ТОП 10:

ПІДСУМКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА



ПІДСУМКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Варіант № 1

І рівень

Виберіть один із варіантів відповіді, який, на Вашу думку, є правильним:

1. “Мейдзі ісін“ – це :

А) революція 1867 – 1868 рр. в Японії;

Б) реставрація імператорської влади;

В) “епоха воюючих царств“;

Г) громадянські війни 60-х років ХІХ ст.;

Д) епоха правління імператора Муцухіто.

2. Першим президентом Китайської Республіки став:

А) Кан Ювей;

Б) Юань Шикай;

В) Лі Хунчжан;

Г) Ван Цзінвей;

Д) Сунь Ятсен.

3. Визначте назву земельно-податкової системи, введеної британцями в районах Південної Індії наприкінці XVIII ст., згідно з якою селянин виступав орендарем землі безпосередньо у Ост-Індської компанії та індивідуально вносив податок за користування землею:

А) райятварі;

Б) постійного заміндарства;

В) джагірдар;

Г) тимчасового заміндарства;

Д) махалварі.

4. Рух за створення національного виробництва в Британській Індії на початку ХХ ст. називався:

А) “сварадж“;

Б) гомруль;

В) “свадеши“;

Г) “ахімса“;

Д) “сатьяграха“.

ІІ рівень

5.Заповніть пропуски в реченні:

“Продемонстрована в роки Опійних війн і тайпінського повстання слабкість Цинської імперії та енергійне зміцнення в Китаї колоніального капіталу викликали природну реакцію самозбереження. Її проявом стала політика «само посилення» , що стала генеральною лінією імперії в останній третині ХІХ ст. Правителі імперії, починаючи від всесильної імператриці Ци Сі і закінчуючи чиновниками на місцях, змушені були визнати переваги західної зброї та техніки і почати політику модернізації.“

 

6. Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Територія, що знаходиться під повним контролем іноземної держави – це колонія“.

 

7. Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Просвітницький рух “за реальні науки“ в корейському суспільстві наприкінці XVII – XVIIІ ст. – Сірхак( зачинатель руху – Лю Хйон Вон)“.

 

8. Розташуйте події з історії Британської Індії в хронологічній послідовності:

В, Д, А, Г, Б.

А утворення політичної партії Мусульманська ліга 1906 р.
Б повернення М.К. Ганді з Південно-Африканського Союзу на батьківщину 1915 р.
В утворення політичної партії Індійський національний конгрес грудень 1885 р.
Г реформи Морлі-Мінто 1909 р.
Д поділ Бенгалії на індуїстську та мусульманську з ініціативи віце-короля Керзона 1905 р.

ІІІ рівень

Дайте розгорнуту відповідь на питання:

Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток, суспільний і державний устрій Японії періоду сьогунату Токугава (1603 – 1867 рр.).

Во главе государства стоял сёгун. Император жил в Киото, оставался религиозным главой государства, иных прав не имел и в управлении страной не участвовал. Во времена господства дома Токугава официально считалось, что император «препоручил политическую власть» сёгуну, сохраняя за собой сакральные функции.

Сёгун опирался на административный совет – городзю, состоящий из представителей княжеских династий.

Возглавлял совет первый министр и главный советник сёгуна – тайро. Японское правительство называлось бакуфу.

В Японии времен Токугава сохранялось традиционное деление на провинции во главе с губернаторами – крупными князьями

1. Мятежные князья (тодзама даймё) сохранили свои экономические позиции, но их свобода была ограничена системой заложничества.

2. Города, в которых ранее тодзама даймё творили суд, были переданы центральному управлению в лице сёгуна.

3. Крестьяне были практически прикреплены к своим наделам полицейским надзором и централизованной системой налогообложения.

4. Законодательно оформилось деление общества на четыре сословия: самураи (си), крестьяне (но), ремесленники (ко), торговцы (сё). Вне сословий оставались представители «свободных» профессий: артисты, врачи, учителя, монахи, а также нищие и бродяги.

5. Из страны были изгнаны иностранцы, произошло «закрытие» Японии от внешнего мира.

Высшим сословием считалось самурайство (си). Самураи занимали престижные государственные должности, служили в армии. Из рядов обедневшего самурайства формировалась японская интеллигенция: учителя, врачи, писатели, художники и т.д. К началу XVII в. самурайство было уже крайне неоднородно. Высшие слои – даймё – это японские князья, Каждый князь (даймё) имел своих вассалов-самураев, они владели небольшими земельными участками, с прикрепленными к ним крестьянами. Самураи низших рангов – ронины, как правило, не имели своих сюзеренов. Они, вынуждены были переходить с места на место в поисках средств существования, или же заниматься грабежами. Крестьяне (но) делились на коренных – «хомбякусё»; пришлых – «гэнин», «наго»; дворовых холопов-рабов – «хикан». В Японии сложилась весьма оригинальная система личной зависимости крестьян. крестьяне были прикреплены не к земле, а к налогу. Коренные крестьяне могли передать право пользования землей пришельцам.

В административном отношении японская деревня, как и китайская, делилась на фискальные единицы – пятидворки. Зажиточного крестьянина назначали старостой.

Вопрос о государственной собственности на землю применительно к Японии имеет свои особенности. Только 25% земли принадлежали сёгуну и считались государственным фондом. Остальная земля находилась в руках самураев, позднее зажиточным горожанам удалось приобрести земельные участки. Ремесленники (ко) и купцы (сё) как сословия считались ниже крестьян, купцы ниже ремесленников. Но экономическое положение этих групп было лучше, чем положение крестьян. В Японии ремесленники были объединены в семейно-корпоративные объединения – цехи (дза). Купцы также имели свои организации – гильдии. Каковы же основные параметры экономического развития Японии?

Социально-экономическое развитие Японии времен Токугава протекало крайне неравномерно. С начала XVII в. и до начала XVIII в. наблюдался экономический подъем; затем – стагнация и спад до середины XIX в. Подъем первого столетия правления сёгунов дома Токугава связан с объединением страны, с окончанием междоусобных войн. Все это создало предпосылки для развития сельского хозяйства.

Во-первых, он выразился в росте урожайности риса. Последнее было связано: а) с улучшением семенного материала; б) с совершенствованием оросительной системы; в) с активным применением удобрений (их получали даже из сушеных сардин); г) с улучшением орудий труда.

Во-вторых, рост урожайности способствовал росту численности населения до 30 млн человек.

В-третьих, изменяется социальная структура японского общества.

В 1611 г. начинается процесс «закрытия страны», что также лишало экономику перспектив.

Во-первых, это застой в сельском хозяйстве.

С начала XVIII в. не растут площади обрабатываемых земель, нет роста урожайности.

Во-вторых, характерной чертой кризиса традиционной экономики являлся подрыв монополии самурайства на землю, потеря земли крестьянами, концентрация земли в руках нового социального слоя – землевладельцев из купечества и зажиточных крестьян.

В-третьих, приходит в упадок семейно-корпоративное ремесло. Начиная с XVIII столетия, растет конкуренция цехам со стороны первых мануфактур. Появились частные, княжеские и государственные мануфактуры.

В-четвертых, настоящим бедствием для страны стал финансовый кризис. Он проявился в том, что рост товарно-денежных отношений, даже в своем историческом дебюте, быстро привел к перераспределению денежных средств. В результате самураи, даймё и даже сёгун попали в финансовую зависимость от ростовщиков и первых банкиров.

В начале XIX в. финансовый кризис стал хроническим. Государственная казна была пуста, зато полны кошельки торговцев, ростовщиков, некоторых князей – владельцев мануфактур. Неравномерность развития отдельных областей привела к нарастанию противоречий между верхами и низами общества, а также внутри господствующего класса, что проявилось в событиях середины века – гражданской войне 1863-1869 гг. и реформации Мэйдзи исин.

 

Дайте порівняльну характеристику реформ Мейдзі в Японії (1868 – 1973 рр.) і політики “самопосилення“ в китайській Цинській імперії (1861 – 1901 рр.). Чому заходи політики “самопосилення“ не дали очікуваних результатів.

Цікавим фактором є те, що проведення реформ проходило в один і той же час, але на різних територіях. Ці реформи торкалися одних і тих же сфер у житті суспільства і повинні були вирішити ряд важливих завдань. Відносно Японії, в Цинській імперії в економічній сфері проходили повільні темпи індустріалізації в промисловості, довготривале існівання мануфактур і фабрик не приносило вже звичних прибутків, тоді як в Японії передача державних об,єктів в руки найбільших торгово промислових кампаній врятувала промисловий потенціал країни.

Стосовно аграрного сектору обидві реформи передбачали зняття заборони на продаж земель, появу приватної власності, проте політика самопосилення не передбачала звільнення від земельного податку, а навпаки – залишала оренду-іздольщіну, як основну форму користування.

У військовій сфері політика самопосилення передбачала лише переозброєння армії, тоді як реформи в Японії передбачали мілітаризацію військ.

Тоді, як в Китаї основним станом залишались ханці, які тепер мали змогу залучатися до служби в органах імперії, реформи Мейдзі в Японії скасовували старі стани і вводили нові, а також, проголошувалась рівність трьох станів.

В державному устрої також виявилися розбіжності стосовно цих реформ. Політика само посилення передбачала збереження абсолютної монархії, головною в управлінні якої була військова рада, а в Японії – конституційна монархія, де влада належала монарху а також двом палатам: верхня та нижня( прояв демократичних начал).

На мою думку, політика “самопосилення“ не дали очікуваних результатів тому що вона лише закріплювала принципи і засади існування держави що існували до цього і вже себе віджили, носили більш консервативніший характер.

Варіант № 2

І рівень

Виберіть один із варіантів відповіді, який, на Вашу думку, є правильним:

1. Визначте особливість зовнішньої політики сьогунату Токугава:

А) “політика невтручання“;

Б) активна зовнішня політика;

В) “блискуча ізоляція“;

Г) “самоізоляція“;

Д) антизахідництво.

2. Приводом до першої “опійної“ війни 1840 – 1842 рр. стало:

А) знищення англійського корабля;

Б) вбивство англійського посла;

В) страта англійських купців;

Г) підвищення англійцями цін на опійну сировину;

Д) спалення китайською стороною контрабандного опіуму.

3. Непідсудність законам країни перебування – це:

А) екстериторіальність;

Б) менталітет;

В) капітуляція;

Г) анексія;

Д) консульська юрисдикція.

4. Землеволодіння за військову службу в імперії Великих Моголів називалося:

А) джагірдар;

Б) джагір;

В) тімар;

Г) лен;

Д) компрадор.

ІІ рівень

5.Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Стан спадкових військових у традиційній Японії, що звільнявся від державних податків, мав виключне право на носіння й володіння зброєю та вважався привілейованим станом суспільства – Самураї“ .

 

6.Дайте визначення поняття “плантаційне господарство“: велике землеробське господарство, спеціалізоване на вирощуванні певних тех. або продовольчих культур (каучуконосів, кавового дерева, какао тощо). Було поширене в колоніальних та залежних країнах, належало переважно іноземним монополістичним об'єднанням.

7. Заповніть пропуски в реченні:

“Влітку 1913 р. Сунь Ятсен закликав народ до другої революції. Знову почалися бойові дії між Північчю та Півднем, проте Гоміньдан уже не мав масової підтримки. Перевага виявилася на боці Юань Шикая . Він був обраний президентом Китайської республіки . Він відмінив дію багатьох статей конституції і встановив режим своєї особистої влади. Сіньхайська революція ліквідувала ………………….. національний гніт, скинула Цинську монархію і ввела республіканське правління. У той же час диктатура Юань Шикая призупинила необхідні реформи і створила умови для політичного розпаду Китаю.“

 

8. Установіть відповідність між датами та подіями з історії Індії:

А-4 , Б-5 , В-1 , Г-3 , Д-2.

А 1849 р. нашестя іранського правителя Надір-шаха, що розбив могольську армію і піддав Делі розграбуванню
Б 1600 р. акт британського парламенту “Про управління Індією“
В 1739 р. відміна монополії англійської Ост-Індської компанії на торгівлю з країнами Сходу
Г 1833 р. завоювання Пенджабу британцями
Д 1773 р. заснування англійської Ост-Індської компанії

 

ІІІ рівень

Дайте розгорнуту відповідь на питання:

Причини

Ø Закритість манч. прошарку.

Ø Зростання привілеїв маньчжурської знаті., а китайцям не надавалися привілеїв.

Ø Розпад маньчжурського стану, корумпованість і корупція розвивається.

Ø Протиріччя в самій манчж. Еліті, одні за традиції, інші за модернізацію та европеєзацію.

Ø Розвиток товарно – грошових відносин.

Ø Європейська експансія.( 40-50рр ХІХ ст.)

Ø Традиційне суспільство потребувало новий шлях рішення проблем.

Ø Прояви: повстання під керівництвом таємного суспільства «Білий лотос» (1796-1804 рр.), «Суспільства небесного розуму» (1813-1814 рр.).Боротьба китайців з опійною сировиною, яка ввозилася в Китай і це сприяло до опійної вйни 1840 – 1842 рр.

Наслідки:

Загальне ослаблення Китаю, системна криза країни, криза маньчжурської влади, духовна революція китайського населення, перетворення на пів колонію.

 

Варіант № 3

І рівень

Виберіть один із варіантів відповіді, який, на Вашу думку, є правильним:

1. Офіційна релігія дому Токугава:

А) синто;

Б) буддизм;

В) дзен-буддизм;

Г) конфуціанство;

Д) християнство .

2. Підписання Нанкінської угоди було наслідком:

А) маньчжурського завоювання;

Б) селянської війни тайпінів;

В) першої “опійної“ війни;

Г) сутичок на російсько-китайському кордоні;

Д) другої “опійної“ війни.

3. Лідер буржуазно-ліберального реформістського крила суспільно-політичного руху в Китаї:

А) Кан Ювей;

Б) Ци Сі;

В) Юань Шикай;

Г) Сунь Ятсен;

Д) Гуансюй.

4. Коли англійським парламентом був прийнятий закон “Про ліквідацію Британської Ост-Індської компанії“:

А) 1856 р.;

Б) 1858 р.;

В) 1756 р.;

Г) 1764 р.;

Д) 1773 р.?

ІІ рівень

5. Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Форма жорсткої централізованої держави в Японії в ХІІ – 60-х роках ХІХ ст., за якої імператор був позбавлений реальної влади, а основні важелі управління країною належали військовому начальнику, що спирався на військову раду (бакуфу) – Сьогунат“.

 

6. Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Назва Корейської держави за часів правління династії Лі (1392 – 1910 рр. ) – Чосон “.

7. Установіть відповідність між датами та подіями Сіньхайської революції в Китаї:

А-5, Б-1, В-,4 Г-2 , Д-3.

А жовтень 1911 р. заклик Сунь Ятсена до другої революції
Б літо 1913 р. відречення Цинської династії від престолу
В січень 1912 р. створення партії Гоміньдан
Г лютий 1912 р. проголошення Китайської Республіки і вступ Сунь Ятсена на посаду тимчасового президента
Д серпень 1912 р. початок Сіньхайської революції

 

8. Заповніть пропуски в текстовому фрагменті:

“Національно-визвольне повстання сипаїв 1857 – 1859 рр. стало останньою спробою Індії повернутися до постсередньовічних реалій традиційної східнодеспотичної системи. Свої висновки з цього зробила і Великобританія (вказати країну) . Вже 1 листопада 1858 р. “Актом про краще управління Індією“ вона ліквідувала Ост-Індську компанію. Всі володіння колишньої Ост-Індської компанії перетворилися над офіційну колонію під пишною назвою Британська Індія, якою відтоді управляв призначений королевою генерал-губернатор, який отримав титул віце-король, підпорядкований безпосередньо урядовому статс-секретареві з …………….. …………… у Лондоні.“

 

ІІІ рівень

Дайте розгорнуту відповідь на питання:

І етап: 40 – 50 роки 18 ст.

Захоплення Бенгалії

Важливим етапом стало захоплення та підкорення Бенгалії. В 1756 році наваб Бенгалії Сірадж уд-Даула, намагаючись припинити вторгнення до своїх володінь англійців, почав проти них війну, захопивши їх опорну базу в північно-східній частині Індії — Калькутту. Однак війська Ост-Індської компанії відбили Калькутту, розгромили укріплення французів, що підтримували наваба, і завдали йому поразки біля Плессі.

В 1773 році англійський парламент прийняв «Регулюючий акт», що поклав початок подвійному управлінню Бенгалією. Було ліквідовано всі номінальні бенгальські органи адміністративного управління, і влада тут офіційно зосередилась в руках Ост-Індської компанії. Компанія отримала монополію на виробництво та продаж опіуму в Бенгалії, що значно зміцнило економічне становище британців.

Колонізація Майсуру

У 1775 році Ост-Індська компанія почала війну проти маратхів. В 1760-70-х роках посилюється Майсур. Перша британсько-майсурська війна (1767—1769) завершилась поразкою англійців, що опинились в загрозливому становищі. Після втрати північноамериканських колоній англійці почали проявляти все більшу зацікавленість в розширенні своїх індійських володінь.

У результаті війн з британцями 1790—1792 та 1799 років Майсур втратив половину своєї території. Згодом він став васальним князівством і втратив свою незалежність. Відтоді Південна Індія втратила свій центр спротиву британським колонізаторам.

Варіант № 4

І рівень

Виберіть один із варіантів відповіді, який, на Вашу думку, є правильним:

1. Сьогунат Токугава був встановлений у:

А) 1600 р.;

Б) 1603 р.;

В) 1687 р.;

Г) 1867 р.;

Д) 1912 р.

2. Тайпіни – це:

А) спеціальні загони маньчжурської армії;

Б) таємне товариство;

В) релігійна секта;

Г) учасники селянської війни 1850 – 1864 рр.;

Д) учасники боксерського повстання.

3. Яку систему колоніального управління використовували в переважній більшості своїх колоній англійці:

А) змішану;

Б) патерналістську;

В) прямого управління;

Г) опосередкованого управління;

Д) протекторат.

4. Яка політична партія була створена в Британській Індії у грудні 1885 р.:

А) “Хінду махасабха“;

Б) Мусульманська Ліга;

В) “Гхадр“;

Г) Індійський національний конгрес;

Д) Халіфатистська?

ІІ рівень

5. Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Договір про передачу в експлуатацію іноземній державі або компанії на визначений строк природних ресурсів, підприємств чи інших об’єктів, які належать державі – це концесія “.

 

6. Установіть відповідність між датами та подіями історії Японської імперії ХІХ – початку ХХ ст.:

А-4, Б-5, В-1, Г-3, Д-2.

А 1854 р. підписання Портсмутського миру між Росією та Японією
Б 1889 р. анексія Кореї та перетворення її на колонію Японської імперії
В 1905 р. укладення англо-японського договору
Г “відкриття“ Японії США, укладення першого нерівноправного договору
Д 1910 р. проголошення першої Конституції Японської імперії

7. Прочитайте уривок із біографії політичного діяча, вкажіть його ім’я:

“У 1861 р. у Цинській імперії відбувся державний переворот, який докорінно змінив зовнішньополітичну доктрину держави. Проголошувалася відмова від самоізоляції і перехід до самопідсилення, що передбачало співпрацю із західними країнами. Реальна влада на кілька десятиліть (1861 – 1908 рр.) перейшла до її рук. Спочатку вона була регентшею свого сина Тунджі, а потім племінника Гуансюя. Її повний титул містив 16 слів і звучав так: Милосердна, Щаслива. Головна, Бережена, Здорова, Глибокомисляча, Ясна, Спокійна, Велична, Вірна, Довголітня, Поважна, Найвища, Мудра, Піднесена, Промениста повелителька“.

Відповідь: Ци Сі .

8. Заповніть пропуски в реченні:

“До складу Індокитайського союзу входили 5 територій: колонія Кохінхіна_і чотири протекторати – Анам, Тонкій,_Камбоджа_ і Лаос_.

ІІІ рівень

Дайте розгорнуту відповідь на питання:

Проаналізуйте аграрні перетворення, введення нових земельно-податкових систем в Індії у другій половині XVIIІ – першій половині ХІХ ст. і визначте їх результати для подальшого соціально-економічного розвитку країни.

Основная масса поступлений из Индии осуществлялась благодаря налоговой системе, которая по сути и раньше являлась главным источником доходов британских колонизаторов. В первой половины XIX в. в Индии были распространены четыре основные земельно-налоговые системы: «постоянного заминдари» в Бенгалии, «временного заминдари» в Северной Индии, «райятвари» в части Мадрасской провинции, Бомбейском президентстве и Ассаме, а также система «маузавар» («махалвари» или «малгузари») в Центральных провинциях, Панджабе, Атре и некоторых других районах.

Система «заминдари» была введена генерал-губернатором английских владений Ч. Корнуоллисом в 1793 г. Она устанавливала налог на землю, передаваемую в наследственную собственность заминдарам, которые являлись не только откупщиками налогов, но и местной феодальной элитой. Его размер соответствовал сумме налога, полученного в момент издания закона и фиксировался навечно, вне зависимости от урожая и иных условий. Часть собираемых средств владельцы земли оставляли себе, однако, в случае недоимок государство имело право изъять поместье заминдара и продать его с аукциона. Последнее происходило достаточно часто, благодаря чему эти земли оказывались в руках налоговых чиновников и ростовщиков. Замин-дары имели возможность извлекать дополнительные доходы, отдавая часть пустующих земель в аренду, предоставляя право сбора налога субарендаторам или увеличивая размер запашки и т. п. В результате введения нового налогообложения англичанами был создан класс неопомещиков, ставший социальной опорой британского колониального режима.

Система «временного заминдари» называлась так потому, что земельные налоги не были фиксированы на вечные времена, а подлежали пересмотру через определенные сроки. Она отличалась от бенгальской тем, что право на землю предоставлялось не отдельному помещику, а семье, общинам или группе семей. В северо-западных провинциях размер земельного налога менялся властями каждые 3—5 лет, а его ставка составляла 85% ренты, уплачиваемой заминдару его крестьянами. Размер налога устанавливался окружным коллектором (служащим налогового аппарата Ост-Индской компании) после тщательного анализа объема запашки и стоимости полученного урожая.

Наделение заминдаров земельной собственностью неизбежно вызывало наступление на наследственные права райятов, у которых после уплаты феодальной ренты сохранялось право лишь на долю собственного урожая.

При системе «райятвари»1 верховным собственником земли становилось государство, а владельческие права на нее закреплялись за крестьянами и мелкими феодалами в бессрочную и наследственную аренду на условиях оплаты земельного налога, равного половине стоимости урожая с суходольных и трех пятых — с орошаемых земель. Эта система была введена колониальными властями в ответ на сопротивление райятов введению «заминдари» в Мадрасской провинции, а позднее она была распространена и на Бомбейское президентство.

Необходимо отметить, что в районах «райятвари», как и в районах «постоянного заминдари», господствующей формой получения доходов в аграрном секторе в XIX в. по-прежнему оставалось взимание феодальной ренты. Кроме того, из общинных земель исключались луга, пастбища, пустоши, реки — все, чем пользовались сообща.

Система «маузавар» в общих чертах напоминала систему «райятвари». Здесь налог собирался с отдельных земледельцев, но за его своевременный взнос отвечала вся община по принципу круговой поруки. В данном случае община являлась и фискальной единицей, и формальным владельцем земли. В районах распространения «маузавар», так же как и в других регионах, подвергнутых той или иной форме налогообложения в пользу англичан, шел процесс обезземеливания индийского крестьянства. Земли общинников обычно скупались судейскими или налоговыми чиновниками, которые превращались таким образом в заминдаров, отличавшихся от бенгальских лишь тем, что их взносы в казну периодически увеличивались. Таким образом, земельно-налоговые системы англичан привели к укреплению феодальной и полуфеодальной эксплуатации крестьянства.


Варіант № 5

І рівень

Виберіть один із варіантів відповіді, який, на Вашу думку, є правильним:

1. Придворна безземельна аристократія Японії періоду сьогунату називалася:

А) буке;

Б) куге;

В) бусі;

Г) даймьо;

Д) бакуфу.

2. Іноземні квартали в китайських містах називалися::

А) заборонені зони;

Б) сетльменти;

В) вілли;

Г) оазиси культури;

Д) посольства.

3. Вкажіть ім’я віце-короля Індії, який у 1905 р. розділив Бенгалію на дві частини – індуїстську та мусульманську:

А) Керзон;

Б) Мінто;

В) Дафферін;

Г) Маколей;

Д) Челмсфорд.

4. Найбільш впливова національно-патріотична філіппінська організація, створена у 1892 р., яка висунула гасло збройної боротьби за незалежність Філіппін:

А) Філіппінська Ліга;

Б) Катіпунан;

В) Мусульманська Ліга;

Г) Національний Конгрес;

Д) Асоціація пригноблених каст.

ІІ рівень

5. Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Форма державної залежності, за якої країна зберігає самостійність у внутрішніх справах, але в питаннях зовнішньої політики підпорядковується країні-метрополії – це протекторат“ .

 

6. Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Представник релігійної організації, Церкви, що розповсюджує її вчення серед іновірців – це ………………..“.

 

7. Установіть відповідність між датами та подіями історії Китаю ХІХ ст.:

А-4, Б-3, В-5, Г-1, Д-2.

А 1850 – 1864 рр. японо-китайська війна за Корею
Б 1898 – 1901 рр. друга “опійна“ війна
В 1840 – 1842 рр. повстання іхетуанів
Г 1894 – 1895 рр. повстання тайпінів
Д 1856 – 1858 рр. перша “опійна“ війна

8. Спираючись на Декларацію “Об’єднаного союзу“ (серпень 1905 р.), визначте три “народні принципи“ Сунь Ятсена:

“Нижче ми відкрито оголошуємо вам у Піднебесній завдання революції і основи майбутнього управління країною… І. Відродження Китаю. Китай має бути державою китайців, і управляти ним повинні китайці… ІІ. Встановлення республіки. Нині простий народ здійснює революцію, щоб створити національний уряд. Всі громадяни на рівних правах беруть участь в управління країною… ІІІ. Зрівняння прав на землю. Всі громадяни мають рівні права користуватися благами цивілізації. Необхідно поліпшити економічну організацію суспільства і встановити тверду ціну на землю в країні…“.

ІІІ рівень

Дайте розгорнуту відповідь на питання:

ПІДСУМКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Варіант № 1

І рівень

Виберіть один із варіантів відповіді, який, на Вашу думку, є правильним:

1. “Мейдзі ісін“ – це :

А) революція 1867 – 1868 рр. в Японії;

Б) реставрація імператорської влади;

В) “епоха воюючих царств“;

Г) громадянські війни 60-х років ХІХ ст.;

Д) епоха правління імператора Муцухіто.

2. Першим президентом Китайської Республіки став:

А) Кан Ювей;

Б) Юань Шикай;

В) Лі Хунчжан;

Г) Ван Цзінвей;

Д) Сунь Ятсен.

3. Визначте назву земельно-податкової системи, введеної британцями в районах Південної Індії наприкінці XVIII ст., згідно з якою селянин виступав орендарем землі безпосередньо у Ост-Індської компанії та індивідуально вносив податок за користування землею:

А) райятварі;

Б) постійного заміндарства;

В) джагірдар;

Г) тимчасового заміндарства;

Д) махалварі.

4. Рух за створення національного виробництва в Британській Індії на початку ХХ ст. називався:

А) “сварадж“;

Б) гомруль;

В) “свадеши“;

Г) “ахімса“;

Д) “сатьяграха“.

ІІ рівень

5.Заповніть пропуски в реченні:

“Продемонстрована в роки Опійних війн і тайпінського повстання слабкість Цинської імперії та енергійне зміцнення в Китаї колоніального капіталу викликали природну реакцію самозбереження. Її проявом стала політика «само посилення» , що стала генеральною лінією імперії в останній третині ХІХ ст. Правителі імперії, починаючи від всесильної імператриці Ци Сі і закінчуючи чиновниками на місцях, змушені були визнати переваги західної зброї та техніки і почати політику модернізації.“

 

6. Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Територія, що знаходиться під повним контролем іноземної держави – це колонія“.

 

7. Підберіть термін, що відповідає визначенню:

“Просвітницький рух “за реальні науки“ в корейському суспільстві наприкінці XVII – XVIIІ ст. – Сірхак( зачинатель руху – Лю Хйон Вон)“.

 

8. Розташуйте події з історії Британської Індії в хронологічній послідовності:

В, Д, А, Г, Б.

А утворення політичної партії Мусульманська ліга 1906 р.
Б повернення М.К. Ганді з Південно-Африканського Союзу на батьківщину 1915 р.
В утворення політичної партії Індійський національний конгрес грудень 1885 р.
Г реформи Морлі-Мінто 1909 р.
Д поділ Бенгалії на індуїстську та мусульманську з ініціативи віце-короля Керзона 1905 р.

ІІІ рівень

Дайте розгорнуту відповідь на питання:







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.21.186 (0.051 с.)