Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
ЗАВДАННЯ 1. Проаналізуйте доцільність чи недоцільність використання складнопідрядних речень в тексті.↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Управление высших и средних специальных заведений, которое не раз уже обращалось к вам по данному вопросу, настойчиво просит разъяснить, к какому образованию следует относить лиц, которые окончили двухгодичные педагогические курсы. Просим Вас также дать полную письменную консультацию по вопросам, за чей счёт произ-водится оплата труда руководителям практики (средний срок пять месяцев) студентов-дипломантов технических вузов, которая прово-дится на предприятиях смежных министерств, а также консультантами проектов, которые назначаются в соответствии с избираемой темой, однако не являются преподавателями вузов.
ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте науковий текст за Вашою спеціальністю, визначіть і охарактеризуйте синтаксичні особливості наукового тексту. ЗАВДАННЯ 3. Назвіть характерні риси синтаксису в поданому нижче тесті документа. Визначіть мету складання цього документа. Шановні панове, Дякуємо Вам за пропозицію щодо створення проекту з організації спільного виробництва комп’ютерної техніки. Ми детально розглянули її і раді повідомити, що вона була одностайно схвалена на засіданні створеної з цього приводу комісії. Отже, ми офіційно підтверджуємо свою згоду і повідомляємо, що наша комісія на чолі з п. Ющенком М.І. готова прибути на переговори наступного місяця. Просимо повідомити зручний для Вас час і місце переговорів. Сподіваємось, що майбутня співпраця буде успішною і вигідною для Вас і для нас. З щирою повагою,...
Особливості вживання речень Діловий папір має, як правило, розповідний характер; тому питальні, а особливо окличні речення зустрічаються в документах досить рідко. Текст документа викладається в основному простими реченнями. Однак просте речення не завжди може відобразити складність взаємозв’язків між фактами, їх ієрархічну послідовність; тоді доводить вдаватися до складних (частіше складнопідрядних) речень; звертаються до них і у випадках, коли потрібно пом’якшити відмову, усебічно аргументуючи її тощо. Розташування простих речень у межах складного в ділових текстах таке: означальні підрядні речення звичайно ставляться поряд із тим іменником, до якого вони належать; додаткові підрядні речення найчастіше стоять поряд із присудком. Обставинне підрядне речення розміщується перед головним або слідом за ним, залежно від призначення: якщо треба наголосити обставини реалізації дії, тоді підрядне речення ставиться попереду; якщо ж підрядне речення лише пояснює, посилює головну думку, то його можна ставити й після головного. Тенденція до крайньої стислості при викладі фактів (насамперед у діловому листуванні) помітно впливає на будову складного речення, зокрема на кількість слів у ньому. Все частіше можна зустріти такі рекомендації у спеціальній літературі з цього питання: слід віддавати перевагу простим реченням; при вживанні складних треба намагатися, щоб вони були короткими — мали не більше одного підрядного речення; скорочення складного речення здійснювати за рахунок дієприкметникових і дієприслівникових зворотів. Ускладнення викладу в документі не завжди пояснюється тим, що в ньому складні речення переважають над простими. І в межах простого речення укладачі ділових паперів, підпорядковуючись «академічній» традиції, часом непотрібно ускладнюють думку, наприклад: · При експлуатації атракціону забороняється виносити за габарити кабіни руки й ноги відвідувача · Відвідувачі настільного тенісу столами обслуговують себе самі · У цьому році вирішено частину площі засіяти переобладнаними сівалками за методом херсонських переробників. Як видно на прикладах, зайві слова, неточність у доборі слів, незграбність синтаксичної будови можуть і просте речення зробити важким для сприймання.
Порядок слів у реченні Прямий порядок слів передає загальний зміст речення без спеціального наголошення окремих його елементів. Він полягає ось у чому: · підмет ставиться перед присудком; · узгоджене означення – перед означуваним словом, неузгоджене – одразу ж після нього; · вставні слова ставляться на початку речення; вони вказують на висловлене раніше, систематизують виклад, служать для пояснення окремих слів і словосполучень, відсилають до джерел та ін. Використання непрямого порядку слів у ділових паперах виправдане лише в тому випадку, коли логічний наголос падає на присудок (тоді присудок ставиться перед підметом). Присудок ставиться переважно у формі теперішнього часу зі значенням позачасовості, постійності. Великого поширення набули пасивні конструкції; в них вибір присудка часто буває досить обмеженим у зв’язку з лексичним значенням підмета наприклад: показники плану – встановлюються, розраховуються, спускаються; розміри відрахувань – визначаються; вимоги до якості – задовольняються (не задовольняються); прибуток – одержується, розраховується, перерозподіляється; проект плану – розробляється, обговорюється, затверджується і т.д. Іншими словами, ці речення утворюються за певними моделями, доцільність яких перевірена тривалою практикою.
„Нанизування” відмінків Одним із характерних виявів ділового стилю є “нанизування” відмінків, тобто розміщення кількох слів підряд в одному відмінку, найчастіше в родовому або орудному. Родовий відмінок виражає приналежність, частину цілого – деталь у складі комплекту, окремий факт у системі та ін. Орудний відмінок виражає знаряддя праці. Такі “низки” родових чи орудних відмінків ускладнюють речення. Наприклад: Госпдоговірні об’єднання, наділені великими матеріально - технічними з а с о б а м и, централізованими ф о н д а м и й р е з е р в а м и, широкими господарськими п р а в а м и, можуть самостійно роз’яснювати важливі питання н а у к и, т е х н і к и й у п р а в л і н н я. Довжина і складність будови простого речення збільшується також за рахунок віддієслівних іменників і тих зворотів, яких ці іменники вимагають після себе. Синтаксис ділової документації характеризується наявністю узвичаєно вживаних інфінітивних конструкцій у реченнях резолютивного змісту. У розпорядчій документації рекомендується вживати дієслова інфінітивної форми (затвердити, зобов’язати, відзначити, попередити та ін.). Наказові форми (наказую, пропоную) застосовуються лише в першій особі однини – в тих документах, які відображають принцип єдиноначальності.
Дієприкметникові та дієприслівникові звороти
Із метою економності вислову й точності відтворення думки в документах часто вживають дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Рекомендацій щодо їх вживання такі: · Дієприслівниковим зворотом не можна висловити значення часу, причини, умови. Тому якщо треба зберегти смисловий відтінок одного з цих типів підрядних речень, його не слід замінювати дієприслівниковим зворотом. · Не рекомендується розпочинати речення або абзац дієприслівниковими зворотами, бо це збільшує його обсяг і надає сухого, трафаретного, канцелярського звучання усьому текстові. · Оскільки смислова близькість дієприслівникових зворотів до підрядних речень менша, ніж у прикметникових зворотів, при заміні – якщо є можливість вибору – про це слід пам’ятати.
Пряма та непряма мова
Особливістю ділового мовлення є також переважне вживання непрямої мови. До прямої мови в діловому стилі звертаються тільки в тих випадках, коли дослівна передача тексту необхідна (цитування розпорядчих документів, законодавчих актів тощо). Розділові знаки у реченнях із прямою мовою та передача прямої мови непрямою розміщено в українському правописі та практикумі з правопису української мови (видання не пізніше 1994 року).
Віддієслівні іменники
Віддієслівні іменники є необхідним і виправданим мовним засобом ділового стилю - заміна всіх віддієслівних іменників дієслівними формами неможлива. На перший погляд, із точки зору загальнолітературних естетичних та експресивних норм ці іменники збільшують обсяг речення, бо «ведуть» за собою цілі ряди означень і додатків у родовому відмінку; через їх вживання збільшується кількість пасивних зворотів; виникає тенденція до вживання слів без достатнього змістового наповнення (справа здійснення, з метою створення, шляхом відмовлення). Зловживання віддієслівними іменниками навіть у межах ділового стилю викликає цілком справедливі нарікання. Так, часто без достатніх для цього підстав подовжують і ускладнюють речення словосполученнями, які розпочинаються словами з метою. Ці словосполучення стоять, як правило, після віддієслівного іменника і ведуть за собою ряд додатків і означень у родовому відмінку: Вивчення стану справ з метою подальшого ґрунтовного поліпшення і вдосконалення виробничого процесу... Тому можна вважати цілком слушними рекомендації замінювати словосполучення з метою на прийменник для або перебудовувати речення з простого на складнопідрядне мети (Щоб вивчити стан справ, необхідно...). Тоді довгий ряд іменників у родовому відмінку відпадає, речення стає чіткішим, прозорішим. Проте деякі властивості віддієслівних іменників роблять їх необхідними для ділового стилю, закріплюють їх за офіційним діловим писемним спілкуванням. Насамперед цьому сприяє здатність віддієслівного іменника називати не конкретну дію, а загальне уявлення, поняття про неї, порівняйте: давати вказівки — вказувати, провести операцію — оперувати, зробити огляд — оглянути та ін. Як бачимо, тут відбувається певна смислова диференціація: дієслово називає дію вужчу, конкретнішу (шукати); це саме висловлення «розщеплене» на допоміжне дієслово і віддієслівний іменник,— дію широку, узагальнену (вести пошук). При цьому слід мати на увазі, що такі категорії дієслова, як вид, стан, час, створюють абсолютно зайву в діловому стилі атмосферу «розмовності». Віддієслівні ж іменники (саме через відсутність цих категорій) забезпечують потрібну діловому стилю однозначність, а водночас і узагальненість змісту. Ця однозначність і узагальненість створює атмосферу ділової «значимості», офіційності (найчастіше віддієслівні іменники входять до складу готових, усталених кліше ділового стилю).
Підмет і присудок Розщеплення присудка
Розщеплені присудки (надати допомогу, здобути перемогу — замість допомогти, перемогти) у діловому тексті стають стандартизованими (а часом і універсальними) засобами висловлення, тому вони потребують особливої до себе уваги. Причини розщеплення присудків у діловому стилі: · Далеко не всі словосполучення «дієслово + іменник», часто вживані в ділових текстах, мають дієслівний (однослівний) відповідник. Так, немає однослівного відповідника у словосполученнях здійснити (провести) захід, встановити порядок, виявити увагу, дати (випустити) брак та ін. Тут, як бачимо, вибору немає. · Навіть при наявності дієслівного відповідника словосполучення «дієслово + іменник» може не збігатися з ним за значенням. Порівняйте: проводити, провести змагання - змагатися, надавати, надати допомог - допомогти. Ці словосполучення набули конкретного значення, близького до термінологічного, а дієслова зберегли досить широке загальномовне значення. · У розщеплених присудках допоміжне дієслово не просто вказує на факт дії; воно ще може виражати деякі додаткові смислові відтінки. Порівняйте, наприклад, значення таких дієслів: давати - надавати, вести - проводити; проводити - здійснювати та ін. · До складу розщепленого присудка часто входить віддієслівний іменник — термін, який точно кваліфікує певне явище (цього не може зробити звичайне загальновживане слово). Наприклад: наїхати (загальновживане дієслово) і зробити наїзд (наїзд — юридичне найменування певного типу правопорушень); вести переговори — домовлятися та ін. · До складу словосполучення «дієслово + іменник» можна ввести ще одно або кілька означень: надати (грошову, матеріальну, технічну та ін.) допомогу, вести (дипломатичні, торговельні, попередні та ін.) переговори. Якщо в таких словосполученнях провести заміну, то вона виявляється не завжди можливою і доречною, порівняйте: допомогти матеріально — так сказати можна; допомогти технічно — не можна. · Розщеплений присудок через свою «громіздкість» начебто затримує увагу читача; інформація таким чином не втрачається, а, навпаки, фіксується в пам'яті читача.
Очевидним є те, що у розщепленого присудка е цілий ряд переваг: здатність передавати точні термінологічні значення, створювати потрібний офіційний, без домішки «розмовності», колорит висловлення; не останнє значення мають і традиції ділового стилю. Однак не скрізь і не завжди вживання розщепленого присудка буває виправданим і доречним, часто це «данина традиції», яку дехто розуміє неправильно. Не завжди розщеплені присудки вживаються точно: не враховується та обставина, що допоміжні дієслова можуть сполучатися далеко не з усіма віддієслівними іменниками. Наприклад: питання можна ставити, порушувати, висувати, але не піднімати, загострювати; допускатися (припускатися) можна помилки, суперечності, недоречності, але не браку, поломок, розкрадання. Серед розщеплених присудків трапляються і беззмістовні, порожні словосполучення, і словосполучення просто неграмотні (забезпечувати покращення, відбувається зростання, організувати використання, проявити пошану та ін.). Отже, оцінити вживання розщепленого присудка можна, лише виходячи з умов певного контексту, з урахуванням його виду, мети й призначення.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 390; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.104.23 (0.008 с.) |