II. Вивчити та законспектувати одне із джерел

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1

до учбового курсу „Психологія сім’ї” для студентів денної та заочної форм навчання філософського факультету із спеціальності „Психологія” Східноукраінського національного університету ім. В. Даля

 

Тема: Психологія сімі та шлюбу як проблема та навчальна дисциплина

 

Мета: Ознайомитися і вивчити наукові соціально-психологічні погляди та підходи до cім’ї та шлюбу як проблеми та феномену, визначити її місце і роль у суспільстві, формуванні особистості, розвитку сімейних та шлюбних відносин, розглянути базові категорїї проблеми, фази життя та функцїї сім’ї, психологічну структуру сім’ї.

 

I. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

 

1. Методологічні та теоретичні засади досліджень сім’ї та шлюбу у психології.

2. Місце учбової дисципліни „Психологія сім’ї” в системі психологічних знань.

3. Базові категорії теми: їх визначення, сутність та зміст.

4. Фази життя (розвитку) індивіда і сім’ї. Функції сім’ї. Їх стисла характеристика.

5. Психологічна структура сім,і. Багатство відносин і стилів виховання в сім,і.

6. Методи психологічних досліджень сім,і та шлюбу.

 

II. ВИВЧИТИ ТА ЗАКОНСПЕКТУВАТИ ОДНЕ ІЗ ДЖЕРЕЛ

 

1. Мацковский М.С. Социология семьи: Проблемы теории, методологии и методики.- М., 1989.

2. Харчев А. Г. Брак и семья в СССР. - 2 – е изд., перераб. и доп. - М., 1979.

3. Ковалев С.В. Психология современной семьи: Информ.- метод. материалы к курсу «Этика и психология семейной жизни»: Книга для учителя. – М., 1988.

4. Социальная психология: История. Теория. Эмпирические исследования.\Под ред. Е.С. Кузьмина, В.Е. Семенова. – Л., 1979.

5. Гребенников И.В. Основы семейной жизни: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. – М., 1991.

6. Языкова В.С. Мир семьи: ожидания и реальность. – М., 1987.

7. Петровский А.В. Популярные беседы о психологии. – 2-е изд., доп. и перераб.- М., 1983.

8. Бестужев-Лада И.В. Семья вчера, сегодня, завтра. – М., 1979.

9. Семенов Ю.И. Происхождение брака и семьи. – М., 1974.

10. Кравець В.П. Психологія сімейного життя: В 2-х ч. – Тернопіль, 1995.

11. Энгельс, Фридрих. Происхождение семьи, частной собственности и государства. В связи с исследованиями Льюиса Г. Моргана. - М., 1975.

 

III. Дослідницька (експериментальна) частина

 

1. Самостійно визначити та занотувати у зошиті предмет ї об’єкт учбового курсу „Психологія сім’ї”.

2. Проанотуйте працю Мацьковского В.С. (Повну назву праці вказаного автора дивіться вище у другому розділі).

3. Порівняйте визначення сім’ї, що їх дають соціологи (наприклад, Харчев та Мацьковський) та психологи (Дружинін або ленінградські вчені). Чи є різниця в цих визначеннях? У чому вона полягає?

4. Наведіть 2 – 3 невеличких анекдотів про взаємовідносини у сім’ї за схемою: чоловік-жінка, батьки – діти, діти – діти. Проаналізуйте їх. Які стилі сімейних відносин або стилі виховання зображено у наведених Вами анекдотах?

5. Чи знаєте Ви типи любові? Назвіть ті з них, що мають відношення до подружнього життя і сім’ї.

6. Спробуйте намалювати у зошиті місце учбовоі дисципліни „Психологія сім’ї” в системі психологічного знання.

7. Запишіть у зошитах визначення базових категорій теми.

 

 

IY. ЛІТЕРАТУРА:

1. Конспект лекцій.

2. Ковалев С.В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни. – М., 1991.

3. Дружинин В.Н. Психология семьи. – М., 1996.

4. Мид М. Культура и мир детства. – М., 1988.

5. Янкова А., Ачилова Е.Ф., Лосева О.К. Мужчина и женщина в семье. – М.,1983.

6. Семья в психологической консультации \\Под ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. М., 1989.

7. Можна також у якості допоміжноі літератури використовувати і інші джерела.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

до учбового курсу „Психологія сім’ї” для студентів денної та заочної форм навчання філософського факультету із спеціальності „Психологія” Східноукраінського національного університету ім. В. Даля

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

до учбового курсу „Психологія сім'ї” для студентів денної і заочної форм

навчання з спеціальності „Психологія” філософського факультету

Східно-українського національного університету ім. В.Даля

 

Тема: РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ В СІМ'Ї

 

Мета: Зрозуміти нетотожність і єдність розвитку особистості і психіки людини, становище і умови формування дитини у стабільній та змінюючийся групах, значення ранньої соціалізації дитини в сім'ї, особливості вікової періодизації дитини, виникнення і формування прихильності та емоцій у ранньому дитинстві, моральні засади становлення особистості.

 

1. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ:

1. Особливості розвитку особистості і психіки у людини.

2. Основні фази розвитку особистості:

а) у відносно стабільній групі;

б) у змінюючийся групі.

3. Важливість ранньої соціалізації дитини в сім'ї. Вікова періодизація особистості.

4. Виникнення і формування прихильності і емоцій у дитини. Рівні розвитку емоцій.

5. Моральні засади становлення і розвитку особистості:

а) сутність і роль моральних якостей в процесі розвитку особистості;

б) критерії і завдання морального виховання;

в) засоби і механізми морального виховання.

 

П. ВИВЧИТИ І ЗАНОТУВАТИ ОДНЕ З ДЖЕРЕЛ:

 

1. Бодалев А.А. Личность и общение. - М., 1983.

2. Оллпорт Гордон В. Личность в психологии. - СПб., 1998.

3. Хорни К. Наши внутренние конфликты / Пер. с англ. - М., 2000.

4. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение). - СПб., 1999.

5. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб., 1998.

6. Макаренко А.С. Книга для родителей. / А.С.Макаренко. Собр. соч. в 4-х т. Т. 4. – М.,1987.

7. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека (Советы воспитателям). – К., 1975.

8. Сухомлинский В.А. Родина в сердце. - М., 1978.

9. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. – Изд. 2-е. - К., 1972.

10. Додонов Б.И. В мире эмоций. - К., 1987.

11. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. Л., 1979.

12. Никитин Б.П., Никитина Л.А. Мы, наши дети и внуки. - 3-е изд., доп. - М., 1989.

 

IY. ДОСЛІДНИЦЬКА (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА) ЧАСТИНА:

 

Вирішить психологічні завдання.

Завдання 1. Існують різні точки зору на співвідношення біологічного і соціального в структурі особистості.

Перша: особистість формується суспільством; біологічні особливості людини не здійснюють на цей процес суттєвого впливу.

Друга: особистість визначається біологічними, успадкованими факторами; ніяке суспільство не може змінити те, що закладено у людину природою.

Третя: особистість є феноменом суспільного розвитку людини; складний процес розвитку і формування особистості обумовлений єдністю біологічного і соціального. В цьому процесі біологічні фактори послуговують як природні передумови, а соціальні – як рушійна сила психічного розвитку людини у формуванні його особистості.

Яку із вказаних точок зору необхідно визнати вірною?

Докажіть, чому при діагностиці розвитку особистості слід враховувати біологічні (природні) передумови і суспільний бік (соціальні умови) буття особистості.

 

Завдання 2. На погляд вітчизняних вчених, особистість формується і розкривається у процесі активної взаємодії людини із оточуючим середовищем, у процесі діяльності і спілкування. Разом з тим також стверджується, що кожна особистість становить собою неповторне поєднання антропологічних (наслідуваних), психічних і соціальних рис, що знаходяться у нерозривному зв’язку із конкретною ситуацією життя даного індивіда.

Чи можна в даному випадку казати про типологію особистостей, у якій людина розглядається як представник однієї з цих груп?

Обґрунтуйте ваше твердження.

 

Завдання 3. Перелічені нижче особливості поведінки людини характеризують її або як індивіда, або як особистість.

Старанність, низька адаптація до темряви, товариськість, добра координація обох рук, повільна швидкість впізнавання, велика емоційна збудженість, працелюбність, акуратність, мала моторна ригідність, велика сенсорна чутливість.

Виокремте особливості, які відображають поведінку індивіда, та особливості, що відтворюють поведінку особистості.

Обґрунтуйте ваш вибір.

 

1. Занотуйте основні категорії теми до зошитів, дайте їх визначення (обов’язково укажіть джерела, із котрих брали визначення).

2. Знайдіть описи вправ, тренінгів або якихось ігор для виконання їх в аудиторії за даною темою.

 

IY. ЛІТЕРАТУРА

1. Немов Р.С. Психология. Учеб. для студентов высш. учеб. заведений. Кн. 2. – 2-е изд. - М., 1995.

2. Асеев В.Г. Возрастная психология: Учебное пособие. - Иркутск, 1989.

3. Развитие личности ребенка. - М.. 1987.

4. Эльконин Д.Б. Детская психология (развитие ребенка от рождения до семи лет). – М.,1960.

5. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция. - М., 1990.

6. Робер М.-А., Тильман Ф. Психология индивида и группы: Пер. с фр./ Предисл.

7. А.В.Толстых. - М., 1988.

8. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. - СПб., 2000.

9. Социальная психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / А.В.Петровский.

10. В.В.Абраменкова и др. - М., 1987.

11. Можна також використовувати до розглядуваної теми не указані джерела.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

до учбового курсу „Психологія сім’ї” для студентів денної і заочної форм

навчання з спеціальності „Психологія” філософського факультету

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

 

1. Психологічна характеристика сім’ї як основи суспільства:

а) загальні соціально-психологічні особливості сім’ї;

б) любов та сексуальні відносини у шлюбі.

 

2. Вікова структура взаємовідносин у сім’ї:

а) неповторність та індивідуальність як особливість психологічної структури сімейних відносин;

б) багатоступеневість вікової структури родини.

 

3. Тактики виховання і типи родинних взаємовідносин:

а) диктат як форма сімейних взаємовідносин;

б) взаємовідносини в родині як опікування;

в) „невтручання” як тактика виховання і тип родинних взаємовідносин;

г) співробітництво - тактика виховання у сім’ї і найоптимальніший тип сімейних взаємовідносин.

 

Ш. ДОСЛІДНИЦЬКА (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА) ЧАСТИНА

1. Дайте відповіді на запитання щодо родинних стосунків:

а) чи потрібен сім’ї одноосібний лідер? Як би ви бажали побудувати родинні взаємовідносини у своїй сім’ї? Чи допускаєте ви для себе і інших членів вашої (вже існуючої або майбутньої) родини відхилення у ваших сімейних стосунках згідно ваших уяв?

 

б) як ви розумієте свій обов’язок щодо сім’ї? Чи змінюєте або чи здатні ви змінювати свої погляди на такий обов’язок залежно від ситуації; чи почуття відповідальності не покидає вас ніколи, навіть у дрібницях?

 

в) якими ви уявляєте собі „ідеального мужчину” та „ідеального чоловіка”,

„ідеальну жінку” та „ідеальну дружину”? У чому збігаються поняття кожної пари і які між ними розбіжності?

 

г) що найчастіше стає приводом для сварок у вашій родині: гроші, родичі, політика, виробничі (учбові) питання, проблеми виховання ваших молодших (старших, інших) братів та сестер або вашого виховання? Чи суперечки про те, що кому робити вдома чи як провести вільний час? Хто частіше поступається і чому (підкоряється жорсткій позиції іншого члена сім’ї, не хоче ускладнювати стосунки, переконується у своїй неправоті, хоче допомогти іншому самоствердитися та ін..?

 

д) чи існує у вашій родині проблема батьків і дітей? Якщо існує, то як ви її розв’язуєте: з гострими конфліктами чи більш спокійно? Які причини зумовлюють саме таке Ії розв’язання? Що саме ви робите для розв’язання цієї проблеми?

 

є) Чого ви більше маєте від родини - радощів чи прикрощів? А інші члени сім’ї?

 

ж) чи потрібна спеціальна підготовка до сімейного життя? Хто і як має це робити?

 

Відповівши на ці запитання, запропонуйте їх іншим членам вашої родини. Поки вони обдумують свої відповіді, спробуйте уявити, як вони можуть відповісти. Порівняйте їх відповіді зі своїми уявленнями. З яких питань виявились найбільші розбіжності? Як це відбивається на ваших родинних стосунках? Як можна їх змінити, щоб вони більшою мірою відповідали сподіванням усіх? І чи можна їх взагалі змінити?

 

2. Підготовте себе до виконання в умовах учбової аудиторії вправи на розуміння психічного стану іншої людини за допомогою перенесення на себе зовнішньої поведінки партнера.

Ведучий вибирає ситуацію і без слів зображує, програє Ії. Другий партнер - „відображення” першого, він повторює усі рухи ведучого, його почуття, найменші зміни настрою. Потім партнери міняються ролями: той, хто був „дзеркалом”, стає ведучим, і навпаки.

 

3. Розв’яжіть слідуючи завдання:

Клас готувався до святкового вечора. До спектаклю залишалося три дні -

для генеральної репетиції потрібна була й неділя. Діти були тільки „за”. А потім...

Борис не з’явився. Зателефонували. Хлопці були розгублені... Коротко пояснили:

„Не пускають його. Там мати розшумілася. І не надзвонюйте, каже, не турбуйте більше. Він повинен уроками займатися.”

А. Чим може бути вмотивована позиція мами Бориса? Чи згодні ви з нею?

Б. Які можливі ближчі й віддалені перспективи такого виховання?

 

Діти малюють на тему „Моя родина”. Вітя спочатку намалював маму, потім тата, потім себе у парку на каруселі, світить сонечко, плавають човни - гарний, веселий малюнок. Алла свою сім’ю показала так: вона стоїть на стільці і кричить: „Мамо!” А Мишко намалював телевізор, старанно домалював антену і провід, потім себе у кріслі. „А де ж мама і тато?” - запитує вчителька. „Вони на кухні”, - відповідає Мишко.

А. Що ви можете на основі цих малюнків сказати про мікроклімат кожної родини?

Б. Спробуйте замислитися над тим, який малюнок намалювали б ви (або ваша дитина, якщо вона у вас є), на тему „Моя родина”? Запропонуйте вашим молодшим братикам чи сестричкам (або вашій дитині) намалювати картинку на цю тему.

Потім порівняйте малюнок з вашим прогнозом.

 

На сімейне свято батьки запросили кількох дітей, які навчаються в одному класі з їхньою донькою. Всього було приблизно 10 дівчаток і хлопчиків. Були цікаві ігри, вікторина, лотерея, грали в пошту, співали, декламували вірші, танцювали. Було гарне свято.

А. Як ви ставитеся до проведення подібних дитячих свят у родині? Щоб могли запропонувати, якби таке завдання потрібно було вирішувати вам?

Б. Чи завжди потрібно втручатись батькам в організацію подібних свят? Коли таке втручання небажане?

В. Уявіть собі техніку взаємодії з гостями (тон, зміст ваших висловлювань, міміка, поведінка в цілому), якщо їхній вік: а) 5-6 років; б) 12-14 років; в) 16-17 років?

IY. ЛІТЕРАТУРА

 

1. Немов Р.С. Психология. Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3-х кн. Кн. 2. - 2-е изд. -- М., 1995.

2. Ковалев С.В. Психология современной семьи. - М., 1988.

3. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки детского психиатра. – М., 1988.

4. Гребенников И.В. Основы семейной жизни. - М., 1991.

5. Языкова В.С. мир семьи: ожидания и реальность. - М., 1987.

6. Петровский А.В. Популярные беседы о психологии. - 2-е изд. - М., 1983.

7. Социальная психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. / Под ред. А.В. Петровского. - М., 1987.

8. Конспект лекцій.

9. Використовуйте також і інші джерела.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

до учбового курсу „Психологія сім’ї” для студентів денної і заочної форм

навчання з спеціальності „Психологія” філософського факультету

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

 

1. Соціокультурні „сценарії” в житті індивідів. Соціальна роль як форма поведінки в рамках обмеженого репертуару.

2. Нормативні сімейні ролі (батьків, дітей різного віку і різної статі, дідусів і бабусь, інших родичів).

3. Особистісні ролі у родині. Їх сутність, зміст і характеристика.

4. Довготривалі „сценарії” поведінки індивідів. Базові ролі: їх зміст і значення.

5. Особливості проявів гендерних і сексуальних ролей у сім’ї.

 

Ш. ДОСЛІДНИЦЬКА (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА) ЧАСТИНА

 

1. Виконайте завдання „Серед рідних”.

На Новий рік за святковим столом найчастіше зустрічаються усі покоління. Створюється особлива атмосфера, згадуються давні події. Загальна гармонія? В принципі так. Однак у багатьох сім’ях навіть під час таких святкових вечорів спалахують конфлікти. Пом’якшити їх, а то й зовсім уникнути – вельми нелегке мистецтво. Ми запропонуємо вам типову історію сім’ї, яка зібралася разом зустрічати свято. Підбір ситуацій в тесті покаже нам, вже дорослим людям, в якій мірі ми залежимо від своїх батьків, наскільки підпадаємо під тиск їхнього авторитету.

Запитання адресовані жінкам. Пропонується декілька сюжетів. Просимо „увійти” в роль головної героїні і в кожному випадку знайти відповідь, найбільш близьку вашим почуттям або діям.

Чоловік (мужчина) може виконувати цей тест, відповідаючи „за дружину”, тобто прогнозувати, як вона поводила б себе у відповідній ситуації.

При роботі з тестом зверніть увагу, що літерні індекси окремих варіантів відповідей даються не по порядку.

 

1. Святковий настрій виникає вже за кілька днів до самого свята. Дзвонить телефон.

„Я хотіла б тільки дізнатись, - каже мама, о котрій годині ви приїдете. Сподіваюся, ви не збираєтесь запізнюватися?” Як би ви змогли відповісти на це запитання, якщо у вас виник внутрішній опір на цей тиск?

б) „Не хвилюйся, звичайно, ми приїдемо якомога раніше. Чи не потрібна тобі моя допомога?”

в) „По правді кажучи, ми ще не знаємо точно, як все вийде. Почекай, ми повідомимо пізніше.”

а) „Все гаразд, ми будемо обов’язково, тільки перестань нарешті тиснути на нас.”

г) „Ми будемо на вечері, але потім зразу ж поїдемо додому, хочемо хоча б трохи побути вдвох”.

 

2. Уже пізно, ви повинні виїхати до батьків. Ви кажете чоловікові: „Досить, нарешті, порпатись, ми вже запізнюємось”. А він з викликом відповідає: „В чому справа?

Встигнеш ще до своєї маточки.” Ваша реакція:

г) „Знаю, що ти Ії не полюбляєш, але міг би хоч сьогодні цього не демонструвати”.

б) „Перестань нарешті чіплятися до моєї мами, у твоєї теж недоліків вистачає”.

в) „Як дотепно!»

а) «Заспокойся, не нервуй мене дурницями.»

 

3. По дорозі до батьків вас затримує міліціонер і просить документи. Як ви, сидячи за кермом, звернетесь до міліціонера:

в) „Ось документи....”

б) „Хвилинку, зараз дам, куди вони поділися? Гадаю, що знайду їх”.

г) „Які у вас до нас претензія?”

а) „Що, навіть у святковий вечір не можна дати людям спокій?”

 

4. Ви нарешті на місці. Мама каже: „Нарешті приїхали, я думала, що вас уже не буде!” Що ви відповісте на це?

а) „Прошу не починати! Завжди те саме!”

в) „Приїхали, а що у вас чути?”

б) „Вибачте, але раніше у нас не виходило”.

г) „Ти справді турбувалася? Цілком даремно”.

 

5. Настрій підвищується, на ялинці горять ліхтарики, з радіо лине музика, ви обмінюєтеся подарунками... Раптом батько встає з крісла і вмикає телевізор, кажучи: „А тепер тихіше, я хочу подивитися „Новини”. Як ви прореагуєте?

в) „Ну, якщо це вже тобі потрібно обов’язково...”

г) „Весь час одне і теж, нехай уже дивиться свої „Новини.”

б) „Тихо, діти! Дідусь хоче дивитись телевізор.”

а) „Але ж сьогодні можна було б обійтися без цього! „

 

6. Мама приготувала практичні подарунки. Розгортаєте папір і думаєте: „Знову кухонні рушники!” Як ви дякуватимете за ці подарунки?

б) „Чудово! І який гарний малюнок!”

а) „Дякуємо, саме це мені було дуже потрібно”;

в) „Дуже вдячна. Правда, чоловік не терпить синтетики, але ж ти не могла цього знати. Спробуємо їх замінити”;

г) „У мене вже майже три десятки рушників, ці продам подрузі і куплю собі щось інше. Ти розчарована?”

 

7. Щедра вечеря, ви вже наїлися, а мама все просить що-небудь ще з,їсти. Що ви на це скажете?

в) „Дякую, але я вже більше не можу”;

б) „Якщо тобі так хочеться, дай ще маленький шматочок”;

а) „Не муч мене, я сама не знаю, чи хочу я ще що-небудь”;

г) „Від їжі я вже не одержую ніякого задоволення”.

 

8. За кавою - спогади. Мама розчулилася: „Ти завжди була такою спокійною дитинкою”. Ви нічого не кажете, але думаєте:

г) „Я вже давно не дитина”;

б) „Охоче про це згадую”;

в) „Напевне, це тобі тільки здавалося”;

а) „От уже справді важко витерпіти, коли мама щось візьме собі в голову”.

9. Як це завжди відбувається під час „родинного зібрання”, доходить і до розмов на загальні теми. Батько каже: „Насильство і наркотики - це тому, що молодим занадто добре живеться. В мій час...” Як ви реагуєте?

в) „Тату, а ти знаєш, що ми купили холодильник?”

г) „Ти ж знаєш, що ми думаємо інакше, так що заспокойся”;

а) „Тут не можна проводити ніяких порівнянь”;

б) „Ти справді думаєш, що це все так просто?”

 

10. В кульмінаційний момент святкової зустрічі назріває маленький конфлікт. Ви намагаєтесь уладнати його. Яким чином?

г) „Перестаньте і не плетіть нісенітниць! Всі ви однакові!”

а) „З вами просто не можливо розмовляти!”

в) „Ну ось вам, знову ми всі зайшли занадто далеко”;

б) „Думаю, що ми не зрозуміли одне одного”.

 

11. Після вечері ви хочете їхати додому. Мама просить: „Залишіться ще ненадовго.

У мене є чудова наливка.” Як ви будете себе поводити?

в) „Ні, ні, ми вже повинні їхати”;

г) „Адже ж ми домовлялися, не сумуй же...”

б) „Справді? Що ти про це думаєш, любий?”

а) „Не влаштовуй сцен, мамо, ми взагалі ризикуємо звідси не виїхати”.

 

12. Перед від’їздом на короткий час ви залишилися з мамою на кухні. Вона каже:

„Приїздіть швидше, ти ж знаєш, як я тебе люблю”. Ви не відповідаєте, але думаєте:

а) „Ти так кажеш тому, що я тобі потрібна”;

г) „Це правда, але ти увесь час тероризуєш мене своєю Любов’ю”;

в) „Як завжди, знов потрібен буде носовичок для осушення сліз”;

б) „Добра душа!”

 

Підрахуйте, скільки разів у відповідях зустрічалися окремі індекси.

 

ТИП А

Не можна стверджувати, що ви живете з батьками в ідеальній гармонії. Вони й досі прагнуть утримувати вас у ролі „нерозумної дитини”, контролювати ваше життя. Ви відчуваєте постійну, обтяжливу відповідальність перед ними. Як тільки ви переступаєте поріг їхньої квартири, у вас росте напруга. Вас нервує будь-яке їхнє зауваження. Ви задоволені, коли візит нарешті закінчується, але вам не вистачає сміливості на те, щоб просто не приходити. Ви посміхаєтесь, берете участь у сімейних святах, але в душі щось муляє. Така поведінка може складатися під впливом думок про те, що батьки ніколи не любили вас по-справжньому, вони тільки виконували свій батьківський обов’язок. І підсвідомо ви весь час шукаєте це не додане вам почуття. А іноді це зумовлюється своєрідною „дитячою” залежністю, коли ви любите, поважаєте своїх батьків, але, з іншого боку, не відчуваєте впевненості в собі, боїтесь своєї самостійності. Тому вас дратує сам факт залежності, ви бунтуєте проти деталей, але не знаходите сил для того, щоб вирішити проблему своєї особистісної незалежності в цілому.

 

ТИП Б

 

Ваші спогади про щасливе дитинство здаються надмірно ідеалізованими. Адже навіть при найкращих стосунках між батьками та дітьми відбуваються конфлікти і розчарування. Своїх батьків ви наділяєте якостями, які ви б хотіли у них бачити, ви не бажаєте помічати недоліки та помилки і ображаєтесь, коли це помічають інші люди (наприклад, ваш чоловік). Тоді вам здається, що критика звернута до вас особисто, що це прояв неповаги до вас. Перш ніж ви на щось наважитеся у ваших стосунках з батьками - ви чекаєте їхньої реакції. Ви не вмієте бути задоволеними собою, якщо вони (або ще хтось із оточуючих) не похвалить вас.

 

ТИП В

 

У вашому випадку найбільш частою реакцією в контакті з батьками є уявне „знизування плечима”. Ви керуєтесь принципом: усунутися, якщо виникає делікатне, ніякове становище, мовчати, якщо вам щось не подобається. Ця поведінка - ознака минулих психологічних криз, наявність у підсвідомості замаскованих страхів або нездійснених актуальних потреб, дитячих мрій. Багато з ваших реакцій було б легше розшифрувати, якби були відомі джерела ваших страхів і мрій, які найчастіше виникали під впливом батьків. Деякою мірою вам вдалося позбавитись залежності від своїх батьків, однак ви ще не достатньо самостійні, щоб будувати ці відносини на основі партнерства.

 

ТИП Г

 

Здається, ви дійсно „обрізали пуповину” і живете так, як вважаєте за потрібне. Це вельми допомагає добрим стосункам з батьками. Коли ви згадуєте минуле, вони не здаються вам ані суворими суддями, що постійно виносять вирок, ані наївними добряками. Це справжні люди, з усіма своїми чеснотами та недоліками. Можливо, ви іноді пригадуєте і ситуації, коли вас несправедливо критикували батьки або ви відчували себе ображеною поведінкою матері. Але ви не переживаєте занадто глибоко: батьківський дім дав вам упевненість в собі.

2. Зробіть дослідження конфронтації засобами рольової гри.

Метою вправи є демонстрація деяких проблем за допомогою методики рольової гри. Ознайомтеся з вихідними даними та описуваними нижче проблемами. Коли ви відчуєте, що спокійно можете зіграти роль будь-якого із учасників зіткнення - шкільного інспектора чи директора школи, - то це буде означати, що ви готові до виконання вправи. Викладач призначить вас на роль шкільного інспектора або на роль директора школи і пояснить, за яких обставинах між ними відбулося зіткнення.

 

ВИХІДНА ІНФОРМАЦІЯ

 

РАЙОН.

Населення - 60 000 жителів. Цінності, що пов’язані з освітою, установи. Місцевість типова для містечків подібного типу.

 

ШКІЛЬНИЙ ІНСПЕКТОР.

Має докторський ступінь в галузі керівництва школами.

Стаж у народній освіті - 20 років. На цій посаді працює 5 років, сюди його призначено із іншої місцевості. Досяг успіхів в поліпшенні шкільної освіти, але звик діяти обережно.

 

ДИРЕКТОР ШКОЛИ.

Має ступінь магістра в галузі керівництва школами. Це - друга школа, де він працює директором. Директором школи працював 5 років. Всього у народній освіті працює 9 років. На цьому місці працює 2 роки. Приїхав із іншої місцевості. Його попередник пішов на пенсію, він пропрацював 35 років вчителем і директором (з них - був директором цієї школи 15 років).

 

ШКОЛА.

Збудована 3 роки тому: сучасний проект; сучасне обладнання; традиційна програма

 

ВЧИТЕЛІ.

В педагогічному колективі школи приблизно в рівних співвідношеннях становлять вчителі різного віку, що володіють різноманітним досвідом, мають різнобічні філософські погляди, використовують неоднакові методики і таке ін.

 

ПРОБЛЕМИ

 

ВАНДАЛІЗМ.

Прояви явно частішають. Технічний персонал школи скаржиться, що часто доводиться мати справу із розтрощеним кафелем, поламаними перегородками у туалетах, розбитими дзеркалами, забрудненими стінами, засореними раковинами в місцях для користування питною водою, поламаними кранами.

 

ДИСЦИПЛІНА.

Дисциплінарних стягнень дуже багато (заступника директора звичайно очікують два або три учня). Секретарки скаржаться на ґвалт; батьки засмучуються, коли приходять до школи. Кожні декілька днів відбуваються бійки. До того ж у шкільному буфеті учні кидають один в одного харчами, а працівники буфету кажуть, що учні у брутальній формі висловлюють претензія до якості їжі і взагалі нечемні.

 

ВЧИТЕЛІ.

Вчителі старшого віку скаржаться на розбещеність («вседозволеність»), вони кажуть, що при колишньому директорові обставини у школі були кращими, а учні знали „своє місце”. Вони піддають сумніву необхідність проведення на заняттях дискусій тощо. Молоді вчителі хочуть рухатися вперед; їм подобається вільна обстановка у школі. За звичай у них на уроках більше галасують, ніж у вчителів-ветеранів, тому що вони більше заохочують дискусії і практичні роботи.

 

БАТЬКИ.

За останні місяці до редакції місцевої газети надійшло кілька листів від батьків, у яких було піднято проблеми дисципліни в школі і явно недостатньої суворості викладачів; автори листів вважають, що треба менше умовляти учеників та більше діяти. Деякі батьки скаржаться, що старі вчителі часто-густо ставляться до школярів несправедливо; цим батькам подобається більшість молодих вчителів та їх методи викладання, але і вони активно критикують існуючи недоліки.

 

IY. ЛІТЕРАТУРА

1. Берн Э. Игры, в которые грают люди. Люди, которые играют в игры. – Л., 1992.

2. Берн Э. Секс в человеческой любви / Пер. с англ. М.П. Папуша. - М., 1998.

3. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. Пер. с англ. – М., 1999.

4. Кон И.С. Лунный свет на заре. Лики и маски однополой любви. - М., 1998.

5. Менделл А. Игры, в которые играют мужчины. - СПб., 2000.

6. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. - СПб., 2000.

7. Вереина Л.В., Третьяченко В.В. Психологические проблемы делового общения. – Луганск, 1998.

8. Конспект лекцій.

9. Інша література до теми, включаючи посібники, словники, підручники, періодичні видання і т. ін..

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

з учбового курсу „Психологія сім,ї” для студентів денної і заочної форм навчання спеціальності „Психологія” філософського факультету Східноук-

У РОДИНІ

 

Мета: Закріпити теоретичні знання з проблеми гендеру (поняття, сутність,

різноманітність підходів), порозумітися у засадах статевої соціалізації, гендерних ролей та стереотипів поведінки, розібратися у питаннях статевої диференціа-

ції та сексизму як соціально-психологічного явища.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

 

1. Гендер як проблема: поняття, сутність, головні параметри, різноманіт-

ність підходів.

2. Засади статевої соціалізації:

а) біологічні (природні);

б) соціокультурні (обряди і символи, заборони і приписи – рос. „предпи-

сание” -, поведінка і уява).

3. Гендерні ролі і стереотипи поведінки:

а) чоловіки: статус, типи поведінки, соціальні ролі (у сім,ї тощо);

б) жінки: історичні типи, статус, соціальні ролі (у сім,ї тощо).

4. Сексуальна (статева) диференціація (зайнятість у суспільній праці, освіта, подружнє життя, дискримінація жінок). Теорії диференціації статевих ролей.

5. Сексизм як соціально-психологічний феномен. Різноманітність його

проявів.

 

 

П. ВИВЧИТИ ТА ЗАНОТУВАТИ ОДНЕ ІЗ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Смелзер Н. Социология: пер. с англ. - М., 1994.

2. Кон И.С. Лунный свет на заре. Лики и маски однополой любви. - М.,

1998.

3. Кон И.С. Введение в сексологию. - М., 1990.

4. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. – М., 1989.

5. Фрейд З. Работы о мазохизме. В кн..: Венера в мехах. – М., 1992.

6. Юнг К. Г. Проблемы души нашего времени. – М., 1993.

7. Юнг К.Г. Психология бессознательного. – М., 1994.

8. Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991.

9. Хорни К. Женская психология. – СПб., 1993.

10. Мид М. Культура и мир детства. Избранные произведения. - М., 1988.

11. Мид М. Одиночество, самостоятельность и взаимозависимость в кон-

тексте культуры. – В кн.: Лабиринты одиночества. - М., 1989.

12. Фридан Б. Загадка женственности. - М., 1994.

13. Исаев Д.Н., Каган В.Е. Психогигиена пола у детей. - Л., 1986.

14. Вейнингер О. Пол и характер. - М., 1992.

 

Ш. ДОСЛІДНИЦЬКА (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА) ЧАСТИНА:

 

1. Підготуйте невеличкі доповіді за слідуючими темами:

 

Категорія статі в структурі психологічних понять / Історія проблеми співвідношення біологічного і соціального в психології. Другорядність статі і сексуальності: до-психоаналітичний період становлення психології як науки, розквіт радянської психології (діяльністний підхід). Патріархатність як психологія:О. Вейнінгер, „пізня” радянська психологія./

 

Проблематизація статі/гендера в психоаналізі З.Фрейда / „Анатомія – це доля”. Мотиви патріархальності в концепції З.Фрейда. Симптоматика розвиткужінки як неповноцінного (рос.- ущербный) чоловіка. Пацієнтки З. Фрейда. Роз

робка засад теоретичного аналізу статевого діморфізму. Взаємні перетворення

статі і гендера: вплив соціяльного. Зміни у суспільній думці завдяки пси хоана-

лізу./

 

Стать в аналітичній психології К. Г. Юнга. / Інший підхід до несвідомого введення і розробка поняття колективного несвідомого і його змісту – архетипів.Архетипи Аніми і Анімуса як „тіньові” компоненти психіки чоловіка та жінки.Робота з цими архетипами на шляху до індивідуалізації – мета психологічного

розвитку людини./

 

К. Хорні: позитивний психоаналіз жінки. / К.Хорні – одна із основоположниць жіночої психології. Критика „маскулінності” психоаналізу. Суттєвість соцільного контексту для досліджень К.Хорні. Затвердження жінки: ревізія симптомів і комплексів, які знаходять психоаналітики у жінки. Розширення симптомо-комплексу чоловіка. Неофрейдізм К.Хорні./

 

М.Мід: від гендера до статі. / Етнографічний бум. Поява жінок-етнографів

і пов,язані з цим зміни ситуації. Дослідження М.Мід: розбіжності в гендерній

структурі у різних народів („примітивні” культури). Звернення до власної куль-

тури: гендер як болісна точка психологічних проблем американців. Пошук головних розбіжностей поміж статями: ставлення до репродуктивних процесів. Фемі-

ністи та етнографи про дослідження М.Мід. /

 

 

Аналітика „Іншого” в концепції Л.С. Виготського. / Пріорітет соціального.Зникла стать. Історія соціалізації дитини як процес інтеріоризації,вплив знакового опосередкування./

 

Примітка: Поруч з темами подано короткий зміст доповіді. Доповідь роз-

раховуйте десь на 3-5 хвилин. Можна доповідь подати у тезовому вигляді у робочому зошиті. Одну тему можна вибрати кільком студентам. За розгорнуту від-

повідь з цієї теми практичного заняття (і якісну) можуть бути додаткові за