Кафедра професійної підготовки, інженерної і комп’ютерної графіки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

з навчальної дисципліни

«Сучасні системи програмування»

 

 

Бердянськ, 2011р.

 

ВСТУП

Вивчення мов програмування високого рівня (Basic, Pascal, C, C++) є необхідною умовою підготовки спеціаліста – вчителя інформатики. Розвиток сучасних комп’ютерних технологій приводить до необхідності переходу від традиційних курсів програмування, що орієнтовані на технологію створення програм в ОС MS DOS, до вивчення специфіки та основних прийомів розроблення комп’ютерних додатків ОС MS Windows. Такий курс повинен бути спрямований на розкриття питань, пов’язаних із використанням новітніх інформаційних технологій (OLE, DDE, Drag & Drop, створення та аналіз баз даних, мультимедійні технології, розподілені обчислення, розробка програм для роботи з Internet та ін.).

Мета повноцінного освітлення цих питань приводить до вибору серед багатьох сучасних систем програмування в ОС MS Windows системи Delphi – програмного продукту, що використовує найбільш продуктивну технологію створення додатків – технологію візуального програмування. Система Delphi, ядром якої є мова професійного програмування Object Pascal, надає можливість розкриття загальних принципів створення алгоритмів та програм і водночас слугує для ілюстрації стратегічних напрямків розвитку нових інформаційних технологій у галузі створення комп’ютерних додатків.

 

 

 

Лабораторна робота №1

 

Тема: Середовище програмування Turbo Pascal

Мета роботи: знайомство з середовищем програмування Turbo Pascal. Одержання практичних навичок роботи з ЕОМ.

Теоретичні відомості

Мова програмування Pascal

Мова програмування Pascal є однією з найбільш поширених мов програмування. Вона була створена у 1968-1970 роках швейцарським професором Н. Віртом і названа на честь французького математика і філософа Блеза Паскаля (1623-1662). Завдяки принципам структурного програмування і покрокової деталізації, програми мовою Pascal більш зрозумілі, ніж програми, записані на інших мовах.

Мова Pascal є структурованою мовою програмування, оскільки використовує тільки 4 основні структури:

1. Вказівки безумовного виконання.

2. Вказівки розгалуження.

3. Вказівки повторення.

4. Виділення допоміжних програм.

Програма - впорядкована послідовність дій для ЕОМ, виконання якої реалізує алгоритм розв’язку будь-якої задачі.

Програми складаються з синтаксичних конструкцій, які називають командами (операторами, вказівками, реченнями). Команди будуються з лексем - неподільних елементів мови: слів, чисел, символів операцій тощо.

Транслятор (компілятор, інтерпретатор) - програма, яка перекладає програму з однієї мови програмування на іншу (здебільшого на мову машинних команд).

Інтерпретатор - програма, яка аналізує і відразу виконує тексти інших програм.

Компілятор, на відміну від інтерпретатора, не виконує програму, а тільки перекладає її з мови програмування на машинний код.

Система програмування - частина базового програмного забезпечення, яка підтримує процес програмування на ЕОМ.

Кожна команда головного меню має один або декілька (вкладених одне в одне) підменю.

1) File (Alt-F) - розділ меню містить команди для відкриття файлів,
завантаження та збереження їх на диску, зміни каталогу, виходу з ТР:

- Open (F3) - вибір файлу для відкриття у діалоговому вікні.

- New - відкриття нового текстового вікна для вводу нової програми без імені (початкове ім’я - NONAME00.pas).

- Save (F2) - запис файлу, що вже має ім’я, з активного вікна під тим самим старим іменем на диск. Якщо файл із активного вікна має ім'я noname.pas (без імені), тоді запис файлу на диск буде відбуватися за сценарієм команди Save as.

- Save as - команда збереження файлу з активного вікна на диску під новим іменем та, можливо у новому каталозі. Використовується для запису на диск новостворених файлів або для перейменування-переносу файлів, що колись уже були записані.

- Save all - записує на диск усі файли з усіх відкритих вікон.

- Change dir - команда зміни поточного каталогу для прискорення процесу запису на диск та зчитування з диску.

2) Edit (Alt-E) - розділ меню містить команди для роботи з блоками
тексту. При роботі з цим пунктом меню використовується «вікно вставок»
Clipboard, або «кишеня». У цю «кишеню» можна занести на збереження
попередньо виділений фрагмент (блок) тексту програми, а потім копіювати цей
фрагмент у будь-яке програмне вікно. Копіювання готових блоків економить
час набору тексту програм.

Cut (Shift-Del) - вирізувати Copy (Ctrl-Ins) - копіювати Paste (Shift-Ins) - вставити Clear (Ctrl-Del) - очистити

3) Run - секція містить підменю команд для запуску програми на
виконання, проведення сеансу налагодження.

- Run (Ctrl-F9) — завантаження програми на виконання.

4) Compile - секція містить підменю команд для компіляції та
виконання програми. Після компіляції при запуску програми на виконання в

машинних кодах за командою Run на виконання подається саме ця програма. Якщо до тексту програми на Паскалі вносилися зміни, то програму перед запуском треба заново скомпілювати.

- Compile (Alt-F9) - компіляція файлу з активного вікна. При
виникненні помилок під час проведення компіляції з’являється повідомлення.
Помилку треба виправити, після чого повторити компіляцію.

5) Windows - розділ меню для керування вікнами у ТР.

- Tile - команда, що розміщує всі відкриті вікна так, що вони не перекривають одне одне (мозаїка).

- Cascade - команда, що розміщує всі відкриті вікна так, що вони перекривають одне одне, але всіх їх видно на екрані.

- Close all (Alt-F3) - команда, що закриває всі вікна.

- Size/Move (Ctrl-F5) - команда зміни положення та розмірів активного вікна:

- Zoom (F5) - команда розгортання активного вікна до максимального розміру або поновлення його розміру, якщо розмір вікна вже є максимальний.

- Next (F6) - команда, що робить активним наступне вікно з переліку відкритих вікон.

- Previous (Shift -F6) - команда, що робить активним вікно, яке було активним перед цим.

- List (Alt- № ) - команда розгортає діалогове вікно Windows List, у якому подано список всіх відкритих вікон. Команда застосовується для швидкого переходу до потрібного вікна за його номером.

- Аlt-<номер> - зміна активного вікна.

6) Help - команда, що розгортає підменю команд для роботи з системою
підказок.

Порядок створення програмного файлу

- Завантажити ТР.

- Ввійти в головне меню.

- Виконати команду File.

- Вибрати і виконати команду New. На екрані з’явиться порожнє вікно редактора з умовною назвою Noname.pas.

- Набрати текст програми, натискаючи клавішу Enter наприкінці кожного рядка.

- Виконати програму, натиснувши комбінацію клавіш Ctrl-F9 або виконати команду Run головного меню.

- Виправити при необхідності помилки.

- Після виправлення помилок знову виконати програму.

Переглянути отримані результати, натиснувши комбінацію клавіш Alt-F5

Записати текст програми в файл на диск, скориставшись командою File/Save as головного меню або натиснувши клавішу F2. Ввести ім’я файлу і натиснути Enter.

Створення виконуваного файлу

- Ввійти в головне меню, вибрати команду Compile—►Destination-Memory, яка після натискання на клавішу Enter зміниться на Destination-Disk.

- Натиснути комбінацію клавіш Alt-F9.

Редактор дозволяє виконувати різні операції з декількома файлами. Кожен з них розміщується у своєму вікні редактора. В верхній частині вікна записано ім’я файлу, справа від нього - номер вікна. При завантаженні в редактор (при відкритті) наступного файлу він потрапляє у нове вікно. Щоб перейти з вікна у вікно, необхідно натиснути комбінацію клавіш - Alt-N, де N -номер вікна, або натиснути клавішу F6.

Вихід з ТР - Alt-X.

 

 

Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Основні поняття.

3. Відповіді на контрольні питання.

4. Ввести та виконати приклад програми:

Program Primer;

var

i: Integer;

begin

write(‘Введить будь-яке дійсне число: ’);

readln(i);

write(‘Ваше число: ’);

writeln(i);

readln;

end.

 

 

Контрольні питання

1. Для чого призначена мова програмування Pascal?

2. Що таке транслятор?

3. Що таке інтерпретатор?

4. З чого складається система програмування?

5. Як ввійти в середовище програмування Turbo Pascal?

6. Який порядок створення програми і запису її в файл?

7. Як ввійти в головне меню?

8. Як створити exe-файл?

9. Як виконати програму?

10. Як вийти з середовища програмування Turbo Pascal?

 

Література

1. Абрамов В.Г., Трифонов Н.П. Введение в язык Паскаль. – М.: Наука, 1988. – 320 с.

2. Аладьев В.З., Тупало В. Г. Компьютерная хрестоматия. Программное обеспечение персональных компьютеров. – К.: Украинская энциклопедия, 1993. – 447 с.

3. Довгаль С.И., Сбитнев А.И. Персональные ЭВМ: ТурбоПаскаль V 6.0, Объектное программирование, Локальные сети. – К.: Информсистема сервис, 1993. – 440 c.

 

 

Лабораторна робота №2

 

Тема: „Арифметичні процедури та функції. Обчислення виразів.

Введення-виведення інформації”

Мета роботи: Одержання практичних навичок обчислення виразів.

 

Теоретичні відомості

Стандартні типи даних

Цілі типи визначають константи, перемінні і функції, значення яких реалізуються множиною цілих чисел, припустимих у даній ЕОМ.

Тип	Діапазон значень	Необхідна пам'ять
Shortint	-128.. 127	1 байт
Integer	-32768.. 32767	2 байти
Longint	-2147483648.. 2147483647	4 байти
Byte	0.. 255	1 байт
Word	0.. 65535	2 байти

 

Над цілими операндами можна виконувати наступні арифметичні операції: додавання, вирахування, множення, ділення, одержання залишку від ділення. Знаки цих операцій:

+ - * div mod

Результат арифметичної операції над цілими операндами є величина цілого типу. Результат виконання операції розподілу цілих величин є ціла частина частки. Результат виконання операції одержання залишку від ділення - залишок від ділення цілих. Наприклад:

17 div 2 = 8, 5 div 3 = 1, 3 div 5 = 0

17 mod 2 = 1, 5 div 3 = 2, 3 mod 5 = 3

Операції відносин, застосовані до цілих операндів, дають результат логічного типу TRUE або FALSE (істина або неправда). У мові Pascal є наступні операції відносин:

= рівність,

<> нерівність,

>= більше або дорівнює,

<= менше або дорівнює,

> більше,

< менше.

До аргументів цілого типу застосовні наступні стандартні (вбудовані) функції, результат виконання яких має цілий тип:

Abs(X) - абсолютне значення (модуль) Х,

Sqr(X) - Х в квадраті,

Succ(X) – Х+1,

Pred(X) – Х-1,

Наступна група стандартних функцій для аргументу цілого типу дає дійсний результат:

Sin(X) - синус Х,

Cos(X) - косинус Х,

ArcTan(X) – арктангенс Х,

Ln(X) - натуральний логарифм Х,

Exp(X) - експонента Х,

Sqrt(X) – корінь квадратний з Х.

Ці функції обчислюють синус, косинус і арктангенс кута, заданого в радіанах, логарифм натуральний, експоненту і корінь квадратний відповідно.

Odd(X) - функція перевірки цілої величини на непарність

Результат виконання цієї функції має значення істина, якщо аргумент непарний, і значення неправда, якщо аргумент парний:

X=5 –> Odd(X)=TRUE, X=4 -> Odd(X)=FALSE.

Для швидкої роботи з цілими числами визначені процедури:

Inc(X) -> X:= X + 1

Inc(X,N) -> X:= X + N

Dec(X) -> X:= X - 1

Dec(X,N) -> X:= X - N

ДІЙСНІ типи визначають ті дані, що реалізуються підмножиною дійсних чисел, припустимих у даній ЕОМ.

Тип	Діапазон значень	Кількість цифр	Необхідна пам'ять
Real	2.9e-39.. 1.7e+38		6 байт
Single	1.5e-45.. 3.4e+38		4 байти
Double	5.0e-324.. 1.7e+308		8 байт
Extended	3.4e-4932.. 1.1e+4932		10 байт
Comp	-9.2e+18.. 9.2e+18		8 байт

Тип Real визначений у стандартному Pascal і математичним співпроцесором не підтримується. Інші дійсні типи визначені стандартом IEEE 457 і реалізовані на всіх сучасних комп'ютерах. Тип Comp хоча і відноситься до дійсних типів, зберігає тільки довгі цілі значення.

Над дійсними операндами можна виконувати наступні арифметичні операції, що дають дійсний результат:

+ - * /

До величин дійсного типу застосовні всі операції відносини, що дають булевський результат.

Один з операндів, що беруть участь у цих операціях, може бути цілим. До дійсних аргументів застосовні функції, що дають дійсний результат:

Abs(X), Sqr(X), Sin(X), Cos(X), ArcTan(X), Ln(X), Exp(X), Sqrt(X), а також:

Frac(X) - повертає дробову частину X,

Int(X) - повертає цілу частину X,

Pi - Безаргументна функція, повертає значення числа Пі дійсного типу

До аргументів дійсного типу застосовні також функції

Trunc(X), Round(X)

що дають цілий результат. Перша з них виділяє цілу частину дійсного аргументу шляхом відсікання дробової частини, друга округляє аргумент до найближчого цілого.

Trunc(2.1) = 2, Trunc(2.7) = 2

Round(2.1) = 2, Round(2.7) = 3

ЛОГІЧНИЙ тип (Boolean) визначає ті дані, що можуть приймати логічні значення TRUE і FALSE.

До булевських операндів застосовні наступні логічні операції:

Not A, A and B, A or B, A xor B

Логічний тип визначений таким чином, що FALSE < TRUE. Це дозволяє застосовувати до булевських операндів всі операції відносин.

СИМВОЛЬНИЙ тип (Char) визначає упорядковану сукупність символів, припустимих у даній ЕОМ. Значення символьної змінної або константи - це один символ із припустимого набору.

Символьна константа може записуватися в тексті програми трьома способами:

§ як один символ, укладений в апострофи, наприклад:
'А' 'а' 'Ю' 'ю' 'Z' 'z';

§ за допомогою конструкції виду #K, де K - код відповідного символу, при цьому значення K повинне знаходитися в межах 0..255;

§ за допомогою конструкції виду ^C, де C - код відповідного керуючого символу, при цьому значення C повинне бути на 64 більше коду керуючого символу.

До величин символьного типу застосовні всі операції відносини.

Для величин символьного типу визначені дві функції перетворення

Ord(C), Chr(K)

Перша функція визначає порядковий номер символу С в наборі символів, друга визначає по порядковому номері К символ, що стоїть на К-ом місці в наборі символів. Порядковий номер має цілий тип.

Ord(‘A’) = 65, Chr(122) = ‘z’

До аргументів символьного типу застосовуються функції, що визначають попередній і наступний символи:

Pred(C), Succ(C)

Pred('F') = 'Е'; Succ('У') = 'Z'

При відсутності попереднього або наступного символів значення відповідних функцій не визначено.

Для літер з інтервалу 'а'..'z' застосовна функція UpCase(C), що переводить ці літери у верхній регістр 'A'..'Z'.

UpCase(‘a’) = ‘A’

Вирази

Вирази складаються з констант, перемінних, покажчиків функцій, знаків операцій і дужок. Вирази задають правило обчислення де-якого значення. Порядок обчислення визначається пріоритетом операцій, що містяться в ньому. У мові Pascal прийнятий наступний пріоритет операцій:

1. унарна операція not, унарний мінус -, взяття адреси @

2. операції типу множення * / div mod and shl shr

3. операції типу додавання + - or xor

4. операції відносини = <> < > <= >= in

Процедури введення і виводу

Для введення вхідних даних використовуються наступні процедури:

Read(A1,A2,...AK);

ReadLn(A1,A2,...AK);

ReadLn;

Перша з них реалізує читання К значень вхідних даних і присвоювання цих значень змінним А1, А2,..., АК. Другий оператор реалізує читання К значень вхідних даних, пропуск інших значень до початку наступного рядка, присвоювання зчитаних значень змінним А1, А2,..., АК. Третій оператор реалізує пропуск рядка вхідних даних.

Для виводу результатів роботи програми на екран використовуються оператори:

Write(A1,A2,...AK);

WriteLn(A1,A2,...AK);

WriteLn;

Перший з цих операторів реалізує вивід значень змінних А1, А2,...,АК у рядок екрана. Другий оператор реалізує вивід значень змінних А1, А2,..., АК і перехід до початку наступного рядка. Третій оператор реалізує пропуск рядка і перехід до початку наступного рядка.

Оператор виводу дозволяє задати ширину поля виводу для кожного елемента списку виводу. У цьому випадку елемент списку виводу має вигляд А:К, де А - вираз або строка, К - вираз або константа цілого типу. Якщо виведене значення займає в поле виводу менше позицій, чим К, то перед цим значенням розташовуються пробіли. Якщо виведене значення не вміщається в ширину поля К, то для цього значення буде відведена необхідна кількість позицій. Для величин дійсного типу елемент списку висновку може мати вигляд А:К:М, де А - змінна або вираз дійсного типу, К - ширина поля виводу, М - число цифр дробової частини виведеного значення. К і М - вирази або константи цілого типу. У цьому випадку дійсні значення виводяться у формі десяткового числа з фіксованою крапкою.

Приклад:

Program Primer1;

var

i: Integer;

k: single;

begin

write(‘Введить будь-яке дійсне число: ’);

readln(k);

for i:= 1 to 5 do

writeln(k:10:i);

readln;

end.

Результат виконання програми:

Введить будь-яке дійсне число: 1.234567

1.2

1.23

1.234

1.2345

1.23456

Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Практичне завдання.

3. Код програми до практичного завдання.

 

Завдання

Обчислити x та y, якщо відомі с та a

 

Література

1. Абрамов В.Г., Трифонов Н.П. Введение в язык Паскаль. – М.: Наука, 1988. – 320 с.

2. Аладьев В.З., Тупало В. Г. Компьютерная хрестоматия. Программное обеспечение персональных компьютеров. – К.: Украинская энциклопедия, 1993. – 447 с.

3. Довгаль С.И., Сбитнев А.И. Персональные ЭВМ: ТурбоПаскаль V 6.0, Объектное программирование, Локальные сети. – К.: Информсистема сервис, 1993. – 440 c.

 

 

Лабораторна робота №3

 

Тема: „Оператори умови та варіанту”

Мета роботи: Одержати навики використання операторів умови та варіанту.

 

Теоретичні відомості

Складений оператор

Складений оператор, або оператор блоку – це послідовність операторів, що мітяться між зарезервованими словами begin … end. Складений оператор використовується для групування інших операторів там, де по синтаксису потрібен простий оператор. Наприклад:

if x > 3 then

begin

x:= 1;

b:= x + 2

end

else

begin

x:= 2;

b:= x - 1

end

Умовний оператор

Умовний оператор використовується для розгалуження алгоритму, що виконується. В залежності від істинності заданого виразу може виконуватись один чи інший оператор.

Синтаксис:

if вираз then

оператор 1

else

оператор 2

Вираз має повертати стандартний булевський тип. Якщо результатом виразу є true, то виконується оператор після слова then. Якщо вираз повертає false, то виконується оператор за словом else. Якщо else відсутнє (а це за синтаксисом дозволяється), то нічого не виконується. Наприклад:

if x > y then

begin

if (y = a) and (x = b) then

c = a

else

c = b

end;

Оператор варіанту

Оператор варіанту використовується для розгалуження алгоритму на декілька варіантів (як правило, більше двох).

Синтаксис:

сase вираз of

знач1: оператор 1

знач2: оператор 2

......

else оператор N

end;

Оператор варіанту складається з виразу (перемикачу) і списку операторів кожному з яких передує одна чи більше констант (які звуться константами вибору). Вираз-перемикач повинен мати порядковий тип (розміром в байт або слово). Таким чином, строковий та довгий цілий типи є неприпустимими типами для виразу варіанту. Усі константи мають бути унікальними та мати порядковий тип, що сумісний з типом виразу-перемикачу.

Оператор варіанту виконує оператор, якому передує константа вибору, що дорівнює значенню виразу-перемикачу, або діапазону вибору, у якому знаходиться значення перемикача. Якщо такої константи вибору або такого діапазону вибору немає, і присутнє слово else, то виконується оператор, що міститься за ним. Якщо гілка else відсутня (що дозволяється за синтаксисом), то ніякий оператор не виконується. Наприклад:

case I of

0, 2, 4, 6, 8: Writeln('Четная цифра');

1, 3, 5, 7, 9: Writeln('Нечетная цифра');

10..100: Writeln('Между 10 и 100');

end;

Завдання

1. Напишіть програму, яка запитує у користувача будь-яке ціне число та виводить інформацію у вигляді: „ число гривень”, тобто зі словом, пояснюючим одиницю виміру грошей. В залежності від числового значення текст, що пояснює, повинен бути «гривня», «гривень» або «гривні» (123 гривні, 120 гривень, 121 гривня).

2. З клавіатури вводяться довільні числа А, В, С. Визначити, який трикутник можна побудувати з такими довжинами сторін, та вивести інформацію про те, який він буде – довільний, рівносторонній чи рівнобедрений.

 

Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Практичне завдання.

3. Код програми до практичного завдання.

 

Література

1. Абрамов В.Г., Трифонов Н.П. Введение в язык Паскаль. – М.: Наука, 1988. – 320 с.

2. Аладьев В.З., Тупало В. Г. Компьютерная хрестоматия. Программное обеспечение персональных компьютеров. – К.: Украинская энциклопедия, 1993. – 447 с.

3. Довгаль С.И., Сбитнев А.И. Персональные ЭВМ: ТурбоПаскаль V 6.0, Объектное программирование, Локальные сети. – К.: Информсистема сервис, 1993. – 440 c.

 

Лабораторна робота №4

 

Тема: „Оператори циклу”

Мета роботи: Навчитись використовувати оператори циклу.

 

Теоретичні відомості

При рішенні багатьох задач деяку послідовність дій доводиться виконувати декілька разів. Такі дії, що повторюються, називаються циклами і реалізуються в програмі з використанням конструкцій циклів. У мові Pascal циклічні обчислення реалізуються за допомогою інструкцій while, repeat і for.

Оператор while

Оператор while використовується в програмі, якщо треба провести деякі повторні обчислення (цикл), проте число повторів заздалегідь невідомо і визначається самим ходом обчислення.

У загальному виді оператор виглядає так:

while умова do

послідовність _ операторів

end;

де умова – вираз логічного типу.

Оператори, що знаходяться між begin і end, виконуються доти, поки умова істинна (значення виразу умова дорівнює True). Послідовність операторів може не виконатися жодного разу, оскільки перевірка умови відбувається перед їх виконанням.

Оператор repeat

Оператор repeat, як і оператор while, використовується в програмі, якщо треба провести деякі повторювані обчислення (цикл), проте число повторів заздалегідь не відомо і визначається самим ходом обчислення. Оператори, що містяться між ключовими словами repeat та until будуть виконуватися послідовно до тих пір, доки результат умови не набуде значення True. Послідовність операторів виконається хоча б один раз, оскільки перевірка умови відбувається після виконання послідовності операторів.

У загальному виді оператор виглядає так:

Repeat

послідовність _ операторів

until умова

де умова - вираз логічного типу.

Приклад.

Як відомо, число називається простим, якщо воно ділиться тільки на одиницю і на себе. Перевірити, чи є число n простим, можна діленням числа на два, на три і т.д. до n і перевіркою залишку після кожного ділення. Якщо залишок дорівнює нулю, то знайдене число, на яке n ділиться без залишку. Порівняв n і отримане таким способом число, можна визначити, чи є n простим. Нижче приведена програма, що перевіряє, чи є введене з клавіатури число простим.

Var

n, d, r:integer;

Begin

write (‘Введіть ціле число -> ‘);

readln (n);

d:= 2; {спочатку будемо ділити на два}

Repeat

r:=n mod d;

if r <>0 { n не розділилося без залишку на d}

then d:=d+1;

until r=0; {поки не знайшли число, на яке ділиться n}

if d=n

then writeln (n, ‘ - просте число. ‘)

else writeln (n, ‘ - не просте число. ‘);

End.

 

Оператор for

Оператор for використовується, якщо треба виконати деяку послідовність дій декілька разів, причому число повторень заздалегідь відомо.

У загальному виді інструкція виглядає так:

for лічильник_циклу:= поч_знач to кінц_знач do

{ послідовність операторів }

де

· лічильник_циклу - ім'я змінної - лічильника циклів,

· поч_зна - вираз, що визначає початкове значення змінної - лічильника циклів,

· кінц_знач - вираз, що визначає кінцеве значення змінної - лічильника циклів.

Наступна програма обчислює суму перших 5 елементів ряду: 1+1/2+1/3+… (значення і-го елемента ряду зв'язане з його номером формулою 1/і). Після обчислення чергового елемента ряду виводиться номер елемента і його значення.

Var

i: integer; {номер елемента ряду}

elem: real; {значення елемента ряду}

summ: real; {сума елементів ряду}

Begin

summ:= 0;

for i:= 1 to 5 do

Begin

elem:= 1/i;

summ:=summ+elem;

writeln (i:2, ‘ ‘, elem:4:2);

end;

writeln (‘Сума елементів ряду: ‘, summ:4:2);

End.

 

Завдання

Напишіть програму обчислення кінцевої суми згідно з формулою ряду суми з використанням операторів циклу. N задається з клавіатури. Для перевірки правильності алгоритму треба доповнити програму можливістю обчислення контрольної суми. Якщо при заданому N сума, обчислена за допомогою ряду збігається із сумою, обчисленою за відповідною формулою контрольного значення, то алгоритм записаний вірно.

№ варіанту	Сума ряду	Контрольне значення

Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Практичне завдання.

3. Код програми до практичного завдання.

 

Контрольні питання

1. Що таке цикл? Наведіть приклади.

2. Який процес називається циклічним?

3. Що таке змінна циклу. Наведіть приклади.

4. З яких складових утворюється алгоритм циклічної структури?

5. Що таке тіло циклу?

6. Що таке модифікація циклу?

7. Як управляти циклом? Наведіть приклади.

8. Що таке параметр циклу? Як він змінюється?

9. Наведіть приклад циклічного обчислювального процесу з параметром.

10. Що відбудеться при використанні службового слова to в циклі, якщо
початковий вираз буде більшим за кінцевий?

 

Література

1. Абрамов В.Г., Трифонов Н.П. Введение в язык Паскаль. – М.: Наука, 1988. – 320 с.

2. Аладьев В.З., Тупало В. Г. Компьютерная хрестоматия. Программное обеспечение персональных компьютеров. – К.: Украинская энциклопедия, 1993. – 447 с.

3. Довгаль С.И., Сбитнев А.И. Персональные ЭВМ: ТурбоПаскаль V 6.0, Объектное программирование, Локальные сети. – К.: Информсистема сервис, 1993. – 440 c.

 

 

 

Лабораторна робота № 5

Тема: Ознайомлення з інтегрованим середовищем розроблення системи Delphi.

Мета: Вивчити основні елементи інтегрованого середовища розроблення Delphi та структуру проекту Delphi. Ознайомитись із технологією створення простого кнопкового інтерфейсу.

 

Завдання