Стаття 26. Нормативи обов'язкового резервування

Національний банк встановлює банкам норматив обов'язкового
резервування коштів. При цьому: (Частина перша статті 26 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002)

 

1) норматив обов'язкового резервування встановлюється єдиним
для банків в процентному відношенні до загальної суми залучених
банком коштів в національній та іноземній валюті; (Пункт 1 статті
26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III (2922-14)
від 10.01.2002)

 

2) для різних видів зобов'язань можуть встановлюватися різні
нормативи обов'язкового резервування; (Пункт 2 статті 26 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002)

 

3) рішення про підвищення нормативу обов'язкового
резервування набирає чинності не раніше ніж через 10 днів після
його опублікування. (Пункт 3 статті 26 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

 

Стаття 27. Процентні ставки

 

Національний банк встановлює порядок визначення облікової
ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.

 

Стаття 28. Управління золотовалютними резервами

 

Національний банк забезпечує управління золотовалютними
резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом
купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою
впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на
загальний попит та пропозицію грошей в Україні.

 

Стаття 29. Операції відкритого ринку

 

Операціями відкритого ринку Національного банку, в тому числі
з премією або з дисконтом, є купівля-продаж казначейських
зобов'язань, а також інших цінних паперів (крім цінних паперів, що
підтверджують корпоративні права) та боргових зобов'язань,
визначених Правлінням Національного банку.

{ Стаття 29 в редакції Закону N 1919-III (1919-14) від
13.07.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }

Стаття 30. Регулювання імпорту та експорту капіталу

 

Національний банк відповідно до законодавства України про
зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і
валютного контролю регулює імпорт та експорт капіталу.

 

Стаття 31. Кошти Державного бюджету України
та місцевих бюджетів

 

Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи
відповідних місцевих рад зобов'язані зберігати бюджетні кошти у
Національному банку на рахунку, відкритому Державному казначейству
України, якщо інше не передбачено Бюджетним кодексом України
(2456-17).

 

Умови та порядок обслуговування бюджетних коштів визначаються
договором між Національним банком та Державним казначейством
України, при цьому послуги для Державного казначейства України
надаються Національним банком безоплатно.

{ Стаття 31 в редакції Закону N 2457-VI (2457-17) від
08.07.2010 }

Розділ V

 

УПРАВЛІННЯ ГОТІВКОВИМ ГРОШОВИМ ОБІГОМ

 

Стаття 32. Грошова одиниця

 

Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.

 

Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і
використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

 

Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими
дорогоцінними металами не встановлюється.

 

Стаття 33. Повноваження Національного банку щодо організації
готівкового грошового обігу

 

Для забезпечення організації готівкового грошового обігу
Національний банк здійснює:

 

1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;

 

2) створення резервних фондів банкнот і монет;

 

3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та
дизайну банкнот та монет, а також обмежень щодо використання
систем захисту, платіжних ознак та відтворення елементів дизайну
банкнот та монет;

{ Пункт 3 статті 33 в редакції Закону N 5285-VI (5285-17) від
18.09.2012 }

4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

 

5) встановлення правил випуску в обіг, обробки, зберігання,
інкасації, перевезення, вилучення з обігу та знищення готівки;

{ Пункт 5 статті 33 в редакції Закону N 5285-VI (5285-17) від
18.09.2012 }

6) визначення порядку ведення касових операцій для банків,
інших фінансових установ, підприємств і організацій; (Пункт 6
статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III
(2922-14) від 10.01.2002)

 

7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації
охорони приміщень банківських установ.

 

Стаття 34. Емісія

 

Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної
монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить
Національному банку.

 

Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків -
банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введених в
обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку
як його пасив.

 

Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями Національного
банку і забезпечуються всіма його активами.

 

Стаття 35. Обіг банкнот і монет

 

Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним
законним платіжним засобом на території України, приймається усіма
фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій
території України за всіма видами платежів, а також для
зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

 

Стаття 36. Курс гривні

 

Національний банк встановлює офіційний курс гривні до
іноземних валют та оприлюднює його.

 

Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют
Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і
продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та
застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.

{ Дію частини другої статті 36 зупинено в частині встановлення і
зміни ставки рефінансування та визначення порядку надання кредитів
комерційним банкам для підтримки ліквідності (рефінансування
комерційних банків) Національним банком України одноосібно згідно
із ст. 86 Закону N 835-VI (835-17) від 26.12.2008 - статтю 86
виключено на підставі Закону N 1131-VI (1131-17) від
17.03.2009 }

Стаття 37. Конвертованість гривні

 

Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну
валюту встановлюються Національним банком відповідно до
законодавства України про валютне регулювання.

 

Національний банк не може обмежувати права суб'єктів
валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою,
гарантовані їм законом.

 

Стаття 38. Порядок заміни зношених і пошкоджених банкнот і
монет

 

Зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й
обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком
та банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни.
(Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

 

Особливості і порядок визначення платіжності грошових знаків,
а також порядок обміну зношених і пошкоджених грошових знаків
встановлюються Національним банком.

 

Стаття 39. Вилучення з обігу банкнот і монет

 

Національний банк, банки України зобов'язані вилучати
фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак
платіжності, грошові знаки (банкноти, монети).

(Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Порядок вилучення таких грошових знаків встановлюється
Національним банком і регулюється відповідними нормативними
актами.

 

Національний банк та банки не зобов'язані відшкодовувати
знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали
недійсними, банкноти та монети.

(Частина третя статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Національний банк офіційно повідомляє через засоби масової
інформації про вилучення з обігу грошових знаків України (банкнот,
монет).

 

Виготовлення з метою введення в обіг або введення в обіг
підроблених грошових знаків тягне за собою відповідальність
відповідно до законодавства України.

 

Розділ VI

 

ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

 

Стаття 40. Регулювання розрахунків

 

Національний банк встановлює правила, форми і стандарти
розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в
економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і
електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки,
координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення
клірингових операцій та розрахунків.

(Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських
розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення
міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини
банків та через їх власні розрахункові системи.

(Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Стаття 41. Регулювання бухгалтерського обліку

 

Національний банк встановлює обов'язкові для банківської
системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і
фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та
міжнародним стандартам фінансової звітності.

{ Текст статті 41 в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }

Розділ VII

 

ОПЕРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

 

Стаття 42. Види операцій Національного банку

 

Національний банк для забезпечення виконання покладених на
нього функцій здійснює такі операції:

 

1) надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності
за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в
порядку, визначеному Національним банком;

{ Дію пункту 1 частини першої статті 42 зупинено в частині
встановлення і зміни ставки рефінансування та визначення порядку
надання кредитів комерційним банкам для підтримки ліквідності
(рефінансування комерційних банків) Національним банком України
одноосібно згідно із ст. 86 Закону N 835-VI (835-17) від
26.12.2008 - статтю 86 виключено на підставі Закону N 1131-VI
(1131-17) від 17.03.2009 }

2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за
обліковою ставкою, встановленою Національним банком України;
{ Частину першу статті 42 доповнено пунктом 2 згідно із Законом
N 2740-III (2740-14) від 20.09.2001; в редакції Закону N 639-VI
(639-17) від 31.10.2008 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня
2011 року }

 

3) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в
порядку, визначеному Національним банком;

 

4) купує та продає на вторинному ринку цінні папери у
порядку, передбаченому законодавством України;

 

5) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у
закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;

 

6) купує та продає валютні цінності з метою монетарного
регулювання;

 

7) зберігає банківські метали, а також купує та продає
банківські метали, дорогоцінні метали та камені та інші
коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних
металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і
ліцензування; { Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1919-III (1919-14) від 13.07.2000 }

 

8) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки,
уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з
золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за
класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам
до першокласних банків не нижче категорії А;

 

8-1) здійснює діяльність, пов'язану з розвідкою, видобутком,
виробництвом та використанням дорогоцінних металів з метою
поповнення золотовалютних резервів, виготовлення банківських
металів; { Частину першу статті 42 доповнено пунктом 8-1 згідно із
Законом N 4395-VI (4395-17) від 09.02.2012 }

 

9) приймає на зберігання та в управління державні цінні
папери й інші цінності;

 

10) видає гарантії і поруки, відповідно до
положення,затвердженого Радою Національного банку;

 

11) веде рахунок Державного казначейства України без оплати і
нарахування відсотків;

 

12) виконує операції по обслуговуванню державного боргу,
пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і
виплатою доходу за ними;

 

13) веде особові рахунки працівників Національного банку;
(Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1919-III (1919-14) від 13.07.2000)

 

14) веде рахунки міжнародних організацій;

 

15) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх
клієнтів відповідно до законодавства України, в тому числі за
рішенням суду; (Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1919-III (1919-14) від 13.07.2000)

 

16) веде рахунки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
{ Частину першу статті 42 доповнено пунктом 16 згідно із Законом
N 4452-VI (4452-17) від 23.02.2012 }

 

Національний банк має право здійснювати й інші операції,
необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.

 

Національний банк має право встановлювати плату за надані
ним відповідно до закону послуги (здійснені операції).

(Статтю 42 доповнено частиною третьою згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Стаття 43. Участь в міжнародних організаціях

 

Національний банк має право брати участь у формуванні
капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до
міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, а також
відповідно до угод між ним та іноземними центральними банками.

 

Розділ VIII

 

ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ ЩОДО ОПЕРАЦІЙ З
ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ

 

Стаття 44. Повноваження в сфері валютного регулювання
та контролю

(Назва статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Національний банк діє як уповноважена державна установа при
застосуванні законодавства України про валютне регулювання і
валютний контроль.

 

До компетенції Національного банку у сфері валютного
регулювання та контролю належать: (Частина друга статті 44 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002)

 

1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних
операцій; (Пункт 1 частини другої статті 44 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

 

2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у
тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за
діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та
нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на
здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного
законодавства; (Пункт 2 частини другої статті 44 в редакції
Закону N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

 

3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків
та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;

 

4) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних
та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил
валютного регулювання і валютного контролю. (Частину другу статті
44 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2922-III (2922-14)
від 10.01.2002)

 

Стаття 45. Організація валютного ринку

 

Національний банк визначає структуру валютного ринку України
та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно
до законодавства України про валютне регулювання.

 

Стаття 46. Дисконтна та девізна валютна політика

 

Національний банк проводить дисконтну та девізну валютну
політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження.

 

Національний банк здійснює дисконтну валютну політику,
змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху
капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також
коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.

 

Національний банк здійснює девізну валютну політику на
підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних
валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових
ринках.

 

Стаття 47. Структура золотовалютного резерву

 

Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності
грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний
резерв, що складається з таких активів:

 

монетарне золото;

 

спеціальні права запозичення;

 

резервна позиція в МВФ;

 

іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на
рахунках за кордоном;

 

цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті;

 

будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови
забезпечення їх надійності та ліквідності.

(Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III
(1919-14) від 13.07.2000)

Стаття 48. Поповнення та використання золотовалютного резерву

 

Поповнення золотовалютних резервів проводиться Національним
банком шляхом:

 

1) купівлі монетарного золота та іноземної валюти; (Пункт 1
статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III
(1919-14) від 13.07.2000)

 

2) отримання доходів від операцій з іноземною валютою,
банківськими металами та іншими міжнародно визнаними резервними
активами;

 

3) залучення Національним банком валютних коштів від
міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних
держав та інших кредиторів.

 

Використання золотовалютного резерву здійснюється
Національним банком на такі цілі:

 

1) продаж валюти на фінансових ринках для проведення
грошово-кредитної політики, включаючи політику обмінного курсу;

 

2) витрати по операціях з іноземною валютою, монетарними
металами, а також іншими міжнародно визнаними резервними активами
та операціях із забезпечення діяльності Національного банку в
межах сум, передбачених кошторисом доходів та витрат Національного
банку; { Пункт 2 частини другої статті 48 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 4395-VI (4395-17) від 09.02.2012 }

 

3) повернення Національним банком валютних коштів міжнародним
фінансовим організаціям, іноземним центральним банкам та іншим
кредиторам, включаючи відсотки за користування такими коштами та
інші обов'язкові нарахування; { Частину другу статті 48 доповнено
пунктом 3 згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }

 

4) участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних
організацій відповідно до статті 43 цього Закону. { Частину другу
статті 48 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }

 

Не допускається використання золотовалютного резерву для
надання кредитів і гарантій та інших зобов'язань резидентам і
нерезидентам України.

 

Стаття 49. Зберігання золотого запасу

 

Національний банк є зберігачем державного золотого запасу, а
також дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, інших
коштовностей.

{ Стаття 49 в редакції Закону N 1416-IV (1416-15) від
03.02.2004 }

{ Статтю 50 виключено на підставі Закону N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }

Стаття 50. Позареалізаційні валютні доходи та збитки

 

Доходи та збитки Національного банку, пов'язані із зміною
оцінки активів і пасивів, представлених у вигляді банківського
золота та іноземної валюти, спеціальних прав запозичення, у
зв'язку із змінами курсу іноземних валют та ціни золота
враховуються і компенсуються у такому порядку:

 

1) чисті валютні доходи та збитки збалансовуються відповідною
сумою на спеціальному резервному рахунку переоцінки валютних
резервів у балансі Національного банку;

 

2) зазначені чисті доходи та збитки не враховуються при
розрахунку річного доходу Національного банку.

{ До Закону включено статтю 50 згідно із Законом N 2856-VI
(2856-17) від 23.12.2010 - діє до 1 січня 2012 року }

Розділ IX

 

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ВЕРХОВНОЮ
РАДОЮ УКРАЇНИ ТА КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

Стаття 51. Підзвітність

 

Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній
Раді України в межах їх конституційних повноважень.

 

Підзвітність означає:

 

1) призначення на посаду та звільнення з посади Голови
Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента
України;

 

2) призначення та звільнення Президентом України половини
складу Ради Національного банку;

 

3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини
складу Ради Національного банку;

 

4) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України
про діяльність Національного банку;

 

5) надання Президенту України та Верховній Раді України двічі
на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

 

Національний банк України щоквартально надає інформацію
Президенту України, Кабінету Міністрів України та Комітету
Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності
щодо безготівкової емісії у відповідному періоді, а саме:

 

проведення операцій з рефінансування банків;

 

проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;

 

проведення операцій на фондовому ринку.

{ Статтю 51 доповнено частиною згідно із Законом N 1533-VI
(1533-17) від 23.06.2009 }

Національний банк України має право подавати Президенту
України у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого
врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій
Національного банку України. { Статтю 51 доповнено частиною згідно
із Законом N 3163-IV (3163-15) від 01.12.2005 }

 

Національний банк щорічно подає Президенту України, Верховній
Раді України та Кабінету Міністрів України:

 

до 15 березня - прогнозні монетарні показники на наступний
рік;

 

до 1 квітня - інформацію про розрахунок частини
прогнозованого прибутку до розподілу поточного року, яка
підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України;

 

до 1 вересня - інформацію про розрахунок частини
прогнозованого прибутку до розподілу наступного року, яка
підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України.

{ Статтю 51 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 3828-VI
(3828-17) від 06.10.2011 }

Стаття 52. Взаємовідносини з Кабінетом Міністрів України

 

Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять
взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки
і здійснення загальнодержавної програми економічного та
соціального розвитку.

 

Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає
інформацію щодо монетарних процесів та грошово-кредитного ринку.
{ Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }

 

Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні
органи виконавчої влади на запит Національного банку надають
інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу, на монетарні
процеси, грошово-кредитний ринок, включаючи щомісячну інформацію
про показники доходів, видатків і дефіциту державного та зведеного
бюджетів, стан державного боргу та графік платежів за ним.

{ Частина третя статті 52 в редакції Закону N 2478-VI (2478-17)
від 09.07.2010 }

Національний банк підтримує економічну політику Кабінету
Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню
стабільності грошової одиниці України.

Голова Національного банку або за його дорученням один із
його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету
Міністрів України з правом дорадчого голосу.

У засіданнях Правління Національного банку можуть брати
участь члени Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.

Національний банк України має право подавати Кабінету
Міністрів України у встановленому порядку пропозиції щодо
законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання
функцій Національного банку України. (Статтю 52 доповнено
частиною сьомою згідно із Законом N 3163-IV (3163-15) від
01.12.2005)

Стаття 53. Гарантії невтручання

Не допускається втручання органів державної влади та інших
державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких
юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень
Національного банку, Ради Національного банку, Правління
Національного банку чи службовців Національного банку інакше, як в
межах, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) та цим
Законом.

Національний банк подає звітність та надає інформацію органам
державної влади та іншим державним органам у випадках,
передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) та цим Законом.

Законодавче регулювання питань, пов'язаних з виконанням
Національним банком своїх функцій, здійснюється шляхом внесення
змін до цього Закону. { Стаття 53 в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }

Стаття 54. Заборона надання кредитів державі

Національний банк не має права надавати кредити в
національній та іноземній валюті, як прямо, так і опосередковано
через державну установу, іншу юридичну особу, майно якої перебуває
у державній власності, на фінансування витрат Державного бюджету
України.

Національний банк не має права купувати на первинному ринку
цінні папери, емітовані Кабінетом Міністрів України, державною
установою, іншою юридичною особою, майно якої перебуває у
державній власності. { Стаття 54 в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }

Розділ X

БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ І БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД

Стаття 55. Мета та сфера банківського нагляду

Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та
фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів
вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання
і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю
банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених
законодавством України. { Частина друга статті 55 в редакції Закону N 3394-VI (3394-17)
від 19.05.2011 }

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням
банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами
банків на території України та за кордоном, банківськими групами,
представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також
іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства,
нормативно-правових актів Національного банку і економічних
нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій
фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
{ Частина третя статті 55 в редакції Закону N 2922-III (2922-14)
від 10.01.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3394-VI
(3394-17) від 19.05.2011 }

Стаття 56. Нормативно-правові акти Національного банку

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань,
віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів
державної влади і органів місцевого самоврядування, банків,
підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності,
а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі
постанов Правління Національного банку, а також інструкцій,
положень, правил, що затверджуються постановами Правління
Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та
іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім
випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують
відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку, які відповідно
до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються,
приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України
"Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської
діяльності" (1160-15). { Статтю 56 доповнено частиною згідно із Законом N 2388-VI
(2388-17) від 01.07.2010 }

Нормативно-правові акти Національного банку підлягають
обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України
та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути
оскаржені відповідно до законодавства України.

Стаття 57. Доступ до інформації

Для здійснення своїх функцій Національний банк має право
безоплатно одержувати від банків, учасників банківських груп та
юридичних осіб, які отримали ліцензію Національного банку, а також
від осіб, стосовно яких Національний банк здійснює наглядову
діяльність відповідно до Закону України "Про банки і банківську
діяльність" (2121-14), інформацію про їх діяльність та пояснення
стосовно отриманої інформації і проведених операцій. { Частина перша статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002, N 3024-VI (3024-17) від
15.02.2011, N 3394-VI (3394-17) від 19.05.2011 }

Для підготовки банківської та фінансової статистики, аналізу
економічної ситуації Національний банк має право безоплатно
отримувати необхідну інформацію від органів державної влади і
органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання усіх
форм власності. (Частина друга статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Отримана інформація не підлягає розголошенню, за винятком
випадків, передбачених законодавством України.

Стаття 58. Економічні нормативи

З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і
забезпечення фінансової надійності банків Національний банк
відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них
обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати
здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом,
ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за
відсотковим та валютним ризиком. (Частина перша статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Про подальші зміни нормативів та методики їх розрахунку
Національний банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до
введення їх у дію.

Стаття 59. Резерви забезпечення ризиків

Національний банк визначає розміри, порядок формування та
використання резервів банків для покриття можливих втрат за
кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших
ризиків банків. (Частина перша статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також
фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок доходу
до оподаткування відповідно до законодавства України.

(Статтю 60 виключено на підставі Закону N 2922-III
(2922-14) від 10.01.2002)

Стаття 61. Повноваження щодо здійснення регулятивних
функцій

Національний банк здійснює державне регулювання діяльності
банків у формах, визначених Законом України "Про банки і
банківську діяльність" (2121-14), як безпосередньо, так і через
створений ним орган банківського нагляду. (Стаття 61 в редакції Закону N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002)

(Стаття 62 втратила чинність на підставі Закону N 2121-III
(2121-14) від 07.12.2000)

Стаття 63. Обмеження вимог Національного банку

Національний банк не має права вимагати від банків виконання
операцій та інших дій, не передбачених законами України та
нормативними актами Національного банку.

Розділ XI

СЛУЖБОВЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Стаття 64. Статус працівників Національного банку

{ Установити, що у 2007 році працюючим пенсіонерам, на яких
поширюється дія цього Закону, достроково призначена пенсія за
віком (з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону
України "Про зайнятість населення" (803-12), пункту "в" частини
другої статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої
експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та
перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на
екологічно безпечну систему" (309-14) та статті 21 Закону
України (3721-12) "Про основні засади соціального захисту
ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні") у
період до досягнення пенсійного віку, передбаченого законодавством
для відповідної категорії осіб, не виплачується згідно із Законом
N 489-V (489-16) від 19.12.2006; додатково див. Рішення
Конституційного Суду N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) від 09.07.2007 }
{ Установити, що у 2007 році пенсія за віком відповідно до цього
Закону призначається лише при досягненні пенсійного віку,
передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" (1058-15) згідно із Законом
N 489-V (489-16) від 19.12.2006 }
{ Установити, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії
або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням
надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги
та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до
пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих)
у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати
12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом
першим частини першої статті 28 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), а
по інших категоріях пенсіонерів розмір пенсії або щомісячного
довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень,
додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за
особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій,
встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2007
році, не може перевищувати 10 тисяч гривень на місяць згідно із
Законом N 489-V (489-16) від 19.12.2006 }
(Установити, що розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень,
додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за
особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій,
встановлених законодавством), призначених у 2006 році відповідно
до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за
віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
(1058-15), згідно із Законом N 3235-IV (3235-15) від
20.12.2005)
(Установити, що у 2006 році достроково призначена пенсія за віком
з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону України "Про
зайнятість населення" (803-12) у період до досягнення пенсійного
віку, передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб,
працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія цього Закону, не
виплачується згідно із Законом N 3235-IV (3235-15) від
20.12.2005)

Умови найму, звільнення, оплати праці, надання відпусток,
службові обов'язки та права, система дисциплінарних стягнень,
питання соціального захисту службовців Національного банку
визначаються Законом України "Про державну службу" (3723-12).