Особливості набуття громадянства за територіальним походженням.

Особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба,

рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка,

онук чи онука народилися або постійно проживали до

24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України

відповідно до Закону України "Про правонаступництво України"

(1543-12), або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи

баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися

або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент

їх народження або під час їх постійного проживання до складу

Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної

Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної

Радянської Республіки, Закарпатської України, Української

Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без

громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити

іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства

України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами

України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав,

подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав.

Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в

Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство

подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в

Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території

УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи

постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї

статті) і є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого

подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється

громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи

піклувальника

Дитина, яка народилася на території України після

24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство

України та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого

подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється

громадянином України за клопотанням одного з її законних

представників.

Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті,

які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні

подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної

держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з

моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи

всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання

такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати

його, вони подають декларацію про відмову від іноземного

громадянства.

Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не

вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав,

законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами

громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям

громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з

іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають

припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям

громадянства України, а також від осіб, яким надано статус біженця

в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених

цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства

України.

Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію

про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути

паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.

Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт іноземної держави

не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи

притулок в Україні

Особливості прийняття до громадянства України.

2) Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох

держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство)

цих держав.

Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в

Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство

подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в

Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не

вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав,

законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами

громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям

громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з

іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають

припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям

громадянства України.

Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне

громадянство, повинні подати документ про це, виданий

уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого

органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до

громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені

законодавством цієї держави підстави для отримання такого

документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його,

вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства;

3) Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без

громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад

два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували

з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився

внаслідок його смерті. Дворічний термін перебування у шлюбі з

громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без

громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до

пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію"

Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в

Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на

території України встановлюється на три роки з моменту надання їм

статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які

в'їхали в Україну особами без громадянства, - на три роки з

моменту в'їзду в Україну;

4) Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця

в Україні або притулок в Україні, та на іноземців і осіб без

громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до

набрання чинності Законом України "Про імміграцію" (7 серпня 2001 року) і мають у паспорті громадянина колишнього

СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку

на постійне проживання в Україні;

Положення, передбачені пунктами 3-6 частини другої цієї

статті, не поширюються на осіб, які мають визначні заслуги перед

Україною, і на осіб, прийняття яких до громадянства України

становить державний інтерес для України.

Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в

Україні і один із батьків якої або інша особа, яка відповідно до

цього Закону є її законним представником і має дозвіл на

імміграцію в Україну, здійснюється без урахування умов,

передбачених пунктами 1, 3-6 частини другої цієї статті. Дозвіл

на імміграцію в Україну не вимагається, якщо законним

представником дитини є особа, якій надано статус біженця в Україні

або притулок в Україні, або іноземець чи особа без громадянства,

які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності

Законом України "Про імміграцію" (2491-14) (7 серпня 2001 року)

і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року

відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання

в Україні.

Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію

про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути

паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.

Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт іноземної держави

не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи

притулок в Україні.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених

цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента

України.