ТОП 10:

Д. всі перераховані елементи.



Д. усі перераховані.

2. Показанням до використання радіонуклідної діа­гностики при дослідженні скелета є:

А. визначення активності запальних процесів скелета;

Б. виявлення метастазів;

В. виявлення злоякісних пухлин;

Г. все перераховане.

3. Ріст трубчастої кістки в довжину забезпечується:

А. метаепіфізарним хрящем;

Б. діафізом;

В. епіфізом;

Г. апофізом.

4. У довгій трубчастій кістці розрізняють:

А. епіфізи;

Б. діафіз;

В. метафізи;

Г. апофіз;

Д. всі перераховані елементи.

5. Найбільша товщина компактної речовини довгих трубчастих кісток знаходиться:

А. в середній третині діафіза;

Б. у проксимальній третині діафіза;

В. у дистальній третині діафіза;

Г. товщина компактного шару рівномірна.

6. З’єднання кісток можуть бути:

А. рухомими;

Б. малорухомими;

В. нерухомими;

Г. всі перераховані.

7. Які існують типи нерухомих з’єднань кісток?

А. сполучнотканинні;

Б. хрящові;

В. кісткові;

Г. всі перераховані.

8. Симптоми кісткової патології, які супроводжу­ються зменшенням кісткової речовини в одиниці об’єму:

А. остеопороз;

Б. атрофія;

В. деструкція;

Г. здуття;

Д. всі перераховані.

9. Симптоми кісткової патології, які супроводжу­ються збільшенням кісткової речовини в одиниці об’єму:

А. остеосклероз;

Б. гіперостоз, паростоз;

В. періостит;

Г. бластоматозний ріст;

Д. всі перераховані.

10. Остеопороз характеризується:

А. зменшенням щільності кістки;

Б. стоншенням кісткових балок та зменшення їх кількості в одиниці об’єму кістки;

В. стоншенням компактного шару;

Г. розширенням кістковомозкового каналу в ділян­ці діафіза;

Д. всіма перерахованими ознаками.

11. Остеосклероз характеризується:

А. збільшенням щільності кістки, зникненням губ­частої структури кістки;

Б. стовщенням кісткових балок та збільшенням їх кількості в одиниці об’єму кістки;

В. стовщенням компактного шару;

Г. звуженням чи повним зникненням кістковомоз- кового каналу;

Д. всіма перерахованими ознаками.

12. Атрофія характеризується:

А. зменшенням кісткової речовини в одиниці об’єму зі зменшенням діаметра кістки;

Б. стоншенням компактного шару зі зменшенням кістковомозкового каналу;

В. поєднується з остеопорозом;

Г. всіма перерахованими ознаками.

13. Гіперостоз характеризується:

А. збільшенням кісткової речовини в одиниці об’єму зі збільшенням діаметра кістки;

Б. розширенням компактного шару;

В. поєднується з остеосклерозом;

Г. всіма перерахованими ознаками.

14. Деструкція характеризується:

А. руйнуванням кісткової тканини та заміщенням її патологічною тканиною;

Б. виникненням дефекту нормальної структури кістки;

В. наявністю в дефекті кістки секвестрів;

Г. всіма перерахованими ознаками.

15. Періостит характеризується:

А. підвищенням щільності окістя з відкладанням солей кальцію;

Б. локалізацією в діафізі і частково в метафізі;

В. причиною періоститу є запальний процес;

Г. всіма перерахованими ознаками.

16. Здуття характеризується:

А. збільшенням об’єму кістки з одночасним зменшен­ням кісткової речовини в одиниці об’єму кістки;

Б. стоншенням кіркового шару, що не переривається;

В. відсутністю реакції періосту;

Г. всіма перерахованими ознаками.

17. Бластоматозний ріст характеризується:

А. хаотичним нагромадженням злоякісних кістко­вих структур у міжбалкових проміжках кістки та субперіостально;

Б. руйнуванням кіркового шару;

В. голчастим або козирковим періостозом;

Г. всіма перерахованими ознаками.

18. Синдром запального захворювання кісток може ха­рактеризуватися:

А. деструкцією кісткової тканини;

Б. періоститами;

В. остеопорозом;

Г. остеосклерозом;

Д. всіма перерахованими ознаками.

19. Рентгенологічні ознаки гострого гематогенного ос­теомієліту з’являються на:

А. 10-12 день захворювання;

Б. 2-й день після появи клінічних проявів;

В. 20-30 день захворювання;

Г. 5-6 день захворювання.

20. Туберкульозний остит рентгенологічно виявляєть­ся як:

А. вогнище деструкції 1,2-2,5 см в епіметафізі з не­чіткими контурами з губчастим секвестром у по­рожнині деструкції, періостальна реакція відсутня;

Б. вогнище деструкції 1,2-2,5 см у діафізі з чіткими контурами з кірковим секвестром у порожнині деструкції, лінійний періостит;

В. вогнище деструкції 1,2-2,5 см у метадіафізі з не­чіткими контурами без секвестра, торочковий періостит.

21. Туберкульозний спондиліт характеризується:

А. зниженням висоти міжхребцевого диска;

Б. зниженням висоти тіла хребця;

В. деформацією хребта з утворенням горба;

Г. тінню натічного абсцесу;

Д. всіма перерахованими ознаками.

22. Найбільш характерна рентгенівська ознака раннього природженого сифілісу:

А. сифілітичний остеохондрит;

Б. сифілітичні періостити;

В. гумозні ураження;

Г. сифілітичні фалангіти;

Д. всі перераховані.

23. Ураження кісток при пізньому природженому сифі­лісі виявляються у вигляді:

А. множинних періоститів;

Б. оститів;

В. шаблеподібної деформації великогомілкових кіс­ток;

Г. будь-якої з перерахованих.

24. Остеолітична остеогенна саркома характеризується:

А. ділянкою деструкції в метаепіфізі трубчастої кістки з нерівними контурами, козирковим пері- остозом;

Б. ділянкою остеосклерозу в метаепіфізі трубчастої кістки з нерівними контурами, голчастим періос- тозом;

В. ділянкою деструкції в діафізі трубчастої кістки з чіткими контурами, періостальна реакція від­сутня;

Г. всіма перерахованими ознаками.

25. Остеобластична остеогенна саркома характеризу­ється:

А. бластоматозним ростом у вигляді плямистих тіней різної форми і величини в місці ураження, голчастим чи дашкоподібним періостозом;

Б. ділянкою деструкції в метаепіфізі трубчастої кістки з нерівними контурами, дашкоподібним пері­остозом;

В. ділянкою деструкції в діафізі трубчастої кістки з чіткими контурами, періостальна реакція від­сутня;

Г. всіма перерахованими ознаками.

26. При мієломній хворобі розрізняють наступні фор­ми ураження скелета:

А. множинно-осередкову;

Б. дифузно-поротичну;

В. остеосклеротичну;

Г. ізольовану (солітарну);

Д. всі перераховані.

27. Загоєння переломів кісток відбувається у кілька ета­пів шляхом утворення мозолів. Яка послідовність утворення мозолі є вірною?

А. сполучнотканинна, остеоїдна, кісткова, зворот­ний розвиток мозолі;

Б. зворотний розвиток мозолі, остеоїдна, кісткова, сполучнотканинна;

В. сполучнотканинна, зворотний розвиток мозолі, остеоїдна, кісткова;

Г. сполучнотканинна, кісткова, остеоїдна, зворот­ний розвиток мозолі.

28. Пошуки метастазів у скелет слід починати з методу:

А. МРТ;

Б. рентгенологічного;

В. УЗД;

Г. радіонуклідного (ОФЕКТ).

29. Який метод виявлення метастазів у скелет є найчутливішим:

А. денситометрія;

Б. рентгенологічний;

В. радіонуклідна остеосцинтиграфія;

Г. МРТ.

30. Стійке звуження просвіту стравоходу характерно для:

А. езофагіту;

Б. варикозного розширення вен;

В. хімічного опіку.

31. Пульсійні дивертикули стравоходу виникають у ре­зультаті:

А. спайкового процесу;

Б. локального недорозвинення м’язового шару стінки стравоходу та підвищення внутрішньо- стравохідного тиску.

32. Тракційні дивертикули стравоходу виникають у ре­зультаті:

А. спайкового процесу в білястравохідній клітковині;

Б. підвищення внутрішньостравохідного тиску.

33. Сторонні тіла стравоходу частіше локалізуються в:

А. шийній частині стравоходу;

Б. грудній частині;

В. черевній частині.

34. Рак стравоходу частіше локалізується у:

А. верхній третині стравоходу;

Б. середній третині стравоходу;

В. нижній третині стравоходу.

35. Значне дифузне розширення стравоходу характерно для:

А. пухлини;

Б. ахалазїї кар дії ІУстадії;

В. опіку;

Г. варикозного розширення вен.

36. Для екзофітної ракової пухлини стравоходу харак­терно:

А. обрив складок слизової оболонки біля краю пух­лини;

Б. ригідність складок слизової оболонки;

В. потовщення складок слизової оболонки.

37. До прямих рентгенологічних ознак виразкової хво­роби шлунка відноситься:

А. функціональний спазм;

Б. ніша” в стінці;

В. симптом “вказівного пальця”.

38. До прямих рентгенологічних ознак виразкової хво­роби шлунка відноситься:

А. запальний виразковий вал;

Б. функціональний спазм;

В. симптом “вказівного пальця”.

39. До прямих рентгенологічних ознак виразкової хво­роби шлунка відноситься:

А. функціональний спазм;

Б. симптом “вказівного пальця”;

В. конвергенція складок.

40. До непрямих рентгенологічних ознак виразкової хвороби шлунка відноситься:

А. запальний виразковий вал;

Б. ніша в стінці;

В. пілорусній частині.

42. Антральний відділ шлунка концентрично звуже­ний, контури його нерівні, стінки ригідні, воротар зяє, складки слизової оболонки неможливо просте­жити. Ваш висновок:

А. ендофітний рак;

Б. рубцево-виразковий стеноз воротаря;

В. ригідний антральний гастрит;

Г. здавлення шлунка ззовні.

43. Чоловік 24 років поступив до приймального відді­лення із скаргами на раптове виникнення сильного болю в животі. При дослідженні визначені симпто­ми подразнення очеревини. Страждає на виразкову хворобу шлунка 10 років. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини визначається вільний газ під правим склепінням діафрагми. Ваш діагноз?

А. кровотеча в черевну порожнину;

Б. перфорація порожнистого органа;

В. пенетруюча виразка шлунка;

Г. кишкова непрохідність.

44. Додаткова тінь на фоні газового міхура шлунка характерна для:

А. виразки кардіальної частини;

Б. деформації шлунка при збільшенні головки під­шлункової залози;

В. раку склепіння шлунка;

Г. пухлина антрального відділу.

45. У разі виразкової хвороби шлунка виразка в біль­шості випадків локалізується:

А. у склепінні шлунка;

Б. в антральному відділі;

В. на великій кривизні тіла шлунка;

В. чіткі та рівні контури.

69. При УЗД нормальний сечовий міхур:

А. має вигляд ехопозитивного утворення характерної форми з чіткими рівними контурами;

Б. має вигляд ехонегативного утворення характерної форми з чіткими рівними контурами;

В. має вигляд ехонегативного утворення характерної форми з нечітки­ми нерівними контурами.

70. Однією із можливостей УЗД як методу первинної ві- зуалізації є:

А. виявлення дифузних та вогнищевих змін парен­хіми нирок, оцінка місцевого розповсюдження процесу;

Б. якісна візуалізація сечоводів;

В. інформація про функцію нирок.

71. Для оцінки ступеня васкуляризації об’ємних утворів сечової системи доцільно проводити:

А. радіоренографію;

Б. екскреторну урографію;

В. доплерографію.

72. Візуалізація пасажу контрастованої сечі через нижні сечові шляхи в процесі сечовипускання називається:

А. мікційна цистографія;

Б. висхідна цистографія;

В. низхідна цистографія.

73. Ретроградне введення контрастного засобу в уретру — це:

А. висхідна уретрографія;

Б. екскреторна урографія;

В. оглядова урографія.

74. Радіонуклідні методи оцінки функції нирок:

А. ренографія;

Б. нефросцинтиграфія;

В. реносцинтиграфія;

Г. усе перераховане.

75. Показанням до радіоренографії є:

А. діагностика порушень секреторно-екскретор­них процесів кожної нирки окремо;

Б. оцінка ступеня васкуляризації об’ємних утворів сечової системи;

В. діагностика порушень секреторних процесів кожної нирки окремо.

76. При УЗД незмінених нирок;

А. паренхіма з чіткою диференціацією на кірковий та мозковий шари;

Б. паренхіма з нечіткою диференціацією на кірко­вий та мозковий шари;

В. кірковий та мозковий шари не диференціюються.

77. Екскреторну урографію виконують з метою:

А. оцінки ступеня васкуляризації об’ємних утворів сечової системи;

Б. оцінки стану сечового тракту на всьому протязі, включаючи сечоводи та сечовий міхур;

В. вибору “безкровної” зони при інвазивних втру­чаннях.

78. Одним із показань до проведення мікційної цистографії є:

А. міхурно-сечовідний рефлюкс;

Б. розпізнавання конкрементів, які не виявляються при УЗД, особливо в сечоводах;

В. оцінка ступеня васкуляризації об’ємних утворів сечової системи.

79. Контроль процесу випорожнення міхура та сечови­пускання проводять за допомогою методики:

А. низхідної цистографії;

Б. висхідної цистографії;

В. мікційної цистографії.

80. Встановлення причини низької обструкції (стрик- тури уретри, клапани уретри) можливе при вико­ристанні методу:

А. висхідної уретроцистографії;

Б. доплерографії;

В. УЗД.

81. Стеноз ниркових артерій є показанням до прове­дення:

А. радіоренографії;

Б. висхідної уретроцистографії;

Б. ангіографію.

87. Лінійні переломи склепіння черепа виявляються на рентгенограмі за наявністю:

А. тонкої лінійної смути просвітлення з нечіткими, розмитими контурами;

Б. тонкої лінійної смуги затемнення з чіткими, дещо нерівними контурами;

Г. усе перераховане.

101. Сцинтиграфія щитоподібної залози проводиться з:

А. 131І;

Б. 132І;

В. 99мТс-пертехнетатом;

Г. усіма зазначеними.

153 . Яка рентгенологічна структура остеохондроми?

А. Однорідна губчата

А. Діафіз

Б. Епіфіз

В. Апофіз

Г. Метафіз

 

 

103. При шлунково-стравохідному рефлексі основна рентгенологічна ознака:

А. Дилатація шлунку

Б. Дилатація стравоходу

В. Затримка евакуації контрастної речовини із шлунку

Г. Все перераховане

 

109. Основним методом променевої діагностики кишкової непрохідності буде:

А. Радіоізотопний

Б. Ехографічний

В. Рентгенологічний

Г. КТ і МРТ

 

110. Показання до цистографії:

А. Підозра на подвоєння нирок

Б. Підозра на гідронефротичну трансформацію нирки

Б. Дифузно-поротична

В. Солітарна

Г. Склеротична

 

 

116. Рентгенологічні симптоми кишкової непрохідності

А. Рівень рідини в петлях кишківника

Б. Відсутність пасажу контрасту

В. Нерівномірна дилатація кишкових петель

Г. Усі перераховані

 

 

118. Дефектом наповнення в рентгенології називають:

А. ділянка вищої щільності в порівнянні з навколишніми тканинами;

Б. ділянка підвищеної прозорості, яка виглядає як темніша ділянка;

В. область відсутності контрастування, коли яка-небудь тканина перешкоджає заповненню просвіту полого органу контрастною речовиною;

Г. ділянка відсутності накопичення контрастної речовини.

 

119. Основним методом променевого дослідження щитовидної залози у дітей є:

А. рентгенологічний;

Б. МРТ;

В. УЗД;

Г. КТ.

120. Який із компонентів кістки визначає інтенсивність її зображення на рентгенограмі?

А. Кістковий мінерал

Б. Вода

В. Органічні речовини кісткової тканини

Г. Кістковий мозок

 

121. Який вигляд має рання періостальна реакція при гематогенному остеомієліті?

А. Лінійний

Б. Багатошаровий

В. Спікулоподібний

Г. Кружевний

Д. У вигляді «дашка»

 

122. Основним методом дослідження стравоходу і шлунку являється:

А. УЗД

Б. Рентгенологічний

В. КТ

Г. Радіоізотопний

 

123. Протипоказання до проведення екскреторної урографії:

А. Вік дитини менше 2 тижнів

Б. Систолічний артеріальний тиск нижче 70 мм рт.ст.

В. Ниркова недостатність і алергічні реакції на контрастні препарати

Г. Усі перераховані

 

124. Для гідронефротичної трансформації на екскреторній урографії характерно:

А. дилатація ЧЛС;

Б. уповільнення щільного контрастування ЧЛС;

В. уповільнення евакуації контрасту з ЧЛС;

Г. *сукупність всіх перерахованих ознак.

 

125. Ехографічно можна візуалізувати:

А. розриви підшкірної клітковини; гематоми, розриви м'язів;

Б. ушкодження масивних сухожиль;

В. ушкодження м’ягкотканинних компонентів суглобів;

Г. МРТ.

 

132. Перистальтика шлунку в нормі починається:

А. Субкардіальному відділі

А. Епіметафіз

Б. Діафіз

В. Апофіз

Г. Будь-який відділ

 

136. Рентгенологічно при оглядовій рентгенографії конкремент в нирці:

А. Ніколи не бачимо

А. Вертикальному

Б. Горизонтальному на трохоскопі

В. В латеропозиції на спині

Г. В латеропозиції на лівому боці

 

 

140. Назвіть найбільш характерний рентгенологічний симптом хронічного остеомієліту Гарре.

А. Гіперостоз

Б. Деструкція

В. Секвестр

Г. Лінійний періостит

 

141. Метод екскреторної урографії заснований на:

А. природній контрастності нирок при водному навантаженні;

Б. здатності нирок поглинати з крові введену в неї контрастну речовину, концентрувати і виділяти його;

В. вибірковому накопиченні ізотопу у вогнищі запалення;

Г. на здатності ядер водню поводитися як магнітні диполі.

 

142. За шкалою Хаунсфілда:

А. за нульову відмітку прийнята щільність води;

Б. щільність повітря складає —1000, щільність кістки складає +1000;

В. решта тканин людського тіла займає проміжне положення, в більшості випадків їх щільність коливається від 0 до 200—300 одиниць;

Б. Горизонтальному на спині

В. Горизонтальному на животі

Г. На лівому боці

 

145. Для виявлення морфологічних змін товстої кишки найбільш інформативна:

А. Ірігоскопія туге наповнення

Б. Ірігоскопія туге наповнення, дослідження рельєфа слизової оболонки

А. Подвійне контрастування

Б. Вивчення перистальтики

В. Пневморетроперитонеум

 

147. Для якої стадії гематогенного остеомієліта характерний гіперостоз?

А. Гострої

Б. Підгострої

В. Хронічної

Г. Для всіх

 

148. В яких кістках частіше розвивається гематогенний остеомієліт?

А. Довгі

Б. Короткі

В. Плоскі

Г. Повітроносні

 

149. Які рентгенологічні симптоми характерні для літичної форми гігіантоклітинної пухлини?

А. Руйнування кіркового шару

Б. Періостальний дашок

Б. Гострокінцева

В. Неправильна форма

Г .Поліциклічна

151. Через який час після перорального прийому барієвої зависі в нормі контрастується вся товста кишка?

А. Через 22-24 год

Б. Через 44-48 год

В. Через 16-18 год

Г. Через 12-14 год

 

152. Найбільш характерний рентгенологічний симптом кісткового абсцесу Броді:

А. Потовщення м’яких тканин

Б. Нормальна структура м’яких тканин

В. Стоншення м’яких тканин

 

156. Основним методом променевої діагностики ушкоджень м'яких тканин у дітей є:

А. рентгенологічний;

Б. УЗД;

В. КТ;

Г. всі перераховані методи.

 

157. Оптимальна методика для уточнення стану ретромамарного простору:

А. Прицільна мамографія

Б. Дуктографія

В. КТ

Г. МРТ

Д. Усі перераховані

 

158. Евакуація із шлунку порушується при локалізації ракової пухлини в:

А. Склепінні шлунку

Б. Тілі

А. Гострий

Б. Ремісії

В. Заживлення

 

160. Найбільш інформативна рентгенологічна методика діагностики хронічного коліту:

В. відсутня

 

162. Виберіть найбільш ранню достовірну рентгенологічну ознаку гострого гематогенного остеомієліту:

А. Дрібновогнищева деструкція

Б. Остеосклероз

В. Періостальна реакція

Д. усі перераховані.

2. Показанням до використання радіонуклідної діа­гностики при дослідженні скелета є:

А. визначення активності запальних процесів скелета;

Б. виявлення метастазів;

В. виявлення злоякісних пухлин;

Г. все перераховане.

3. Ріст трубчастої кістки в довжину забезпечується:

А. метаепіфізарним хрящем;

Б. діафізом;

В. епіфізом;

Г. апофізом.

4. У довгій трубчастій кістці розрізняють:

А. епіфізи;

Б. діафіз;

В. метафізи;

Г. апофіз;

Д. всі перераховані елементи.

5. Найбільша товщина компактної речовини довгих трубчастих кісток знаходиться:

А. в середній третині діафіза;

Б. у проксимальній третині діафіза;

В. у дистальній третині діафіза;

Г. товщина компактного шару рівномірна.

6. З’єднання кісток можуть бути:

А. рухомими;

Б. малорухомими;

В. нерухомими;

Г. всі перераховані.

7. Які існують типи нерухомих з’єднань кісток?

А. сполучнотканинні;

Б. хрящові;

В. кісткові;

Г. всі перераховані.

8. Симптоми кісткової патології, які супроводжу­ються зменшенням кісткової речовини в одиниці об’єму:

А. остеопороз;

Б. атрофія;

В. деструкція;

Г. здуття;

Д. всі перераховані.

9. Симптоми кісткової патології, які супроводжу­ються збільшенням кісткової речовини в одиниці об’єму:

А. остеосклероз;

Б. гіперостоз, паростоз;

В. періостит;

Г. бластоматозний ріст;

Д. всі перераховані.

10. Остеопороз характеризується:

А. зменшенням щільності кістки;

Б. стоншенням кісткових балок та зменшення їх кількості в одиниці об’єму кістки;

В. стоншенням компактного шару;

Г. розширенням кістковомозкового каналу в ділян­ці діафіза;







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.62.41 (0.049 с.)