Особи, зобов’язані зберігати лікарську таємницю ?????



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особи, зобов’язані зберігати лікарську таємницю ?????



Цивільне право. Модуль №2

1. Санкція

2. превентивну (попереджувальну); виховну; репресивну (каральну); компенсаційну (поновлювальну); сигналізаційну (інформаційну).

3. це сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою.

4. договірна та позадоговірна,

5. відповідальність без вини, або завдана джерелом підвищеної небезпеки

6. склад правопорушення або факт здійснення небезпечної поведінки

7. психічна діяльність особи: вина, мотив, мета

5. у разі здійснення права на самозахисту стані необхідної оборони, крайної необхідності і може рятування життя , здоровея, майна інших осіб ( ст.169,1171)

9. поведінка, яка порушує встановлений у державі правопорядок. Може виражатися як у діях, так і в бездіяльності фіз. або юрид. осіб. Є іманентною ознакою правопорушення.

10. коли шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки

11. це будь-які матеріальні втрати яких зазнає особа внаслідок протиправної поведінки інших осіб.

12. полягає у у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

13. Це означає, що особа, яка не виконала зобов'язання або вчинила позадоговірну шкоду вважається винною, поки не доведе протилежне.

14. умисел і необережність (легка і груба).

15. передбачає, бажає настання суспільно шкідливих наслідків

16. Правовий випадок (казус) та непереборна сила, форс-мажор.

17. Непереборна сила (фарс-мажорні обставини) — надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (п. 1 cm. 78 ЦК). Ця подія характеризується, по-перше, як зовнішня до діяльності сторін обставина (наприклад, явища стихійного характеру). По-друге, надзвичайність події, що стає непереборною силою, означає, що це не рядова, ординарна, звичайна обставина, яка також може спричинювати певні труднощі для сторін. Тому в cm. 617 ЦК України зазначається, що не вважається непереборною силою, яка може бути підставою для звільнення від відповідальності особи при недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. По-третє, непереборна сила — це подія, яку не можна було відвернути засобами, наявними у даної особи в конкретних умовах її діяльності. Тому при дії непереборної сили теж немає вини боржника.

18. Правовідношення, що виражається у вигляді несприятливих наслідків майнового та немайнового характеру у боржника, які забезпечуються державним примусом і тягнуть за собою засудження правопорушення і його суб'єкта

19. відшкодування шкоди

20. ,

21. Штраф -це неустойка у твердо визначеній грошовій сумі, яка стягується одноразово у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

22. пеня застосовується за певний період прострочення (за кожний день, тиждень, місяць тощо) і за своєю правовою природою є тривалою санкцією.

23. відшкодування в натурі (наособу, яка заподіяла шкоду, накладається обов'язок надати річ такого жроду і якості, усунути за свій рахунок пошкодження та ін.) або повне відшкодування завданих збитків.

24. залежно від матеріального становища особи , крім випадків завдання шкоди злочином.(ст..1193),

25. це невияв тієї міри піклування, уваги, дбайливості, обережності, яку звичайно виявляють нормальні люди. 26.

27. 28. 29.

30. Непереборна сила— це зовнішній вираз обставини (події) або їх сукупності, стихійного, природного, техногенного або суспільного характеру, що характеризується ознаками надзвичайності, невідворотності, відносності та непередбачуваності, виступаючи об'єктивно-випадковою для суб'єкта правовідносин, який в результаті прояву таких обставин (подій) позбавлений можливості реалізовувати цивільні права та обов'язки, а також звільняється від цивільно-правової відповідальності.

31. 1 визначення цивільних прав; 2)відновлення становища, яке існувало до порушення прав, і припинення дій, що порушують право; 3)присудження до виконання обов'язку в натурі; 4)зміна або припинення правовідношення; 5)компенсація моральної шкоди; 6)стягення з особи, яка порушила право заподіяних нею збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу, пені).

32. Реституція — відновлення стану майна, який існував на момент вчинення дії, що завдала шкоди, тобто це повернення або відновлення матеріальних цінностей в натурі, (лат. restitutio - відновлення) - поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоди, тобто повернення або відновлення матеріальних цінностей у натурі - тих же самих, або подібних, або речей такої с амої вартості.

33. у разі порушеня .невизнання або оспорювання її права, а також свого інтересу Ґякий не суперечить заг засадам цив законодавства (ст.. 15)

34. не тягне за собою припинення цього права

35. правопорушення

36. невизнання

37. оспорювання

38. захист інтересу

39. Юрисдикційний захист здійснює низка уповноважених на це державних і громадських органів та осіб, які в силу закону чи домовленості можуть вжити заходів щодо поновлення порушеного, оспореного чи невизнаного права. Наприклад, відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 15 ЦК кожен має право на судовий захист. У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до Президента України, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування (ст. 17 ЦК). Здійснити захист цивільних прав можуть і органи нотаріату. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 18 ЦК) Суб'єктом захисту можуть бути й органи прокуратури, наприклад, у формі подання позову до суду в справах про обмеження фізичної особи у дієздатності. Належне місце в системі гарантій захисту прав фізичних та юридичних осіб посідає й Уповноважений BP України з прав людини (ст. 55 Конституції України та Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"). Однак діяльність вказаних осіб має характер сприяння у поновленні порушеного, невизнаного чи оспореного права. Після використання всіх національних засобів правового захисту учасник цивільних відносин може звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, наприклад, до Європейського Суду з прав людини. Органом захисту можуть бути і третейські суди та інші форми примирювальних процедур.

40. самозахист

41. відшкодування немайнової шкод .спростування неправдивої інформації

42. Спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб’єктам цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між сторонами правовідносин– це визнання права.

43. Спосіб захисту цивільного права, який випливає із загального принципу повного і належного виконання зобов’язань – це примусове виконання обов’язку в натурі.

44. Спосіб захисту цивільного права, який застосовується коли визнання факту порушення суб’єктивного права та притягнення винного до відповідальності недостатньо, а необхідно поновити порушене право у повному обсязі – це відновлення становища (застосування реституції)

45. Спосіб захисту, що полягає у трансформації одних правовідносин в інші, переростання одного обов’язку в інший, покладені на боржника нового обов’язку – це зміна правовідносин.

46. Вимога власника чи титульного володільця до третіх осіб про усунення перешкод у здійсненні повноважень користування та розпорядження це негаторний позов

47. Позадоговірна вимога власника майна про визнання третіми особами факту належності позивачу права власності чи іншого речового права на оспорювань майно – це визнання права власності (ст. 392)

48. Вимога неволодіючого власника чи титульного володільця до фактичного володільця про повернення ним утримуваного майна у натурі – це віндикаційний позов.

49. Спеціальним способом захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересу є: це передбачено правовими нормами, які регулюють конкретні правовідносини. Наприклад, для захисту права власності чи іншого речового права може використовуватися позов про визнання права власності, негаторний чи віндикаційний позови. (застосовуються у випадках, передбачених у законі або договорі (наприклад, стягнення неустойки, штрафу пені).

Порядок захисту спеціальним (у випадках прямо зазначених у законі розгляд цивільних справ адміністративними органами і громадськими організаціями(товариські суди, профспілкові та ін.. громадські організації). АЛЕ ТРЕБА ДИВИТИСЬ ЧИ В ЗАВДАННІ СПОСІБ ЗАХИСТУ ЧИ ПОРЯДОК ЗАХИСТУ.

50. Чим відрізняється поняття «самозахист цивільних прав» та «заходи оперативного впливу»? - Основним неюрисдикційним способом цивільного права є самозахист — застосування особою засобів протидії, які не заборонено законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту може обирати сама особа або ж їх може бути встановлено договором або актами цивільного законодавства (ст. 19 ЦК України). Основною характерною ознакою самозахисту є те, що суб'єкт цивільного права захищає себе власними діями, без звернення до суду або іншого органу, який здійснює захист цивільного права. Одним із проявів самозахисту слід визнати притримання майна кредитором

Під заходами оперативного впливу розуміють юрисдикційний захист , що здійснює низка уповноважених на це державних і громадських органів та осіб, які в силу закону чи домовленості можуть вжити заходів щодо поновлення порушеного, оспореного чи невизнаного права.

51. Визнання праваспосіб захисту, який застосовується у разі спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між сторонами, і, відповідно, наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов'язку. Слід визнати, що такий спосіб захисту може стосуватися не тільки наявності спору, а й невизначеності правого стану особи (наприклад, у справах окремого провадження про обмеження фізичної особи у дієздатності чи визнання недієздатною; про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою тощо).Це загальний спосіб захисту, закріплений ст. 16 ЦКУ; може бути здійсненний лише в юрисдикційному порядку

52.Не вважається способом самозахисту прав та охоронюваних законом інтересів:захист що здійснюється в юрисдикційному порядку

1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування
майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу
державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або
органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб
.

53.Органи, уповноважені здійснювати захист цив прав та охоронюваних законом інтересів у спеціальному порядку: адміністративні органи і громадські організації(товариські суди, профспілкові та ін.. громадські організації

54.Форми захисту суб цив прав та охоронюваних законом інтересів: юрисдикційна та неюрисдикційна

55.Внаслідок дії порушника річ ,яка є об’єктом права власності громадянина Т. була знищена. Що саме у даному випадку буде об’єктом захисту? право власності на річ громадянина Т., а саме його порушення ????

56. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застосовують у разі заподіяння останньої, під якою розуміють фізичні та моральні страждання, яких зазнав потерпілий через порушення, невизнання чи оспорення його суб'єктивного права.

Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої
внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа
зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у
зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї
чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у
зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також
ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в
інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається
судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та
душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або
позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка
завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,
а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги
розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової
шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром
цього відшкодування.
5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не
встановлено договором або законом.

57. Стаття 21.

1. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт
індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади
Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування,
якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує
цивільні права або інтереси.
2. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт
органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим
або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам
цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси
.

58. Під поняттям цивільно-правового захисту слід розуміти передбачену законом вид і міру можливого або обов'язкового впливу на суспільні відносини, які зазнали протиправного впливу, з метою поновлення порушеного, невизнаного чи оспореного права.

«охорона цивільних прав»- гарантування від неправомірного зовн. Впливу на нього. Така гарантія найбільш ефективно втілюється у можливості вимагати захисту цивільного прав та інтересу.

59. Здійснення суб'єктивних цивільних правце процес реалізації уповноваженою особою всіх повноважень, що належать до змісту конкретного суб'єктивного права, для досягнення певного результату

60. Способи здіснення суб'єктивних цивільних правподіляють на фактичні та юридичні.

Під фактичними способами слід розуміти діяння, які, зазвичай не є юридично значущими, наприклад, коли особа фактично проживає у будинку, чим здійснює своє право власності на нього.

Юридичними способами слід вважати юридично значущі діяння, наслідком яких є виникнення, зміна чи припинення правовідносин. Це, зокрема, укладення різноманітних правочинів, створення авторського твору, виявлення скарбу тощ

61. Принцип автономії волі означає право особи здійснювати своє суб'єктивне цивільне право вільно, на власний розсуд, задля задоволення своєї мети та інтересів. Тобто ніхто, окрім самого носія суб'єктивного цивільного права, не може вирішувати питання про здійснення чи нездійснення цього права, а також моменту, коли його має бути здійснено.

62. Принцип законності передбачає, що суб'єкт права може здійснювати своє право лише відповідно до норм права, керуючись при цьому не тільки положенням "дозволено все те, що не заборонено", а й зважаючи на встановлений нормами права порядок здійснення свого права. Наприклад, для зміни свого імені слід звертатися до органів РАЦСу і лише у відповідному порядку змінити своє ім'я.

63. Межі здійснення суб'єктивних прав— законодавчо дозволені конкретні способи поведінки, якими особа в змозі набути для себе ті можливості, які становлять зміст суб'єктивного цивільного права.

64.Загальними межами здійснення суб'єктивних цивільних прав є:

1) утримання від дій, які могли б порушити права інших осіб;

2) утримання від дій, які могли б заподіяти шкоду довкіллю та культурній спадщині;

3) заборона дій особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

4) дотримання моральних засад суспільства;

5) заборона використання цивільних прав із метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

65.Шиканаце зловживання правом, що вчиняється винятково з наміром заподіяти шкоду іншій особі

66. Виконання обов'язків може відбуватисьу пасивній та активній формі

67. Способи виконання цивільних обов'язків поділяють на добровільний та примусовий. Добровільний спосіб виконання обов'язку має місце, якщо особа виконує покладене на неї зобов'язання чи утримується від його виконання за власною волею. Примусовий спосіб виконання має місце, коли виконання зобов'язання чи утримання особи від його виконання здійснюється на підставі актів правоохоронних органів незалежно від волі зобов'язаного суб'єкта чи взагалі без його участі.

68. Основними принципами виконання цивільних обов'язків є:

• принцип законності;

• принцип належного виконання обов'язку;

• принцип повноти виконання обов'язку;

• принцип реального виконання обов'язку.

69. Принцип належного виконання обов'язку означає, що обов'язок має бути виконано у зазначений строк (термін), у вказаному місці та відповідно до інших істотних умов.

70. Принцип повноти виконання обов'язку полягає в тім, що зобов'язання має бути виконано повною мірою, оскільки виконання обов'язку, як правило, не здійснюється частинами.

71. Суб'єктивний цивільний обов'язок - міра необхідної поведінки зобов'язаної особи, яку вимагає від неї уповноважена особа з метою задоволення своїх інтересів.

72. Відповідно до законодавства цивільні права осіб здійснюються ними на власний розсуд . Це означає, що вони самостійно вирішують всі питання пов’язані з використанням суб’єктивних прав, окрім тих випадків коли в0 законодавстві передбачено, коли здійснення суб'єктом свого цивільного суб'єктивного права можливе лише при умові згоди особи, інтереси якої можуть бути порушені. Так, якщо власник хоче продати будинок, який є часткою спільної власності то він зобов'язаний повідомити про це решту власників будинку. І, тільки, якщо вони відмовляться від здійснення права привілейованої купівлі, продавець вправі продати свою частку будинку іншим особам.

73.Відповідно до законодавства цивільні права осіб здійснюються ними на власний розсуд. По відношенню до договору позики це означає що позикодавець може на власний розсуд вчинити різноманітні дії, окрім ???

Позикодавець не зв'язує себе ніякими обов'язками, а лише має права - право вимагати повернення позики, сплати процентів тощо.

Права позикодавця:

на повернення предмету позики у такій самій сумі, а щодо речей визначених родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем;

на отримання розписки від позичальника про отримання предмету позики;

на одержання від позичальника процентів.

Права позичальника:

не надавати позикодавцеві винагороди за отриману позику, якщо вона є безпроцентною;

на пільговий 30 денний строк на повернення позики;

дострокове повернення позики, якщо вона була безпроцентною;

оспорювання договору позики.[4]

Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Обов’язки позичальника – повернути позику. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК:

суму боргу;

встановлений індекс інфляції;

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів

74. Зміст суб’єктивного права –сукупність 3-х можливостей:

-право активної дії (особистих юридично значущих активних дій уповноважених осіб)

-право вимагати відповідної поведінки у зобов'язаних осіб.

-право на захист, у разі порушення права.

75. Суб'єктивне цивільне правоне забезпечена законом міра можливої поведінки уповноваженої особи. Воно створюється вольовими цілеспрямованими діями суб'єкта (громадянина, юридичної особи тощо) цивільних правовідносин для задоволення своїх потреб та інтересів.

76. В абсолютному правовідношенні уповноваженій особі протистоїть необмежена кількість зобов'язаних осіб. На-приклад, у правовідносинах власності власник виступає уповноваженою особою, а всі інші особи, які існують одночасно з ним, є зобов'язаними по відношенню до власника. В абсолютному правовідношенні визначаються межі поведінки уповноваженої особи, її обов'язок утри-муватись від дій, які б порушували права інших осіб. Та-ким чином, в абсолютному правовідношенні і уповно-важена особа, і зобов'язані особи повинні діяти у межах встановлених правил. Порушення будь-котрим із них таких правил тягне для порушника негативні наслідки.В абсолютному правовідношенні визначаються межі поведінки уповноваженої особи, її обов'язок утримуватись від дій, які б порушували права інших осіб.

Обовязок є АКТИВНИМ.

77. У відносному правовідношенні уповноваженій особі про-тистоїть конкретна зобов'язана особа, яка повинна здій-снити на користь уповноваженої особи певні дії. Як от: передати майно у її власність, виконати певну роботу, надати відповідну послугу, сплатити визначену суму грошей і т.п. Прикладом відносного цивільного правовід-ношення може бути будь-яке цивільно-правове зо-бов'язання, що виникає із договору чи факту заподіяння шкоди.

Відносне правовідношення виникає також у разі по-рушення прав власника, права авторства, особистих не-майнових прав, оскільки тут має місце конкретна упов-новажена особа і конкретна зобов'язана особа - поруш-ник чужих прав.

Право уповноваженої особи в абсолютному правовід-ношенні може бути порушене будь-ким. Право уповно-важеної особи в відносному правовідношенні може бути порушене тільки конкретною особою, яка приймає участь в цьому правовідношенні. Так, позикодавець може ви-магати повернення боргу тільки від позичальника.

Отже, право уповноваженої особи в абсолютному правовідношенні захищається від порушення будь-якою особою, а право уповноваженої особи у відносному пра-вовідношенні захищається від порушення з боку конкре-тно визначених осіб.

Обовязок є ПАСИВНИМ

78. Зловживання правомце здіснення суб'єктивних цивільних прав, що вчиняється з порушенням їх меж та заподіянням шкоди іншим особам. Це особливий вид цивільного правопорушення, специфіка якого полягає в тому, що його дії формально спираються на належне йому право, проте при конкретній його реалізації воно набуває такої форми та характеру, що це призводить до порушення прав та охоронюваних інтересів інших осіб, наприклад зловживання монопольним становищем на ринку.

Виділяють дві основних форми зловживання правом:

• зловживання правом, що вчиняється винятково з наміром заподіяти шкоду іншій особі (шикана);

• зловживання правом, що вчиняється без наміру заподіяти шкоду іншій особі, проте об'єктивно заподіює цю шкоду.

79. Принцип розумності та добросовісності означає, що, здійснюючи свої суб'єктивні цивільні права, особа повинна діяти розумно та добросовісно не лише щодо себе, а й щодо інших суб'єктів правовідносин. У ч. 5 ст. 12 ЦК закріплено презумпцію добросовісності та розумності поведінки носія цивільного права при його здійсненні. Це означає, що якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, то вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом

80.Зловживання монопольним станвищем на ринку з точки зору цивільного праваце порушення меж здійснення цивільних прав(ст. 13)

81.Межі здійснення суб’єктивного цивільного права не залежать від ???..визначені у ЦКУ ст. 13.

1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися
від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди
довкіллю або культурній спадщині.
3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати
шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися
моральних засад суспільства.

5. Не допускаються використання цивільних прав з метою
неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним
становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав
вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд
може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також
застосувати інші наслідки, встановлені законом.
82.У правовідносинах власності здійснення суб’єктивного цивільного права реалізується за рахунок права на власний розсуд володіти, користуватись, розпоряджатись майном.

83.У зобов’язальних відносинах інтерес уповноваженої особи задовольняється за рахунок певних дій зобов’язаної особи при наданні особі певних матеріальних благ.

84. Під призначенням права розуміється ціль, заради досягнення якої суб'єктивне право дається учасникам цивільних правовідносин. Призначення суб'єктивних цивільних прав визначається цивільним законодавством

85. Виконання обов'язків може відбуватись у пасивній та активній формі.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.10.166 (0.024 с.)