Який вид реструктуризація підприємства характеризується процесами комерціалізації або корпоратизації підприємства. Орг правова рестр.

Який з напрямків діяльності підприємства є найважливішим джерелом інформації для виробників щодо надійності та довговічності виготовлених технічних засобів? Післяпрод сервіс

Який із критеріїв покладено в класифікаційну основу розподілу підприємств за розмірами? - Чисельність працюючих

Який із наведених способів впливу держави на економіку можна віднести до непрямої регламентації?

Який із наведених способів впливу держави на економіку можна віднести до прямої регламентації?

Який із напрямків діяльності є визначальним для оцінки і регулювання всіх елементів в системі господарювання на підприємстві? Економ діяльність

Які з господарських товариств діють лише на підставі установчого договору: Командитне

Які з господарських товариств діють на підставі установчого договору і статуту:

Акціонерні, з обмеж відпов, повне товар.

Які з наведених заходів є основними складовими комерційної - орг системи збуту прод підпр

Які з нижченаведених заходів не відносяться до заходів, що складають виробничу діяльність підприємства: орг системи збуту прод підпр

Які з нижченаведених нематеріальних ресурсів не є об’єктами промислової власності? Раціоналізаторська пропозиція

Які із нижченаведених показників характеризують ступінь технічної оснащеності праці персоналу? фондоозбр. праці.

Які об’єкти нематеріальних ресурсів не мають спеціального правового захисту? Промисловий зразок

Які суб’єкти підприємництва, що господарюють на споживчому ринку, не є юридичними особами? – Приватні особи

Які фактори впливають на формування стратегічних цілей діяльності підприємства?

Які функції виконують допоміжні цехи на підприємстві? виг прод для власн потреб всередині

Які функції виконують побічні цехи на підприємстві? Займаються переробк. та виготовл. продукц. відход. осн. вир-ва.

Які цехи виготовлюють продукцію, що визначає профіль та спеціалізацію підприємства? основні

Які цехи виготовляють продукцію, що використовується для забезпечення власних потреб усередині самого підприємства і може бути реалізована на сторону замовнику? допоміжні

Які цінні папери, що обертаються на фондовому ринку, не є фінансовими інструментами інвестування діяльності підприємства? опціони

Якій функції управління відповідає дане визначення:_________ - це процес визначення мети, передбачення майбутнього розвитку діяльності підприємства та поєднання індивідуальних завдань членів організації для досягнення загального результату. Планування

Якість продуктів харчування характеризується показниками: калорійності та терміном......

Якщо коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства більше одиниці, то:

Якщо торгова фірма на довгостроковий період отримує лише право використовувати назву іншої фірми і її товарний знак, то даний метод ведення бізнесу називають: чистий франч.

 

 

 

Абсолютна рента – див. земельна рента.

Адміністративна монополія – монополія, яка виникає в умовах адміністративно-командної системи; базується на державній власності на засоби виробництва, діє в умовах значно обмеженого ринку, для неї характерний прямий розподіл ресурсів.

Альтернативні витрати – цінність найкращого варіанту використання ресурсів, від якого відмовилися в процесі економічного вибору, або обсяги інших благ, від виробництва яких треба відмовитися, щоб збільшити обсяг виробництва певного блага.

Анти благо – благо, що має негативну (від’ємну) корисність.

Бар’єри для входу конкурентів до галузі – обмеження, які запобігають появі додаткових продавців на ринку.

Благо – матеріальний або нематеріальний засіб для задоволення людської потреби.

Благо з нормальною споживчою цінністю (повноцінне) – благо, споживання якого збільшується при збільшенні доходу споживача.

Бухгалтерський прибуток – різниця між виторгом підприємства та бухгалтерськими явними витратами.

Бюджетна лінія – пряма, кожна точка якої означає набір благ, який обходиться споживачеві в суму грошей, що дорівнює його бюджету.

Валовий виторг -- див. сукупний виторг.

Вартість блага – це грошові кошти або ринкова ціна одиниці блага помножина на кількість одиниць блага.

Виробництво – процес перетворення виробничих ресурсів (факторів) на економічні блага (продукти).

Виробнича функція – співвідношення між будь-якою комбінацією факторів виробництва і максимально можливим обсягом продукції.

Виробниче підприємство – мікросистема, яка перетворює фактори виробництва на товарну продукцію.

Виторг від граничного продукту певного фактора – додатковий виторг, який підприємець отримує від застосування додаткової одиниці певного фактора виробництва, якщо всі інші фактори залишаються сталими. Визначається як граничний продукт фактора, помножений на граничний виторг, отриманий від продажу додаткової одиниці продукції.

Виторг підприємства – див. сукупний виторг.

Витрати виробництва – вартість усіх факторів виробництва, що витрачаються для виготовлення та реалізації певної кількості продукції, а також для підтримки у працездатному стані існуючих виробничих потужностей.

Відкрита монополія – монополія, за якої одне підприємство на деякий час стає єдиним виробником продукції, але не має спеціального захисту від конкуренції.

Галузевий попит на виробничий ресурс – сума обсягів послуг виробничого ресурсу, необхідних для окремих підприємств у галузі, за різних цін на ці послуги.

Гра – взаємовідносини економічних суб’єктів у ситуаціях з попередньо встановленими правилами, коли необхідно приймати відповідні рішення.

Гранична корисність (MU) – прирощення корисності, що досягається при споживанні додаткової одиниці (порції) блага.

Гранична норма заміщення – показує, від якої кількості одного блага (вона розміщена по осі У) згоден відмовитися споживач, щоб збільшити кількість іншого блага (по осі Х) на одиницю за незмінної корисності від набору благ.

Гранична норма технологічного взаємо заміщення (MRTS) – показує, від якої кількості одного ресурсу треба відмовитись, якщо для даного технічно ефективного обсягу випуску використати додаткову одиницю іншого ресурсу.

Граничний продукт (МР) – приріст загального обсягу випуску продукції, здобутий завдяки збільшенню використання змінного фактора виробництва на одну додаткову одиницю за незмінної величини всіх інших факторів виробництва.

Граничні витрати (МС) – приріст сукупних витрат, пов’язаний із виробництвом додаткової (як правило, останньої) одиниці продукції.

Граничні факторні витрати – додаткові витрати на придбання додаткової одиниці фактора.

Громадянські блага – блага, що, по-перше, не можуть бути надані одній особі за умови, що їх не можливо передати в розпорядження всім іншим особам, і що, по-друге, після того, як були надані певній особі, можуть бути передані всім іншим без додаткових витрат.

Двостороння монополія на ринку праці – ситуація. коли профспілка-монополіст протистоїть підприємству-монополісту.

Двофакторна виробнича функція – моделює виробничий процес, в якому змінними є обсяг використання двох факторів виробництва.

Дисконтована вартість – див. поточна вартість.

Дисконтування – приведення економічних показників, наприклад, грошового потоку, майбутніх років до сьогоднішньої (поточної) вартості.

Дискримінаційна монополія – монополія, за якої встановлюються різні ціни на той самий товар для різних покупців, причому різниця в цінах не обумовлена різницею у витратах.

Диференціація продукту – надання продукту специфічних властивостей, що відрізняють його від аналогічних і перетворюють на недосконалий замінник.

Діаграма Еджворта – модель що дозволяє унаочнити зміни розміщення обмежених ресурсів між двома товарами (при виробництві) або між двома благами (при споживанні) і досягненні ефективного розподілу цих ресурсів.

Досконала комплементарність благ – властивість благ ідеально доповнювати одне одного в споживанні та слугувати задоволенню однієї потреби.

Досконала конкуренція – це тип ринкової структури, якій притаманні такі риси: дуже велика кількість продавців і покупців, однорідність блага та вподобань, прозорість ринкових відносин і повна доступність інформації про ринкові процеси, відсутність вхідних і вихідних бар’єрів до ринку.

Досконала субституційність благ – властивість благ ідеально замінювати одне одного в споживанні.

Досконалі комплементарні блага – блага, що спільно споживаються для задоволення однієї потреби, в якій вони ніяк не можуть замінити одне одного.

Досконалі субститути – це блага між якими існують співвідношення виключної замінності у споживанні.

Дуополія – ситуація на ринку, коли пропозиція представлена лише двома постачальниками.

Економічна ефективність виробництва – випуск даного обсягу продукції з мінімальними середніми витратами або випуск максимального обсягу продукції за даного обсягу виробничих ресурсів.

Економічна рента – плата за ресурс, пропозиція якого жорстко обмежена.

Економічний прибуток – різниця між виторгом підприємства та альтернативними витратами ресурсів, застосовуваних у виробничому процесі (економічними витратами).

Економічні суб’єкти – це мікросистеми (індивідуми, домашнє господарство, підприємство, організація),що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів, для яких, до того ж, можна знайти альтернативне використання.

Еластичність попиту – міра реакції обсягу попиту на коливання однієї з детермінант, а саме: ціни даного товару; ціни взаємозв’язаного з ним товару (перехресна цінова еластичність попиту); доходу споживача (еластичність попиту за доходом).

Еластичність попиту на працю за заробітною платою – процентна зміна величини необхідних послуг праці внаслідок кожної однопроцентної зміни заробітної плати.

Еластичність пропозиції цінова – зв’язок між змінною ціни товару та обсягом його пропозиції; визначається співвідношенням процентної змінної обсягу пропозиції та процентної зміни ціни товару.

Ефект випуску внаслідок зміни ціни на ресурс – полягає у тому, що підприємство збільшує випуск продукції, якщо ціна на ресурс знижується, і зменшує його, якщо ціна ресурсу підвищується.

Ефект доходу – виявляється у зменшенні бажання працювати і підвищенні цінності вільного часу для працівника за досягнення певного рівня доходу, не зважаючи на підвищення ставки заробітної плати.

Ефект доходу – зміна обсягу споживання блага, що є результатом зміни реального доходу, яка сталася внаслідок зміни ціни на це благо.

Ефект заміщення внаслідок зміни ціни на ресурс – прагнення підприємця замінювати більш дешевим ресурсом відносно більш дорогий.

Ефект заміщення дозвілля працею – виявляється у скороченні вільного часу і зростанні заробітної плати за підвищення ставки заробітної плати.

Ефект зворотного зв’язку – зміни часткової рівноваги на даному ринку в наслідок змін, що відбулися на суміжних ринках під впливом первинних змін на даному ринку.

Ефект зміни – зміна обсягу споживання блага, що є результатом відносного подорожчання (здешевлення) цього блага щодо інших благ.

Ефект масштабу – зміна обсягів випуску внаслідок зміни обсягу всіх виробничих ресурсів в однаковій пропорції.

Ефективність виробництва – характеризує зв’язок між обсягом вироблених економічних благ і кількістю застосовуваних ресурсів.

Загальна рівновага – рівновага, що виникла в результаті взаємодії всіх ринків, коли зміни попиту чи пропозиції на одному ринку впливають на рівноважний стан усіх інших ринків.

Загальний виторг -- див. сукупний виторг.

Загальні витрати – див. сукупні витрати.

Закон попиту – зростання ціни за інших незмінних умов призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки.

Закон пропозиції – закон, який стверджує, що існує пряма залежність між ціною та обсягом товару, котрий пропонується на продаж (за інших рівних умов).

Закон спадної віддачі (продуктивності) змінного фактора виробництва – залучення до процесу виробництва все більшої додаткової кількості змінного ресурсу призводить з рештою до того, що віддача кожної наступної одиниці змінного ресурсу буде менша за віддачу попередньої одиниці цього ресурсу.

Закон спадної граничної корисності блага – корисність кожної наступної одиниці блага, що споживається в даний момент, менша за корисність попередньої одиниці.

Закрита монополія – монополія, захищена від конкуренції через юридичні обмеження.

Заробітна плата – ціна, що виплачується за використання праці найманого працівника. Вживається в розумінні “ставка заробітної плати”.

Зведена ефективність економічної системи – див. сукупна ефективність економічної системи.

Земельна рента – плата за використання землі та інших природних ресурсів, пропозиція яких жорстко обмежена.

Земля – фактор виробництва, що включає землю, яка використовується у с/г або промисловому виробництві, а також використовувані природні ресурси землі.

Зміна обсягу попиту певного товару – результат впливу коливання ціни цього товару за інших незмінних умов. Графічно ілюструється переміщенням від однієї точки даної лінії попиту до іншої.

Зміна умов попиту (попиту в цілому) – результат впливу зміни нецінових детермінант попиту. Графічно ілюструється зміщенням лінії попиту праворуч або ліворуч.

Змінні витрати (TVC) -- витрати виробництва, які залежать від випуску продукції і змінюються залежно від збільшення або зменшення обсягу виробництва.

Змова – явна, таємна чи мовчазна домовленість між підприємствами в галузі з метою встановлення фіксованих цін та обсягів випуску.

Зовнішні ефекти – ефекти виробництва чи споживання блага, вплив яких на третіх осіб, які не є ані покупцями, ані продавцями, ніяк не відображено в ціні цього блага.

Зростаючий ефект віддачі від масштабу виробництва – такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску збільшується у більшій пропорції, ніж зростає обсяг ресурсів.

Ізокванта – крива, на якій показані всі комбінації виробничих факторів, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску продукції.

Ізоквантна варіація факторів виробництва – див. двофакторна виробнича функція.

Ізокоста – лінія, кожна точка якої відображає однокову суму витрат за різних варіантів поєднання двох ресурсів у виробничому процесі.

Інвестування – процес відтворення або доповнення основного капіталу; відображає потік нового капіталу у певному році.

Інститути – формальні та неформальні норми і правила поведінки, що дають змогу економічним агентам координувати свої дії; обмеження, встановлені людьми для того, щоб структурувати свою діяльність.

Капітал – ресурс тривалого використання, створений з метою виробництва додаткових товарів і послуг.

Карта ізоквант – низка ізоквант, що характеризують максимально можливий випуск продукції за будь-якого набору виробничих факторів.

Картель – організаційне об’єднання олігополістів за змовою відносно цін та обсягу виробництва з метою максимізації сукупного прибутку картелю.

Конкурентне підприємство – підприємство, яке продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції.

Корисність – здатність блага задовольняти потребу.

Корисність блага – це здатність блага задовольняти потребу.

Крива байдужості – лінія на двомірній площині з безліччю наборів благ, кожна точка якої показує набори двох благ, що мають для споживача однакову корисність.

Крива виробничих можливостей – лінія, що показує всі максимально можливі комбінації виробництва двох товарів за фіксованого використання ресурсів та даного рівня розвитку технології.

Крива контрактів (виробничих контрактів) – чисельність можливих ефективних варіантів розподілу двох економічних благ між двома споживачами (двох виробничих ресурсів між двома товарами), для яких виконуються умови: MRS_AB^c=MRS_AB^П=Р_А/Р_В (споживання); MRT_LK^A=MRTS_LK^B (виробництво).

Крива пропозиції – графічне відображення залежності між ринковою ціною та обсягом товару, що пропонується на продаж.

Лідерство в цінах – модель ціноутворення, в якій підприємство-лідер встановлює ціну, а інші нею керуються.

Лінія “дохід – споживання” – крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам його доходу.

Лінія “ціна – споживання” – крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам ціни.

Лінія Енгеля – крива, яка показує взаємозв’язок оптимального обсягу споживання певного товару та певного рівня доходу споживача.

Максимізація прибутку – максимізація різниці між валовим виторгом і валовими витратами (TR – TC). Основні методи максимізації прибутку: метод сукупного аналізу – зіставлення сукупних величин; метод граничного аналізу – зіставлення граничних величен.

Мікроекономіка – розділ економічної теорії, що вивчає поведінку окремих суб’єктів господарювання (домогосподарство, підприємство, інші учасники ринкових операцій) за умов рідкісності (обмеженості) ресурсів та альтернативності напрямів їх використання.

Модель об’єднаної олігополії Феллнера – розглядає монопольну ринкову поведінку олігополістів, які об’єдналися з метою максимізації як спільного прибутку, так і прибутку кожного з учасників.

Модель олігополії Свізі (ламана кривої попиту) – базується на таких умовах і припущеннях: ламана крива попиту має дві ділянки, розташовані вище від ціни Р_о; підприємство виходить з того, що коли воно підніме ціну, решта продавців залишиться від цього осторонь і дане підприємство втратить значну частку ринку, оскільки покупці підуть до того продавця, в якого менша ціна; при розгляді можливості зниження ціни підприємство вважає, що інші учасники ринку відреагують на це також зменшенням ціни, оскільки не захочуть втрачати своєї частки ринку. Модель Свізі використовується для пояснення феномена незмінності олігополістичних цін.

Монополістична конкуренція – вид конкуренції у галузі без суттєвих бар’єрів для вступу до неї, з великою кількістю продавців, кожен з яких продає диференційований товар.

Монополія – ринок, на якому існує лише один постачальник продукції при атомістичному (представленому багатьма дрібними споживачами) попиті.

Монопольна влада – можливість підприємства одноосібно визначати ціну свого товару, регулюючи обсяг продукції, який воно готове придбати.

Монопольне підприємство – підприємство, яке продає свою продукцію на монопольному ринку.

Монопсонія на ринку праці – ситуація, коли підприємство є фактично єдиним покупцем праці (наприклад, у невеликому місті).

Набір благ – у геометричному аналізі поведінки споживача – координати точки на двомірній площині, де по осях відображена кількість одного та іншого блага, з яких споживач формує свій споживчий кошик.

Надлишок споживача – різниця між максимальною сумою грошей, яку споживач згоден був би заплатити за придбану кількість блага, і сумою грошей, дійсно заплаченою за придбані блага.

Незворотні витрати – витрати, пов’язані з наявністю у власності господарського суб’єкта капітального блага, для якого не існує альтернативної можливості використання.

Нецінова детермінанта попиту – чинник, який визначає умови в яких формується попит.

Неявні витрати – це витрати, обумовлені використанням факторів виробництва, які є власністю підприємства.

Номінальна заробітна плата – сума грошей, яку отримує найманий працівник.

Номінальна процентна ставка – ставка процентна за поточного курсу без поправки на інфляцію.

Нормальний прибуток – мінімальна (нормальна) винагорода, необхідна для того, щоб залучити та утримати ресурси в межах даного напрямку діяльності. Згідно з економічною теорією до нормального прибутку належить сукупність всіх тих мінімальних виторгів, котрі представляють собою витрати невикористаних можливостей.

Обсяг (величина) попиту – кількість товару, яку споживачі бажають і можуть придбати за певною ціною з визначеного діапазону цін у певний проміжок часу за інших незмінних умов.

Обсяг пропозиції – кількість товару, яку пропонує ринку продавець чи група продавців за кожним рівнем ціни в одиницю часу за певних умов.

Олігополія – ринкова структура, в якій домінує декілька підприємств, а входження нових виробників у ринок ускладнене.

Оптимум виробника – стан, коли виробник намагається досягти такої комбінації використовуваних ресурсів для виробництва означеного обсягу продукції, за якої величина витрат буде мінімальною.

Основні методи мікроекономіки – Метод абстракції (використовується при побудові мікроекономічних моделей), методи граничного аналізу, табличного і графічного аналізу. Широко застосовується математичний інструментарій.

Основні проблеми мікроекономіки – розміщення споживчих благ і виробничих ресурсів за умов досконалої і недосконалої конкуренції, ціноутворення на різних ринках та ринкова координація.

Парето-ефективний розподіл ресурсів (благ) – такий розподіл ресурсів (благ), за якого не можливо збільшити виробництво (споживання) будь-якого товару (шляхом перерозподілу) без витрат для виробництва іншого товару (для добробуту іншого споживача).

Політика сталого співвідношення цін за Хойссом – взаємна координація ринкових дій учасниками, які виходять із сталості співвідношення цін та одно спрямованості цінових змін. Здійснення цієї політики дає змогу олігополістам вирішити проблему взаємної залежності їх функцій попиту. Вона також пояснює незмінність цін на олігополістичних ринках.

Постійний ефект віддачі від масштабу виробництва – такий ефект масштабу. За яким обсяг випуску продукції та обсяг використання ресурсів змінюється в однаковій пропорції.

Постійні витрати (TFC) – витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від обсягу випуску продукції. Постійні витрати мають місце навіть тоді, коли продукція не випускається.

Поточна вартість – величина позикових фондів, які необхідно було б позичити за поточної процентної ставки, щоб забезпечити регулярне отримання заданого чистого доходу.

Похідний попит – попит на фактори виробництва, який залежить від попиту на кінцеві продукти, що виробляються на основі цих факторів.

Права власності – встановлені законом правила, що регулюють відношення людей при використанні ними економічних благ.

Правило найменших витрат – стан, коли відношення граничних продуктів факторів виробництва (МР_к, МР_L) до кожної грошової одиниці (Р_К, Р_L) рівні між собою.

Природна монополія – монополія, яка існує у галузях, де економія, зумовлена збільшенням масштабу виробництва, особливо значна.

Причини обмеженої спроможності ринкового регулювання – сукупність передумов і ситуацій, коли дія механізму конкурентних ринків не приводить до максимізації суспільної корисності.

Пропозиція – кількість того чи іншого товару, яку виробник бажає та може запропонувати на продаж в одиницю часу за певних умов.

Проста монополія – монополія, за якоївстановлюється однакові ціни на той самий товар для всіх покупців.

Профспілка – об’єднання працівників, що має повноваження на проведення переговорів з підприємцями від імені і за дорученням своїх членів.

Процентна ставка – ціна, що сплачується власникові капіталу за використання взятих у позику його засобів протягом певного періоду часу; ставка (норма) процентна виражається у процентах.

Раціональність – принцип поведінки суб’єктів господарювання, відповідно до якого суб’єкт завжди намагається отримати за даних умов екстремальний, найкращий для себе результат. Уважається, що всі економічні суб’єкти діють раціонально як при визначенні мети своєї діяльності, так і при виборі способів її досягнення.

Реальна заробітна плата – купівельна спроможність заробітної плати, виражена кількостями товарів і послуг, які можна придбати за отриману суму.

Реальна процентна ставка – ставка процентна, очищена від впливу інфляції.

Ресурси – див. фактори виробництва.

Ринкова влада – див. монопольна влада.

Ринкова рівновага – ситуація, коли наміри покупців та продавців на ринку повністю збігаються, тому за певної ціни товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту.

Ринковий попит на виробничий ресурс – сума обсягів послуг ресурсу, необхідних усім галузям, що використовують даний ресурс, за різних можливих цін на ці ресурси.

Ринкові структури – певні типи взаємозв’язку між попитом і пропозицією, які зумовлюють механізми встановлення ціни та досягнення ринкової рівноваги.

Рівновага Бертрана – описує ситуацію на ринку, за якої в умовах дуополії підприємства конкурують, знижуючи ціну товару та збільшуючи обсяг випуску. Стабільність рівноваги досягається тоді, коли ціна стає рівною граничним витратам, тобто досягається конкурентна рівновага.

Рівновага виробника – див. оптимум виробника.

Рівновага Курно – досягається на ринку за умов дуополії, коли кожне підприємство, що діє самостійно, вибирає такий оптимальний обсяг виробництва, який очікує від нього інше підприємство. Рівновага Курно виникає як точка перетину кривих реагування двох фірм.

Рівновага споживача – стан, у якому досягається оптимальна структура покупок (згідно з принципом раціональності), будь-яка зміна в структурі покупок знижує рівень задоволення споживача.

Рівновага Штакельберга – описує дуополію з таким розподілом ринкової влади між підприємствами, за яким одне з них реалізує поведінку лідера, тим часом як інше здійснює стратегію пристосування та корегує свою поведінку залежно від вибору, зробленого лідером.

Рівноважна кількість товару – кількість товару, що реалізується на ринку за рівноважною ціною.

Рівноважна ціна – ціна, що врівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.

Рідкісність ресурсів – це з одного боку, обмеженість бажань та потреб людей, а з іншого, є ключовими вихідними проблемами мікроекономіки, яка може бути визначена як наука, що вивчає обґрунтування вибору самостійними економічними одиницями.

Середні змінні витрати (AVC) – кількість змінних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні постійні витрати (AFC) – кількість постійних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні сукупні витрати (ATC) -- кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні сукупні витрати (АТС) – кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середній виторг (AR) – це виторг підприємства в розрахунку на одиницю продукції.

Середній продукт (АР) – обсяг випуску продукції, що припадає на одиницю змінного фактора виробництва.

Система переваг – параметри мікроекономічної моделі вибору споживача, що базується на певних послідовних індивідуальних уподобаннях.

Спадний ефект віддачі від масштабу виробництва – такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску продукції збільшується у меншій пропорції, ніж зростає обсяг ресурсів.

Сукупна ефективність економічної системи – поняття, що враховує ефективність у виробництві (досягається за мінімізації витрат виробництва), ефективність у споживанні (досягається за максимізації задоволення потреб споживачів) і певний баланс між інтересами виробників та споживачів на ринках.

Сукупна корисність (TU) – сумарний рівень корисності, що досягається споживачем при споживанні певної кількості одиниць (порцій) одного блага.

Сукупний виторг (TR) – сума коштів, одержана підприємством від реалізації своїх товарів за певний час.

Сукупний прибуток – це величина, на яку валовий виторг підприємства перевищує його сукупні витрати.

Сукупний продукт (ТР) змінного фактора виробництва – обсяг випуску продукції, що припадає на певну кількість даного фактора виробництва.

Сукупні витрати (ТС) – витрати на виробництво певного обсягу продукції

Сукупні витрати (ТС) – сума постійних (фіксованих) і змінних витрат.

Теорія ігор – наука, що за допомогою математичних методів досліджує поведінку учасників ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень.

Технологічна ефективність виробництва – процес є технологічно ефективним, якщо не існує жодного іншого способу, при якому для виробництва даного обсягу продукції витрачається менша кількість хоча б одного з ресурсів за умови не збільшення інших видів ресурсів.

Трансакційні витрати – витрати у сфері обміну, пов’язані з передачею прав власності.

Фактори виробництва – це блага, які потрібно придбати підприємству для забезпечення випуску інших благ – готової продукції.

Фіксовані витрати – див. постійні витрати.

Фірма – коаліція власників скооперованих факторів виробництва, зв’язаних між собою контрактними зобов’язаннями, які направлені перед усім на найкраще використання інтерспецифічних ресурсів.

Функція корисності – співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем.

Функція пропозиції – функція, яка визначає величину пропозиції залежно від факторів, що впливають на неї.

Цінова війна – циклічне, послідовне зниження ціни продукту з метою витіснення конкурентів з олігополістичного ринку.

Часткова рівновага – рівновага, що встановилася на окремому ринку.

Чиста монополія – монополія, за якої на ринку існує єдиний продавець товару, в якого немає близьких замінників.

Явні витрати – це витрати підприємства, спрямовані на придбання необхідних виробничих ресурсів.

 

E_p= ( (Q₂-Q₁)/(P₂-P₁) ) * ( (P₁+P₂)/(Q₁+Q₂) )

Бюджетна лінія – пряма: В=РхХ+РуУ.

Нахил бюджетної лінії tgx=Qy/Qx=Px/Py

Віддача від маштаба TC₃/TC₁: Q₃/Q₁

Гран. норма тех-го заміщення працею капітала (MRTS_LK) MRTS_LK= -(D К/ D L), капіталом праці MRTS_{K L =} -(D L/ D К)

Гранична норма заміщення MRSxy=(-DY)/DX тому MRSxy= Px/Py (MUx/MUy=Px/Py,MUx/ Px= MUy/Py)

Граничний виторг(MR) MR = DTR/DQ

Граничний продукт(МР) МР = DТР/DX,

Граничні витрати (МС) МС= D ТС/ D Q.

Економічний прибуток(збиток) П = TR – TC максимізація прибутку MR = MC = P

Еластичність пропозиції E_S = DQ*P/DP*Q

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту (E_XY) обчислюється за формулою: E_XY=(DQ_Y*P_Y)/(DP_X*Q_X)

Нахил ізокости дорівнює P_L/ P_k

Постійні витрати (TFC) Змінні витрати(TVC) Сукупні витрати підприємства(TC) TC(Q) = TFC + TVC(Q)

Принцип раціональності MU_x/P_x = MU_y/P_y (MU – гранична корисність “ютель” )

Рівноважна ринкова ціна P_E P = AR = MR = D Загальний виторг TR збільшується зі збільшенням випуску продукції.

Рівняння ізокости ТС = L*P_L +K*P_k в точці дотику MRTS_LK= -(D К/ D L) = MP_l/MP_k = P_L/P_k

Середні змінні витрати(AVC) AVC = TVC/Q

Середні постійні витрати (AFC) AFC = TFC/Q

Середні сукупні витрати (АТС) АТС=ТС/Q

Середні сукупні витрати (ATC) ATC(Q) = AFC(Q) + AVC(Q)

Середній виторг(AR) AR = TR/Q

Середній продукт (AР) AP = TP/X TP – сукупний продукт

Сукупний(валовий) виторг(TR) TR = P*Q

Ціноутворення монополіста P=MC/(1-1/|E_D|).

Ціну продукції(монопольна) Р за формулою Р=МС/(1+1/Еd)

 

 

Який бюджет споживача, якщо ціна товару А 4 грн.? -В\Р=100;В=400

б) за яких умов відбувається зсув бюджетної лінії В₁ в положення В₂? -↓Рв в) побудуйте криву попиту на товар Б;-В=400; В\Р=80; Р=5; В\Р=50; Р=8 г) чому дорівнює гранична норма заміщення в точці Х₂?-товар А- товаром Б 40\50; товар Б- товаром А 50\40

д) яку кількість товару А купить споживач, який прагне максимізувати корисність, в точці Х₁?

-50

а) в якому періоді (довгостроковому чи короткостроковому) функціонує фірма?-коротк.

б) визначте суму грошей, яку необхідно авансувати, щоб забезпечити виробництво 100 одиниць продукції, якщо ринкова вартість одиниці капіталу 100 грн., одиниці праці - 50 грн.;-ТС=LPL=Kmax*P_k=400

в) яка гранична норма технологічного заміщення капітала працею в точці В?-5\10

г) який ефект віддачі від росту масштабів виробництва при збільшенні обсягів виробництва з 100 до 200 одиниць?-зрост. а) в якому періоді (довгостроковому чи короткостроковому) функціонує фірма?-коротк.

а) в умоваххипу ринку функціонує дана фірма?-доск. конкуренцiя

б) в якому часовому інтервалі (довгостроковому чи короткостро-ковому) діє фірма?-короткост.

в) який обсяг продукції та за якою ціною буде продавати фірма на цьому ринку, якщо вона прагне максимізувати прибуток?-g₃;Р=А

г) площа якого прямокутника відображає величину постійних витрат фірми за умов максимізації прибутку?-АВEF

д) який відрізок буде відповідати лінії пропозиції фірми на обраному в п.б) часовому інтервалі?-g₁→g₃;EJ

Що трапиться на ринку, якщо верхній рівень цін буде встановлений на рівні Р₁? Р₃?

Чим пояснюється перехід з точки F в точку С?

Чи вірно ствердження, що еластичність Е_d однакова в кожній точці прямої D₁?

Що може привести до зсуву лінії D₁ в положення D₂? Які наслідки цього зсуву?

Що відбувається при зміщенні точки А в точку В

а) визначте величину середніх постійних витрат виробництва100 од. продукції;-AFC=TFC\Q=18\100

б) який обсяг продукції та за якою ціною буде продавати підприємство, яке прагне максимізувати прибуток?-TR-TC Q=160 R=36000\160=225

в) який обсяг продукції забезпечить беззбиткове виробництво?-100-200од

г) чи можна стверджувати, що граничні витрати менш граничного доходу, якщо випуск продукції менш