Основні компоненти комп'ютера

При збиранні типового ПК як правило використовуються наступні компоненти: системна плата, процессор, оперативна пам'ять, накопичувач на жорсткому диску, накопичувач CD-ROM/CD-R/RW/DVD або DVD+RW, відеоадаптер і монітор, звукова карта й акустичні системи, корпус із блоком живлення, накопичувач на гнучких магнітних дисках, клавіатура й пристрій позиціювання курсору (миша).

Системна плата

Існує кілька формфакторів для системних плат, які визначають фізичні розміри плати, а, отже, і тип корпуса. Нижче перераховані відомі в цей час формфактори системних плат.

Застарілі: Baby-AT; h Full-size AT; h LPX.

Сучасні: ATX; Micro-ATX; Flex-ATX; NLX; WTX.

Інші: розроблені виробниками комп'ютерів (деякі моделі Compaq, Hewlett-Packard і т.д.).

Системні плати ATX характеризуються високим ступенем інтеграції портів, але, на відміну від плат формфактора Baby-AT, всі зовнішні порти ATX вбудовуються в системну плату й розташовуються по один бік від слотів розширення. Завдяки цьому не доводиться возитися із плоскими кабелями, необхідними для системних плат Baby-AT, для того щоб винести порт миші, послідовні й паралельні порти, а також порт USB на задню панель системного блоку. Елементи, що виділяють при роботі велику кількість тепла (наприклад, процесор і мікросхеми пам'яті), розташовані поруч із блоком живлення, який сконструйований таким чином, що його вентилятор направляє потік повітря уздовж системної плати.

Роз’єм живлення для плат ATX обладнаний ключем, що забезпечує підключення тільки одним (правильним) способом.

Крім описаних вище формфакторів системних плат, у цей час використовуються системні плати конструкцій LPX й NLX. Вони призначені для певних корпусів і додаткових елементів. Однак треба пам’ятати, що існують деякі розходження між комп'ютерами, у яких установлені системні плати LPX, тому можуть виникнути проблеми, пов'язані із взаємозамінністю системних плат і корпусів. Одним з найважливіших компонентів системної плати є встановлений набір мікросхем. Як правило, це від однієї до п'яти мікросхем, які містять основні схеми системної плати. Вони заміняють більше 150 окремих компонентів, що використовувалися в оригінальній системі IBM AT. У набір мікросхем можуть входити контролери локальної шини, кеш-пам'яті, основної пам'яті, переривань, прямого доступу до пам'яті й інші схеми.

Використовуваний набір мікросхем значно впливає на продуктивність системної плати й визначає параметри й обмеження продуктивності: обсяг і швидкість кеш-пам'яті, обсяг і швидкість основної пам'яті, тип і швидкість процесора й т.д. Ці набори мікросхем забезпечують працездатність пристроїв AGP (Accelerated Graphics Port -поліпшений графічний порт) і USB (Universal Serial Bus - універсальна послідовна шина).

Обов’язково необхідно звертати увагу на наступні характеристики:

- частота шин процесора й пам’яті;

- тип оперативної пам’яті (SDRAM, DDR SDRAM чи RDRAM) та її максимальний розмір;

- підтримка пам'яті ECC (коди корекції помилок);

- розширені функції керування живленням ACPI;

- наявність слота AGP 4х/8x або PCI-Express;

- інтерфейс Ultra-ATA/100 або Serial-ATA;

- підтримка USB 2.0 (високошвидкісний порт USB).

Практично у всіх системних платах порти вводу-виводу убудовані. Якщо вони невбудовані, їх необхідно підключити до плати розширення, що, на жаль, займе вільний слот розширення. Більшість системних плат містять наступні порти:

- підключення клавіатури (типу mini-DIN);

- підключення миші (типу mini-DIN);

- два послідовних (з буфером типу 16550А);

- паралельний (типу EPP/ECP);

- два, чотири, а інколи й шість портів USB (Universal Serial Bus);

- порт відео (необов'язково);

- мережевий порт (необов’язково);

- аудіо / ігровий порт (необов'язково);

- два порти Enhanced IDE на локальній шині (первинний і вторинний);

- порт контролера дисководу.

Універсальна послідовна шина – USB – досить новий стандарт портів вводу-виводу. Цей порт підтримує до 127 пристроїв і швидкість передачі даних до 12 Мбіт/с (версія USB 2.0 підтримує швидкість до 45 Мбіт/c). До цієї шини можуть бути підключені найрізноманітніші пристрої - від клавіатури до монітора. Чотири й більше порти USB, що використовуються в одній системі, звичайно розподіляються по двох шинах USB. При цьому набір портів однієї з них розташовується на задній частині плати, а інший знаходиться на системній платі. Кабель, що підключає його, дозволяє винести набір портів другої шини USB на передню панель системного блоку. Подібне компонування портів USB використовується в більшості сучасних корпусів, дозволяючи спростити приєднання до комп’ютера таких пристроїв, як цифрові камери або програвачі МР3.

Процесор

Процесори, на баз яких можна зібрати персональний комп’ютер, класифікують по типу гнізда для їх встановлення.

Застарілі:

- Socket 3 – Intel 486, AMD 486, Cyrix 486;

- Socket 7 (Super 7) – Pentium, Pentium MMX, AMD K5, AMD K6, AMD K6-2,

- AMD K6-3, Cyrix 6x86, 6x86MX й MII;

- Slot 1 (SC-242) – Pentium III, Pentium II й Celeron;

- Slot 2 (SC-330) – Pentium II Xeon й Pentium III Xeon.

- Slot A – початковий варіант AMD Athlon.

- Socket 370 (PGA370) – Pentium III й Celeron;

- Socket A – AMD Duron й Athlon (у корпусі PGA);

- Socket 423 – перші версії процесора Intel Pentium 4;

- Socket 478 – наступна версія Intel Pentium 4, що підтримує пам'ять типу

SDRAM й DDR SDRAM;

Сучасні:

- Socket LGA775 – найновіші Intel Pentium 4 (на ядрі Northwood/Prescott);

- Socket 939/940 – AMD Athlon 64 FX-53 та AMD Opteron;

- Socket 754 – AMD Athlon 64 та AMD Sempron.

В залежності від процесора й частоти, на якій він повинен працювати, на системній платі повинні бути певним чином встановлені перемички. На ній також можуть бути перемички для керування напругою, яка живить процесор. Всі установки цих перемичок потрібно ретельно перевірити, інакше системна плата й процесор не будуть нормально працювати. Необхідні відомості про параметри перебувають у документації до системної плати.

У деяких сучасних платах конфігурування виконується за допомогою програми установки параметрів BIOS, а в сучасних системних платах необхідні параметри настроюються автоматично при встановленні процесора в гніздо.

У більшості старих систем кеш-пам'ять другого рівня встановлювалася на системній платі. У всіх нових системах вона є частиною процесора, але в деяких системних платах установлюється додаткова кеш-пам'ять, що іноді називають кеш-пам'яттю третього рівня.

Пам'ять

На сьогоднішній день в IBM-сумісних комп'ютерах використовується три різних види модулів основної пам'яті: SIMM, DIMM або RIMM, і кожний з них має кілька модифікацій. От ці мікросхеми:

- 30-контактний SIMM;

- 72-контактний SIMM (FPM SDRAM);

- 72-контактний SIMM (EDO SDRAM);

- 168-контактний DIMM (SDRAM);

- 184-контактний DIMM (DDR SDRAM);

- 184-контактний RIMM (RDRAM).

Найпоширенішим модулем пам'яті є 184-контактний DIMM (DDR SDRAM), хоча всього кілька років тому більшість систем поставлялося тільки з 168-контактним DIMM (SDRAM). Пам'ять DDR (Double Date Rate) SDRAM являє собою конструкцію стандартної SDRAM, швидкість передачі даних якої збільшена в два рази.

Зауважимо, що незважаючи на те, що в модулях пам'яті DDR SDRAM DIMM й RDRAM RIMM використовуються 184-контактні роз’єми, їхня внутрішня архітектура зовсім різна, тому ці модулі не є взаємозамінними.

Накопичувачі на жорстких дисках

Більшість накопичувачів на жорстких дисках відомих виробників мають приблизно однакову продуктивність і практично не розрізняються за вартістю і якістю. Найпоширенішим є інтерфейс ATA (IDE). При установці одного або двох жорстких дисків перевагу віддають саме йому, тому що він забезпечує найбільшу продуктивність. У сучасних системах на зміну стандартному паралельному ATA приходить послідовний інтерфейс Serial ATA (SATA).

Відеоадаптер

Останнім часом практично всі виробники відеоадаптерів переходять до стандарту PCI Express, хоча найпоширенішим продовжує залишатися стандарт AGP. Якому ж з них віддати перевагу? Це залежить від типу системної плати. Також треба звертати увагу на можливості відеоадаптера в двох - і тривимірній графіці. Даний критерій вибору стає на перше місце в тому випадку, якщо ви збираєтеся інтенсивно працювати із графічними зображеннями, системами автоматизованого проектування, а також грати в сучасні ігри.