До підготовки та захисту курсових робіт

(для студентів спеціальності 6.020100

«Документознавтво та інформаційна діяльність»

Денної та заочної форми навчання)

 

Навчально-методичні матеріали

 

 

Тернопіль – 2009

 

ББК 73.9

М-54

 

Рекомендовано до друку науково-методичною радою

факультету економіки й управління

Тернопільського національного економічного університету

(протокол № 6 від 21 жовтня 2009 р.)

Методичні рекомендації до підготовки та захисту курсових робіт (для студентів спеціальності 6.020100 «Документознавство та інформаційна діяльність» денної та заочної форми навчання / Укл. О.М. Гавура, І.Б. Дацків, О.І. Конопліцька. – Тернопіль, 2009. – 28 с.

 

 

Укладачі:

Гавура О.М. – к. філол. н., доцент;

Дацків І.Б. – – к. іст. н., доцент;

Конопліцька О.І. – – к. філол. н., доцент.

Відповідальний за випуск – Гомотюк О.Є., д. іст. н., доцент.

Рецензент –

Біловус Л.І. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства Тернопільського національного економічного університету.

 

 

Пропоновані методичні рекомендації орієнтовані на допомогу при підготовці, оформленні та захисті курсових робіт студентам, що здобувають спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність».

 

© Гавура О.М., 2009

Дацків І.Б., 2009

Конопліцька О.І., 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 4

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 5

ОСОБЛИВОСТІ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З РІЗНИХ ДИСЦИПЛІН 6

Загальне документознавство 6

Документне забезпечення діяльності організацій 7

ПІДГОТОВКА ТЕКСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ 9

Вибір теми курсової роботи і контроль за її написанням 9

Пошук літератури та інших джерел з теми 9

Робота з літературними та іншими джерелами 12

План роботи 14

Вимоги до тексту курсової роботи 15

Правила технічного оформлення курсової роботи 18

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ 21

ДОДАТКИ 22

 

ПЕРЕДМОВА

 

Виконання курсової роботи — один із складових елементів підготовки майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі. Разом із лекціями, семінарськими, практичними та лабораторними заняттями, спецкурсами, спецсемінарами тощо написання курсової роботи сприяє поглибленому самостійному вивченню певної проблеми, виявляє нахили та наукові зацікавлення студентів, виробляє в них уміння працювати з літературою, формує і вдосконалює дослідницькі навички, допомагає закріпити і практично використати знання із певного кола вивчених дисциплін.

Завдання курсової роботи:

- систематизація, закріплення та розширення теоретичних та прикладних знань студента;

- формування здібностей творчо вирішувати реальні дослідницькі та практичні завдання;

- розвиток навичок для самостійних наукових досліджень;

- усвідомлення можливості застосування знань з фаху в майбутній професійній діяльності.

Під час підготовки та захисту курсової роботи студент повинен виявити такі уміння:

- обґрунтувати актуальність обраної теми дослідження, а також структуру роботи;

- охарактеризувати дослідницькі, інформаційно-пошукові та/чи апробаційні методи, що застосовувалися ними під час підготовки роботи;

- логічно викласти процес дослідження проблемних питань дисципліни відповідно до структури роботи;

- чітко аргументувати висновки роботи;

- брати участь в обговоренні питань, порушених в курсовій роботі;

- працювати з джерелами, правильно робити посилання на них в тексті роботи та описувати їх у списку джерел;

- кваліфіковано оформити курсову роботу відповідно до вимог.

Пропоновані методичні рекомендації орієнтовані на допомогу при підготовці, оформленні та захисті курсових робіт студентам, що здобувають спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність». Під час навчання студенти готують курсові роботи з таких дисциплін: «Документознавство», «Документне забезпечення діяльності організацій (за фаховим спрямуванням)».

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

За характером роботи усі курсові умовно поділяються на: реферативні та дослідницькі.

Виконуючи роботи першого типу, студенти вчаться критично користуватися літературою, оцінювати її наукову вартість, поглиблено висвітлювати певні питання, зіставляти висловлювання різних учених, коментувати їх, з'ясовувати правильність або хибність окремих суджень, робити теоретичні узагальнення. Якість виконання таких робіт залежить передусім від глибоко­го й уважного вивчення літератури, що стосується обраної теми. Особливо важливо вміти виділити головні питання і, відокремивши їх від другорядних, подати стрункий, цілеспрямований і систематичний виклад матеріалу.

Виконання робіт другого типу вимагає від студента умінь спостерігати за фактами, аналізувати і певним чином тлумачити їх, робити необ­хідні висновки й узагальнення. А умовна назва "дослідницькі роботи" перед­бачає елементи самостійного дослідження конкретного матеріалу. Однак варто зауважити, що дослідницькі роботи також неоднорідні. Серед них виділяють аналітичні, тобто такі, у яких аналізується певний фактичний матеріал, що дозволяє зробити науково обґрунтовані висновки, та описові.

Однак зазначені різновиди "у чистому вигляді" на практиці трапляються рідко, бо у реферативних роботах завжди може наводитись і матеріал власних спостережень автора, а у будь-якій дослідницькій роботі не обійтися без реферативної частини, яку називають історією питання. Поділ на вказані типи ґрунтується на визначенні тих прийомів і способів організації матеріалу, які переважають, є основними.

Загальною умовою успішного виконання курсової роботи на будь-яку тему є глибоке й усвідомлене розуміння сутності досліджуваного питан­ня. Саме тому починати роботу необхідно із засвоєння програмового ма­теріалу з обраної теми. Це дасть змогу скласти попередній план майбутньої роботи. Отже, виділяють такі основні етапи виконання курсової роботи:

1. Вибір теми і консультація наукового керівника.

2. Добір і опрацювання наукової літератури з теми курсової роботи.

3. Збирання й опрацювання фактичного матеріалу.

4. Написання чернетки (зв'язний, цілеспрямований виклад результатів самостійного вивчення, аналізу зібраного).

5. Ознайомлення наукового керівника з роботою, врахування його міркувань, пропозицій, зауважень.

6. Завершальне оформлення курсової роботи.

7. Захист.

ОСОБЛИВОСТІ НАПИСАННЯ

КУРСОВИХ РОБІТ З РІЗНИХ ДИСЦИПЛІН

 

Незважаючи на логічний зв'язок окремих частин загального документознавства та теорії й практики діловодства, опрацювання питань курсової роботи з кожної дисципліни, безперечно, має свої особливості. Коротко розглянемо їх.

Загальне документознавство

Більшість проблем цієї галузі знань має теоретичний характер. Тому курсові роботи з цієї дисципліни – це, як правило, аналітичні огляди спеціальної літератури. Зокрема, значна частина тем присвячена розкриттю теоретичних основ загального документознавства. Аналіз понятійного апарату документознавства як наукової дисципліни можна розпочати з публікацій радянських документознавців 1970-80-х років в журналі "Советские архивы"; потім проаналізувати зміст сучасних дискусій щодо поняття "документ" в різних галузях знань, навести його визначення з монографій, навчальних видань, стандартів та енциклопедій. Окремим проблемним питанням є визначення поняття "неопубліковані документи" і досить значна частина публікацій дискусійного характеру була опублікована наприкінці 1980-х років в журналі "Научные и технические библиотеки СССР". Особливо слід звернути увагу на публікації Г.М.Швецової-Водки, яка найбільш вичерпно охарактеризувала історію та сучасні підходи до визначення основних понять документознавства. Ґрунтовно також опрацьовані цією дослідницею й інші теоретичні питання загального документознавства, пов'язані з типологією та функціями документа. Для розкриття змісту цих питань та закономірностей, виявлених в документознавчих дослідженнях рекомендується використати підручник "Документоведение" Н.М.Кушнаренко та публікації С.Г.Кулешова, а для історичного огляду - праці російських документознавців А.М. Сокової, В.Д.Банасюкевича, В.С. Мінгальова, А.Г. Черешні, А.Ю.Чуковенкова та ін.

Під час розроблення значної частини тем необхідно опрацьовувати літературу з інших галузей знань, зокрема, під час розкриття поняття інформації як об’єкта документування та історичних аспектів аналізу документальних комунікацій – публікації з наукової та соціальної інформатики, а також сучасні праці з теорії комунікації (Г.Г.Почепцов), теорії журналістики (В.Ф. Іванов), засобів масової інформації тощо. Публікації з соціології, історичного джерелознавства, архівознавства, історії книги та книгознавства слід використовувати для розкриття тем «Документ як артефакт» та «Документ як елемент соціальної пам’яті». Охарактеризувати документ як юридичний акт можна за допомогою видань з правознавства; історичний аспект цієї теми – публікацій з дипломатики, сфрагістики, інших дисциплін актового джерелознавства. З типологією документа пов’язані теми, присвячені аналізу різних видів документів та типів документації – науково-технічної, картографічної, аудіовізуальної тощо. Однак теоретична частина, присвячена класифікації документів, повинна також бути поєднана з аналізом зовнішніх особливостей, структури та змісту документів, специфіки технології їх створення, зберігання та користування ними. Втім, тут не слід розглядати аспекти організації роботи з видами документів чи типами документації в службі діловодства чи архіві, оскільки це вже, зрозуміло, проблематика іншої навчальної дисципліни.