Орієнтовна тематика ІНДЗ з навчальної дисципліни «Культурологія».

1.Становлення культурології як наукової дисципліни.

2.Культурологічний аналіз етносоціальних структур: типологія етнічних спільностей.

3.Етнолінгвістична класифікація народів: сучасні мовні сім’ї.

4.Українська народна культура як об’єкт сучасних культурологічних досліджень. 5.Множинність інтерпретацій феномена загальнолюдської культури

6. Головні складники та провідні парадигми культурологічного знання.

7. Взаємозв’язок культурології з іншими науками про культуру і гуманітарними дисциплінами.

8. Культурологія в сучасному світі.

9. Основні сучасні науково-дослідницькі підходи культурології.

10. Об’єктивні засади поступу культурологічної думки.

11. Культура як об’єкт дослідження гуманітарних дисциплін.

12. Осмислення феномену культури: від первісності до інформаційного суспільства.

13. Провідні підходи до вивчення, методи і багатоваріантність наукової класифікації історичних типів культур.

14. Феномени етнічної та національної культур.

15. Матеріальний складник народної культури.

16. Духовний складник народної культури.

17. Мистецтво як об’єкт наукового дослідження.

18. Еволюція поглядів на мистецтво в світовій естетичній думці.

19. Наукова класифікація видів мистецтва.

20.Основні види, жанри і стилі мистецтва.

21. Напрями розвитку народного образотворчого мистецтва.

22. Культурологічний аналіз етносоціальних структур: типологія етнічнихспільностей. 23. Етнолінгвістична класифікація народів: сучасні мовні сім’ї.

24. Українська народна культура як об’єкт сучасних культурологічних досліджень.

25. Множинність інтерпретацій феномена загальнолюдської культури

26. Основні етапи історії світового мистецтва.

Культурологія як навчальна дисципліна: її філософський сенс

28. Історична типологія культури

 

VІІІ. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Навчальні досягнення студентів із дисципліни «Культурологія» оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.

Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. ІV), де зазначено види й терміниконтролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у табл. 8.1, табл. 8.2.

Таблиця 8.1

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю

вид роботи	максимальна кількість балів за один вид роботи
1. Відвідування лекцій
2. Відвідування семінарів (практичних)
3. Виконання завдання для самостійної роботи
4. Робота на семінарському занятті (доповідь, виступ, повідомлення, участь в дискусії)
5. Індивідуальне дослідне завдання (ІНДЗ)
6. Опрацювання фахових джерел
7. Написання реферату
8. Виконання модульної контрольної роботи
9. Виконання тестового контролю (експрес-контролю)
10. Творча робота, есе

 

У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів застосовуються такі методи:

Ø Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, доповідь, повідомлення, дискусія.

Ø Методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, звіт, реферат, есе.

Ø Комп’ютерного контролю: тестові програми.

Ø Методи самоконтролю: умін­ня самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Таблиця 8.2

Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки EC

Підсумкова кількість балів (max – 100)	Оцінка за 4-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
1 – 34     35 – 59	«незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання)	F     FX
60 – 74	«задовільно»	ED
75 – 89	«добре»	CB
90 – 100	«відмінно»	A

 

Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл. 8.3.

Таблиця 8.3

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Незадовільно. Студент відтворює менше половини навчального матеріалу навчального матеріалу, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснень викладача; за допомогою викладача виконує елементарні завдання; може дати відповідь з кількох простих речень: здатен усно відтворити окремі частини теми; має фрагментарні уявлення про роботу з джерелами, відсутні сформовані уміння та навички; виконує 30% від загальної кількості тестів.

Задовільно. Студент знає більше половини навчального матеріалу, розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять та сформулювати правило; здатен відтворити навчальний матеріал з помилками та неточностями, має стійкі навички роботи з текстом підручника, може самостійно оволодіти більшою частиною заданого матеріалу, формулює поняття, наводить приклади, знає основні дати; висловлене судження одним-двома аргументами, виконує 55-65% від загальної кількості тестів

Добре. Студент правильно і логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти, встановлює причинно-наслідкові зв'язки між ними; вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, здатен з допомогою викладача скласти план реферату, виконати його та правильно оформити; самостійно користується додатковими джерелами; частково контролює власні навчальні дії; правильно використовує термінологію; складає прості таблиці та схеми; виконує 75-80% від загальної кількості тестів.

Відмінно. Студент володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях; може визначати тенденції та протиріччя процесів; робить аргументовані висновки; критично оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; використовує додаткові джерела та матеріали; самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності; вирішує творчі завдання; відрізняє упереджену інформацію від об'єктивної; здатен сприйняти іншу позицію як альтернативну; виконує 95-100% від загальної кількості тестів.

 

Кожний модуль включає бали за поточну роботу студента на семінарських, виконання самостійної роботи, індивідуальну роботу, модульну контрольну роботу.

Виконання модульних контрольних робіт здійснюється в режимі комп’ютерної діагностики або з використанням роздрукованих завдань.

Реферативні дослідження та есе, які виконує студент за визначеною тематикою, обговорюються та захищаються на семінарських заняттях.

Модульний контроль знань студентів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.

 

Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на практичних заняттях, під час виконання самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи залежить від дотримання таких вимог:

ü своєчасність виконання навчальних завдань;

ü повний обсяг їх виконання;

ü якість виконання навчальних завдань;

ü самостійність виконання;

ü творчий підхід у виконанні завдань;

ü ініціативність у навчальній діяльності.

 

ІХ. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

1) За джерелом інформації:

• Словесні: лекція (традиційна, проблемна) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint – презентація), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.

• Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові, дослідницькі.

4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

1) Методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).