Критерії поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни

Критерії поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання враховують:

1. Виконання 2-х індивідуальних завдань – загалом до 20 балів.

1.1. За виконання і захист першої індивідуальної роботи, яка розглядає організацію виконання різних етапів інноваційного циклу – до 10 балів.

За виконання і захист індивідуальної роботи, яка присвячена вибору найкращого методу ціноутворення на наукову технічну продукцію – до 10 балів.

За несвоєчасність виконання індивідуальних робіт знімається по 1 балу.

Крім того, максимальна оцінка виставляється за умов складання модульного тестового контролю знань на ІОЦ інституту.

2. За систематичність та активність протягом семестру – до 20 балів загалом, в тому числі:

2.1. За відвідування практичних занять – до 5 балів:

- в межах 80-100 % від загальної кількості занять – 5 балів;

- в межах 50-75 % від тієї ж величини – 3 бали.

2.2. За активність на практичних заняттях та показаний при цьому рівень знань – до 5 балів:

- при середньому балі поточної успішності 4,5-5 – 5 балів;

- при середньому балі поточної успішності 3,5-4 – 3 бали.

2.3. За виконання завдань для самостійного вивчення дисципліни – до 5 балів:

- в межах 80-100 % від загального обсягу завдань для самостійного опрацювання – 5 балів;

- в межах 50-75 % від тієї ж величини – 3 бали.

2.4. За виконання науково-методичних завдань з навчального курсу – до 5 балів за один захід, у тому числі за:

- участь в предметній конференції;

- підготовку наукових публікацій;

- участь у зовнішніх і кафедральних конкурсах;

- участь у розробці методичного забезпечення курсу;

- підготовку комп’ютерної програми до курсу.

 

Загальна оцінка за поточну успішність визначається як підсумок за всіма видами робіт, відображених в цих критеріях і не може перевищувати 40 балів. Якщо загальна оцінка є величиною, яка некратна цифрі 5, то вона округлюється в більший бік.

 

Об’єктом поточного оцінювання знань за дисципліною для студентів заочної форми навчання виступає виконання домашньої письмової контрольної роботи, яка являє собою три питання теоретичного характеру, що охоплюють зміст курсу дисципліни „Економіка та організація інноваційної діяльності”, та дві задачі, які розглядають питання щодо визначення економічного ефекту від удосконалення виробничої структури, найбільш ефективного варіанту інновацій, зміни рентабельності продукції за рахунок інноваційних заходів на підприємстві, ефекту від вкладення капіталу та строку його окупності, а також здійснення оцінки техніко-технологічного стану виробництва і обґрунтування основних напрямків інноваційної діяльності на підприємстві.

Загалом за вірне і своєчасне виконання усіх трьох питань теоретичного характеру та двох практичних задач контрольної роботи кожен студент може отримати 40 балів, які розподіляються наступним чином: I - 5; II - 5; III – 5, IV – 10, V -15.

При надходженні контрольної роботи на перевірку після встановленого терміну (за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії) діє наступна система пониження балів:

а) якщо робота здається до початку сесії, але пізніше ніж за 2 тижні, то за кожні 3 дні запізнення знімається по 1 балу;

б) якщо робота здається в період сесії, то оцінка знижується на 10 балів.

Остаточна оцінка за контрольну роботу виставляється викладачем під час її захисту і залежить від активності студента.

Об’єктами додаткового заохочення роботи студентів може бути участь у роботі конференцій, підготовка наукових публікацій за тематикою дисципліни та т. ін. з додаванням додаткових 5- 10 балів.

Загальна оцінка за поточну успішність для студентів заочної форми навчання також визначається як підсумок за всіма видами робіт, відображених в цих критеріях і не може перевищувати 40 балів. Якщо загальна оцінка є величиною, яка некратна цифрі 5, то вона округлюється в більший бік.

Формою підсумкового контролю знань за дисципліною є іспит, який проводиться по закінченню відповідного семестру. Метою складання іспиту є перевірка ступеня засвоєння студентами навчального матеріалу та оволодіння ними необхідними практичними навичками.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів. Екзаменаційний білет містить 6 завдань, з них 4 – теоретичного та 2 – практичного характеру. Кожне завдання оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виноситься на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну здійснюється в наступному порядку, що діє в КНЕУ: оцінка “незадовільно” – менше 50 балів; оцінка “задовільно” – 50-60 балів; оцінка “добре” – 65-80 балів; оцінка “відмінно” – 85-100 балів.

Крім того, підсумкова оцінка з дисципліни переводиться за шкалою системи ЕСТS, що діє в країнах-учасницях Болонського процесу, у такому порядку:

 

 

За шкалою За національною За шкалою

ЕСТS: шкалою: КНЕУ:

А 5 (відмінно) 85 - 100

В; С 4 (добре) 65 - 80

D; E 3 (задовільно) 50 - 60

FX 2 (незадовільно) 30 - 50

з можливістю повторного складання

F 2 (незадовільно) 0 - 25

з обов'язковим повторним вивченням курсу

 

 

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

Модуль 1. Загальна методологія організації інноваційної діяльності

Тема 1. Зміст і завдання інноваційної діяльності

Мета теми: сформувати знання про сучасну концепцію інноваційної діяльності та економічні цикли, державну інноваційну політику.

 

1. Загальні відомості про інноваційну діяльність.

2. Інновації та економічні цикли. Макроекономічне регулювання інноваційної діяльності.

3. Державна інноваційна політика (ДІП).

4. Державна інноваційна політика України та пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні.

 

Інноваційна діяльність – найсуттєвіший фактор трансформації економіки на національному і глобальному рівнях. Нові методи організації виробництва та управління – ключовий елемент конкурентної боротьби за ринки. Успіх переходу до ринкових відносин насамперед залежить від найістотніших радикальних рішень у господарському, політичному і суспільному житті країни. Практичне вирішення проблем розвитку ринкових відносин сьогодні і в майбутньому залежить від ступеня освоєння методів інноваційної діяльності.

Всі національні економіки розвиваються циклічно. Причиною виникнення циклів є поява великої кількості інновацій, основою яких є результати фундаментальних досліджень та відкриття, нових законів, закономірностей, явищ, взаємозв’язків в матеріальному світі.

Теоретичні розробки М. Д. Кондратьєва дозволили розрахувати економічні цикли в найбільш розвинутих країнах та обґрунтувати практичні заходи для постійного стимулювання інноваційної діяльності з тим, щоб теоретичні основи для кластерів нововведень розроблялися постійно. Це дає можливість зменшити величину хвиль та забезпечити більш рівномірний економічний розвиток.

Регулювання та стимулювання інноваційної діяльності – державна інноваційна політика (ДІП). Вона включає: - оцінку сучасних соціально – економічних та технологічних проблем; - оцінку змін та можливостей для підвищення конкурентоздатності національної економіки; - удосконалення торгового та платіжного балансів; - змін структури національної економіки. Виділяють 4 варіанти ДІП: - технологічного поштовху; - ринкової орієнтації; - соціальної орієнтації; - трансформації економічної системи.

Пріоритетними напрямками інноваційної діяльності в Україні є: - створення нових речовин і матеріалів; - удосконалення паливно – енергетичного комплексу; - розвиток агропромислового комплексу з використанням біотехнології; - розробка унікальних методичних технологій; - розвиток ракето - та літакобудування.

Визначення основних понять інноваційного процесу. Інновації – не просто нововведення, а новий фактор виробництва. П’ять характерних випадків нових комбінацій за Й. Шумпетером.

Структура інноваційного процесу:- фундаментальні дослідження; - прикладні дослідження; - технічні розробки; - первинне опанування нововведення; поширення; - промислове виготовлення новинки; - використання новинки; - ринкові дослідження.