Розвиток української культури в 16 - п.п. 17 століття.

РОЗВИТОК УТВОРУ

а) росте число початкових шкіл, як церковних (православних, уніатських, -католицьких, протестантських), що навчали старослов'янській мові, арифметиці, молитвам, співу й т.п., так і світських шкіл (слов'яно-греко-латинських), де додатково вивчалися латинська мова (основна мова в західних університетах), діалектика, астрологія, гео метрия, астрономія й ін. Першої, найбільш відомою такою школою була Острозька школа, заснована князем Острозьким

б) братні школи відкрилися спочатку при.Львівському (1585 г.), а потім при. Київському, Луцьком, Кам'янець-подільському й ін. братствах, відрізняючись від інших шкіл: від педагогів вимагали любові й однаково го відносини до всіх дітей, незалежно від походження; виховували патріотизм, повага до рідної мови й культурі, до православ'я; навчальна програма була подібної зі слов'яно-греко-латинською школою.

в) вища освіта - першою вищою школою стала Києво-Могилянська колегія, створена в 1632 г. на основі об'єднання Київської братньої школи (1615 г.) і Лаврської школи (1631 г.). Складалася з 3класів: 1- го підготовчого, 3 молодших, 3 вищих. Навчальна програма: слов'яно-греко-латинської школи; додатково викладалися філософія, географія, істерія й ін. предмети.

 

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Пісні, переказу, легенди, казки, сатиричні частівки й відбивали найважливіші події в житті українського народу: - героїко-патріотична тематика - про боротьбу з татарськими й турецькими набігами, оспівували любов до Родини, хоробрість захисників, таврували зрадників; - про боротьбу проти феодального гніту й мріях про вільну казацкой життя, де головним персонажем стає, як правило, козак- герой "Дума про Олексія Поповиче"

- загальнолюдські цінності - про любов хлопця й дівчини, зрадництві, боргу, вірності й інших проявах людських взаємин

 

ПОБУТ І ЗВИЧАЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Житло - у феодалів - кам'яні й цегельні будівлі у вигляді замків з вежами, зміцненнями, вузькими вікнами; у селян - дерев'яні житла двох типів: срубный (чотирикутний зруб складався з горизонтально покладених один на одного колод, потім дороблялися дах, двері, вікна; розповсюджений на більшій частині України) і каркасний (між стовпами вбивалися коли із внутрішньої й зовнішньої сторони, запліталися прути, замазувалися глиною й соломою; висохлу стіну білили; зустрічалася на півдні Волині). При вході в будинок стояла пекти - протилежний по діагоналі кут був "червоним", для гостей. Кімнат було мале й робилися вони більшими. Жили більшими родинами з декількох поколінь (як правило 2-3 родин у кімнаті). Надворі - господарські будівлі (сараї, комори, хлів для худоби), поруч - город. Одяг - із лляного або конопельного полотна, звичайно вдома шили для чоловіків сорочки з вишивкою (у панів - вишивка із шовку, срібла, золота) без комірів, широкі шаровари, широкий (близько 15 див) пояс із полотняної тканини, як правило червоного кольору. У жінок - сорочка, довга широка спідниця, фартух, сарафан, намисто' (з каменю, скла, монет, бісеру), у вухах - серги або дзвіночки. Узимку - довгі до п'ят овчинні кожухи або бурки. Феодали шили шуби з дорогих хутр.

 

ТЕАТР

- Шкільний театр - при Острозькій школі, Львівській братній школі - учні на різдвяні, великодні й ін. свята й при зустрічах іменитих гостей читали вірші власного твору й вітання, відіграли невеликі п'єси у формі діалогу на навчальні й релігійні теми. Народно-площадный театр - на ярмарках, святах і ін. при більших скупченнях людей гралися комедії, іноді драми для розваги глядачів.

 

НАПРИКІНЦІ XVI ст. під керівництвом патріарха Олександрії М. Пигаса була проведена реформа церковного співу, яка протиставила католицькому богослужінню з органною музикою й поліфонічним співом багатоголосий спів по нотах.

У портретному живописі духівництво відійшло від старих візантійських канонів, побравши на озброєння досягнення мистецтва Ренесансу й навіть намагаючись перевершити його силою емоційного впливу.

Відбулося переміщення центру політичному й культурному життя в Київ, тому що;

- Київ був столицею Київської Русі; важливий ремісничий, торговельний і культурний центр;

- перебував на південно-східній окраїні Річі Посполитій, що утрудняло останньої втручатися в її справи, а з іншого сторони, усього в декількох сотнях верст від Києва базувалося Запорізьке козацтво;

- з 1620 м. Київ - знову релігійний центр православ'я на Україні.