Міністерство внутрішніх справ України

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет

Внутрішніх справ

 

Юридичний факультет

Кафедра цивільно-правових дисциплін

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

Дніпропетровського державного

університету внутрішніх справ

О.В. Ведмідський

_________________ 2017 р.

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ  ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З навчальної дисципліни

«МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ»

 

для здобувачів вищої освіти 1-го курсу, що навчаються

 на другому (магістерському) рівні віщої освіти

спеціальність 081 «Право»

 

 

Дніпро – 2017

Плани  семінарських та практичних занять з дисципліни «Міжнародний комерційний арбітраж» для здобувачів вищої освіти 1-го курсу, що навчаються на другому (магістерському) рівні віщої освіти, спеціальність 081 «Право» / Дніпро: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2017. – 20 с.

 

 

Розробник - доцент кафедри цивільно-правових дисциплін ДДУВС, кандидат економічних наук, доцент Калініченко З.Д.

 

 

Розглянуто на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін ___________, протокол № ___

 

 

Рекомендовано Науково-методичною радою університету від _______

протокол № ____

 

Завідувач  кафедри

цивільно-правових дисциплін                         О. В. Нестерцова-Собакарь

 

____ _____________ 2017 р.

 

 

© ДДУВС, 2017 р.

© Калініченко З.Д., 2017 р.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Докорінні зміни, що сталися на рубежі 80–90-х років XX століття у політичному й економічному житті України, призвели до формування принципово нової, порівняно з радянським періодом, системи зовнішньоекономічних зв’язків. Внаслідок зазначених обставин усі суб’єкти підприємницької діяльності отримали можливість самостійної участі в міжнародних торговельних відносинах. Відповідним чином зросла й кількість спорів, що виникають із зовнішньоекономічних господарських контрактів.

Практика міжнародного економічного та науково-технічного співробітництва свідчить про те, що більшість розбіжностей і спорів, які виникають при виконанні зовнішньодоговірних контрактів, вирішуються міжнародним комерційним арбітражем, який отримав широке визнання та престиж якого неухильно зростає. Міжнародний комерційний арбітраж упродовж багатьох років відіграє основну роль серед різноманітних способів розв'язання спорів і розбіжностей, що виникають із зовнішньоекономічних контрактів.

Переваги міжнародного комерційного арбітражу перед будь-якими іншими способами вирішення зовнішньоекономічних контрактних спорів полягають: у спрощеній, але визнаваємій достатньою арбітражній процедурі; можливості формування сторонами складу арбітражу на свій розсуд шляхом призначення по справі арбітрів, які мають великий досвід, високу кваліфікацію і неупередженість; узгодження взаємоприйнятних мови арбітражного провадження і права, що застосовується. Важливими перевагами є також конфіденційний характер арбітражного провадження, остаточність рішення, відсутність апеляційного і касаційного оскарження (за винятком процедурних порушень); наявність забезпечувального механізму визнання і виконання арбітражного рішення завдяки Європейській конвенції про зовнішньоторговий арбітраж і Нью-Йоркській конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень.

Привабливість міжнародного комерційного арбітражу для великого світового бізнесу неминуче привела до того, що арбітраж став основною формою вирішення спорів в галузі міжнародних економічних відносин у даний час. Знання основних правил функціонування комерційного арбітражу є необхідною умовою для успішної діяльності суб'єктів господарювання на міжнародних ринках. Тому серед важливих проблем світової юридичної науки виняткове місце посідають проблеми міжнародного комерційного арбітражу як одного із засобів вирішення спорів, що виникають у сфері міжнародних торговельних відносин.

Однією з переваг комерційного арбітражу є високий ступінь його регламентації в рамках конвенцій як універсального, так і регіонального рівня. І незважаючи на те, що наявність міжнародно-правових актів зовсім не виключає можливості національного регулювання, варто відмітити, що норми національного законодавства ба­гатьох держав про міжнародний комерційний арбітраж останнім часом були піддані значній уніфікації. Разом з тим, варто відмітити, що на відміну від норм міжнародних конвенцій, що є загальнодоступними, ознайомлення з нормами національного законодавства найчастіше спричиняє значні труднощі, пов'язані як з подоланням мовного бар'єра, так і з одержанням достовірної інформації на предмет наявності і практики застосування таких норм.

На сьогодні арбітраж є провідним правовим механізмом для регулювання комерційних спорів. Шляхом еволюції комерційного арбітражу в напрямку уніфікації його загальних понять та підходів, сучасний міжнародний комерційний арбітражний суд був перетворений із переважно регіонального на загальносвітовий правовий механізм вирішення комерційних спорів.

 

Мета дисципліни. Метою даної дисципліни є вивчення закономірностей та особливостей діяльності міжнародного комерційного арбітражного суду з урахуванням новітніх тенденцій розвитку цього інституту міжнародного приватного права.

 

Завдання дисципліни

1) знати:

- правові та організаційні засади розгляду господарських спорів юрисдикційними органами у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- правовий статус учасників розгляду господарських спорів у міжнародних комерційних арбітражних (третейських) судах;

- поняття та види, вимоги до форми та змісту, а також укладення, зміни та розірвання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і арбітражних угод;

- процедуру підготовки господарських справ до розгляду в міжнародних комерційних арбітражних (третейських) судах;

- процес розгляду господарських справ у міжнародних комерційних арбітражних (третейських) судах;

- порядок оспорювання, визнання та приведення до виконання рішень міжнародних комерційних арбітражних (третейських) судів.

2) вміти:

1) на репродуктивному рівні: відтворювати сприйняті знання з дисципліни;

2) на алгоритмічному рівні: застосовувати загальні моделі та схеми до вивчення тих чи інших проблем навчального курсу;

3) на евристичному рівні: на основі методологічно обґрунтованих наукових пошуків продукувати нові знання про предмет дисципліни, що вивчається;

4) на творчому рівні: висловлювати свою науково обґрунтовану позицію з приводу тих чи інших актуальних питань порядку розгляду господарських спорів у міжнародних судах.

 

Теми семінарських занять

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

3.1 Визначення та ознаки арбітражної угоди

3.2. Історія міжнародно-правового регулювання арбітражних угод

3.3. Природа арбітражної угоди

3.4. Форма та порядок підписання арбітражної угоди

3.5. Право, що застосовується до арбітражної угоди. Вимоги до арбітражних угод. Арбітражні застереження.

3.6 Укладання арбітражних угод. Зміни арбітражних угод. Визнання недійсними арбітражних угод.

 

Основні поняття, терміни та категорії,  що  підлягають засвоєнню:

визначення та ознаки арбітражної угоди; історія міжнародно-правового регулювання арбітражних угод; природа арбітражної угоди;   форма та порядок підписання арбітражної угоди; вимоги до арбітражних угод. арбітражні застереження; 

види арбітражних угод: за формою фіксації; за часом укладення; за обсягом (повнотою) визначених умов; за критерієм джерела, або розробки (типові й нетипові); за критерієм «якісності»;  укладання арбітражних угод. Зміни арбітражних угод. Визнання недійсними арбітражних угод.

 

Задача 1. У 1998 р. компанія "Укрпром" звернулась до федерального суду в штаті Нью-Йорк із клопотанням про підтвердження арбітраж­ного рішення, винесеного Міжнародним комер­ційним арбітражним судом при ТПП України. Відповідач — аме­риканська компанія "Клайв" наполягала на відмові в задоволенні клопотання української компанії на тій підставі, що арбітражне рішення ще не стало остаточним відповідно до законодавства України. Компанія "Клайв" подала до Київського міського суду клопотання про скасування арбітражного рішення через наяв­ність процесуальних порушень, а коли в його задоволенні було відмовлено, звернулася з приватною скаргою до Верховного Суду України. Американський суд, розглянувши клопотання компанії "Укрпром" про виконання арбітражного рішення в той самий час, коли скарга компанії "Клайв" очікувала розгляду Верховним Су­дом України. Федеральний суддя відкинув доводи відповідача і підтвердив арбітражне рішення, зазначивши, що принцип остаточності арбітражних рішень жорстко встановлений в амери­канському праві й праві України, а тому для вирішення питання про можливість виконання арбітражного рішення немає потреби очікувати постанови Верховного Суду України щодо скарги аме­риканської компанії.

Питання. Чи правильним було твердження федерального судді щодо принципу остаточності арбітражних рішень? Розкрити сут­ність цього принципу посилаючись на законодавство України та на міжнародне законодавство з цього питання.

 

Задача 2. У спорі між українською компанією “Д” (надалі — позивач) і американською компанією “Т”, відповідачем в якому є американська сторона, відповідач просив американський суд відмовити в задоволенні клопотання про підтвердження арбітражного рішення, винесеного МКАС України, оскільки воно “суперечить публічному порядку і праву України”. Заява американської сторони (надалі — відповідач) щодо порушення публічного порядку та права ґрунтувалася так: нещодавні політичні зміни й потрясіння в Україні, неправильне застосування арбітром українського права щодо термінів заявлення позову, невказівка арбітром на мирову угоду сторін та його відмова розглянути докази відповідача. Американський суд відмовився зважити на ці обставини, заявивши, що у виконанні іноземного арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо воно суперечить публічному порядку тієї держави, де виноситься прохання про його виконання. Крім того, за американським правом під публічним порядком розуміють основні принципи моралі й справедливості, їх українське арбітражне рішення жодним чином не порушує.

Питання. Чи правильними були доводи відповідача щодо пору­шення публічного порядку та права? Чи правильно відмовив аме­риканський суд відповідачу? Що розуміють під терміном "пору­шення публічного порядку та права" за законодавством України?

Рекомендована література до теми 1: 1.1 – 1.10, 1.14, 1.15 - 1.17, 1.27, 1.29,  1.37 - 1.38, 1.39 - 1.45, 1.67; 2.15 - 2.19, 2.45 - 2.67

Питання для перевірки  знань

1. Історія міжнародно-правового регулювання арбітражних угод

2. Природа арбітражної угоди

3. Форма та порядок підписання арбітражної угоди

4. Право, що застосовується до арбітражної угоди.

5. Вимоги до арбітражних угод. Арбітражні застереження.

6. Укладання арбітражних угод. Зміни арбітражних угод.

7. Визнання недійсними арбітражних угод

 

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Питання для самоперевірки  знань

Ініціювання порушення арбітражної процедури та забезпечення організаційно-процесуальних підстав для розгляду господарського спору по суті в постійно діючих (інституціональних) міжнародних арбітражних судах.

Прохання про арбітраж. Позовна заява. Форма позовної заяви. Зміст позовної заяви. Додатки і докази, що додаються до позовної заяви. Документи, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги. Усунення недоліків позовної заяви.

Позовна давність у міжнародних приватноправових відносинах.

Право, що застосовується до довіреності у міжнародних приватноправових відносинах.

Реєстраційний збір. Розмір реєстраційного збору. Порядок сплати реєстраційного збору.

Подання документів, необхідних для порушення арбітражного процесу до секретаріату постійно діючого міжнародного комерційного арбітражного (третейського) органу.

Перевірка у секретаріаті поданих документів та прийняття справи до провадження.

Надсилання поданих позивачем документів відповідачу та пропозиція відзиву на позовну заяву, призначення кандидатури арбітра та надання відзиву на позовну заяву.

Зміст відзиву відповідача на позовну заяву.

Зустрічний позов та вимога з метою зарахування.

Витребування додаткових документів та пояснень.

Кількісний склад міжнародного комерційного арбітражного (третейського) суду. Порядок формування складу.

Відвід арбітра. Припинення повноважень арбітра з інших причин. Заміна арбітра.

Компетенція міжнародного комерційного арбітражного (третейського) суду.

Арбітражний збір. Забезпечувальні заходи.

Повідомлення про слухання справи.

Ініціювання розгляду справи в арбітражних (третейських) судах «ad hoc».

Передача справи до розгляду сформованому складу постійно діючого (інституціонального) міжнародного комерційного арбітражного (третейського) суду. Перевірка стану підготовки справи до розгляду.

Визначення права, застосовуваного до суті спору. Норми, що застосовуються до суті спору при розгляді господарської справи в міжнародних комерційних арбітражних (третейських) судах.

Сфера дії права, що застосовується до правочину в міжнародних приватноправових відносинах. Визначення права, що застосовується до форми правочинів у міжнародних приватноправових відносинах. Визначення права, що застосовується до змісту правочинів у міжнародних приватноправових відносинах.

Вибір права за згодою сторін договору в міжнародних приватноправових відносинах.

Визначення права, що застосовується до договорів у міжнародних приватноправових відносинах.

Позовна давність у міжнародних приватноправових відносинах.

Повноваження міжнародного комерційного арбітражного (третейського) суду давати розпорядження про вжиття забезпечувальних заходів.

Подання документів. Докази. Наслідки неподання документів.

Сприяння в отриманні доказів міжнародним арбітражним (третейським) судом компетентним державним судом.

Усне слухання. Неявка сторони чи її представників до міжнародного арбітражного (третейського) суду.

Треті особи в арбітражному процесі. Експерт в арбітражному процесі. Перекладач в арбітражному процесі.

Відкладення розгляду справи. Перерва в арбітражному розгляді. Призупинення арбітражного розгляду. Мирова угода.

Форма арбітражного рішення. Зміст арбітражного рішення.

Винесення арбітражного рішення колегією арбітрів. Особлива думка арбітра. Винесення постанови про припинення арбітражного розгляду. Припинення арбітражного розгляду.

Виправлення і роз’яснення арбітражного рішення. Додаткове арбітражне рішення. Сила арбітражного рішення.

Припинення повноважень складу міжнародного комерційного арбітражного (третейського) суду.

 

 

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Інститут скасування арбітражних рішень міжнародних арбітражних (третейських) судів. Національні та міжнародно-правові акти, що врегульовують скасування рішень міжнародних арбітражних (третейських) судів

Питання для самоперевірки  знань

Клопотання про скасування арбітражного рішення як винятковий засіб оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражних (третейських) судів.

Строк, протягом якого сторона може заявити клопотання про скасування рішень міжнародних комерційних арбітражних (третейських) судів.

Підстави скасування судом рішень міжнародних комерційних арбітражних (третейських) судів. Недієздатність сторони в арбітражній угоді.

Недійсність угоди за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували. Недійсність угоди за законом України. Неповідомлення сторони належним чином про призначення арбітра. Неповідомлення сторони належним чином про арбітражний розгляд. Неподання стороною своїх пояснень з інших поважних причин.

Винесення рішення щодо не передбаченого арбітражною угодою спору. Винесення рішення, що не підпадає під умови арбітражної угоди. Винесення рішення, що містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди.

Невідповідність складу міжнародного комерційного арбітражного (третейського) суду угоді сторін. Невідповідність арбітражної процедури угоді сторін.

Неможливість об'єкту спору бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України. Суперечність арбітражного рішення публічному порядку України.

Інститут примусового виконання рішень міжнародних арбітражних (третейських) судів в доктрині та міжнародних юридичних актах.

Міжнародно-правові акти, що врегульовують визнання та виконання рішень міжнародних арбітражних (третейських) судів.

Національні правові акти, що врегульовують визнання та виконання рішень міжнародних арбітражних (третейських) судів.

Клопотання про виконання арбітражного рішення.

Не набрання арбітражним рішенням обов’язкового характеру для сторін.  Зупинення виконання арбітражного рішення судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято.

 

КОНТРОЛЬНІ  ПИТАННЯ

1. Відмінність іноземного уявлення про арбітражний суд і вітчизняного.
2. Хто і коли в історії юриспруденції надав обов’язкову силу рішенням третейських судів?
3. Чи вважаєте ви вдалим поняття “міжнародний комерційний арбітраж”?
4. Як ви розумієте відмову від права на заперечення, що сформульована у ст. 4 Закону України від 24 лютого 1994 р.?
5. Арбітражна угода і її форма.
6. Чи можуть сторони у комерційному арбітражі призначити 5 арбітрів?
7. Чи можуть іноземці бути арбітрами?
8. Чи може арбітражний суд винести постанову про відсутність у нього компетенції для розгляду справи?
9. Де комерційний арбітраж проводить свої засідання?
10. Мова, якою ведеться арбітражний розгляд.
11. Норми, які застосовує арбітраж по суті спору.
12. Чи можливе в Україні усне арбітражне рішення?
13. Чи можна скасувати в Україні арбітражне рішення?
14. Чи може бути в Україні відмовлено у визнанні або виконанні іноземного арбітражного рішення?
15. Відмінність арбітражного застереження і арбітражного запису.

 

 

Теми практичних занять

Практичне заняття 1 - 2 год

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

2.1 Учасники розгляду господарських спорів у міжнародних судах.

2.1.1 Міжнародні комерційні арбітражні органи. Види міжнародних комерційних арбітражних органів. Арбітражні органи «ad hoc». Постійно діючі міжнародні комерційні арбітражні органи.

2.1.2 Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати.

2.1.3 Постійно діючі міжнародні комерційні арбітражі в іноземних країнах.

2.1.4 Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України. Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України.

2.2 Сторони в господарських спорах у міжнародних комерційних арбітражних (третейських) судах.

2.2.1 Підприємства, установи, організації як учасники розгляду господарських спорів у міжнародних судах.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Правові акти

1.Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2.Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 18-22. – Ст. 144.

3.Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

4.Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40-44. – Ст. 356 (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 2452-IV від 03.03.2005 р.).

5.Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України, 08.10.2004, № 40, ст. 492, стор.1530, 40-42; Голос України, 18.05.2004, № 89; Урядовий кур'єр, 14.07.2004, № 130; Офіційний вісник України, 07.05.2004, № 16, ст. 1088, стор.11,

6.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. —№29. — Ст. 377.

7.Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України, 10.12.2004, № 50, ст. 540; Голос України, 03.08.2004, № 142; Урядовий кур'єр, 18.08.2004, № 155; Офіційний вісник України, 17.09.2004, № 35, ст. 2317, стор.11, код 29955/2004; Президентський вісник, 27.08.2004, № 26.

8.Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України, 12.08.2005, № 32, ст. 422, стор.1278; Голос України, 29.07.2005, № 138; Урядовий кур'єр, 31.08.2005, № 163; Офіційний вісник України, 05.08.2005, № 29, ст. 1694, стор.48, код 33145/2005.

9. Про внесення змін і доповнень в деякі законодавчі акти України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Закон України від 15 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995.— №11.—Ст. 66.

10. Про торгово-промислові палати в Україні: Закон України від 2 грудня 1997 p. № 671/97-ВР // Голос України. - 1998. - 5 січня.

11. Арбитражный регламент ЮНСИТРАЛ. — В кн.: Цират Г.А., Цират А.В. Международный арбитраж как способ разреше­ния внешнеэкономических споров. — К.: Довіра, 1997.

   12. Положение об арбитражном суде Немецкой Институции по арбитражному делу 1998 г. — Немецкая Институция по арбитражному делу, 2000.

13. Регламент Арбитражного института Торговой палаты Стокгольма в редакции от 1 апреля 1999 г. — Стокгольм: Арбитражный институт Торговой палаты, 2000.

14.Арбитражный регламент международного арбитражного суда Международной торговой палаты в редакции от 1 ян­варя 1998 г. // Издание № 581 Международной торговой палаты. — Август 2000.

15. Регламент МКАС при ТПП України, затверджений рішенням Президії ТПП України від 17 квітня 2007 p., протокол № 18(1) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

16. Положення про арбітражні збори та витрати (Додаток до Регламенту МКАС при ТПП України) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

17. Арбітражне застереження, рекомендоване МКАС при ТПП України для включення до зовнішньоекономічних договорів // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

18. Регламент МАК при ТПП України, затверджений рішенням Президії ТПП України від 17 квітня 2007 p., протокол № 18(1) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

19. Закон України “Про міжнародний комерційний арбітраж від 24.02.1994.

20. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів):  Наказ МЗЕЗТорг України № 75.

21. Типовий закон ЮНІСТРАЛ “Про міжнародний торговий арбітраж”1985 р.

22.  Женевський протокол про арбітражні застереження 1923 р.

23.  Женевська конвенція про виконання арбітражних рішень 1927 р.

24.  Московська конвенція про вирішення арбітражним шляхом цивільно-правових спорів, які випливають з відносин економічного й науково-технічного співробітництва, 1972 р.

25.  Київська конвенція про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, 1992 р.

26.  Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р.

27.  Міжамериканська конвенція про міжнародний комерційний арбітраж 1975 р. (Панама).

28.  Вашингтонська конвенція про врегулювання інвестиційних спорів між державами і фізичними та юридичними особами інших держав 1965 р.

29.  Погоджувальний регламент ЮНІСТРАЛ.

30.  Регламент Арбітражного інституту Торговельної палати м. Стокгольма.

31.  Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України.

 

Навчальна література

1. Богуславский М. М. Международный коммерческий ар­битраж. — М.: Институт государства и права РАН, 2013.

2. Брунцева Е. В.. Международный коммерческий арбитраж: Учебное пособие для высших юридических учебных заведений. — СПб.: Издательский дом «Сентябрь», 2011. — 368 с.

3. Васильченко В.В. Науково-практичний коментар Закону України „Про міжнародне приватне право”. – К.: Істина, 2007. – 200 с.

4. Дмитриева Г. К. Международный коммерческий арбитраж. Учебно-практическое пособие. — М.: Проспект, 1997. — 78 с.

5. Захарченко Т. Г. Арбітражна угода як правова основа передачі спору на розгляд у міжнародний комерційний арбітраж // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

6. Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

7. Образцы договоров с комментариями. Международный ком­мерческий арбитраж. - Минск: «Амалея», 2007.

8. Основы внешнеэкономических знаний.—М.: Междунар. отношения, 2014.

9. Пащенко Е.Г. Порядок заключения внешнеэкономических контрактов // Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодательство и прак­тика / Под общ. ред. И.Г.Побирченко. - Научно-практическое издание. - К.: Ин Юре, 2010. - С. 18-22.

10. Побирченко И. Г. Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодательство и практика. — К.: Издательс­кий дом «Инюре», 2010.

10. Розенберг М. Г. Международный договор и иностранное право в практике Международного коммерческого арбитражного суда. — 2-е изд., перераб. и доп. — М., 2012.

15. Лебедев С. Н. Международное  сотрудничество в области  коммерческого

арбитража. — М., 1979.

16. “Бейкер и Макензи”: Международный коммерческий арбитраж.

Государства Центральной и Восточной Европы и СНГ. М.: БЕК,2011. -522 с.

17. Лебедев С. Н. Международный коммерческий арбитраж: компетенция

арбитров и соглашение сторон. — М., 1998. — 122 с.

18. Комаров В. В. Международный коммерческий арбитраж. — Х.:

Основа, 2015. — 304 с.

19. Минаков А. И. Арбитражные соглашения и практика рассмотрения

внешнеэкономических споров. — М.: Юрид. лит-ра, 2015.

20. Шмиттгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли.

— М.: Юрид. лит-ра, 2003.

21. Международное частное право: Учеб. пособие / Под ред. Г. Н.

Дмитриева.— М.: Юрист, 2013.

22. Международный коммерческий арбитраж: Законы Украины, международные конвенции, ИНКОТЕРМС 1990, ТПП Украины. —К., 1995

23. Цират А. В., Цират Г. А. Международный арбитраж как способ

разрешения внешнеэкономических споров. — К., 1997.

24. Цірат Г. А. Міжнародний комерційний арбітраж: Навч. посіб. —К., 2012

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ