Невідкладна медична допомога в разі отруєння фосфорорганічними сполуками (ФОС)

1. У разі приймання отрути всередину промити шлунок, ввести сольові проносні засоби; якщо хворий перебуває в коматозному стані, то промити шлунок після попередньої інтубації.

2. Антидотна терапія (для зняття мускариноподібного ефекту ФОС) – атропін (1 мл 0,1% розчину), в періоді збудження – 2 – 3 мл підшкірно повторно до сухості слизових оболонок; у другий період – 2 – 3 мл внутрішньовенно з глюкозою повторно до зняття бронхореї і появи сухості слизових оболонок (до 15 мл на добу); у третій період – внутрішньовенно краплинно протягом кількох діб (до 20 – 50 мл на добу) ввести ре активатори холін естерази: діпіроксим (1мл 15% розчину) внутрішньом’язово (в тяжких випадках – внутрішньовенно в комбінації з атропіном), ізонітразин (3 мл 40% розчину) внутрішньом’язово.

3. Для зняття нікотиноподібного ефекту в перший період ввести аміназин (1 мл 2,5% розчину) внутрішньом’язово, магнію сульфат (10 мл 25% розчину) внутрішньом’язово. У другий період – ті самі препарати разом з гангліоблокаторами (пентамін). Для зняття судом ефективний натрію оксибутират. У третій період на тлі глибокої коми ці препарати не вводять.

4. Форсований діурез.

5. При порушенні дихання – інкубація, туалет бронхів, ШВЛ.

 

 

Алгоритм № 39

Невідкладна медична допомога в разі отруєння чадним газом

 

1. Винести потерпілого з ураженої атмосфери.

2. Застосувати оксигенотерапію протягом кількох годин. Особливо ефективна оксибаротерапія.

3. При порушенні дихання – штучна вентиляція легенів.

4. У разі низького ціанозу внутрішньовенно ввести 5% розчин аскорбінової кислоти (20 – 30 мл) з 5% розчином глюкози.

5. Глюкозо – новокаїнова суміш: глюкоза (500 мл 5% розчину), новокаїн (20 мл 2% розчину), еуфілін (5 – 10 мл 2,4% розчину) внутрішньовенно.

6. Для корекції ацидозу ввести натрію бікарбонат внутрішньовенно краплинно.

7. За умови різкого збудження і ознак набряку мозку – натрію оксибутират – 10 – 20 мл 20% розчину внутрішньовенно краплинно.

 

 

Алгоритм № 40

Невідкладна медична допомога в разі отруєння блідою поганкою

1. Промити шлунок через зонд. Дати активоване вугілля, сольові проносні засоби.

2. Застосувати лікування гіповолемічного шоку: глюкоза (20 мл 40% розчину, 500 мл 5% розчину), реополіглюкін (400 мл) внутрішньовенно, гемодез, ізотонічний розчин натрію хлориду (500 мл), розчин Рінгера – Локка (500 мл), аскорбінова кислота (6 мл 5% розчину), глюкокортикоїди (гідрокортизон 125 – 500 мг, преднізолон 30 – 60 мг).

3. Ліпоєва кислота внутрішньовенно 30 мг на 1 кг маси тіла на добу призначається з методом поліпшення функції печінки, з метою детоксикації.

4. Лікування та профілактика ниркової й печінкової недостатності.

5. Ранній перитонеальний діаліз, заміщення крові, гемодіаліз.

 

 

Алгоритм № 41

Невідкладна медична допомога в разі отруєння мухомором

1. Промити шлунок через зонд. Дати активоване вугілля, сольові проносні засоби.

2. Ввести атропін (1 – 2 мл 0,1% розчину підшкірно) до сухості слизових оболонок і розширення зіниць.

3. Застосувати форсований діурез.

4. Лікувати екзотоксичний шок.

 

 

Алгоритм № 42

Невідкладна медична допомога в разі отруєння строчками

1. Промити шлунок через зонд. Дати активоване вугілля, сольові проносні засоби.

2. Лікувати токсичний шок: внутрішньовенно 400 мл поліглюкіну, 400 мл реополіглюкіну (поліпшує реологічні властивості крові та її мікроциркуляцію), 300 – 400 мл гемодезу внутрішньовенно (для дезінтоксикації). Внутрішньовенно потрібно ввести кортикостероїдні препарати: преднізолон (60 – 120 мг), гідрокортизон (250 мг). Боротьба з ацидозом – внутрішньовенно краплинно 200 мл 4% розчину натрію бікарбонату.

3. Профілактика і лікування гострої ниркової і печінкової недостатності.

 

Алгоритм № 43

Невідкладна медична допомога в разі ураження електричним струмом

1. Усунути контакт потерпілого з електричним струмом (відключити джерело струму). При цьому слід суворо дотримуватись правил безпеки: не торкатись потерпілого та електричного проводу вологими руками, а тільки сухими; в момент відключення струму необхідно утримати потерпілого від падіння.

2. Якщо свідомість хворого збережена ввести седативні засоби, транквілізатори (2 мл 0,5% розчину седуксену або реланіуму).

3. У разі втрати свідомості, але при збереженні кровообігу та дихання надати потерпілому горизонтального положення, дати вдихнути пари нашатирного спирту, підшкірно ввести кордіамін (2 мл).

4. При появі симптомів, що вказують на підвищений внутрішньочерепний тиск, ввести внутрішньовенно 20 мл 40% розчину глюкози, 1 мл 1% розчину димедролу, манітол (30 г).

5. За умови підвищення АТ у поєднанні з руховим збудженням ввести внутрішньовенно 1 мл 2,5% розчину аміназину.

6. При зупиненні кровообігу та дихання негайно почати непрямий масаж серця та ШВЛ, внутрішньосерцево ввести адреналін 0,1% розчин (0,3 – 0,4 мл).

7. У випадку фібриляції шлуночків проводять електричну дефібриляцію.

8. Після відновлення серцевої діяльності ввести додатково внутрішньовенно 4% натрію гідрокарбонат (50 – 100 мл), вітамін В₁ (1 мл), кислоту аскорбінову 5% розчин (2 мл), димедрол 1% (1 мл), преднізолон (30 мг), усі препарати можна вводити з розчином реополіглюкіну або поліглюкіну.

9. Оксигенотерапія.

10. На електричну рану накласти стерильну пов’язку.

11. Тимчасова іммобілізація кінцівки при переломах та вивихах.

12. Госпіталізація (всі потерпілі з електротравмою перебувають під наглядом лікаря протягом 1 – 3 днів).

 

 

Алгоритм № 44

Невідкладна медична допомога в разі утоплення

1. Після виймання потерпілого з води необхідно правильно оцінити тяжкість його стану.

2. За умови збереженої свідомості потерпілого слід зігріти (якщо свідомість порушена, то використання грілок протипоказано), дати заспокійливі засоби.

3. У разі втрати свідомості, але при збереженні діяльності серця та диханні – горизонтальне положення, вдихання парів аміакового спирту, інгаляція кисню, підшкірно ввести кордіамін (1 мл), внутрішньом’язово - 1% розчин димедролу (1 мл), внутрішньовенно – 40% розчин глюкози (20 – 40 мл).

4. За наявності ознак зупинення кровообігу та дихання (відсутність дихання, розширення зіниць, відсутність пульсу на сонних артеріях) слід негайно приступити до ШВЛ і непрямого масажу серця, попередньо звільнивши дихальні шляхи від сторонніх тіл і води. Воду з верхніх дихальних шляхів і шлунка видаляють таким способом: швидко вкладають потерпілого животом на зігнуту в коліні ногу рятувальника і різкими поштовхоподібними рухами стискують грудну клітку.

5. Інгаляція кисню.

6. У разі спазму голосової щілини - трахеотомія.

7. Внутрішньосерцево вводять 1 мл 0,1% розчину адреналіну; 0,5 мл 0,1% розчину атропіну.

8. При фібриляції шлуночків проводять дефібриляцію.

Після відновлення серцевої діяльності потерпілому, який втопився у прісній воді, слід провести кровопускання (300 – 500 мл) і ввести:

- 40 мг лазиксу;

- 10 мл 2,4% розчину еуфіліну з 40% розчином глюкози (як діуретичний засіб);

- 50 – 100 мл натрію гідрокарбонату (боротьба з гіпонатріємією та ацидозом);

- 100 – 150 мл 20% розчину альбуміну (для підвищення онкотичного тиску крові);

- 0,5 мл 0,05% розчину строфантину (для підтримання серцевої діяльності);

- 1 мл 1% розчину димедролу, 2 мл 5% розчину кислоти аскорбінової, 1 мл вітаміну В₁;

- 10 мл 10% розчину кальцію хлориду (для нормалізації проникності стінок судин);

- 250 мг гідрокортизону, 60 мг преднізолону (для зменшення відносної недостатності кори надниркових залоз);

- у разі пізнього розвитку набряку легенів – інгаляція кисню, пропущеного через 50˚ етиловий спирт; у разі набряку легенів при високому АТ – внутрішньовенно вводять гангліоблокатори, кортикостероїди;

- з метою профілактики набряку мозку внутрішньовенно вводять діуретики, натрію оксибутират;

- призначають антибіотики для профілактики аспіраційної пневмонії.

Після відновлення серцевої діяльності потерпілому, який втопився у морській воді, треба ввести:

- серцеві глікозиди (строфантин);

- антигістамінні препарати (димедрол);

- 250 – 750 мл плазми, 400 мл реополіглюкіну або поліглюкіну (для попередження згущення крові);

- в інтубаційну трубку 1 – 2 мл 70˚ спирту (піногасник);

- 20 000 ОД/д гепарину підшкірно;

- антибіотики (ампіокс по 0,5 г 4 – 6 разів на добу внутрішньовенно, внутрішньом’язово).

 

Алгоритм № 45