика: теория и политика: Пер. с англ. / Под ред. Колесова В.П., Куликова М.В., - М.: Эк. ф-т МГУ, ЮНИТИ, 1997. 

8. Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ.-М.: Прогресс. Универс, 1992.

9. Липов В.В. Міжнародна економіка. Навч. посібник. Харків, В.Д. “Інжек”,2005

10. Методичний посібник для практичних зайнять і самостійної роботи студентів з курсу«Міжнародні економічні відносини»/Укладачі: Ющенко- Н. К., Руденко Л.В. – Донецьк: ДонНТУ, 2004.