Упровадження символів,яких немає на клавіатурі 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Упровадження символів,яких немає на клавіатурі



Упровадження символів,
яких немає на клавіатурі

Так можна впроваджувати грецькі літери, спеціальні символи і т.ін. Викликається пункт меню Вставка/Символ…


Вкладинка Символы дозволяє вставляти символи: треба мишкою вибрати потрібний символ, а потім натиснути на кнопку Вставить, після чого натиснути на кнопку Закрыть.
Для вставляння спеціальних символів вибирається вкладинка Специальные символы:

Вибирається потрібний символ, кнопка Вставить, потім кнопка Закрыть.
Також можна впроваджувати спеціальні символи та елементи за допомогою комбінацій клавішів, що подані нижче:

Поле CTRL+F9
Елемент автотексту ENTER (після введення декількох перших символів імені елемента автотексту і появи спливаючої підказки)
Розрив рядка SHIFT+ENTER
Розрив сторінки CTRL+ENTER
Розрив колонки CTRL+SHIFT+ENTER
М’яке перенесення CTRL+ДЕФІС
Нерозривний дефіс CTRL+SHIFT+ДЕФІС
Нерозривний пропуск CTRL+SHIFT+ПРОПУСК
Символ авторського права ALT+CTRL+С
Товарний знак, що охороняється ALT+CTRL+R
Товарний знак ALT+CTRL+Т

Упровадження номерів сторінок

Вибирається пункт меню Вставка/Номера страниц…


Потім визначається майбутнє розташування номерів сторінок: ліворуч, праворуч або по центру внизу чи вгорі сторінки. Якщо номер на першій сторінці тексту непотрібний, знімається покажчик Номер на первой странице. У випадку, коли номери сторінок мають починатися не з одиниці, натискається кнопка Формат… і вибираються потрібні параметри, а потім натискається Ok

Упровадження колонтитулів

Колонтитул — це текст і/або номер сторінки, дата створення або назва документа, ім’я файла, прізвище автора тощо. Текст колонтитула видруковується внизу або вгорі кожної сторінки документа і при перегляді документа показаний світлим кольором. Існує можливість використати один і той же колонтитул для всього документа або визначити різні колонтитули для різних частин документа, тобто можна створити унікальний колонтитул для першої сторінки документа або взагалі не показувати колонтитули з першої сторінки. Можна також створювати колонтитули, що відрізняються за текстом, для парних і непарних сторінок всього документа або певних розділів.
Для створення колонтитула викликається пункт меню Вид/Колонтитулы:

За допомогою панелі інструментів Колонтитулы можна вставляти додаткову інформацію: номер поточної сторінки, загальну кількість сторінок, дату та час створення документа, елементи автотексту тощо. Також можна змінювати параметри сторінки, перемикатися між верхнім та нижнім колонтитулами. Для створення колонитулів парних/непарних сторінок, першої сторінки тощо потрібно натиснути на кнопку Параметры страницы, вибрати необхідні характеристики і натиснути Ok. По закінченню роботи з колонтитулами натискається кнопка Закрыть.
Якщо потрібно відредагувати вже створений колонтитул,
можна знову викликати пункт меню Вид/Колонтитулы (або просто двічі клацнути мишкою у зоні колонтитула) і виконати зміни.

РОБОТА З ГРАФІЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ

Упровадження малюнків

Вибирається пункт меню Вставка/Рисунок/Картинки:

Зі списку категорій у лівій частині вікна вибирається потріб­на категорія і відповідний малюнок, а потім натискається кнопка Insert.
Також можна вставити малюнок з файлу: пункт меню Вставка/Рисунок/Из файла…:

Вибирається будь-який метафайл Windows (з розширенням.wmf), або файл малюнків (з розширенням.jpg,.pcx,.bmp тощо) і натискається кнопка Добавить.
Рисунок вставляється в текст і здебільшого розсуває текст на дві частини. Можна рисунок впровадити в документ так, щоб текст розташовувався навколо нього: з обтіканням тексту по рамці та з обтіканням по контуру. Також можна надати рисунку рамку і заповнити тло іншим кольором, а можна змінити розмір рисунка та пересунути його на інше місце документа.
Для проведення будь-яких дій над упровадженим рисунком його потрібно виділити — просто клацнути мишкою — і рисунок позначиться вісьмама маркерами, які показують межі малюнку. Потягнувши мишкою за маркер (курсор буде мати вигляд двонаправленої стрілки), можна змінити розмір рисунка, а поставивши курсор всередину рисунока (курсор — чотиринаправлена стрілка), можна перетягти його на нове місце, утримуючи натисненою ліву кнопку мишки.
Якщо викликати пункт меню Формат/Рисунок…, або натиснути праву кнопку мишки на виділеному рисунку і вибрати пункт контекстового меню Формат рисунка…, можна модифікувати розташування рисунка та його вигляд.


Вкладинка Обтекание використовується для зміни розташування тексту довкола рисунка:

  • кнопка Вокруг рамки — текст розташовується довкола рисунка по прямокутній рамці;
  • кнопка По контуру — текст розташовується довкола рисунка, повторюючи його контури;
  • кнопка Сквозное — рисунок розташовується на тексті;
  • кнопка Нет — рисунок розташовується під текстом;
  • кнопка Сверху и снизу — рисунок розсуває текст на дві частини.

У зоні Текст можна вибрати положення тексту відносно рисунка.
Вкладинка Цвета и линии використовується для створення рамок для рисунка і заповнення тла рамки кольором: у зоні Заливка вибирається колір для тла, у зоні Линии — колір для лінії, а у зоні Тип — вид лінії для рамки.

Рисунок, упроваджений з файла, у більшості випадків можна змінювати тільки за розміром та місцерозташуванням у тексті.

Упровадження схем

Для створення схем викликається або панель інструментів Рисование /кнопка Автофигуры, або пункт меню Формат/Рисунок/Автофигуры

Кожна з кнопок на панелі інструментів викликає певні графічні фігури:
Кнопка Линии —дозволяє застосовувати різні лінії та пласкі стрілки.

Кнопка Основные фигуры — дозволяє користуватися стандартними графічними фігурами.

 

Кнопка Фигурные стрелки — дозволяє використовувати об’ємні стрілки.

Кнопка Блок-схема — використовується для вибору елементів блок-схем.

Кнопка Звезды и ленты — використовується для вибору різних додаткових об’єктів.

Кнопка Выноски — використовується для створення виносок.

Можна поступово вибирати потрібні елементи схеми, розташовувати їх на сторінці, пов’язуючи стрілками та використовуючи, якщо необхідно, виноски. В елементи схеми (крім ліній), можна заносити текст — права кнопка мишки на об’єкті схеми, пункт контекстового меню Добавить текст, і занести текст. Після занесення і виділення тексту його можна відформатувати: змінити шрифт та розташування тексту. Для зміни розташування викликається пункт меню Формат/Направ­ление текста, вибирається потрібна орієнтація тексту і натискається Ok.


За допомогю панелі інструментів Рисование можна змінити вигляд елементів схеми, додавши об’єм та тінь.

 

У первинному вигляді всі елементи схеми не пов’язані одне з одним і при переміщенні чи зміні одного елемента порушується гармонійність схеми. Для запобігання цього елементи схеми треба згрупувати: позначається один з елементів, натискується і утримується клавіша SHIFT, і поступово позначаються мишкою усі складові елементи схеми. Потім викликається контекстне меню на будь-якому позначеному елементі схеми, вибирається пункт Группировка/Группировать:


Після угрупування схема отримує загальні маркери, за допомогою яких можна пропорційно змінювати її розмір. Із угрупованою схемою можна виконувати ті самі дії, що і з рисунком (пересування, зміна тла, уставлення рамок, обтікання текстом тощо).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 157; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.60.149 (0.008 с.)