Предметний покажчик спеціальних термінів

АБОРИГЕННА ХУДОБА (aboriginal livestock, aborigines pecus, аборигенный скот) – місцева порода сільськогосподарських тварин. Для збереження таких порід (як банк генів) та з метою використання в селекційній роботі, в багатьох країнах організовують генофондні господарства або заповідники, а також здійснюють консервацію сперми.

АБСОЛЮТНИЙ ПРИРІСТ (absolute daily, absolutus incrementum, абсолютный прирост) – показник, що характеризує збільшення маси тварин в онтогенезі. Визначається за різницею між кінцевою і початковою живою масою за окремі періоди вирощування.

АБСОЛЮТНИЙ СЕРЕДНЬОДОБОВИЙ ПРИРІСТ (absolute daily gain, absolutus mediusdies incrementum, абсолютный среднесуточный прирост) – показник інтенсивності росту маси молодняку за добу за відповідний період вирощування. Вираховується шляхом ділення абсолютного приросту на кількість днів вирощування та вимірюється в грамах.

АНАЛІЗ МОЛОКА (milk analysis, analysis lactis, анализ молока) – оцінка його якості за вмістом жиру, білка, сухих і мінеральних речовин, за кислотністю, щільністю, за вмістом механічних домішок та мікроорганізмів шляхом хімічних, органолептичних, мікробіологічних та інших методів.

АНАЛОГИ (analog, comporatio, аналоги) – схожість окремих особин або груп тварин за головними ознаками (масою, віком, породністю та ін.).

АПЕТИТ ТВАРИН (animal appetite, animalis cibi cupiditas, аппетит животных) – умовно-рефлекторний процес поїдання корму, що максимально досягається за певних умов (ступінь голодування, смак їжі, умови утримання, температурний режим).

АПРОБАЦІЯ (approbation, апробация) – комісійна оцінка селекційних досягнень у тваринництві (порід, породних груп, типів, ліній, кросів).

АРЕАЛ (natural habitat, areal, ареал) – природне поширення тварин, яке в залежності від величини території поділяється на космополітичне (значна частина земної кулі), ендемічне (невелика місцевість) та реліктове (залишкове).

АТЕСТАЦІЯ (attestation, attestationis, аттестация) – комплексна оцінка підприємства відповідно до напряму його роботи.

АУКЦІОН (auction. аuctio, аукцион) – продаж племінних тварин з публічного торгу.

АУТБРИДИНГ (outbreedinq, аутбридинг) – парування не споріднених між собою тварин у межах чотирьох рядів предків. Застосовують в селекції для об'єднання цінних якостей ліній або порід, а також для зменшення депресії, яку спричиняє інбридинг. Аутбридинг підвищує гетерозиготність нащадків, об'єднує в гібридах алелі, які окремо існували у батьків.

БАГАТОПЛІДНІСТЬ (multiple pregnancy, multum fertilitas, многоплодие) – кількість потомства при народженні.

БАЛАНС (balance, rationumsumma, баланс) – рівновага між потребою і забезпеченням (кормів для тварин, поживних речовин в раціоні та ін.).

БАЛЬНА ОЦІНКА (score, ballatio aestimatio, бальная оценка) – оцінка ознак тварин у балах. Для кожної ознаки встановлюється максимально можливий бал, а за сумою балів оцінюється тварина.

БІЛКОВОМОЛОЧНІСТЬ (protein content in milk, albugineum lacticus, белковомолочность) – один із важливих якісних показників молочної продуктивності тварин, за яким поряд із жирномолочністю проводять добір і підбір. Середня білковість молока становить (%): у корів – 3,3, овець – 5,8, кіз – 3,8, свиней – 7,2, буйволиць – 4,05, зебу – 4,3, яка – 5,0, кобил – 2,15, ослиць – 2,2, канни – 6,06, кролиць – 15,5. Залежить від породи тварин, періоду лактації, умов годівлі й утримання, фізіологічного стану та їх здоров'я.

БІЛОК (protein, albumen, белок) – високомолекулярна органічна речовина, що побудована з 20 різних амінокислот і знаходиться в основі процесів життєдіяльності всіх організмів. Розрізняють білки прості (протеїни) і складні (протеїди), які крім амінокислот, містять небілковий компонент.

БІОТЕХНОЛОГІЯ (biotechnology, bitechnologia, биотехнология) – створення, культивування і вирощування високопродуктивних штамів, клітин, організмів і одержання продуктів їх життєдіяльності під контролем і управлінням всіх процесів, що відбуваються в генетично заданому режимі.

БЛИЗНЮКИ (twins, gemellus, близнецы) – декілька потомків, які народжуються в малоплідних тварин (великої рогатої худоби і коней). Розрізняють однояйцеві (монозиготні) ідентичні, що виникли внаслідок розходження двох бластомерів однієї заплідненої яйцеклітини, і двояйцеві (дизиготні) неідентичні, які одержані від двох різнозаплідних яйцеклітин. Монозиготні – завжди однієї статі, дизиготні можуть бути – як одностате­вими, так і різностатевими.

БОНІТЕР (culler, appraiser, бонитер) – спеціаліст (зооінженер), який визначає ступінь племінної цінності сільськогосподарських тварин.

БОНІТУВАЛЬНИЙ КЛАС (appraisal degree class, бонитировочный класс) – результат кінцевої оцінки за однією або кількома ознаками.

БОНІТУВАЛЬНИЙ КЛЮЧ (appraisal code, бонитировочный ключ) – система умовних позначень (літери і знаки), за допомогою яких записують результати індивідуального бонітування (оцінки) сільськогосподарських тварин.

БОНІТУВАННЯ (evaluation appraisal, бонитировка) – комплексна оцінка племінної цінності тварин шляхом їх огляду та зоотехнічних записів.

БРАКУВАННЯ (rejecting, culling, выбраковка) – видалення тварин зі стада як непридатних для відтворення або подальшого господарського використання.

ВГОДОВАНІСТЬ (fatness nutritional state, упитанность) – стан організму, що характеризується ступенем розвитку м'язів і співвідношенням м'язевої і жирової тканин; визначається візуально та промацуванням.

ВЕЛИКОПЛІДНІСТЬ (large fetus, magnumber tilitatis, крупноплодие) – жива маса молодняку при народженні.

ВИМІРЮВАННЯ ТВАРИН (evaluation, measuring, mensio animalis, измерение животных) – спосіб оцінки племінних тварин за допомогою промірів їх тіла.

ВИМ'Я (ubber, uber, вымя) – молочна залоза самок, що продукує молоко. У кобил, вівцематок і кіз вим'я має дві дійки, у корів – 4, у свиноматок – 12 – 16 дійок. Кожна дійка має вивідні канали: у корів, кіз та вівцематок по одному каналу, кобил – 2, свиноматок – 2 – 3, у собак – 6 – 12.

ВИРОЩУВАННЯ ТВАРИН (animal growing, submitto animals, выращивание животных) – система, що включає комплекс заходів, спрямованих на створення комфортних умов годівлі і утримання молодняку для виявлення його генетичних задатків.

ВИХІД ТУШІ (carcass mass output, excessum, выход туши) – відношення маси туші до передзабійної живої маси, виражене у відсотках.

ВІДГОДІВЕЛЬНА КОНДИЦІЯ (fed condition, откормочная кондиция) – сукупність ознак, яким повинні відповідати відгодівельні тварини.

ВІДРІДДЯ (offsprinq, spawn, отродье) – досить велика за чисельністю група тварин, що має спільні з породою, до якої вона віднесена, ознаки, а також свої специфічні особливості і краще пристосована до умов поширення.

ВІДТВОРЕННЯ (reproduction, repraesento, воспроизводство) – відновлення поголів'я стада шляхом заміни тварин, що вибули, новими.

ВІДТВОРЮВАЛЬНИЙ ЦИКЛ (reproduction cycle, proсreo cuclus, воспроизводительный цикл) – період, що включає вагітність, продуктивний період та інтервал між відлученням молодняку до запліднення.

ВНУТРІШНЬОПОРОДИЙ (ЗОНАЛЬНИЙ) ТИП (внутрипородный (зональный) тип, breed type) – група тварин однієї породи, яка виведена в конкретних господарських і природних умовах, має крім загальних властивостей породи свої специфічні особливості, набуті в місцевих умовах розведення.

ГЕНЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРОДУКТИВНОСТІ (qenetic potential of producinq capacity, генетический потенциал продуктивности) – максимальна продуктивність тварин, яка зумовлена спадковістю і проявляється в оптимальних умовах годівлі та утримання.

ГЕНОТИП (qenotype, genotypus, генотип) – сукупність всіх генів організму, які визначають основу племінної роботи. Взаємодія генотипу із середовищем зумовлює фенотипічний вплив ознак.

ГЕНОФОНД (qene pool, genofond, генофонд) – сукупність порід або типів і ліній в породі, яка характеризує їх генетичну різноманітність.

ГЕТЕРОГЕННИЙ ПІДБІР (РІЗНОРІДНИЙ) (heteroqen(et)ic selection, heterogenes delectus, гетерогенный подбор (разнородный) – парування тварин, які відрізняться за фенотипом, неспоріднених або таких, що перебувають в далекому спорідненні. Використовують для масового поліпшення тварин у пасивній частині популяції.

ГЕТЕРОЗИС (heterosis, geteroziss, гетерозис) – властивість гібридів або помісей від схрещування порід, типів, ліній чи видів перевищувати середні показники батьківських форм за однією ознакою або комплексом ознак.

ГІБРИД (hybrid, hibrida, гибрид) – потомство, одержане від парування тварин різних видів, або відселекціонованих і перевірених на поєднуваність порід, типів чи ліній (свинарство, птахівництво)

ГІБРИДИЗАЦІЯ (hybridization, hybridization, гибридизация) – парування тварин різних видів, спеціа­лізованих порід, типів і ліній для створення нових порід або одержан­ня товарних гібридів. Поділяється на міжпородну, породно-лінійну, міжлінійну та міжвидову гібридизацію.

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЕР – АСИСТЕНТ (state inspector – assistant, publicus inspector-assistens, государственный контролер-ассистент) – спеціаліст вищої кваліфікації, який має свідоцтво на право ведення офіційного обліку продуктивності тварин.

ДЕРЖПЛЕМКНИГА (state herd – book, госплемкнига) – книга, до якої записують високопродуктивних племінних тварин.

ДОБІР (selection, selectio, отбор) – виділення кращих тварин для подальшого розмноження. Проводять за продуктивністю, скороспілістю, екстер'єром, консти­туцією, станом здоров'я, плодючістю, походженням і якістю потомства.

ДОВГОЛІТТЯ ТВАРИН (animal lonqevity, diuturnus animals, долголетие животных) – фізіологічно можлива тривалість життя тварин, яка становить (років): у коней – до 70, великої рогатої худоби – 40, свиней – 20, овець – 20, кіз – 17, курей – 20, гусей – 30, качок – 25, індиків – 15, кролів – 12, бджолиних маток – 5; господарське використання тварин становить (років): коней – до 20, великої рогатої худоби – 12, овець – 7, кролів – 6, свиней – до 6 років. До старості залишають лише видатних за продуктивністю, міцних тварин, здатних давати приплід.

ДОСЛІДНА СПРАВА (experiment case, experimentum res, опытное дело) – форми і методи експериментального вивчення різних питань теорії і практики сільськогосподарського виробництва і є науковою основою зооінженерії.

ДОЧІРНЄ СТАДО (filial herd, filine grex, дочернее стадо) – самостійна група тварин, яка укомплектована із племінного господарства і має спільну з ним генеалогію і напрямок племінної роботи.

ЕВОЛЮЦІЯ (evolution, evolutio, эволюция) – процес історичного розвитку організмів на основі спадкової мінливості, боротьби за існування та відбору.

ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН (animal ecoloqy, ecologia animals, экология животных) – розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідносин тварин із навколишнім середовищем.

ЕКСПЕРИМЕНТ (experiment, experimentum, эксперимент) – дослід, спостереження за перебігом певних явищ в умовах, що обліковуються.

ЕКСПОНАТ (exhibit, exposita, экспонат) – предмет або тварина, яка використовуєть-ся для огляду на виставці.

ЕКСТЕНСИВНЕ ТВАРИННИЦТВО (extensive animal husbandry, aria pecu, экстенсивное животноводство) – система ведення тваринництва, при якій зростання продуктивності і обсягів продукції досягається за рахунок збільшення поголів’я.

ЕЛЕВЕР (elewery, elever, элевер) – спеціалізоване господарство з вирощування і оцінки плідників.

ЕТОЛОГІЯ (etoloqy, aetologia, этология) – розділ біології, що вивчає поведінку, звички, вдачу і біологічні основи життєвих проявів організму.

ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ (livability, vitalise, жизнеспособность) – генетично зумовлена здатність тварини або популяції жити до певного періоду.

ЗАБІЙНИЙ ВИХІД (slauqhter output, trucidationis excessus, убойный выход) – відношення маси туші до живої передзабійної маси тварин у відсотках.

ЗАПЛІДНЕННЯ (fecundation / conception, fecundatio, оплодотворение) – процес злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет), що лежить в основі розмноження (fertilisation, insemination).

ЗООТЕХНІЧНИЙ ОБЛІК (zootechnic records, zootechnicus ratiocinium, зоотехнический учёт) – записи про продуктивність та якість продукції, походження, парування, приплід та інші дані сільськогосподарських тварин.

ІЄРАРХІЯ (hierarchy, hierarchia, иерархия) – система взаємин між тваринами різної статі, віку в групі, що зумовлює їх поведінку.

ІМІГРАЦІЯ (immiqration, immigratio, иммиграция) – переселення тварин на певну територію з території, що була раніше їхньою батьківщиною.

ІМУНІТЕТ (immunity, immunitas, иммунитет) – здатність організму захищати свою цілісність і біологічну індивідуальність. Розрізняють імунітет: активний, пасивний, видовий, набутий та ін.

ІНДЕКС БУДОВИ ТІЛА (index of body structure, index habitus, индекс телосложения,) – відношення показників одного проміру до іншого, анатомічно пов'язаного з ним, виражене у відсотках.

ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИН (animal use intensity, intensivum utor animals, интенсивность использования животных) – статеве навантаження плідників на кількість одержаного від маток приплоду за рік або продуктивний період.

ІНТЕР'ЄР (animal body quality, интерьер) – внутрішня будова організму тварин (внутрішні морфологічні й біологічні особливості), що пов'язана з її племінними і продуктивними якостями.

ІНФАНТИЛІЗМ (infantility, infantilismus, инфантилизм) – затримка розвитку тварин, коли у дорослому організмі зберігаються риси дитячого недорозвинення статевих органів (матки, яєчників, сім'яників).

КАЗЕЇН (casein, caseinum, казеин) – складний білок молока, що містить до 1 % фосфору та всі необхідні організмові амінокислоти; використовується для виготовлення сирів, лікувальних препаратів, клею та ін.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОРІД (аnimal breed classification, classificaccial genus, классификация пород) – розподіл порід сільськогосподарських тварин за ознаками екстер'єру, конституції і напрямком продуктивності. Так, за напрямом продуктивності у скотарстві породи розподіляють на молочні, молочно-м'ясні, м'ясо-молочні і м'ясні, у свинарстві – беконні, м'ясні, м'ясо-сальні, у вівчарстві – тонкорунні, напівтонкорунні, грубововнові, напівгрубововнові.

КОНДИЦІЯ (condition, condicciae, кондиция) – рівень вгодованості тварин залежно від їх призначення (відгодівля, виставка, племпродукція та ін.).

КОНСТИТУЦІЯ (constitutive (indicators), constitutio, конституция) – сукупність морфологічних і господарських ознак тварини, що характеризують її як єдине ціле. Головним показником конституції є генетично зумовлена здатність тварини протистояти несприятливим факторам, виявляти високу продуктивність, відтворювальну здатність та життєздатність.

КОНТРАКТАЦІЯ (contractinq, contracssiae, контрактация) – форма державних заготівель продукції тваринництва шляхом укладання договорів.

КРОС (cross, cross, кросс) – комплекс високопродуктивних відселекціонованих ліній, які за визначеною схемою схрещування дають потомство з позитивним гетерозисом за продуктивністю і життєздатністю.

ЛАКТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД (lactation stage, lactationis periodus, лактационный период) – період від отелення корови до припинення виділення молока, який в середньому триває у корів – 305 днів, кіз – 240–300, кобил – 270, овець – 120–150, свиней – 60–70 днів.

ЛАКТАЦІЯ (lactation, lactatio, лактация) – процес утворення, накопичення і виділення молока молочною залозою тварин.

ЛІНІЯ (strain, line, linea, линия) – група тварин, яка розводиться в ряді поколінь від одного або кількох видатних родоначальників, має відповідний напрям, рівень і константність продуктивності та комбінаційну здатність при поєднанні з іншими лініями, що забезпечує високий ефект гетерозису.

МЕТОДИ РОЗВЕДЕННЯ (breedinq methods, rationis educatio, методы разведения) – засіб удосконалення свійських тварин шляхом зміни спадковості у бажаному напрямі. Розрізняють розведення чистопорідне, яке передбачає інбридинг, лінійне, крос ліній; схрещування – промислове, ввідне, відтворювальне, вбирне, перемінне та гібридизацію.

МОЛОДНЯК (young animals, cubs, suboles, молодняк) – тварина у віці від народження до початку племінного використання й переведення в основне стадо.

МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ (milk yield, lactius productivus, молочная продуктивность) – кількість молока, що його виділяє тварина за період лактації.

М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ (meat performance, carnis productivus, мясная продуктивность) – одна з основних господарсько корисних ознак сільськогосподарських тварин, яка залежить від спадкових особливостей організму, виду, породи, умов вирощування й годівлі, віку, статі, стану вгодованості та ін.

НАДІЙ (milk output (yield), удой) – кількість молока, що його одержують від сільськогосподарських тварин за певний період часу (одне доїння, добу, лактацію, рік або за весь період використання).

ОДОМАШНЕННЯ ТВАРИН (domestication, одомашнивание животных) – процес приручення диких тварин, при якому вони перетворюються на свійських і розводяться в штучно створених умовах для задоволення господарських потреб.

ОЖИРІННЯ ТВАРИН (animal adiposity, obesity, dystrophia animals, ожирение животных) – збільшення маси тіла тварини за рахунок надмірного відкладання жиру в печінці, серці, нирках, молочних залозах, статевих та інших органах внаслідок порушення обміну речовин.

ОРГАНІЗМ (organism, natura et figura, организм) – біологічна цілісна система, що складається із взаємопов’язаних і підпорядкованих елементів, взаємовідносини яких і особливості будови детерміновані, як функціональне ціле.

ОЦІНКА ЗА ВЛАСНОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ (evaluation (phenotype, aestimatio ultra productivo, оценка собственной продуктивности) – оцінка спадкових якостей племінної тварини за продуктивністю і розвитком (за фенотипом).

ОЦІНКА ЗА ПОХОДЖЕННЯМ (evaluation by oriqin, aestimatio ultra ortus, оценка происхождения) – оцінка спадкових якостей племінної тварини за продуктивністю предків.

ОЦІНКА ЗА ЯКІСТЮ ПОТОМСТВА (evaluation by descendants quality, aestimatio ultra qualitas proles, оценка по качеству потомства) – оцінка спадкових якостей племінної тварини за продуктивністю потомства (за генотипом).

ПІДБІР (assorting, selection, delectus, подбор) – визначення батьківських пар із добором на плем’я тварин з метою одержання від них потомства з бажаними ознаками.

ПЛЕМІННА КНИГА (pedigree book, gensionis liber, племенная книга) – книга, до якої записують племінних тварин, котрі відповідають вимогам стандарту породи.

ПЛЕМІННА РОБОТА (pedigree work, gensionis labor, племенная работа) – зоотехнічні заходи й методи, спрямовані на якісне вдосконалення існуючих і створення нових високопродуктивних порід тварин.

ПЛЕМІННА СПРАВА (pedigree work, gensionis res, племенное дело) – система зоотехнічних, селекційних і організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення наявних, виведення і розведення нових генотипів сільськогосподарських тварин.

ПЛЕМІННА тварина (pedigree animal, gensionis animals, племенное животное) – тварина високої якості, яка ідентифікована, отримана від батьків, зареєстрованих у племінних документах, має згідно з прийнятими вимогами дані офіційного обліку продуктивності та класифікована за типом.

ПЛЕМІННЕ СВІДОЦТВО (pediqree certificate, prolesis attestatio, племенное свидетельство) – документ про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин, сперми, ембріонів, яйцеклітин, складений на основі даних офіційного обліку продуктивності, класифікації за типом, даних імуногенетичного контролю.

ПЛЕМІННЕ ЯДРО (pedigree nucleus, prolesis nucleus, племенное ядро) – група кращих маток, виділених із загального стада, для одержання від них молодняку, який використовують для ремонту маточного поголів’я.

ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД (pedigree factory, gensionis industrials, племенной завод) – вища категорія племінних господарств, основне завдання яких полягає у вдосконаленні та розмноженні наявних і виведенні нових високопродуктивних генотипів.

ПОМІСЬ (monqrel, cross- breed, помесь) – тварина, отримана внаслідок парування тварин різних порід або розведення помісей “у собі”.

ПОРОДА (breed, genus, порода) – велика цілісна група тварин, структурно об’єднаних за походженням, екстер’єрними особливостями, напрямом продуктивності і типом обміну речовин, здатна стійко зберігати і успадковувати ці ознаки при чистопорідному розведенні у певних природно-господарських умовах.

ПОСТЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК (postembryonic development, postembryonales evolutio, постэмбриональное развитие) – період індивідуального розвитку організму після виходу його з оболонок яйця або з материнського організму до смерті.

ПОТОМСТВО (offspring, posteritas, потомство) – приплід від родоначальника або родоначальниці в ряді поколінь, що послідовно змінюються.

ПРЕПОТЕНТНІСТЬ (prepotency, препотентность) – здатність плідника або матки передавати з особливою стійкістю свої індивідуальні якості потомству.

ПРОБАНД (proband, propositus, proband, пробанд) – особина, що оцінюється за різними показниками походження, боковими родичами, власною продуктивністю, якістю потомства.