Самостійні та підсумкові контрольні роботи

Метою самостійної та підсумкової роботи у 3-4 класах є перевірка рівня сформованості в учнів умінь самостійно усвідомлювати зміст незнайомого тексту, застосовуючи знання, уміння, навички, способи діяльності, якими учень оволодів протягом навчання.

Рекомендуємо таку роботу проводити на основі незнайомого тексту, завдань різного рівня складності. Для перевірки пропонувати завдання трьох типів: 1) завдання, які передбачають вибір однієї правильної відповіді із трьох (чотирьох) запропонованих варіантів; 2) завдання з короткою письмовою відповіддю, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності; 3) завдання, які потребують розгорнутої відповіді.

У 3 класі наприкінці І семестру доцільно провести самостійну письмову роботу під керівництвом учителя. Оскільки така робота має навчальний характер, вона не оцінюється в балах.

Самостійна робота в 3 класі (І семестр)складається із незнайомого тексту (обсягом 250 – 300 слів) і 8 завдань (5 завдань першого типу, 3 – другого і 1 – третього типу)

Підсумкову контрольну роботу рекомендуємо проводити в 3 класі наприкінці ІІ семестру і у 4 класі наприкінці І семестру.

У 3 класі (ІІ семестр) підсумкова контрольна робота може складатися із незнайомого тексту (обсягом 300 – 350 слів) і 10 завдань (5 завдань першого типу, 4 – другого і 1 – третього типу).

У 4 класі (І семестр) - із незнайомого тексту (обсягом 350 – 420 слів) і 12 завдань (6 завдань першого типу, 5 – другого і 1 – третього типу).

Оцінювання виконаної роботи рекомендуємо здійснювати таким чином.

За правильне виконання завдань, які передбачають вибір однієї правильної відповіді із кількох запропонованих варіантів виставляється по 1 балу.

Завдання з короткою письмовою відповіддю, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності оцінюються у межах 2 балів кожне: 2 бали – завдання виконано правильно, дано повну ґрунтовну відповідь, правильно встановлено послідовність чи відповідність, план повністю відповідає тексту; 1 бал – завдання виконано частково, допущено неточності, відповідь не обґрунтовано. Якщо завдання складається з двох частин, то виставляється по 1 балу за правильно виконану кожну частину завдання; 0 балів – учень виконав завдання неправильно чи не приступив до виконання завдання.

Завдання, які потребують розгорнутої відповіді оцінюються в межах 3 балів. Ураховується зміст; логічність і послідовність викладу; висловлення (обґрунтування) власної думки, використання засобів художньої виразності у висловлюванні.

Бали за роботу з читання виставляються без урахування помилок за грамотність.

Усі бали за виконані завдання додаються, й одержаний загальний бал переводиться в оцінку за поданою таблицею:

Таблиця переведення тестового бала в оцінку

Оцінка	«1»	«2»	«3»	«4»	«5»	«6»	«7»	«8»	«9»	«10»	«11»	«12»
Тестовий бал	1	2	3	4-5	6-7	8	9-10	11-12	13	14	15	16
Тестовий бал	1	2-3	4-5	6-7	8-9	10	11-13	14-16	17	18	19	20

 

Семестровий бал навчальних досягнень учнів ставиться з урахуванням поточного оцінювання досвіду читацької діяльності, результатів поточного і підсумкового оцінювання навички читання вголос, якості вивчення віршів чи уривків з прозових творів напам’ять, поточного оцінювання навички читання мовчки, результатів виконання підсумкових контрольних робіт.

Річний бал виставляється на основі підсумкових балів за семестри.

 

 

УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

ЯК МОВИ ВИВЧЕННЯ

 

Оцінювання навчальних досягнень з української мови як державної та інших мов як навчальних предметів рекомендуємо здійснювати згідно з основними цілями навчання, які передбачають формування комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.

Об ’ єктами перевірки й оцінювання є:

- мовленнєві уміння з аудіювання, говоріння, читання, письма;

- сформованість певного кола знань про мову, мовні та правописні уміння, графічні навички письма.

У 1-4 класах проводиться:

- поточне оцінювання (у 1-2 (І семестр) класах – безбальне, у 3-4 – бальне за знання з мови й мовні вміння - усне опитування, тестові завдання);

- періодичний контроль й оцінювання рівня сформованості умінь з аудіювання, говоріння (діалогічне й монологічне мовлення), читання й письма та фонетико-графічні й орфографічні уміння у 3-4 класах;

- підсумкове оцінювання за семестр, рік.

Періодичний контроль сформованості тих чи інших видів навчальної діяльності радимо проводити фронтально (аудіювання, списування чи диктант) й індивідуально (діалогічне й монологічне мовлення). Діалогічне мовлення перевіряється в І семестрі, а монологічне – у ІІ.

Кожен вид навчальної діяльності рекомендуємо перевіряти один раз на семестр, а орфографічні й граматичні уміння – двічі на семестр.

Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень з української мови як державної й національних мов як навчальних предметів залежать від спорідненості чи неспорідненості з рідною, що дає можливість, урахувати ступінь складності оволодіння цими мовами та кількість годин, відведених на їх засвоєння, диференціювати вимоги.

Вимоги до перевірки й оцінювання навичок мовленнєвої діяльності

Аудіювання (слухання і розуміння прочитаного)

Перевірці підлягають вміння вислухати незнайомий художній текст з 1-2 прослуховувань у 1 класі й з 1 – у 2–4 класах у школах зі спорідненим мовами навчання та з 2 -3 прослуховувань – у 1-2 класах і 1-2 – у 3-4 класах у школах із неспорідненими мовами навчання та зрозуміти його. Перевірку доцільно здійснювати раз на семестр.

Розуміння прослуханого радимо виявляти за допомогою завдань тестового характеру – використовувати серію запитань з варіантами відповідей на них. Учням 1, 2 класів пропонують 4 запитання, на які можна відповісти словами “так” – “ні”. Учням 3 класу – 4 запитання альтернативного типу. Для учнів 4 класу складають 6 запитань, кожне з яких супроводжується трьома відповідями на вибір (I варіант) чи двома - (II варіант). Запитання охоплюють зміст твору, головну думку та окремі особливості мови художнього твору (3-4 класи).

Правильна відповідь на кожне із запитань за прослуханим текстом у 1 класі оцінюються безбально, 2-3 класах - 3 балами; у 4 класі – 2.

Обсяг тексту визначається таким чином, щоб при неквапливому інтонаційно оформленому читанні вчителем (зі швидкістю 70 – 100 слів за хвилину) час його неперервного звучання був у таких межах:

 

Клас	Споріднені мови	Неспоріднені мови
Кількість слів	Кількість слів
	80-100 120-150 160-220 230-300	70-90 100-120 140-180 200-250

ІІ. Говоріння (діалогічне та монологічне мовлення)

Вимоги до оцінювання діалогічного мовлення

Рекомендуємо перевіряти вміння: складати, розігрувати діалог і будувати усний переказ чи усний твір.

Вважаємо за доцільне, щоб протягом рокуучень одержав дві оцінки, які покажуть його успіхи у розвитку усного мовлення: одну – за діалогічне та другу – за монологічне мовлення.

Під час перевірки навички говоріння радимо враховувати ступінь самостійності роботи, міру допомоги вчителя. Учням початкового та середнього рівня доцільно пропонувати різноманітні допоміжні матеріали: малюнки, окремі репліки (підказки), зразки діалогу, план висловлювання тощо. Учні, які досягли достатнього рівня, можуть виконувати відповідні завдання за незначною допомогою, високого - самостійно.

Діалогічне мовлення

Одиницями контролю є уміння:

- складати й розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації чи ситуативного малюнка й мети спілкування (мовленнєвого завдання);

- додержуватися правил етикету;

- вживати етикетну лексику й форми звертання;

- дотримуватись норм літературної мови (лексична й граматична правильність);

- орієнтація на слухача,

а також:

- відповідність вжитих реплік-відповідей змісту запитань;

- міра самостійності у веденні діалогу;

- відповідність кількості вжитих реплік зазначеному обсягу.

Монологічне мовлення:

Одиницями контролю є:

- змістовність, послідовність (логіка), чіткість розповіді;

- відповідність темі;

- лексична, орфоепічна та граматична правильність мовлення;

- орієнтація на слухача;

- відповідність обсягу розповіді зазначеним вимогам.