Методика забору крові для скринінгового обстеження на фку та гіпотеріоз.

1) Процедура, як правило, виконується медсестрою:

2) Відповідний бланк заповнюється кульковою ручкою уважно.

3) Місцем пункції є латеральна поверхня п’яти від лінії, проведеної від проміжку між 4-м та 5-м пальцями та п’ятою новонародженого. Якщо пункцію буде проведено в місці проекції п’яточної кістки, можливе ушкодження окістя, що призведе до ускладнення – п’яточного остеомієліту. Місце пункції зігрівають протягом 3-5 хв., потім протирають тампоном, змоченим в 70% розчині спирту, після чого необхідно добре просушити це місце стерильним тампоном, щоб уникнути гемолізу. При заборі крові одноразовий скарифікатор необхідно направляти перпендикулярно до поверхні, глибина пункції не більше ніж 2,5 мм (виникає небезпека розвитку остеомієліту). Не допускається проведення масажу п’ятки (виникає небезпека гемолізу, промішування інтерстиціальної та внутрішньоклітинної рідини). Першу краплю крові витирають, потім прикладають бланк перпендикулярно наступній краплі крові та просочують бланк кров’ю наскрізь. Краплею крові насичується спеціальний бланк із паперу. Діаметр кров’яної плями повинен бути рівним діаметру кола на фільтрованому папері з насиченням кров’ю зворотного боку. Кров наноситься на папір безпосередньо з п’ятки.

Дозволити крові просохнути на кімнатному повітрі в горизонтальному положенні протягом двох або більше годин. Не складати докупи вологі бланки. Уникати дії тепла і прямого сонячного світла. Захищати бланки від випадкового контакту з рідиною.

 

12.1.4. Результати тестування і подальші дії:

Скринінгова лабораторія негайно повідомляє лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання та спостереження дитини у разі позитивного результату після виписки з пологового стаціонару. У разі позитивного результату тесту здійснюється огляд новонародженого лікрем-генетиком та проводиться повторний аналіз крові. Якщо діагноз ФКУ підтверджується, необхідно терміново починати лікування, що дозволяє попередити тяжкі наслідки психічного розвитку дитини.

 

12.2. Обстеження новонародженого на вроджений гіпотиреоз.

12.2.1. Загальні положення.

Вроджений гіпотиреоз (ВГТ) – група захворювань, що супроводжуються зниженою продукцією тиреоїдних гормонів. У 90% хворих ВГТ виникає в результаті ураження зачатку щитовидної залози. Причиною понад 10% випадків ВГТ є генний дефект синтезу тиреоїдних гормонів або тканинних рецепторів до них.

Недостача тиреоїдних гормонів плоду веде до порушення диференціювання мозку. Ці зміни є незворотніми при пізньому виявленні та початку лікування після 2-3 тижневого віку. [A,B].

12.2.2. Організаційні умови обстеження новонародженого на вроджений гіпотиреоз.

1) Обстеження здійснюється за дотримання вимоги поінформованої згоди матері.

2)Мета cкринінгу: раннє виявлення захворювання та призначення лікування хворим новонародженим.

3) Показання: обстеження здійснюється всім новонародженим у віці 48-72 години життя до виписки з пологового будинку, (з тим, щоб у випадку сумнівного результату повторити тест, а у випадку повторного позитивного тесту – забрати кров з вени для визначення рівня ТСГ та гормонів щитовидної залози в сироватці та одразу (не пізніше 3-го тижня життя) розпочати замісну терапію [A,B].

4) Протипоказань нема.

12.2.3. Результати тестування і подальші дії. У разі позитивного або слабо-позитивного результату обстеження на гіпотиреоз скринінгова лабораторія, повідомляє лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання дитини та пологовий (інший) стаціонар де були взяті аналізи.

 

13. Критерії фізіологічної жовтяниці.

13.1. В післяпологовому відділенні при огляді новонародженого важливо своєчасно виявити жовтяницю, для чого медперсоналу слід слідкувати за її появою не рідше, ніж кожні 8-12 год [D].

13.2. Виявленню жовтяниці сприятимуть огляд новонародженого за умови достатнього (оптимально, денного) освітлення й оцінка кольору шкіри після легкого натискування на неї.

13.3. Жовтяниця, як правило, спочатку з’являється на обличчі і, зростаючи, поширюється на шкіру тулуба і кінцівок.

13.4. Важкість жовтяниці, оцінена візуально, може не співпадати з рівнем гіпербілірубінемії.

13.5. У разі виявлення значної жовтяниці (табл. 3), медична допомога новонародженому надається згідно з відповідним протоколом.

13.6. Критерії „значної” жовтяниці новонародженого

Таблиця 3

Вік дитини (години)	Локалізація жовтяниці	Висновок
До 24	Будь-яка	„Значна” жовтяниця
24-48	Кінцівки
> 48	Стопи, кисті

 

13.7. Недостатнє забезпечення калоріями і (або) дегідратація, пов’язані з недостатнім споживанням грудного молока, можуть спричинити розвиток важкої гіпербілірубінемії, тому збільшення частоти годувань грудьми запобігає цьому. Мати дитини повинна знати про необхідність годувати дитину грудним молоком в перші дні життя щонайменше 10-12 разів [C].

13.8. У разі наявності жовтяниці лікарський огляд повинен включати оцінку стану дитини після народження; адекватності об’єму молока, що споживається; кількості сечовипускань і випорожнень; наявності і важкості жовтяниці.

13.9. Приблизно 5-10 % немовлят на грудному вигодовуванні до 3 дня життя втрачають ³ 10 % маси тіла при народженні, що вказує на необхідність динамічного спостереження за їх станом. Крім відсутності втрати маси тіла понад 10 %, ознакою адекватного грудного вигодовування також вважаються 4-6 сечовипускань (повністю мокрі 4-6 підгузників за добу) і 3-4 дефекації за добу, починаючи з 4-го дня життя дитини.

13.10. Напування новонароджених водою або глюкозою не запобігає розвиткові гіпербілірубінемії і не знижує рівень білірубіну сироватки [B].

13.11. Під час виписки батьки дитини повинні бути проінформовані лікарем-педіатром-неонатологом про причини і необхідність спостереження за появою (динамікою) неонатальної жовтяниці [D].

 

Виписка новонародженого з пологового стаціонару

14.1. Новонароджена дитина може бути виписана з пологового стаціонару на третю добу життя, якщо загальний стан дитини, рівень підготовки та інформування матері з питань догляду та контролю за станом дитини відповідають наступним критеріям:

1) Пуповинний залишок або ранка повинні бути сухими та чистими, без ознак запалення.

2) Дитина підтримує температуру свого тіла в межах 36,5^о С-37,5^оС.

3) Дитина має добрий смоктальний рефлекс.

4) Проведена вакцинація проти туберкульозу та гепатиту В, обстеження на фенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз.

5) Дитина має задовільний стан.

6) Мати або члени сім’ї мають достатні навички догляду за дитиною.

7) Мати проінформована про попередження синдрому раптової смерті.

8) Мати проінформована про загрозливі стани дитини, при яких негайно треба звертатися за медичною допомогою:

· Дитина погано смокче груди.

· Судоми.

· Порушення дихання (часте або утруднене).

· Гіпо- або гіпертермія.

· Пупкова ранка почервоніла або почала нагноюватися.

· Гіпотонія або підвищена збудливість дитини.

· Блювота або діарея.

9) В день виписки проведено зважування дитини та огляд педіатра-неонатолога, поінформовано лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання дитини про виписку з пологового стаціонару.

10) Виписка із карти новонародженого (Ф097/о) заповнена правильно, містить необхідний обсяг інформації та рекомендації для забезпечення спадкоємності при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженим медичними працівниками лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини.

14.2. У перші дві доби після виписки додому всі новонароджені оглядаються вдома лікарем-педіатром дільничним (лікарем загальної практики-сімейним лікарем) з метою оцінки їх стану в.ч. і наявності жовтяниці. Час проведення такого огляду визначається тривалістю госпіталізації в пологовому будинку. У випадку виписки дитини на 3-тю добу життя такий огляд рекомендується провести до досягнення немовлям віку 120 год (5 днів) [C].

 

Правила миття рук

Основні види обробки рук.

 

Вид обробки	Мета обробки
1. Звичайне миття рук з милом	Видалення бруду та транзиторної флори, яка контамінує шкіру рук медичного персоналу в наслідок контакту з інфікованими або контамінованими об’єктами
2. Гігієнічна антисептика	Видалення та знешкодження транзиторної мікрофлори рук

Звичайне миття рук з милом.

Загальні положення.

· Звичайне миття рук з милом дозволяє видалити більшу частину (до 99%) транзиторної мікрофлори з забруднених рук.

· Дуже важливо дотримуватись техніки миття рук, дослідження показали, що при рутинному митті рук подушечки пальців та внутрішні поверхні залишаються контамінованими.