Тема 2. Основи методики вдосконалення фізичних якостей

КОНСПЕКТ 2

лекції з дисципліни„Фізична культура з методикою викладання”

Бакалавр

Галузь знань: Початкова освіта

Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта

 

Підготувала: доц. Кириленко Л.Г.

 

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії факультету

фізичного виховання ПНПУ імені В.Г. Короленка

Протокол №___ від ___ 2012р.

Голова комісії ____________Бондаренко В.В.

 

ТЕМА 2.ОСНОВИ МЕТОДИКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ

ПЛАН:

1.Загальна характеристика фізичних якостей людини та методики їх удосконалення

2. Основи методики розвитку сили

3. Основи методики розвитку прудкості

4. Основи методики вдосконалення витривалості

5. Основи методики розвитку гнучкості

6. Основи методики удосконалення спритності 

7. Загальні основи методики удосконалення спритності

Основна література до теми:

1.Державна національна програма "Освіта". Україна ХХI століття.-К.:Райдуга, 1994.-61с.

2.Закон України "Про фізичну культуру і спорт", К.: 1993.- 22с.

3.Козленко М.П. Фізичне виховання учнів молодших класів. – К.: Радянська школа, 1977. – 144 с.

4.Козленко М.П., Вільчковський Е.С., Цвек С.Ф. Теорія і методика фізичного виховання (початкові класи). – К.: Радянська школа, 1984. – 238 с.

5.Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. – К.: Олімпійська література, 1999. – 232 с.

6.Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. Навч. посібник.-Львів.: Штабар, 1997.-207 с.

Вишнева Л.В. Обучение должно быть развивающим // Физическая культура в школе. — 1981.— № 1. — С.15.

Губа В.П., Дорохов P.M. Дифференцированный подход // Физическая культура в школе. — 1986. — № 6. — С.4.

Донской Д.Д. Спортивная техника. — М: Физкультура и спорт, 1962.

Короткой И.М Подвижные игры детей. — М.: Советская Россия, 1987.

Васильков Г. А. Соревновательному методу — зелёный свет // Физическаякультура в школе. — 1994. — № 5. — С.43.

Коньков В.В. Личность подростка и физическая культура // Физическаякультура в школе. —1990. — № 6. — С.35.

Собиров Ш., Саидов М Соревновательный метод в начальных классах // Физическая культура в школе. —1985. — № 1. — С. 11.

Сарапулова Є.А. Фізкультхвилинка — це серйозно //Фізичне виховання в школі. — 1997. — №4. — С 20-22.

Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А. Обучение в спорте. — М.: "ФиС", 1993. — С181.

Щуркова А.Е. Когда урок воспитывает // Физическая культура в школе. — 1978. — № 8. — С. 15.

Додаткова література

1.Національна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації” 1999-2005 роки.- К.: б.в., 1998.- 41 с.

2.Основи здоров’я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 класи. – К.: Початкова школа, 2001. – 112 с.

Визначення понять

Термін „фізична якість” віддзеркалює рухові можливості людини в основі яких лежать її природні задатки.

Отже, фізичні якості — це розвинуті у процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність. Наприклад, для подолання великого, зовнішнього опору потрібна, перш за все, відповідна м’язова сила; для подолання короткої відстані за якомога менший час потрібна прудкість; для тривалого й ефективного виконання фізичної роботи потрібна витривалість; для виконання рухів з великою амплітудою необхідна гнучкість; а для раціональної перебудови рухової діяльності відповідно до зміни умов необхідна спритність.

У спеціальній літературі можна зустріти терміни „фізичні якості”, „рухові якості” або „фізичні можливості”. Ними позначаються окремі сторони рухових можливостей людини.

Для подальшого розгляду фізичних якостей є потреба з’ясувати ще два терміни: „розвиток фізичних якостей” та „виховання фізичних якостей”. Різні автори відстоюють той чи інший варіант, маючи на увазі одні і ті ж процеси. Певно, ми не відійдемо далеко від істини, якщо під терміном „розвиток” будемо мати на увазі зміни в показниках фізичної якості, що викликані запрограмованим природою шляхом. Термін „виховання фізичних якостей” свідчить про зміни, причиною яких є спеціальне втручання, цілеспрямована робота з прогнозом результатів, тобто, виховання процесом управління розвитком тієї чи іншої фізичної якості, її вдосконалення.

Більшість фізичних якостей людини у процесі особистого розвитку змінюються нерівномірно. В деякі роки та чи інша якість має дуже високі темпи приросту. Ці вікові періоди можуть чергуватися з роками дуже малого приросту якості або навіть спаду її показників. Термін „сенситивний” увійшов у спеціальну літературу і тому повинен бути знайомим майбутнім фахівцям оскільки означає особливо чутливі або „сенситивні” періоди стосовно розвитку фізичних якостей.

Навчання вправ та виховання фізичних якостей — дві тісно взаємопов’язані складові фізичного виховання. Неможливо навчитись, не повторюючи вправ, а повторне виконання неодмінно виливає па розвиток певних фізичних якостей.

Рекомендовані тести:

Для молодших школярів: кистьова динамометрія; кидок набивного м'яча (1кг) двома руками з-за голови з положення сидячи; згинання та розгинання рук в упорі, лежачи на гімнастичній лаві; підтягування у висі стоячи під кутом 45º на низькій перекладині: стрибок у довжину з місця; підйом тулуба з положення лежачи в сід.

Якщо результати тестування будуть усвідомлені учнями, то воно може відіграти неабияку роль в активному виконанні домашніх завдань та вироблені звички до самостійних занять фізичними вправами.

Для молодших школярів найхарактерніші вправи з основної гімнастики, елементи акробатики, вправи з набивними м'ячами.

Основою методичного підходу до силової підготовки молодших школярів є комплексне виховання фізичних якостей. Така рекомендація випливає з концепції, що в цьому віці в найбільшій мірі виражено позитивний вплив розвитку однієї якості на розвиток інших фізичних якостей.

Для всіх вікових груп школярів (у плані силової підготовки) потрібно передбачити зміцнення якомога більшої кількості м'язових груп. Особливої уваги заслуговують ті групи, що формують поставу.

У фізичному вихованні дітей шкільного віку при виборі методів силової підготовки перевагу необхідно надавати методу повторних зусиль, що супроводжується збільшенням м'язової маси.

Крім уроків фізичної культури, силові вправи повинні включатися в заняття спортивних секцій, груп загальної фізичної підготовки, атлетичної гімнастики, а також під час самостійних занять, особливо при виконанні домашніх завдань, що розробляються вчителями.

На уроках фізичної культури спеціальні вправи на силу повинні розумно поєднуватись з програмовим матеріалом, що вивчається в даний час. Так, в більшості шкіл в першій чверті навчального року вивчається переважно програмовий матеріал зі спортивних ігор та легкої атлетики. За допомогою цих вправ впливають на розвиток сили м'язів ніг, тому допоміжні вправи повинні бути спрямовані на розвиток сили рук, черевного пресу, спини та ін. Це доцільніше ще й тому, що дітей потрібно готувати заздалегідь до оволодіння матеріалом, передбаченим планом у наступній чверті. Там переважають гімнастика та елементи акробатики, де якраз навантаження припадає на м'язи рук, плечового пояса, спини тощо.

У другій чверті навчального року під час уроків фізичної культури допоміжні вправи на розвиток сили повинні бути на м'язи ніг. По-перше, це дозволить підтримати рівень сили, що був досягнутий у першій чверті. По-друге, це дасть можливість підготувати учнів до успішного оволодіння програмовим матеріалом третьої чверті — техніки лижних ходів.

При правильно організованих заняттях уроки лижної підготовки дають рівномірне навантаження на всі основні групи м'язів і сприяють силовій підготовці учнів.

У заключній чверті силові вправи із арсеналу допоміжних, на "розвиток якості") повинні доповнювати матеріал шкільної програми та служити засобом активного відпочинку і підготовки до державного тестування.

Такий принцип планування силових вправ протягом року дозволяє вирішувати завдання гармонійного розвитку, рівномірно розподіляти навантаження на всі групи м'язів, забезпечити активний відпочинок та зробити доступнішими для учнів вправи шкільної програми.

В домашніх завданнях з фізичної культури силовим вправам належить одне з провідних місць. По-перше, тому, що сила лежить в основі фізичної підготовки, по-друге, вправи на силу можуть виконуватись у будь-яких умовах (кімната, коридор, двір, парк) та, по-третє, вимірювання силових показників — справа зовсім нескладна, і перевірка якості виконання домашніх завдань з боку вчителя цілком ймовірна.

Отже, спритність — це складна комплексна рухова якість людини, яка може бути визначена, яка ії здатність швидко оволодівати складнокоординаційнимн руховими діями, точно виконувати їх відповідно до вимог техніки і перебудовувати свою діяльність залежно від ситуації, що склалась.

Спритність як рухова якість людини лежить в основі спортивної майстерності.

Координаційні здібності

Спираючись на результати спеціальних досліджень, В.М.Платонов і М.М.Булатова виділяють такі відносно самостійні види координаційних здібностей:

здатність оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри рухів;

здатність зберігати стійку рівновагу;

здатність відчувати і засвоювати ритм; здатність довільно розслабляти м'язи;

здатність узгоджувати рухи в руховій дії.

У цілісній руховій діяльності ці здібності проявляються у взаємодії. При цьому у певних ситуаціях окремі здібності відіграють провідну роль, інші – допоміжну.

Кожен вид рухової діяльності обумовлює провідну координаційну здібність. Наприклад, у веслуванні, плаванні провідне значення мас здатність до оцінки і регулювання просторово-часових і динамічних параметрів рухів та відчуття ритму, а в боротьбі — здатність зберігати рівновагу, перебудовувати рухи, орієнтуватись у просторі.

Розглянемо основні фактори та методичні положення, що детермінують розвиток різних координаційних здібностей.

Питання для самоперевірки

Що таке "фізичні якості" людини?

Дайте характеристику фізичних вправ як засобів вдосконалення фізичних якостей.

Що таке "фізичне навантаження"?

Які сторони навантаження Ви знаете?

Дайте характеристику обсягу й інтенсивності навантаження.

Які існують різновиди відпочинку за характером його організації?

Розкрийте зміст поняття "адаптація організму до навантаження".

Дайте визначення "поняття сила як рухова якість людини" і назвіть та визначіть її різновиди.

Як змінюються природні темпи розвитку сили в онтогенезі людини? 

Назвіть тести контролю за розвитком сили?  

Що Ви знаєте про особливості методики розвитку сили у дітей?      

Дайте визначення прудкості як фізичної якості людини.

Як змінюються природні темпи розвитку швидкісних можливостей людини у процесі її індивідуального розвитку?

Назвіть фактори, що обумовлюють прояв витривалості.

Дайте характеристику динаміки природного розвитку різних видів

витривалості у хлопців та дівчат.

Назвіть основні тести, що використовуються для контролю й оцінки

витривалості.

Дайте визначення поняття гнучкості як рухової якості людини та її різновидів.

Які фактори зумовлюють гнучкість людини?

Назвіть основні групи вправ для розвитку гнучкості і дайте їх коротку     характеристику.

Як змінюються природні темпи розвитку гнучкості в онтогенезі людини?

Дайте визначення спритності як рухової якості людини.

Дайте характеристику здатності зберігати рівновагу та методики її удосконалення.

Назвіть найсприятливіший віковий період удосконалення спритності.

Як комплексно оцінюється розвиток спритності?

 

КОНСПЕКТ 2

лекції з дисципліни„Фізична культура з методикою викладання”

Бакалавр

Галузь знань: Початкова освіта

Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта

 

Підготувала: доц. Кириленко Л.Г.

 

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії факультету

фізичного виховання ПНПУ імені В.Г. Короленка

Протокол №___ від ___ 2012р.

Голова комісії ____________Бондаренко В.В.

 

ТЕМА 2.ОСНОВИ МЕТОДИКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ

ПЛАН:

1.Загальна характеристика фізичних якостей людини та методики їх удосконалення

2. Основи методики розвитку сили

3. Основи методики розвитку прудкості

4. Основи методики вдосконалення витривалості

5. Основи методики розвитку гнучкості

6. Основи методики удосконалення спритності 

7. Загальні основи методики удосконалення спритності

Основна література до теми:

1.Державна національна програма "Освіта". Україна ХХI століття.-К.:Райдуга, 1994.-61с.

2.Закон України "Про фізичну культуру і спорт", К.: 1993.- 22с.

3.Козленко М.П. Фізичне виховання учнів молодших класів. – К.: Радянська школа, 1977. – 144 с.

4.Козленко М.П., Вільчковський Е.С., Цвек С.Ф. Теорія і методика фізичного виховання (початкові класи). – К.: Радянська школа, 1984. – 238 с.

5.Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. – К.: Олімпійська література, 1999. – 232 с.

6.Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. Навч. посібник.-Львів.: Штабар, 1997.-207 с.

Вишнева Л.В. Обучение должно быть развивающим // Физическая культура в школе. — 1981.— № 1. — С.15.

Губа В.П., Дорохов P.M. Дифференцированный подход // Физическая культура в школе. — 1986. — № 6. — С.4.

Донской Д.Д. Спортивная техника. — М: Физкультура и спорт, 1962.

Короткой И.М Подвижные игры детей. — М.: Советская Россия, 1987.

Васильков Г. А. Соревновательному методу — зелёный свет // Физическаякультура в школе. — 1994. — № 5. — С.43.

Коньков В.В. Личность подростка и физическая культура // Физическаякультура в школе. —1990. — № 6. — С.35.

Собиров Ш., Саидов М Соревновательный метод в начальных классах // Физическая культура в школе. —1985. — № 1. — С. 11.

Сарапулова Є.А. Фізкультхвилинка — це серйозно //Фізичне виховання в школі. — 1997. — №4. — С 20-22.

Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А. Обучение в спорте. — М.: "ФиС", 1993. — С181.

Щуркова А.Е. Когда урок воспитывает // Физическая культура в школе. — 1978. — № 8. — С. 15.

Додаткова література

1.Національна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації” 1999-2005 роки.- К.: б.в., 1998.- 41 с.

2.Основи здоров’я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 класи. – К.: Початкова школа, 2001. – 112 с.

Визначення понять

Термін „фізична якість” віддзеркалює рухові можливості людини в основі яких лежать її природні задатки.

Отже, фізичні якості — це розвинуті у процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність. Наприклад, для подолання великого, зовнішнього опору потрібна, перш за все, відповідна м’язова сила; для подолання короткої відстані за якомога менший час потрібна прудкість; для тривалого й ефективного виконання фізичної роботи потрібна витривалість; для виконання рухів з великою амплітудою необхідна гнучкість; а для раціональної перебудови рухової діяльності відповідно до зміни умов необхідна спритність.

У спеціальній літературі можна зустріти терміни „фізичні якості”, „рухові якості” або „фізичні можливості”. Ними позначаються окремі сторони рухових можливостей людини.

Для подальшого розгляду фізичних якостей є потреба з’ясувати ще два терміни: „розвиток фізичних якостей” та „виховання фізичних якостей”. Різні автори відстоюють той чи інший варіант, маючи на увазі одні і ті ж процеси. Певно, ми не відійдемо далеко від істини, якщо під терміном „розвиток” будемо мати на увазі зміни в показниках фізичної якості, що викликані запрограмованим природою шляхом. Термін „виховання фізичних якостей” свідчить про зміни, причиною яких є спеціальне втручання, цілеспрямована робота з прогнозом результатів, тобто, виховання процесом управління розвитком тієї чи іншої фізичної якості, її вдосконалення.

Більшість фізичних якостей людини у процесі особистого розвитку змінюються нерівномірно. В деякі роки та чи інша якість має дуже високі темпи приросту. Ці вікові періоди можуть чергуватися з роками дуже малого приросту якості або навіть спаду її показників. Термін „сенситивний” увійшов у спеціальну літературу і тому повинен бути знайомим майбутнім фахівцям оскільки означає особливо чутливі або „сенситивні” періоди стосовно розвитку фізичних якостей.

Навчання вправ та виховання фізичних якостей — дві тісно взаємопов’язані складові фізичного виховання. Неможливо навчитись, не повторюючи вправ, а повторне виконання неодмінно виливає па розвиток певних фізичних якостей.