Міжнародний науково-технічний університет

МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЮРІЯ БУГАЯ

ПОЛТАВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ І ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

для студентів юридичного факультету

Денної та заочної форми навчання

Для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

 

Полтава ― 2010

 

Методичні рекомендації підготували: ректор ПІБ МНТУ                         С.І. Лавриненко, декан юридичного факультету Л.Л. Старостіна,                 ст. викладач кафедри економічної й соціальної географії та гуманітарних і загальноосвітніх дисциплін І.В. Шерстюк

 

Відповідальний за випуск:  

Друкується за рішенням кафедри правових дисциплін, протокол № 1 від 16 вересня 2010 року.

«Узгоджено»

Начальник юридичного відділу

______________ Л.Л. Старостіна

«Погоджено»

Науково-методичною радою ПІБ МНТУ

протокол № _____ від ________________

______________ Л. Л. Токарєва

«Затверджено»

Вченою радою ПІБ МНТУ

протокол № _____ від _______________

______________ С.І. Лавриненко

 

ЗМІСТ

І. Мета виконання кваліфікаційних робіт……………………………………4

ІІ. Вибір теми дослідження……………………………………………………..4

ІІІ. Складання попереднього плану…………………………………………..5

IV. Алгоритм пошуку інформації: збір та обробка матеріалу, виписки… …………………………………………………………………………….5

V. Вимоги до оформлення кваліфікаційної роботи:

5.1. Структура та обсяг роботи………………………………………………...7

5.2. Написання вступної частини……………………………………………...7

5.3. Основна частина роботи…………………………………………………...9

5.4. Висновки……………………………………………………………………..9

5.5. Список використаних джерел та літератури……………………………9

5.6. Правила оформлення роботи…………………………………………….10

VI. Правила цитування та посилання на використані джерела та літературу……………………………………………………………………………11

VII. Мова і стиль робіт…………………………………………………………12

VIII. Захист кваліфікаційної роботи………………………………………...13

Список використаної літератури……………………………………………..15

Додаток 1. Зразки оформлення роботи (титульна сторінка)……………...16

Додаток 2. Зміст (зразок)……………………………………………………….17

Додаток 3. Зразки найбільш поширених посилань на джерела та літературу (Типові помилки при складанні бібліографічного опису)…………………………………………………………………………………18

Додаток 4. Відзив наукового керівника (зразок)………………………...…19

Додаток 5. Рецензія (зразок)…………………………………………………...20

І. Мета виконання кваліфікаційних робіт

Дипломна робота є важливим елементом завершального етапу професійної і фахової підготовки випускника вузу. Вона має засвідчити, що дипломник оволодів основними закономірностями історико-правового розвитку, орієнтується у подіях минулого і сучасності, озброївся знаннями і навичками роботи з джерелами права, знає правову базу та здатний самостійно працювати з юридичною літературою.

Дипломний проект − це спроба самостійного наукового дослідження, яке виконується з метою поглиблення і систематизації теоретичних знань і вироблення рекомендацій щодо їх практичного застосування. Дипломна робота повинна присвячуватися актуальним проблемам, що виникають у сфері  законодавства України,  суспільно-економічного та політичного життя, одночасно мати практичне значення для формування високого рівня застосування в майбутній професійній діяльності

Методологічними засадами дипломних досліджень мають бути принципи історизму, об'єктивності та детермінізму.

З урахуванням ступеня наукової розробки питань, наявності джерел і літератури, а також актуальності теми, випускаючі кафедри пропонують тематику дипломних робіт, визначають наукових керівників, заслуховують на своїх засіданнях хід виконання робіт, проводять їх попередній захист.

Робота над кваліфікаційними дослідженнями здійснюється у кілька етапів, основні з яких:

― вибір теми; визначення мети і завдань, об'єкту та предмету дослідження;

― складання попереднього плану;

― складання бібліографії до теми;

― збір і обробка матеріалів;

―  написання чорнового варіанту;

― написання вступу;

― складання списку джерел і літератури;

― редагування та оформлення роботи;

―  чистове оформлення роботи;

― захист (попередні ― на засіданнях кафедри,  остаточний ― перед Державною екзаменаційною комісією).

ІІ. Вибір теми

Робота над темою може розпочинатись з першого курсу як частина дипломного твору. Доцільно обирати тему на перспективу з тим, щоб звіти з виробничої чи переддипломної практики стали складовими (розділами) майбутнього дипломного дослідження. Отже, при виборі теми варто відразу намітити назву дипломного проекту і, виходячи з цього, ― його складових (курсових) робіт.

Вибір теми зумовлюється рядом обставин:

― коло зацікавлень самого студента;

― наявність джерел і літератури з проблеми;

― проблемність та актуальність теми;

― стан наукової розробки теми (при цьому слід враховувати:чи не розроблялась вже обрана тема; чи достатньо забезпечена вона джерелами тощо);

― тема не повинна бути надто широкою, оскільки в такому разі дослідник позбавлений можливості глибоко проаналізувати окремі аспекти проблеми;

― при виборі теми необхідно зважати на проблемність дослідження, тобто вже за назвою зрозуміло, що студент має намір аналізувати, порівнювати, узагальнювати.

Після вибору теми важливо визначити орієнтовний план майбутньої роботи, який у ході пошуку буде поступово вдосконалюватись, уточнюватись.

 

ІІІ. Складання попереднього плану

Складання плану повинно сприяти наступній цілеспрямованій діяльності  дослідника та застерегти його від другорядних напрямків і розгалуджень тематики. Особливо це стосується тем із значною кількістю різноманітного опосередкованого матеріалу, спорідненого з обраною темою дипломної роботи. Узгодження остаточного плану роботи над обраною проблемою не повинно проходити без участі наукового керівника, який контролює логіку послідовного розкриття матеріалу та вдале формулювання назви розділу чи підрозділу.     

Структура та обсяг роботи

Дипломна робота складається з таких структурних частин:

Титульна сторінка (додаток А)

Рецензія (додаток Д)

Відзив наукового керівника (додаток Г)

Зміст (додаток Б)

Перелік умовних скорочень (за необхідності)

Вступ

Розділи основної частини

Висновки

Список використаних джерел і літератури (додаток В)

Додатки (за необхідності).

Обсяг дипломної роботи залежить від теми та  джерельної бази. Проте він має бути не меншим 70 сторінок машинописного тексту. Список джерел та літератури, а також додатки обліковуються за межами основного тексту. Відповідно обсяг структурних частин дипломної роботи складає:

вступ − 6-8 сторінок,

розділи (оптимальна кількість − три-чотири) − по 25-30 сторінок,

висновки − 4-5 сторінок.

Часто студенти запитують про кількість джерел та літератури до роботи. Мінімальний обсяг джерел визначається залежно від специфіки теми та широти поставлених завдань. Дослідник завжди повинен прагнути до використання якомога ширшого кола джерел та літератури (орієнтовно − не менше 60-ти найменувань). Звертаємо увагу, що в кваліфікаційних роботах до списку використаних джерел і літератури вносяться лише ті позиції, на які було зроблено посилання у тексті роботи. Зважаючи на використання при написанні дослідження значної кількості законодавчих та нормативних актів, доцільно перед вступом розміщувати перелік умовних скорочень їх назв, щоб не повторювати постійно в основній частині їх повну назву.

 

Написання вступної частини

Вступна частина представляє загальну характеристику дипломної роботи. Цей етап підготовки дипломної роботи надзвичайно важливий і складний. Хоча остаточний варіант вступу до дипломного дослідження вимальовується після тривалого і ґрунтовного опрацювання документів і матеріалів, проте його основні параметри повинні бути визначені з самого початку Мова йде про наступне.

Насамперед необхідно чітко сформулювати наукову та політико-правову актуальність теми. Шляхом аналізу та порівняння з вже відомими розв′язаннями проблеми дослідник має обґрунтувати доцільність розгляду обраної теми для розвитку певної галузі науки.

Наступною важливою складовою частиною вступу є характеристика джерел і літератури з теми (історіографія). Першочергово розкривається ступінь та повнота опрацьованої законодавчої бази. Зауважимо, що спочатку мають бути визначені статті Конституції України, що регулюють правовідносини певної законодавчої сфери; кодекси, окремі закони та інші нормативно-правові акти. При згадуванні джерел чи праць окремих дослідників доцільно вказувати посилання на них післятекстуальним способом із вказанням тільки номеру списку літератури.

Студент повинен простежити основні етапи у дослідженні обраної проблеми з самого початку, а проаналізувавши його, сказати, що нового доклав той чи інший дослідник у розробку порушеної проблеми.

Далі автор дипломної роботи визначає предмет і об'єкт дослідження. Об' єкт − це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і є обраними для вивчення.

Предмет − це процес або явище, що міститься у межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження.

Виходячи з усього попереднього сказаного щодо теми, автор говорить про мету та завдання свого дослідження, його методологічні засади, основні методичні прийоми і наукову новизну.

Мета дослідження (тобто чого прагне досягти студент у своїй роботі) визначається дуже стисло (в межах буквально одного абзацу - речення). Після цього вказуються конкретні завдання, які випливають з мети (4 − 6 завдань). Завдання наукового дослідження є частиною мети, її конкретизацією і складають наперед визначений, запланований для практичного виконання обсяг робіт. Формулювання завдань зазвичай роблять у формі перерахування:

− дослідити..

− охарактеризувати..

− проаналізувати…

− показати роль...

− визначити...

Серед методів наукового дослідження можна виділити дві основні групи: загальнонаукові − порівняльно-історичний, ретроспективний, синтезу, аналізу, порівняльний, узагальнюючий; та спеціальні − порівняльно-правовий, діалектичний, статистичний та ін.

Нарешті, зазначається наукова новизна дослідження, в якій автор пропонує власні рекомендації, пропозиції, систему подальшого розв′язання та удосконалення розглядуваної проблеми.

Практичне значення роботи розкриває можливості використання результатів дослідження у певній галузі права. За можливості автор вказує апробацію дослідження в матеріалах власних тез, доповідей та статей, що мали місце на студентських наукових конференціях.

Структура роботи розкриває основні структурні компоненти і вказується загальний обсяг  роботи (кількість аркушів).

 

Основна частина роботи

Ця частина роботи за обсягом є найбільшою. У ній розкриваються послідовно всі питання за планом, який може бути простим або складним. Досвід організації науково-пошукової роботи показує, що доцільніше працювати за складним планом. Необхідно враховувати, що зміст розділів основної частини повинен відповідати темі дослідження, повністю її розкривати, але назва розділів не повинна дублювати назви теми курсової чи дипломної роботи, Зверніть увагу: якщо текст основної частини ділиться на кілька складових, тоді маємо в назві «Розділ І», підрозділи − відповідно: 1.1.; 1.2.; і т.д.

Рукопис основної частини роботи виконується із дотриманням цілого ряду вимог. Починається вона назвою глави або розділу роботи. Якщо план є складним, то зазначається і назва підрозділу. Заголовки виконуються великими літерами і віддаляються на 2-3 см від тексту. Розділ як і кожен з підрозділів закінчується коротким чітким висновком із досліджуваного питання (обсяг 0,5 −   1 сторінка).

З'ясування питань досліджуваної проблеми повинно здійснюватися аргументовано з посиланнями на першоджерела та літературу. Бажано, не менше 3-х посилань на сторінці тексту

З існуючих різновидів посилань на джерела радимо користуватися післятекстуальними посиланнями, виконаними відповідно до сучасних правил ведення бібліографії. (Детальніше див. розділ VI методичних рекомендацій).

 

Висновки

Заключні висновки, що вміщуються на 3-4 сторінках, є основним підсумком часткових узагальнень, зроблених у розділах (підрозділах) роботи. Особливо важливо, щоб на ті питання, які були порушені студентом у вступній частині (завдання), було дано аргументовані відповіді, і щоб та мета, яку ставив перед собою автор, знайшла свою реалізацію у формі конкретних науково-правових положень і практичних рекомендацій. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі розкриваються методи вирішення поставлених завдань, їх практичний аналіз. Наводяться пропозиції теоретичного чи практичного характеру щодо удосконалення та застосування норм чинного законодавства.

 

Правила оформлення роботи

Дипломну  роботу друкують з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) за допомогою комп'ютера з використанням шрифтів текстового редактора розміру міжрядковим інтервалом шрифтом Times New Roman, розміру 14, з полуторним міжрядковим інтервалом. У друкованому рядку до 60 знаків із проміжками між словами включно. Зразок оформлення титульного аркуша і змісту подано в додатках 3,4. Абзацні відступи дорівнюють 5 знакам. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм.

Текст роботи потрібно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий − не менше 20 мм; правий − не менше 10 мм; верхній − не менше 20 мм; нижній − не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однакова.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися у процесі перевірки, можна виправляти зафарбуванням коректором і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», назви розділів, «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту жирним мшрифтом.

Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу теж жирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.

Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожну структурну частину роботи необхідно розпочинати з нової сторінки, підрозділи продовжують цій же сторінці.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, малюнків, таблиць подають арабськими цифрами.

Першою сторінкою роботи є титульний лист (див. додаток А), який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Сторінки із словами: «Зміст», «Перелік умовних позначень», «Вступ», назви розділів, «Висновки», «Список використаних джерел» не нумер ують.

Номер розділу римськими цифрами ставиться після слова «Розділ», потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують арабськими у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж порядку йде заголовок підрозділу (див. додаток 2).

Якщо в роботі використані схеми, таблиці, їх потрібно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці (при цьому їх включають до загальної кількості сторінок).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Наприклад: Таблиця (номер)(Назва таблиці)

Таблицю розмішують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Додатки подають після списку використаних джерел, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток...» і велика літера, що позначає додаток. Додатки необхідно позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А.

 

Мова і стиль робіт

Мовно-стилістична культура дослідження найкраще виявляє загальну культуру її автора. Мова і стиль кваліфікаційної роботи як частина писемної наукової мови склалися під впливом так званого академічного етикету, сутністю якого є інтерпретація власної і запозичених точок зору з метою обґрунтування наукової істини. Вже встановилися певні традиції у спілкуванні вчених між собою як в усній, так і в писемній формі.

Найхарактернішою ознакою наукової мови є формально-логічний спосіб викладу матеріалу. Емоційні мовні елементи в наукових роботах не рекомендуються.

Стиль писемної наукової мови − це безособовий монолог. Тому виклад звичайно ведеться від третьої особи. Нині стало неписаним правилом у наукових роботах замість «я» використовувати «ми» та похідні від цього займенника словосполучення, наприклад: «на нашу думку». Проте нагромадження у тексті займенника «ми» справляє малоприємне враження. Тому радимо використовувати конструкції з невизначено-особовими реченнями.  

Варто запам'ятати, що якостями, які визначають культуру наукової мови, є смислова точність, ясність і стислість. Для наукового тексту характерним є смислова завершеність, цілісність і зв'язність. Найважливішим засобом вираження логічних зв'язків у цьому розумінні є спеціальні функціонально-синтаксичні засоби зв'язку, що вказують на послідовність розвитку думки («спочатку», «насамперед», «потім», «по-перше», «по-друге» тощо), заперечення («проте», «тим часом», «але», «у той час як», «аж ніяк», «однак»), причинно-наслідкові зв'язки («таким чином», «завдяки цьому», «тому», «відповідно», «внаслідок цього», «крім того», «до того ж»), перехід від однієї думки до іншої («перш ніж перейти до...», «звернімося до...», «розглянемо», «зупинимося на...», «розглянувши...», «перейдемо до...», «необхідно зупинитися на...», «необхідно розглянути...»), результат, висновок («отже», «значить», «як висновок», «на закінчення зазначимо», «все сказане дає змогу зробити висновок», «підсумовуючи, слід сказати...»).

Отже, обов'язкова вимога високої якості кваліфікацій роботи − її грамотність, чітка логіка викладу, правильність мовностилістичного оформлення. Текст повинен бути старанно вивірений автором після друку.

 

Додаток А

(Титульний аркуш)

ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЮРІЯ БУГАЯ

 

 

«Допускається до захисту»

_____________________

Завідувач кафедри

 

Дипломна робота

Київ 2010

Додаток Б.

Зміст (зразок)

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

Додаток В.

Зразки найбільш поширених

Додаток Г.

ВІДГУК

на дипломну роботу студента(ки)

юридичного факультету

Імені академіка Юрія Бугая

 

___________________________________________________

(прізвище, ім′я, по-батькові)

Науковий керівник:

Додаток Д.

Рецензія (зразок)

РЕЦЕНЗІЯ

на дипломну роботу студента(ки)

юридичного факультету

Імені академіка Юрія Бугая

___________________________________________________

(прізвище, ім′я, по-батькові)

МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЮРІЯ БУГАЯ