Перелік завдань для конкретного варіанту

Вар.

Завдання

Вар.

Завдання

Перелік завдань:

1. Визначити загальну суму виручки за досліджуваний період.

2. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за досліджуваний період у Львові.

3. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за досліджуваний період у Києві.

4. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за досліджуваний період у Донецьку.

5. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за досліджуваний період у Запоріжжі.

6. За допомогою функції СРЗНАЧ визначити середню вартість покупки.

7. Визначити середню вартість покупки у Львові.

8. Визначити середню вартість покупки у Києві.

9. Визначити середню вартість покупки у Донецьку.

10. Визначити середню вартість покупки у Запоріжжі.

11. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за 09.09.2010 року.

12. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за 12.09.2010 року.

13. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за 13.09.2010 року.

14. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за 14.09.2010 року.

15. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за 15.09.2010 року.

16. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за 16.09.2010 року.

17. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за 17.09.2010 року.

18. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за 19.09.2010 року.

19. За допомогою функції СУММЕСЛИ визначити загальну суму виручки за 20.09.2010 року.

20. За допомогою функції СРЗНАЧ визначити середню вартість комп’ютера.

21. За допомогою функції МАКС визначити максимальну суму покупки.

22. За допомогою функції МИН визначити мінімальну суму покупки.

23. За допомогою функції МАКС визначити максимальну суму покупки у Львові.

24. За допомогою функції МАКС визначити максимальну суму покупки у Києві.

25. За допомогою функції МАКС визначити максимальну суму покупки у Донецьку.

26. За допомогою функції МАКС визначити максимальну суму покупки у Запоріжжі.

27. За допомогою функції МИН визначити мінімальну суму покупки у Львові.

28. За допомогою функції МИН визначити мінімальну суму покупки у Києві.

29. За допомогою функції МИН визначити мінімальну суму покупки у Донецьку.

30. За допомогою функції МИН визначити мінімальну суму покупки у Запоріжжі.

31. За допомогою функції МИН визначити мінімальну вартість комп’ютера.

32. За допомогою команди Расширенный фильтр сформувати окрему базу даних для покупців з Львова.

33. За допомогою команди Расширенный фильтр сформувати окрему базу даних для покупців з Києва.

34. За допомогою команди Расширенный фильтр сформувати окрему базу даних для покупців з Донецька.

35. За допомогою команди Расширенный фильтр сформувати окрему базу даних для покупців з Запоріжжя.

36. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів, що купили більше одного комп’ютера.

37. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів, що купили більше двох комп’ютерів.

38. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів, що купили більше трьох комп’ютерів.

39. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів, що купили один комп’ютер.

40. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів, що купили менше двох комп’ютерів.

41. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів, що купили менше трьох комп’ютерів.

42. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів сума покупки яких становила, менше 600 та більше 1000 у.о.

43. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів сума покупки яких становила, менше 650 та більше 1500 у.о.

44. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів сума покупки яких становила, менше 700 та більше 2000 у.о.

45. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів сума покупки яких становила, менше 600 та більше 1000 у.о.

46. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів сума покупки яких становила, менше 700 та більше 1200 у.о.

47. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів сума покупки яких становила, більше 600 та менше 1000 у.о.

48. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів сума покупки яких становила, більше 1000 та менше 2100 у.о.

49. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів сума покупки яких становила, більше 700 та менше 950 у.о.

50. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів сума покупки яких становила, більше 650 та менше 1500 у.о.

51. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр визначити кількість клієнтів сума покупки яких становила, більше 500 та менше 650 у.о.

52. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр вивести дані про покупців з Львова.

53. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр вивести дані про покупців з Києва.

54. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр вивести дані про покупців з Донецька.

55. За допомогою команди Данные\Фильтр\Автофильтр вивести дані про покупців з Запоріжжя.

56. За допомогою команди Сортировка диапазона відсортуйте базу даних:

– по кількості комп’ютерів, по зростанню;

– по ціні по зростанню;

– по сумі покупки по зростанню.

57. За допомогою команди Сортировка диапазона відсортуйте базу даних:

– по ціні по зростанню;

– по кількості комп’ютерів, по зростанню;

– по сумі покупки по зростанню.

58. За допомогою команди Сортировка диапазона відсортуйте базу даних:

– по сумі покупки по зростанню.

– по кількості комп’ютерів, по зростанню;

– по ціні по зростанню;

59. За допомогою команди Сортировка диапазона відсортуйте базу даних:

– по сумі покупки по зростанню.

– по ціні по зростанню;

– по кількості комп’ютерів, по зростанню;

60. За допомогою команди Сортировка диапазона відсортуйте базу даних:

– по кількості комп’ютерів, по зростанню;

– по ціні по спаданню;

– по сумі покупки по зростанню.

61. За допомогою команди Сортировка диапазона відсортуйте базу даних:

– по кількості комп’ютерів, по спаданню;

– по ціні по зростанню;

– по сумі покупки по зростанню.

62. За допомогою команди Сортировка диапазона відсортуйте базу даних:

– по кількості комп’ютерів, по зростанню;

– по ціні по зростанню;

– по сумі покупки по спаданню.

63. За допомогою команди Сортировка диапазона відсортуйте базу даних:

– по кількості комп’ютерів, по спаданню;

– по ціні по спаданню;

– по сумі покупки по зростанню.

64. За допомогою команди Сортировка диапазона відсортуйте базу даних:

– по кількості комп’ютерів, по спаданню;

– по ціні по спаданню;

– по сумі покупки по спаданню.

65. За допомогою команди Сортировка диапазона відсортуйте базу даних:

– по ціні по спаданню;

– по кількості комп’ютерів, по зростанню;

– по сумі покупки по спаданню.

66. За допомогою команди Данные\Cводная таблица… вивести інформацію в перерізі міст про кількість комп’ютерів та їх сумарну вартість придбання.

67. За допомогою команди Данные\Cводная таблица… вивести інформацію в перерізі дати придбання про кількість комп’ютерів та їх сумарну вартість.

68. За допомогою команди Данные\Cводная таблица… вивести інформацію в перерізі міст про середню кількість комп’ютерів придбаним одним споживачем і середню ціну комп’ютера.

69. За допомогою команди Данные\Cводная таблица… вивести інформацію в перерізі міст про кількість комп’ютерів і середню вартість покупки.

 

Теоретичні відомості:

Введення даних потребує програмних засобів, які забезпечують не лише їх введення, але й контроль і коригування. Існує два різновиди техпроцесу введення даних:

· з перевіркою інформації безпосередньо у процесі введення даних;

· введення даних у робочі файли з подальшим контролем і перевіркою введених даних у пакетному режимі.

Перший варіант вимагає більших зусиль для розробки відповідних програмних засобів, оскільки передбачає розробку програм не тільки контролю, а й введення даних. При цьому контроль має здійснюватись у діалоговому режимі. Другий варіант дає змогу використовувати для введення даних готові стандартні засоби і спрощує розробку програм контролю, оскільки він здійснюватиметься лише після того, як необхідна для перевірки взаємозв’язків інформація буде введена.

Зручним стандартним засобом уведення інформації є команда Дані/Форма електронної таблиці Excel. Ця команда дозволяє вводити дані у списки.

В Excel під списками розуміють дані, організовані за принципом реляційних баз даних, тобто у вигляді однорідних таблиць. Поняття “список” характеризує не вміст таблиці, а спосіб її організації. Окремі записи списку мають бути однорідними за рядками. Закономірно, що для управління великими масивами таких даних використовуються системи управління базами даних. Але якщо якась частина цих даних обробляється в електронній таблиці, необхідно мати можливість виконувати аналогічні функції в робочому аркуші та комбінувати їх з іншими функціями електронної таблиці. Дані, організовані у список, у термінах Excel часто називають базою даних. Ці дані можуть оброблятися як звичайні таблиці, крім того, у меню Дані є спеціальні функції для роботи з ними як з базою даних.

Excel розпізнає списки автоматично. Тому для упорядкування даних у списку за певним критерієм достатньо розташувати курсор у комірці, яка знаходиться у списку, та активізувати команду Дані/Сортування. Після цього вся зона списку автоматично виділяється. При автоматичному визначенні зони списку перший порожній рядок є ознакою кінця діапазону клітин, що створюють список. Тому якщо в списку є порожні рядки, перед сортуванням необхідно або вилучити ці рядки, або виділити той діапазон списку, дані якого требі упорядкувати. Для того, щоб знайти назви колонок списку. Excel порівнює вміст першого і другого рядка виділеної зони списку. Якщо дані у цих рядках відмінні за типом, Excel приймає перший (верхній) рядок за рядок з назвами колонок, виключає його з діапазону сортування та запитує у користувача (діалогове вікно Сортування діапазон у) за якими колонками виділеного діапазону треба сортувати його рядки. Якщо програма не може виявити різниці між типами даних у першому та другому рядках, то при проведенні діалогу з користувачем використовуються назви колонок робочого аркуша. Сортувати можна не лише рядки, а й колонки виділеного діапазону. Для цього в діалоговому вікні Сортування діапазону треба натиснути кнопку Параметри та увімкнути режим Сортувати колонки діапазону.

Значно спростити роботу з великими списками може використання діалогового вікна форми даних. У цьому вікні відтворюється шаб­лон для введення та обробки записів у вигляді кількох полів, кожне з яких відповідає одній колонці в списку. У вікні форми даних можна здійснювати пошук будь-якої інформації, доповнювати список новими записами та вилучати ті, що не потрібні, а також редагувати дані.

MS Excel дає можливість полегшити роботу з подальшого вводу даних, створивши зручну форму або шаблон для введення даних. Для цього слід помістити табличний курсор у список (або виділити потрібну части­ну списку разом із назвами колонок) і відкрити діалогове вікно за допомогою вибору команди Дані/Форма. У заголовку цього вікна вказано ім’я поточного робочого аркуша. У вікні є також інформація про загальну кількість записів у списку та позицію поточного запису. Натисканням кнопок прокручування можна відтворити будь-який запис списку.

Щоб перейти до наступного (попереднього) запису, також можна використовувати клавіші управління зі стрілкою, спрямованою вниз (уверх).

За умовчанням при представленні запису у діалоговому вікні форми даних виділено перше поле. Уведенням ново­го значення з клавіатури можна замінити існуючі дані. Клавіша Home дозволяє перейти на початок поля, а клавіша End – у кінець.

Редагування даних виконується так само, як і редагування звичайного тексту. Клавіша Tab використовується для переходу до наступного поля діалогового вікна, а комбінація клавіш Shift+Tab – до попереднього.

Зроблені зміни зберігаються при переході до наступного або попе­реднього запису за допомогою клавіш зі стрілками або у результаті натискання клавіші Enter. При натисканні кнопки Закрити діалогове вікно форми даних закривається і зберігаються зміни, що були зроблені у поточному записі. Слід пам’ятати, що поновити (натисканням відповідної кнопки) попередні значення полів запису можливо лише не перейшовши до іншого запису. Якщо значення полів запису не змінювалися, кнопка Повернути не діє. Якщо у поточному записі бу­ли зроблені зміни, то натискання клавіші Esc аналогічне натисканню кнопки Повернути. Якщо поточний запис не змінювався, натисканням клавіші Esc діалогове вікно форми даних закривається.

За допомогою кнопки Вилучити поточний запис вилучається зі списку. При її натисканні на екрані з’являється попередження, що запис буде вилучено назавжди. Відмінити вилучення запису за допомогою відповідної команди з меню Правка вже неможливо.

Для введення нового запису у список використовується кнопка Додати. Поля діалогового вікна будуть очищені і готові до введення нових даних. Після того, як новий запис буде введено, можна замість кнопки Додати натиснути клавішу Enter – і введений запис також буде представлений у кінці списку.

Для пошуку конкретного запису користувач може задати критерії пошуку, натиснувши кнопку Критерії. На екрані з’явиться форма без даних, але з іменами колонок. Так, якщо потрібно переглянути або відредагувати записи щодо замовлень, зроблених покупцями з Києва, то у поле Місто треба ввести як критерій “Київ” і натиснути кнопку Далі. Після цього у діалоговому вікні буде представлено перший знайдений запис, що відповідає заданому критерію. Інші записи, що відповідають заданому критерію, будуть послідовно з’являтись у діалоговому вікні при натисканні кнопки Далі. Кнопка Назад призначена для “перегортання” знайдених запитів у зворотному напрямку. Перед проведенням пошуку за критерієм бажано зробити поточним перший запис. В іншому випадку слід простежити, з якого місця списку розпочинається пошук, і залежно від цього натискати кнопки Далі або Назад.

При введенні критерію можна використовувати символи підстановки:

* – Використовується для позначення довільної кількості символів;

? – Використовується для позначення лише одного символу

Якщо необхідно знайти всі записи, в яких прізвище покупця (або назва фірми) починається з літери І, то критерієм пошуку у полі Покупець має бути I*. Якщо є сумнів у значенні лише одного символу, то у критеріях пошуку слід використовувати символ підстановки “?”. Цей символ для позначення точної кількості символів може бути використано у критерії пошуку кілька разів. При пошуку числових значень у критеріях можна використовувати оператори порівняння.

Для того, щоб задати кілька критеріїв пошуку, слід вказати їх у різних полях.

 

Питання для контролю:

1. Особливості роботи з базами даних в MS Excel.

2. Які математичні функції використовуються в MS Excel?

3. Які логічні функції використовуються в MS Excel?

4. Для чого необхідна функція МИН в MS Excel?

5. Для чого необхідна функція МАКС в MS Excel?

6. Для чого необхідна функція СУММЕСЛИ в MS Excel?

7. Для чого необхідна функція СРЗНАЧ в MS Excel?

8. Для чого необхідна функція ЕСЛИ в MS Excel?

9. Для чого використовують команду Расширенный фильтр в MS Excel?

10. Для чого використовують команду Автофильтр в MS Excel?

11. Для чого використовують команду Сортировка диапазона в MS Excel?

 

Лабораторна робота №2

Пошук рішення та створення

Зведених таблиць в MS Excel

Мета роботи: набуття навичок практичної роботи з розрахунку проміжних підсумків, пошуку рішення та створення зведених таблиць з допомогою програми MS Excel, що входить у Microsoft Office і широко застосовується для здійснення розрахунків.

Постановка задачі. Після закінчення університету ви влаштувалися на роботу в один з департаментів обласної ради на посаду експерта з питань інвестицій. За дорученням керівництва вам потрібно провести аналітичне дослідження ефективності ряду короткотермінових бюджетних інвестиційних проектів провідних організацій міста.

 

Порядок виконання роботи:

1. З документу MS Word, що знаходиться на комп’ютері в навчальній лабораторії, перенести інформаційну таблицю 2.1 в MS Excel.

Таблиця 2.1