Дайте характеристику соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку імперії Великих Моголів напередодні британського завоювання.

На території Індостану на початку XVI ст. було створено нову державу - імперія Великих Моголів (1526). Його засновник Бабур Корінне населення Індії сповідувало індуїзм, завойовники були мусульманами-сунітами. До середини XVII ст. країну стрясали міжусобиці. До цього часу на території Індії існувало вже кілька незалежних держав. Найбільшим з них був Могольської султанат. В адміністративному відношенні держава поділялася на 21 область На чолі кожної області стояли намісники - субадари. Вони мали власні війська, бюрократичний апарат, автономні органи управління. Податкова адміністрація призначалась з центру і підпорядковувалася безпосередньо центральному податковому управлінню - дивани. Центром етносу Індії був народ хінді, що живе за течією річки Гангу. Основою соціальної структури Індії була висхідна до давньоіндійським варна і освячена індуїзмом система каст. Традиційне індійське суспільство ділилося на чотири варни, а саме: брахмани (жерці), кшатрії (правителі, адміністратори, воїни), вайш'ї (вільні члени громади, часто ремісники і торговці) і шудри (невільні члени громади, часто слуги). Каста - це замкнута, ендогамни група людей, обумовлена ​​внаслідок виконання ними спеціальних соціальних функцій, спадкових занять, професій. Каста мала етнічну та релігійну спільність. Основу індійської економіки становило сільське господарство з його високою нормою додаткового продукту. До середини XVII ст. індійське землеробство знаходилося на відносно високому рівні розвитку. Високі врожаї рису селяни збирали завдяки штучному зрошенню. Народи,населяють Індостан напередодні нового часу перебували на різних стадіях суспільного розвитку - від розкладу родового ладу до розвинених форм соціальної градації і державності.

В Індії було три групи землевласників: 1) великі (субадари і джагірдаров), 2) середні (заміндари);3) дрібні (раджпути).

 

 

 

ПІДСУМКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Варіант № 3

І рівень

Виберіть один із варіантів відповіді, який, на Вашу думку, є правильним:

1. Офіційна релігія дому Токугава:

А) синто;

Б) буддизм;

В) дзен-буддизм;

Г) конфуціанство;

Д) християнство.

2. Підписання Нанкінської угоди було наслідком:

А) маньчжурського завоювання;

Б) селянської війни тайпінів;

В) першої “опійної“ війни;

Г) сутичок на російсько-китайському кордоні;

Д) другої “опійної“ війни.

3. Лідер буржуазно-ліберального реформістського крила суспільно-політичного руху в Китаї:

А) Кан Ювей;

Б) Ци Сі;

В) Юань Шикай;

Г) Сунь Ятсен;

Д) Гуансюй.

4. Коли англійським парламентом був прийнятий закон “Про ліквідацію Британської Ост-Індської компанії“:

А) 1856 р.;

Б) 1858 р.;

В) 1756 р.;

Г) 1764 р.;

Д) 1773 р.?

ІІ рівень

5. Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Форма жорсткої централізованої держави в Японії в ХІІ – 60-х роках ХІХ ст., за якої імператор був позбавлений реальної влади, а основні важелі управління країною належали військовому начальнику, що спирався на військову раду (бакуфу) – Сьогунат “.

 

6. Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Назва Корейської держави за часів правління династії Лі (1392 – 1910 рр.) – Чосон “.

7. Установіть відповідність між датами та подіями Сіньхайської революції в Китаї:

А-5, Б-1, В-,4 Г-2, Д-3.

А	жовтень 1911 р.		заклик Сунь Ятсена до другої революції
Б	літо 1913 р.		відречення Цинської династії від престолу
В	січень 1912 р.		створення партії Гоміньдан
Г	лютий 1912 р.		проголошення Китайської Республіки і вступ Сунь Ятсена на посаду тимчасового президента
Д	серпень 1912 р.		початок Сіньхайської революції

 

8. Заповніть пропуски в текстовому фрагменті:

“Національно-визвольне повстання сипаїв 1857 – 1859 рр. стало останньою спробою Індії повернутися до постсередньовічних реалій традиційної східнодеспотичної системи. Свої висновки з цього зробила і Великобританія (вказати країну). Вже 1 листопада 1858 р. “Актом про краще управління Індією“ вона ліквідувала Ост-Індську компанію. Всі володіння колишньої Ост-Індської компанії перетворилися над офіційну колонію під пишною назвою Британська Індія, якою відтоді управляв призначений королевою генерал-губернатор, який отримав титул віце-король, підпорядкований безпосередньо урядовому статс-секретареві з …………….. …………… у Лондоні.“

 

ІІІ рівень

Дайте розгорнуту відповідь на питання:

З’ясуйте сутність і значення реформ Мейдзі в Японії (1868 – 1873 рр.). Визначте причини успішної модернізації країни в останній третині ХІХ ст.

Муцухито і радники, що діяли від його імені, почали з того, що радикально реформували систему соціальних зв'язків в країні. З метою ослабити і зробити неможливими надалі феодальні розбрати реформа 1871 р. ліквідовувала феодальні долі і спадкові привілеї князей‑ дайме, а також підірвала соціальну і економічну базу самурайства. Вся Японія була розділена на губернії і префектури на чолі з чиновниками, що призначалися з центру.

Реформа офіційно відмінила станові відмінності. Хоча титули і звання збереглися, князі, що позбулися володінь, і самураї (ті, що не стали чиновниками, в першу чергу) були в соціальному плані прирівняні до решти всіх станів країни. Як засоби існування їм були призначені пенсії, що виплачувалися з скарбниці. Важливою складовою частиною першої серії соціально станових перетворень стала реформа 1872 р., що вводила загальну військову повинність, яка була покликана остаточно підірвати позиції самураїв, що в кращому разі тепер мали підставу претендувати на офіцерські посади в регулярній армії.

Радикальний характер першої серії реформ очевидний. Нове керівництво, що прийшло до влади, на чолі з імператором рішуче відмовлялося від старих принципів, що чреватих феодальною роздробленістю і усобицями, вели до децентралізації і свавілля сильних і незалежних, таких, що спиралися на власні військові формування князів. Замість цього створювалася струнка административно‑ бюрократична система, заснована на рівності станів, на посиленні ролі скарбниці і єдиної фінансової системи країни, на підлеглих центру регулярних військових підрозділах. Значення всіх згаданих нововведень навряд чи можна переоцінити: вперше в історії Японії імператор і його уряд виявлялися не однією з політичних сил, що змагалися, але єдиною, повною і загальновизнаною владою.

Серія реформ 1872–1873 рр. приділила увагу також перебудові системи аграрних відносин, вельми радикальної по характеру. Земля, законодавчо визнана власністю тих, хто нею реально володіє, була закріплена за селянами; заможне селянство було звільнене від земельної ренти на користь князів (власне, саме за це князі і отримали від скарбниці свої крупні пенсії) і дістало можливість за не такий вже важкий викуп володіти своєю землею і працювати на ринок. Аграрна реформа внесла свій чималий внесок до становлення японського капіталізму, забезпечивши хоч би частково необхідний для цього капітал (первинний капітал, японський варіант первинного накопичення).

Реформи відкрили перед японським купецьким капіталом достатньо широкий простір для приватнопідприємницької діяльності, соціально і юридично захищеною і активно заохочуваною властями. У країні розвернулося достатньо швидке промислове будівництво.

І нарешті, ще однією принципово важливою акцією японського уряду було рішення спочатку узяти на себе будівництво найбільш крупних і економічно неефективних промислових підприємств (арсенали, металургійні заводи, верфі і т.п.), а потім, згідно прийнятому в 1880 р. закону, за безцінь продати їх в руки найбільш великих і уміло діючих торгово‑ промислових компаній, таких, як Міцуї, Міцубіси, Фурукава і ін. Тим самим японський уряд не тільки, ясно продемонструвало твердий курс на підтримку захищеного законом приватного підприємництва, але і позбавило Японію як державу від нестерпного вантажу неефективної казенної промисловості, тяжкість якого завжди відчували і нині відчувають переважну більшість країн, що розвиваються.

Реформи 70‑ х років привели до енергійної трансформації японського суспільства і збудили до життя нові соціальні і економічні сили, що у свою чергу вимагали для оптимізації умов своєї діяльності нових перетворень, цього разу у сфері політичної.