Список використаних джерел та літератури

Завершальним етапом підготовки дослідження є складання списку першоджерел і літератури. Така робота повинна бути виконана з дотриманням певних вимог і правил. (Див. додаток В). Насамперед, до списку включаються всі законодавчі та нормативно-правові акти та література, які були використані автором у процесі підготовки дипломної  роботи і на які є посилання у роботі. Загалом список має включати не менше 60 найменувань.

Залежно від характеру теми, поставлених завдань та джерельного забезпечення, список використаних джерел та літератури може мати такі розділи:

I.Законодачі та нормативно-правові акти:

а) Конституція України;

б) кодекси

в) закони та підзаконні акти

г) інші нормативно-правові акти

д)матеріали судово-слідчих органів

ІІ. Література (складається в алфавітному порядку прізвищ авторів, а в разі відсутності автора − за назвою книги, збірників тощо). Список літературних джерел можна згрупувати за таким принципом:

1) Монографії, збірники, брошури − з розміщенням в алфавітному порядку назв книг: автор, назва книги, місто видання, видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок у книзі. Зверніть увагу: в даному випадку − "с." − з маленької літери. (Напр.: − 467 с.)

2) Матеріали наукової періодики (статті) − з розміщенням в алфавітному порядку за прізвищами авторів із вказівкою на видання (назва журналу, рік, номер, від якої і до якої сторінки опубліковано в ньому цю статтю, а не лише ті сторінки, які використав автор). Зверніть увагу: в даному випадку "С." − з великої літери. (Напр.:С. 5-18).

Студенти можуть також використовувати загальний алфавітний порядок із наскрізною нумерацією.

 

Правила оформлення роботи

Дипломну  роботу друкують з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) за допомогою комп'ютера з використанням шрифтів текстового редактора розміру міжрядковим інтервалом шрифтом Times New Roman, розміру 14, з полуторним міжрядковим інтервалом. У друкованому рядку до 60 знаків із проміжками між словами включно. Зразок оформлення титульного аркуша і змісту подано в додатках 3,4. Абзацні відступи дорівнюють 5 знакам. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм.

Текст роботи потрібно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий − не менше 20 мм; правий − не менше 10 мм; верхній − не менше 20 мм; нижній − не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однакова.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися у процесі перевірки, можна виправляти зафарбуванням коректором і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», назви розділів, «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту жирним мшрифтом.

Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу теж жирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.

Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожну структурну частину роботи необхідно розпочинати з нової сторінки, підрозділи продовжують цій же сторінці.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, малюнків, таблиць подають арабськими цифрами.

Першою сторінкою роботи є титульний лист (див. додаток А), який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Сторінки із словами: «Зміст», «Перелік умовних позначень», «Вступ», назви розділів, «Висновки», «Список використаних джерел» не нумер ують.

Номер розділу римськими цифрами ставиться після слова «Розділ», потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують арабськими у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж порядку йде заголовок підрозділу (див. додаток 2).

Якщо в роботі використані схеми, таблиці, їх потрібно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці (при цьому їх включають до загальної кількості сторінок).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Наприклад: Таблиця (номер)(Назва таблиці)

Таблицю розмішують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Додатки подають після списку використаних джерел, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток...» і велика літера, що позначає додаток. Додатки необхідно позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А.