ПРОПОНУВАННЯ КОНКУРЕНТНОЇ ФІРМИ І ГАЛУЗІ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПРОПОНУВАННЯ КОНКУРЕНТНОЇ ФІРМИ І ГАЛУЗІ



 

Ціна, (Р) Обсяг галузевого попиту (D), тис. од.   Обсяг пропонування фірми, од. Обсяг галузевого пропонування (S), тис. од.
1 2 3 4
–* –*
- -
- -
9,5 9,5
8,2 8,2
6,6 6,6
5,5 5,,5

*обмеженість вихідних даних не дозволяє визначити обсяги пропонування за вищих цін

2.2.За графіком 2.6 моделі MRMCвизначаємо обсяги пропонування фірмиза галузевими цінами та обсяги галузевого пропонування 1000 фірм з ідентичними витратами, заповнюємо колонки 3-4 таблиці 2.2.

2.3. За даними таблиці 2.2 на графіку 2.7 будуємо криві ринкового попиту і пропонування галузі , визначаємо точку ринкової рівноваги , рівноважну ціну і рівноважний обсяг продукції галузі ( тис. одиниць).

2.4. Оскільки за рівноважною ринковою ціною типова фірма галузі одержує економічний прибуток (для обсягу ,2 ), у довгостроковому періоді нові фірми почнуть входити в галузь, відтак галузь буде розширюватись.

 

частини 3. „Моделювання поведінки монополії“

Завдання 1. Оптимізація вибору простої монополії

1.1. Переносимо значення галузевих цін і обсягів попиту на продукцію галузі з таблиці 2.2 (колонки 1,2) у таблицю 3.1 (колонки 1,2). Переносимо значення , , з таблиці 2.1 (колонки 4,7-8) у таблицю 3.1. (колонки 5-7). Обчислюємо величини сукупного і граничного виторгів та економічних прибутків фірми-монополіста, заповнюємо колонки 3,4,8 таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

ВИТРАТИ ТА ПРИБУТКИ МОНОПОЛІЇ

Q P TRm MRm MC ATC TC EPm TRmd EPmd
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
  -10 -30 -50 -70   - -80 -80
-17 -17
56,3
35,8
34,9
34,9
35,9 -51
37,3 -173

1.2.За даними таблиці 3.1 будуємо графік 3.1 – модель TRTCдля монополії.Графічно, згідно з правилом , визначаємо оптимальний обсяг виробництва (за дотичними до і , паралельними на оптимальному обсязі випуску) – тис. одиниць продукції. Результат діяльності визначаємо як різницю вертикальних координат кривих і на оптимальному обсязі випуску; монополія максимізує економічний прибуток, оскільки для , величина прибутку відповідає відрізку .

1.3. За даними таблиці 3.1 будуємографік 3.2 – модель МRМC для монополії.Оскільки монополія визначає комбінацію оптимального обсягу випуску та ціни,то за правилом визначаємо оптимальний обсяг випуску тис. одиниць продукції, для якого за кривою ринкового попиту знаходимо відповідну ціну: . Результат діяльності визначається на основі базової формули . Монополія максимізує економічний прибуток, оскільки для , величина прибуткувідповідає площі заштрихованого прямокутника .

Завдання 2. Визначення суспільних втрат від монополізації галузі

2.1.За графіком 3.2 моделі МRМC визначаємо рівноважний обсяг випуску та ціну, які встановилися б на галузевому ринку за умов досконалої конкуренції. Їх показує точка рівноваги на перетині кривих попиту і пропонування. Конкурентна галузь виробляє тис. одиниць продукції за ціною . Порівняно з конкурентною галуззю монополія (за інших рівних умов) виробляє менший обсяг продукції ( тис. одиниць) і продає її за вищою ціною ( ).

2.2.Суспільні втрати від монополізації галузі аналізуються за змінами показників економічного добробуту – надлишків споживача і виробника. В умовах конкурентної рівноваги надлишки споживача і виробника максимальні. За умов монополії (графік 3.2) через менший обсяг випуску споживачі втрачають частину споживчого надлишку, яка відповідає площі , через вищу ціну продукції вони втрачають частину споживчого надлишку, яка відповідає площі .Сумарна втрата надлишку споживачів дорівнює сумі площ . Через менший обсяг випуску монополіст сам втрачає частину надлишку виробника (площа ), але перетворює на надлишок виробника (складовою якого є його економічний прибуток) частину споживчого надлишку . Чиста втрата споживчого і виробничого надлишків для суспільства від невиробленої в умовах монополізації галузі продукції (незворотні суспільні втрати) відповідає сумі площ трикутників і .

Завдання 3. Максимізація прибутку монополією

З ціновою дискримінацією

3.1.Застосування політики цінової дискримінації І ступеня означає, що монополіст продає кожну тисячу одиниць продукції за іншою (максимальною) ціною. Готовність покупців платити певну ціну за певну кількість продукції визначає крива ринкового попиту. Сукупний виторг монополії обчислюється як сума цін всіх проданих одиниць продукції.

Q P TRmd
110+100=210
110+100+90=300
110+100+90+80=380
110+100+90+80+70=450
110+100+90+80+70+60=510
110+100+90+80+70+60+50=560
110+100+90+80+70+60+50+40=600
110+100+90+80+70+60+50+40+30=630
110+100+90+80+70+60+50+40+30+20=650

Обчислені значення сукупного виторгу та відповідні значення економічного прибутку заносимо у колонки 9-10 таблиці 3.1.

3.2. На графіку 3.1 моделі TRTC добудовуємо криву сукупного виторгу , графічно за правилом (як і для простої монополії) визначаємо оптимальний обсяг виробництва та величину економічного прибутку (відрізок ).

3.3. На графіку 3.2 моделі МRМC крива граничного виторгу монополії з ціновою дискримінацією І ступеня співпадає з кривою попиту ; оптимальний обсяг виробництва, визначений за правилом , є рівним обсягу виробництва конкурентної галузі . Виробляючи рівний конкурентному обсяг продукції, монополія з ціновою дискримінацією І ступеня не завдає незворотних суспільних втрат, однак за рахунок диференціації цін захоплює весь надлишок споживача і перетворює його на надлишок виробника (свій монопольний прибуток).

 

Висновки

Довгострокові середні витрати, тобто витрати на одиницю продукції, формують ціну виробника, від рівня якої залежить результат діяльності фірми, її успіх на ринку. Якщо ціна виробника виявиться нижчою за ринкову ціну, фірма одержить економічний прибуток, в іншому разі вона матиме збитки і буде витіснена з ринку, тому мінімізація середніх витрат складає основне завдання виробничої діяльності фірми.

Постійний ефект масштабу спричиняє незмінність довгострокових середніх витрат, зростаючий ефект масштабу дає економію витрат на масштабі, тобто витрати на одиницю продукції зменшуються з нарощуванням обсягів випуску, а у випадку спадного ефекту масштабу маємо втрати на масштабі, – середні витрати зі збільшенням обсягу випуску зростають.

Мінімальний ефективний розмірце той найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати.

 

 

Список використаної літератури:

  1. Гронтковська Г.Е., Косік А.Ф. Мікроекономіка

2. Микроэкономика. 2-е изд./А.С.Селищев.- СПб.:Питер,2008.- 448 с.

3. Микроэкономика. Теория и российская практика: Учебное пособие/ Под.ред. А.Г.Грязновой, А.Ю.Юдонова. – 4-е изд. исправл. И доп. – М.: КНОРУС.- 2004. – 592 с. (Финансовая академия при Правительстве РФ).

4.Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: Учебник для вузов.- 2-е изд., изм. – М.: Норма, 2005.- 576 с.


 

 

 

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.11.178 (0.01 с.)