Правила технічного оформлення курсової роботи

Загальні вимоги

Курсову роботу друкують машинописним способом, за допомогою комп'ютера або пишуть від руки на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм.

Обсяг її повинен становити 25—30 сторінок. Усі сторінки мають бути зброшуровані й переплетені або ж прошнуровані і вкладені у папку.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий — не менше 30 мм, правий — не менше 10 мм, верхній та нижній — не менше 20 мм.

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти, під­пункти.

Заголовки структурних частин "ЗМІСТ', "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНА­ЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тек­сту або пишуть маленькими (крім першої великої) і підкреслюють. Заго­ловки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують-маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту й підпункту) та текстом повинна дорівнювати 3—4 інтервалам.

Кожну із зазначених структурних частин роботи треба починати із нової сторінки.

Нумерація.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюн­ків, таблиць тощо подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до за­гальної нумерації сторінок курсової. На титульному аркуші номер сторін­ки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють вгорі посере­дині сторінки або ж у правому верхньому куті.

Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ста­влять крапку. У кінці номера підрозділу також ставиться крапка, потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту склада­ється з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера також повинна бути крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж ряд­ку йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правила­ми, як і пункти.

Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки, карти тощо) і таблиці необхідно подавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сто­рінках курсової, включають до загальної нумерації сторінок.

Примітки до тексту і таблиць, у яких подають довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно у межах відповідної сторінки.

Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки: 1.... 2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

Ілюстрації.

Кожна ілюстрація, яка подається безпосередньо у роботі чи додатках до неї, повинна мати точну і коротку назву, що вказується після номера ілюстрації. В окремих випадках ілюстрації доповнюють необхідними пояс­неннями.

Таблиці.

Цифровий матеріал зазвичай повинен оформлятися у вигляді таблиць. Усі таблиці у роботі треба оформляти однотипно.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують чи записують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають із великої літери.

Заголовки граф повинні починатися також із великої літери, підзаголов­ки — із маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо є самостійними.

Запис цифр у таблицях виконується за такими правилами:

а) у кожній із граф класи чисел повинні знаходитися один під іншим,

б) частини цілого повинні виражатися десятковими дробами,

в) в одній і тій же графі усі числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків (на місці відсутніх значущих цифр ставляться нулі, наприклад: "5,38", "4,80" і под.),

г) якщо цифрові або інші дані у якому-небудь рядку таблиці не пода­ють, то в ньому ставлять прочерк.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Якщо вона складається із великої кількості рядків, то її можна переносити на інший аркуш. При перенесенні назву вміщують тільки над її першою частиною.

Посилання.

Під час написання курсової роботи студент повинен подавати посилан­ня на наукові джерела, на ідеях, висновках яких ґрунтується дослідження, або на матеріали, окремі результати з яких наводяться у роботі. Якщо ви­користовують відомості з монографій, оглядових статей тощо з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сто­рінок джерела, на яке дано посилання.

У тексті роботи посилання потрібно зазначати порядковим номером за переліком у списку використаної літератури. Цей номер, а також через кому номер сторінки, на якій знаходитися цитований матеріал, подається у квадратних дужках, наприклад [14, 48]. Якщо якась робота описується повністю, то у дужках зазначається тільки її порядковий номер, наприклад, "... у працях [1-4]...".

Такий спосіб посилань дозволяє значно зекономити обсяг тексту робо­ти, оскільки відпадає необхідність виносок на сторінках, хоча допускається наводити посилання і у виносках. При цьому оформлення посилання на певне джерело має відповідати його бібліографічному опису за списком використаної літератури.

Список використаних джерел.

У список включаються усі використані автором курсової роботи дже­рела незалежно від того, де вони надруковані: в окремому виданні, у збір­нику, журналі, газеті тощо, а також без уваги на те, чи є у тексті роботи посилання на праці, що були використані автором під час роботи над те­мою, чи таке цитування відсутнє.

Джерела можна розміщувати у списку одним із таких способів: у по­рядку появи посилань (найбільш зручний для користування) і в алфавітно­му порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Якщо наводяться кіль­ка праць одного автора, то їх треба подавати за хронологією.

У списку використовується загальна нумерація використаних джерел, а не нумерація за розділами.

Відомості про праці, які включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв дже­рел. Приклад оформлення відомостей подано у Додатку Д.

Додатки.

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторін­ках, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті.

Кожен додаток повинен починатися із нової сторінки, обов'язково мати заголовок, розміщений симетрично до тексту і надрукований чи написа­ний угорі малими літерами із першої великої букви. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої розміщують слово "Дода­ток" і велику літеру, що позначає додаток.

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Завершену курсову роботу студент здає на кафедру не пізніше ніж за 2 тижні до початку сесії, на яку виноситься її захист. Роботу реєструє методист або лаборант кафедри, далі передає науковому керівникові для перевірки та написання відгуку. У відгуку на курсову роботу керівник дає оцінку науковому рівню роботи, достатності опрацьованої літератури, характеризує негативні і позитивні сторони роботи та робить висновок про допуск до захисту. Якщо курсова робота, на думку наукового керівника, не відповідає встановленим вимогам, вона повертається на доопрацювання.

У випадку несвоєчасного подання роботи на кафедру без поважних причин студент до захисту не допускається.

Захист курсової роботи відбувається перед комісією відповідно до графіку, затвердженого завідувачем кафедри. Студент доповідає про основні результати досліджень протягом 10 хвилин, після чого дає відповіді на запитання членів комісії стосовно окремих аспектів теми курсової роботи. На захисті можуть бути присутні студенти, викладачі та інші зацікавлені особи, які теж мають право задавати запитання доповідачеві.

Оцінку за курсову роботу оголошують одразу після закінчення її захисту. Конфліктні питання, що стосуються виставленої оцінки або порушення порядку захисту, вирішуються завідувачем кафедри, деканом факультету, проректором з навчальної роботи.

.